Запорізької області
12.01.09 Справа № 20/550/08
Суддя Гандюкова Л.П.
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Ойл-Експрес», м. Запоріжжя
до Казенного підприємства “Запорізький титано - магнієвий комбінат», м. Запоріжжя
про стягнення суми 391 408,12 грн..
Суддя Гандюкова Л.П.
Представники сторін:
Від позивача - Панасенко О.К. (довіреність № 4 від 10.01.2009р.);
Папіашвілі-Іщенко М.Б. (довіреність № 2 від 20.07.2008р.);
Скрипкін І.М. (довіреність № 7 від 20.07.2008р.);
Від відповідача - Жигунова О.М. (довіреність № 21 від 18.07.2008р.).
Заявлений позов про стягнення суми 391 408,12 грн.
Ухвалою господарського суду від 17.11.2008р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 20/550/08, судове засідання призначено на 04.12.2008р. У судовому засіданні 04.12.2008р. оголошено перерву до 12.01.2009р.
12.01.2009р. справу розглянуто, за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Позивач підтримав позовні вимоги, викладені у позові, просить стягнути з КП “Запорізький титано-магнієвий комбінат» суму 360 435 грн. основного боргу за договором №283 від 23.06.2008р., суму 3 440,07грн. 3% річних, суму 27 533,05грн. пені. Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем зобов'язань щодо оплати поставленого товару, обґрунтовані ст.ст.526,625,692 ЦК України, ст.ст.193, 232 ГК України. Під час розгляду справи позивач неодноразово надавав уточнюючий розрахунок 3% річних і пені, який до розгляду судом не прийнятий, оскільки позивач не змінив свої позовні вимоги і, відповідно, не надав їх ні суду, ні відповідачу.
Відповідач у своєму відзиві з сумою основного боргу в розмірі 360 435 грн. згоден та стверджує, що борг виник в результаті непередбачуваного коливання курсу валют, що негативно вплинуло на фінансові результати діяльності КП “Запорізький титано-магнієвий комбінат». По відношенню до стягнення штафних санкцій, то відповідач не згодний з їх нарахуванням в повному обсязі. Відповідачем було надано суду контррозрахунок пені, відповідно до якого розмір пені складає 20389,36 грн. Пеня розрахована з моменту несплати протягом 15 банківських днів після надходження товару на склад відповідача. Стосовно 3% річних за неправомірне користування чужими коштами, відповідач вважає, що договором не передбачено сплата процентів за користування чужими грошовими коштами та їх розмір, який відповідач повинен сплатити на підставі п. 3 ст. 692 ЦК України, тому таке нарахування вважає неправомірним.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд
23.06.2008р. між ТОВ “Ойл-Експрес» (постачальник) та КП “Запорізький титано-магнієвий комбінат» (покупець) було укладено договір поставки № 283. Згідно п.1 договору постачальник взяв на себе зобов'язання здійснити поставку і передати покупцю бочки металеві (тара), в подальшому -“Товар», в асортименті, кількості та за цінами, які зазначені у специфікації, що є додатком №1 до цього договору і є його невід'ємною частиною, а покупець -прийняти товар і оплатити постачальнику його вартість у строки та порядку, передбаченими цим договором. Специфікація повинна містити найменування товару, одиницю виміру, загальну кількість товару, ціну за одиницю та загальну вартість товару.
Пунктом 5.1 договору сторони прийшли до згоди, що вартість договору визначається специфікацією, яка є невід'ємною частиною договору і складає 4015 056,00 грн., у тому числі ПДВ (20%) -669176,00 грн.
Відповідно до п.1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно п.5.3 договору покупець здійснює оплату вартості товару на умовах 100% оплати замовленої партії товару на протязі 15 банківських днів після поставки товару.
На виконання умов договору та додатка № 1 до нього (специфікації) відповідачеві були відвантажені бочки металеві ТУ У 28.7-00152365-163-2003 (далі товар). Товар відповідачем був отриманий повністю на загальну суму 1068940,00грн, що підтверджується довіреностями на одержання товарно-матеріальні цінностей та видатковими накладними №РН-0000065 від 19.06.2008р., №РН-0000066 від 23.06.2008р., № РН-0000067 від 24.06.2008р., № РН-0000069 від 26.06.2008р., № РН-0000070 від 26.06.2008р., № РН-0000072 від 01.07.2008р., № РН-0000073 від 01.07.2008р., № РН-0000074 від 01.07.2008р., № РН-0000075 від 01.07.2008р., № РН-0000079 від 01.07.2008р., РН-0000080 від 07.07.2008р.
Відповідач свої зобов'язання по сплаті за отриманий товар виконав частково в сумі 608505,00грн., що підтверджується банківськими виписками.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Доказів сплати суми 360435,00 грн. боргу відповідач не надав. Таким чином, вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором у розмірі 360435,00 грн. основані на законі, умовах договору і підлягають задоволенню.
Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення пені у розмірі 27533,05грн. (за період прострочення по кожній накладній).
Згідно з ст.ст.610,611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Статтею 549 цього Кодексу визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, або інше майно, які боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення зобов'язання.
Відповідно до умов п.7.2 договору у разі несвоєчасної оплати поставленого товару покупець сплачує пеню у розмірі 0,1% від простроченого платежу, але не більше подвійної ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, за кожний день прострочення.
Відповідно до розрахунку позивача до стягнення пред'явлена сума пені за період прострочення, який визначений позивачем з дати, вказаної у видатковій накладній, враховуючи 15 банківських днів, у розмірі 27533,05грн.
Заборгованість відповідача виникла на підставі накладних № РН-0000066 від 23.06.2008р. (47190,00грн.), № РН-0000067 від 24.06.2008р. (4308,00грн.) № РН-0000070 від 26.06.2008р. (179500,00грн.), № РН-0000075 від 01.07.2008р. (121701,00 грн.), № РН-0000079 від 07.07.2008р. (1992,00грн.), № РН-0000080 від 07.07.2008р. (5744,00 грн.). Як зазначено вище, розрахунок за отриманий товар відповідач повинен здійснити протягом 15 банківських днів після поставки товару.
Умовами договору передбачено, що поставка товару відбувається на умовах склад покупця (п.4.1). Відповідно до прибуткового ордера № 2008-2974 обумовлений договором товар був поставлений на склад відповідача 02.07.2008р., тобто період прострочення виконання зобов'язань відповідача щодо сплати отриманого товару за накладною №67 починається з 24.07.2008р. Згідно з прибутковим ордером № 2008-3056 товар був поставлений на склад відповідача 08.07.2008р., період прострочення за накладною №75 починається з 30.07.2008р. Відповідно до прибуткових ордерів № 2008-3147, № 2008-3148, № 2008-3149 товар був поставлений на склад відповідача лише 14.07.2008р. за накладними №№66,70,80, тобто період прострочення починається з 05.08.2008р. Відповідно до прибуткового ордера № 2008-3610 товар за накладною №79був поставлений на склад відповідача 19.07.2008р., тобто період прострочення починається з 10.09.2008р.
Враховуючи викладене, сума пені, що підлягає стягненню з КП “Запорізький титано-магнієвий комбінат» за період прострочення по 11.11.2008р. складає 20389,13 грн., в решті вимог щодо стягнення пені слід відмовити.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача суму 3440,07грн. -3% річних від простроченої суми оплати (по кожній накладній).
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з розрахунком позивача 3% річних від простроченої суми оплати складають 3440,07грн. Вказаний розрахунок судом перевірено та встановлено, що його зроблено позивачем не вірно, з урахуванням наведеного вище періоду прострочення (15 банківських днів з дати поставки на склад), тому 3 % річних підлягають задоволенню частково у сумі 2 548,65 грн. В решті заявлених вимог слід відмовити.
Заперечення відповідача щодо стягнення 3% річних судом до уваги не приймаються, оскільки нарахування 3% річних є одним із видів відповідальності за порушення грошового зобов'язання, встановленої законом. Оскільки договором інший розмір процентів не встановлений, вони стягується у розмірі, встановленому законом (ст.625 ЦК України).
Згідно з ст.49 ГПК України судові витрати відносяться на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Казенного підприємства “Запорізький титано-магнієвий комбінат» (69600, м. Запоріжжя, вул. Теплична, 18, р/р 26009099800028 у Запорізькій філії ВАТ “Кредитпромбанк», МФО 373135, код ЄДРПОУ 00194731) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Ойл-Експрес» (69002, м. Запоріжжя, вул. Запорізька, буд. 6-А, кв. 31, р/р 26001001367401 у Філії Запорізького регіонального управління “ВАТ “Банк “Фінанси та кредит», МФО 313731, код ЄДРПОУ 33869378) суму 360 435 грн. основного боргу, суму 2 548грн. 65 коп. 3 % річних, 20 389грн. 13коп. пені, суму 3 833грн. 73коп. витрат на державне мито, суму 115грн. 58коп. грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили
В іншій частині позову відмовити.
Суддя Л.П. Гандюкова
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Рішення оформлено і підписано у повному обсязі 10.02.2009р.