Запорізької області
22.01.09 Справа № 8/539/08
Суддя Попова І.А.
Позивач
Товариство з обмеженою відповідальністю “Укравтозапчастина», м.Київ
Відповідач
Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок феросплавів «Таврія», м.Запоріжжя
Суддя
І.А. Попова
Представники
Позивача:
Матвєєнко О.П., дов. від 01.01.2009 р.
Відповідача:
Не з'явився
Заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 110733 грн. 25 коп. попередньої оплати, 3447 грн. 91 коп. штрафних санкцій.
Розгляд справи відкладався до 22.01.2009 р. за клопотанням відповідача.
Вступну та резолютивну частини рішення оголошено в судовому засіданні 22.01.2009 р.
Позивач підтримує вимоги з підстав, викладених у позові, відповідно до ст..ст. 526, 615, 625 ЦК України, ст.. 193, 220, 224 ГК України. В обґрунтування вимог зазначає, що товариством з обмеженою відповідальністю «Укравтозапчастина» 04.04.2008 р. відповідно до попередньої домовленості та згідно виставленого рахунку-фактури № СФ00837 від 30.05.2008 р., проведено попередню оплату за товар товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок феросплавів «Таврія»у розмірі 111831,37 грн. Асортимент, найменування, кількість та ціна товару, що має бути переданий позивачеві відповідачем зазначається у вищевказаному рахунку-фактурі. Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений, то кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги кредитора.
26 серпня 2008 року позивачем пред'явлено вимогу про виконання даного зобов'язання, а саме: направлено відповідачу лист № ІК-0020-426/08 з вимогою передати товар протягом 7 календарних днів, про що свідчить чек № 0089430 від 26.08.2008 р. про поштове відправлення цінного листа з описом. Відповідачем отримано вищезазначений лист 05.09.2008 р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення. Таким чином, зобов'язання по передачі товару відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України повинно бути виконаним до 12.09.2008 р. Відповідачем передано у власність позивача частину оплаченого товару на загальну суму 1098, 12 грн. В передбачений строк відповідач не виконав свої зобов'язання перед позивачем щодо передачі всього оплаченого позивачем товару. Сума боргу відповідача на час звернення з позовною заявою становить 110733,25 грн. Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Відповідно до ч. 3 ст. 363 ЦК України на суму попередньої оплати нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами відповідно до ст.. 536 ЦК України від дня, коли товар мав бути переданий до дня фактичного передання товару або повернення суми попередньої оплати. 05 вересня 2008 року позивачем пред'явлено вимогу відповідачу про виконання обов'язку передати товар, яка має бути виконана в семиденний термін, тобто до 12.09.2008 р. Штрафні санкції за невиконання нараховуються починаючи з 13.09.2008 по 31.10.2008 р. в сумі 1783,87 грн. Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми. Позивач просить стягнути 1218,07 грн. втрат від інфляції грошових коштів, нарахованих за період вересень -жовтень 2008 р., та 445 грн. 97 коп. річних процентів за період з 13.09.2008 р. по 31.10.2008 р.
Відповідач свого представника в засідання двічі не направив, клопотав про відкладення розгляду справи у зв'язку з зайнятістю представника. За клопотанням відповідача розгляд справи відкладався. Відповідач вдруге направив клопотання про відкладення розгляду. З цього приводу суду зазначає наступне: по-перше, надання повноважень на представництво інтересів сторін в процесі не обмежено будь-яким колом осіб. Відрядження керівника не може бути достатньою підставою для відкладення розгляду справи. По-друге, відповідач нехтуючи інтересами іншої сторони у справі та проявляючи неповагу до суду свідомо затягує розгляд справи по суті, оскільки з часу порушення провадження у справі -з листопада 2008 р. не надіслав навіть відзиву по суті заявлених до нього вимог та витребуваних судом доказів на його обґрунтування.
Відповідно до ст.. 75 ГПК України страву розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.
Заслухавши представника позивача, дослідивши наявні матеріали, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково внаслідок наступного:
Згідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають з підстав, передбачених законом, а також з дій громадян і організацій. Статтею 205 ЦК України передбачено, що правочини можуть вчинятися в усній та письмовій формі. При цьому письмовою формою вважається як підписання одного документу, так і обмін листами, телеграмами тощо, з яких вбачається, що сторони правочину досягли згоди по всіх істотних умовах, необхідних для договорів даного виду.
Як свідчать вивчені матеріали, платіжним дорученням № 997 від 12.06.2008 р. товариство «Укравтозапчастина»перерахувало на адресу відповідача 111831 грн. 37 коп. з призначенням платежу «за товар згідно рахунку № СФ-00837 від 30.05.2008 р.». Про отримання товариством «ТБФ «Таврія»грошової суми свідчить акт звірки розрахунків, складений та підписаний сторонами станом на 30.11.2008 р.
Тобто позивач погодився з запропонованими товариством «ТБФ «Таврія»умовами продажу товарів, сортимент та ціна яких зазначені у наведеному рахунку. Відповідно до ст.. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Статтею 180 ГК України встановлено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. З огляду на вищезазначені документи суд доходить до висновку, що Товариством з обмеженою відповідальністю “Укравтозапчастина» та Товариством з обмеженою відповідальністю “Торговий будинок феросплавів «Таврія»вчинено правочин купівлі-продажу внаслідок досягнення ними згоди по всіх істотних умовах, необхідних для укладення угод купівлі-продажу, а саме: щодо найменування продукції, ціни за одиницю виміру, загальній вартості, що підлягає сплаті. Внаслідок вчинення правочину у сторін виникають певні зобов'язання. Зобов'язання відповідно до ст. 509 ЦК України -це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст.. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Листом від 26.08.2008 р. позивач звернувся до ТОВ «ТБФ «Таврія»з вимогою здійснити поставку придбаної продукції. Відповідач не надав суду доказів виконання зобов'язання -поставки продукції.
Приписами ст. 693 ЦК України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Суд знаходить вимоги позивача про стягнення суми здійсненої попередньої оплати товару в розмірі 110733 грн. 25 коп., не поставленого у визначений законом строк, підставними та такими, що підлягають задоволенню.
В іншій частині вимог позов задоволенню не підлягає внаслідок наступного:
Відповідно до п. 3 ст. 693 ЦК України на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.. Із тексту ст. 536 ЦК України також слідує, що розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. Сторонами спору розмір процентів за користування грошовими коштами попередньої оплати не узгоджувався.
З посиланням на ст. 231 ГК України позивач просить стягнути 1783 грн. 87 коп. штрафних санкцій за невиконання обов'язку передати товар у семиденний строк з дня вимоги. Відповідно до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»та приписів ст. 231 ГК України штрафні санкції визначаються законом або передбачаються договором. Ні закон, ні угода сторін не передбачають розміру штрафних санкцій, що можуть бути застосовані до сторони, яка порушила зобов'язання.
Також безпідставними є вимоги про стягнення 1218,07 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 445,97 грн. річних процентів, заявлені з посиланням на ст. 625 ЦК України, оскільки дана норма законодавства передбачає відповідальність за порушення грошового зобов'язання. За угодою, що була предметом розгляду, відповідач не мав грошового зобов'язання перед позивачем. Що стосується листа позивача від 26.08.2008 р. № 0020-426/08 на адресу товариства «ТБФ «Таврія», то за своєю правовою сутністю він не є відмовою від договору та вимогою про повернення грошових коштів, а є вимогою про поставку придбаного товару.
Позовні вимоги задовольняються частково.
Судові витрати покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.
На підставі викладеного, ст.ст. 11, 205, 509, 530, 536, 655, 693 ЦК України, ст.. 180, 231 ГК України, керуючись ст. ст. 49, 75, 82-84 ГПК України, суд
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок феросплавів «Таврія»(69065, м. Запоріжжя, вул.. Кияшка, б. 42, кв. 29, ЄДРПОУ 33920423) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укравтозапчастина»(02088, м. Київ, вул. 1 Травня, 1-А, ЄДРПОУ 30722204) 110733 грн. 25 коп. основного боргу, 1221 грн. 76 коп. судових витрат. Видати наказ.
В іншій частині позову відмовити.
Суддя І.А. Попова
Рішення підписано 03 лютого 2009 року.