Кіровоградської області
"04" лютого 2009 р.
Справа № 5/103
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Змеула О.А. розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: науково-виробничої дослідної агрофірми "Наукова", Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, селище Горького,
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Олександрія БЛІГ", Кіровоградська область, м. Олександрія,
з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - акціонерний комерційний банк "Прем'єрбанк", м. Дніпропетровськ
про стягнення 624 800,00 грн.,
Представники сторін:
від позивача - представник Турчанов О.В., довіреність № 28/10-08 від 28.10.08;
від відповідача -представник Сніжко О.О., довіреність б/н від 02.12.08.
Науково-виробнича дослідна агрофірма “Наукова» (далі за текстом - агрофірма “Наукова») у листопаді 2008 року звернулася до господарського суду з позовною заявою, яка містить вимоги про вилучення у Товариства з обмеженою відповідальністю “Олександрія БЛІГ» (далі за текстом - ТОВ “Олександрія БЛІГ») обладнання ліній лікеро-горілчаного заводу, яке складається із найменувань у кількості 6.6. пунктів.
Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що АКБ “Прем'єрбанк» самовільно без будь-яких правових підстав від свого імені здійснив продаж заставленого майна, про що свідчить біржовий договір №173 від 08.09.2008р., та передав заставлене майно ТОВ “Олександрія БЛІГ». Вимоги мотивовані тим, що продаж заставленого майна здійснено не державним виконавцем, не спеціалізованою торговельною організацією (у розумінні Закону України “Про виконавче провадження») та без додержання встановленої процедури з реалізації майна в порядку виконавчого провадження.
29.12.2008 позивач подав заяву про зміну предмета позову, яка містить вимогу про стягнення з відповідача грошових коштів у сумі 624 800 грн., що становлять вартість відсутнього у відповідача майна - обладнання ліній лікеро-горілчаного заводу. Відсутність у відповідача спірного майна засвідчена актом державного виконавця міського відділу ДВС Олександрійського міськрайонного правління юстиції Бевз Л.В. від 02.12.2008р., складеного при примусовому виконанні ухвали господарського суду Кіровоградської області від 05.11.2008р. у справі № 5/103 про накладення арешту на обладнання ліній лікеро-горілчаного заводу, із якого слідує, що за адресою: м. Олександрія, вул. Айвазовського, 42, за місцем знаходження відповідача відсутнє майно на яке накладено арешт.
Відповідач позов відхилив, посилаючись на наступне. Позивач посилається як на правову підставу задоволення своїх позовних вимог на ст.1212, 1213 ЦК України. Зазначені правові норми не можуть бути підставами задоволення позовних вимог виходячи з наступного. Позивач в своїй позовній заяві зазначає, що АКБ «Премєрбанк» здійснило відчуження заставленого майна на користь ТОВ «Олександрія БЛіГ», яке набуло права власності на підставі біржового договору № 173 від 08.09.2008р.
Відповідно до вимог ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Враховуючи те, що біржовий договір № 173 від 08.09.2008р. не визнаний в судовому порядку недійсним, відповідно до вимог ст. 204 ЦК України зазначений договір є правомірним, а тому, позивач, не заявивши вимоги про визнання недійсним правочину безпідставно звернувся до суду з вимогою про стягнення вартості майна, право власності за яким відповідач набув за біржовим договором № 173 від 08.09.2008р.
Зобов'язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов:
1) встановлено факт набуття або збереження майна, яке неминуче мало б вибути із її володіння;
2) мало місце набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою;
3) обов'язково має бути відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто, коли мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків (ст. 11 ЦК).
Підставою отримання майна відповідачем є біржовий договір, тому ст. 1212 ЦК України не може бути правовою підставою для задоволення вимог позивача, адже майно, що є предметом спору, набуте позивачем на відповідній правовій підставі - біржовому договорі, презумпція правомірності якого визначена ст. 204 ЦК України.
Третя особа в справі - АКБ “Прем'єрбанк», також надала відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги заперечив, зазначивши наступне. Продаж заставленого майна - невстановлене обладнання ліній лікеро-горілочного заводу, ліквідатор банку здійснив на підставі п. 4 договору застави № 1 від 25.03.2002р. і рішення Господарського суду, тобто позивач за 2 000 000,00 грн. передав банку в заставу вказане майно і був згоден з тим, якщо обов'язки по кредитному договору не виконає, то банк має право заставленим майном розпорядитися на свій розсуд. У випадку неповернення кредиту Заставодавець передає Заставодержателю документи на заставлене майно, які надають можливість безперешкодної реалізації цього майна. Отже стверджувати, що продаж заставленого майна здійснено без правових підстав, у Позивача немає права. Після продажу майна банк відправив Позивачу на запит головного бухгалтера копію договору з Покупцем і торговою біржею для виключення його з основних засобів, тому у позивача немає підстав для ствердження, що він є власником майна, якого немає на балансі. Після реалізації заставленого майна, борг у Позивача перед банком зменшився на 624800,00 грн. Залишок боргу 1650000,0 грн. списано з балансу банку протоколом комісії від 09.10.2008р. Таким чином, у позивача немає боргу перед АКБ «Прем"єрбанк", про що йому повідомлено листами від 10.10.08р.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та обставини справи, господарський суд встановив наступне.
Агрофірма «Наукова» є унітарним державним підприємством, що слідує із статуту цієї агрофірми, зареєстрованим 26.11.2001 р. та довідки з ЄДРПОУ № 2044 від 23.06.2005 (а.с. 18-32 т. 1).
Між агрофірмою “Наукова» (позичальник) та АКБ “Прем'єрбанк» 25.03.2002р. укладено кредитний договір за № 16 згідно якого агрофірма “Наукова» отримала від АКБ “Прем'єрбанк» кредит у розмірі 2 000 000 грн.
З метою забезпечення виконання агрофірмою “Наукова» своїх обов'язків 25.03.2002р. між агрофірмою “Наукова» (заставодавець) та АКБ “Прем'єрбанк» (заставодержатель) укладено договір застави № 1 за умовами якого агрофірма “Наукова» передала АКБ “Прем'єрбанк» у заставу невстановлене обладнання ліній лікеро-горілчаного заводу згідно переліку заставною вартістю 4 696 300,00 грн. За пунктами 5, 6 договору застави заставодавець передає надане йому в заставу майно на відповідальне зберігання Зберігачу - ВО «Південний машинобудівний завод».
У подальшому заставлене майно було передано на зберігання ТОВ “Атлас» та зберігалося за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Криворізьке шосе, 21, за договором відповідального зберігання № 121-А від 05.06.2003р., що укладений між АКБ “Прем'єрбанк» (Банк), ТОВ «Атлас» (Охоронець) та агрофірмою “Наукова». Тобто, за згодою агрофірми «Наукова» заставлене майно - обладнання ліній лікеро-горілчаного заводу, вибуло з фактичного володіння агрофірми «Наукова» та було передано на зберігання ТОВ «Атлас». За умовами вказаного договору АКБ “Прем'єрбанк» передав ТОВ «Атлас» на відповідальне зберігання майно, що було передане позивачем за договором застави, а Охоронець здійснює зберігання майна у власному складі за адресою: м. Дніпропетровськ, Криворізьке шосе, 21. Передача майна здійснюється безпосередньо банком Охоронцю за актом приймання-передачі. За умовами п. 4.5.1 договору зберігання ТОВ «Атлас» зобов'язалося повернути Банку або агрофірмі «Наукова» майно за письмовим дозволом Банку.
За охорону майна саме Банк зобов'язався сплачувати Охоронцю щомісяця вартість зберігання в сумі 2400 грн.
На підтвердження факту передачі обладнання ліній лікеро-горілчаного заводу на зберігання ТОВ «Атлас» позивач надав копію акт № 1 від 5 червня 2003 року з підписом представника та відтиском печатки ТОВ «Атлас».
Агрофірма «Наукова» кредит не повернула, у зв'язку з чим АКБ “Прем'єрбанк» звернувся до господарського суду Дніпропетровської області із вимогою про звернення стягнення на заставлене майно. Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 24.06.2003р. у справі № 30/123 було звернуто стягнення на вказане заставлене майно та 07.07.2003 року видано наказ.
За правилами ст. 20 Закону України «Про заставу» звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави. Звернення стягнення на заставлене майно державного підприємства (підприємства, не менше п'ятдесяти відсотків акцій (часток, паїв) якого є у державній власності) здійснюється за рішенням суду. (Частина шоста статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законом № 287/94-ВР від 14.12.94, в редакції Закону № 583/97-ВР від 21.10.97, із змінами, внесеними згідно із Законом № 762-IV від 15.05.2003).
Реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем на підставі виконавчого листа суду або наказу господарського суду, або виконавчого напису нотаріусів у встановленому порядку, якщо інше не передбачено цим Законом чи договором.
У відповідності до п. 17 договору застави № 1 від 25.03.2002 року звернення стягнення на заставлене майно проводиться за рішенням господарського суду. Реалізація предмета застави здійснюється з аукціону (публічних торгів). Зазначеним договором застави не передбачено право заставодержателя - АКБ “Прем'єрбанк», на організацію продажу та продаж заставленого майна самостійно від свого імені.
З метою звернення стягнення на заставлене майно АКБ “Прем'єрбанк» звернувся до ДВС Ленінського районного управління юстиції, яким 31.07.2003 року було відкрито виконавче провадження по виконанню наказу господарського суду Дніпропетровської області від 24.06.2003р. у справі № 30/123 щодо звернення стягнення на заставлене майно.
07.04.2004 року господарським судом Дніпропетровської області винесено ухвалу по справі № Б29/59/04 про порушення провадження у справі про банкрутство агрофірми “Наукова». Цією ухвалою введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; накладено арешт на майно боржника - агрофірми “Наукова», заборонено боржнику та іншим особам вчиняти будь-які дії по відчуженню боржника, де б воно не знаходилось та в якому б вигляді воно не було, здійснювати дії по реорганізації боржника, внесенню майна та інших активів як внеску у підприємства чи господарські товариства, що засновуються.
Застосовані господарським судом Дніпропетровської області обмеження щодо розпорядження майном боржника не скасовані і є чинними, тобто, АКБ «Прем'єрбанк» не мав права самостійно здійснювати продаж заставленого майна.
Агрофірма “Наукова» посилається на те, що АКБ “Прем'єрбанк» без будь-яких правових підстав від свого імені здійснив продаж заставленого майна, про що свідчить біржовий договір №173 від 08.09.2008р., та передав заставлене майно ТОВ “Олександрія БЛІГ».
У матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що заставлене майно - обладнання ліній лікеро-горілчаного заводу, було продано на біржових торгах з ініціативи та за дорученням державного виконавця відповідно Закону України “Про виконавче провадження», з додержання встановленої процедури з реалізації майна в порядку виконавчого провадження.
Натомість у справі є лист Ленінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції від 24.01.2008 № 848/8 (а.с. 91 т. І) за яким зазначений відділ державної виконавчої служби повернув ліквідатору АКБ “Прем'єрбанк» матеріали виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровського суду № 30/123 від 07.07.03. Зазначений наказ господарського суду був повернений Ленінським відділом державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції у відповідь на лист ліквідатора АКБ “Прем'єрбанк» за № 03/62-1 від 22.01.08 у зв'язку із закінченням ліквідаційної процедури цього банку (а.с. 107 т. І).
Після цього за договором № 24 від 12.07.2005р. про виконання послуг та робіт з оцінки вартості та продажу майна АКБ “Прем'єрбанк» останній, як замовник, доручив, а Придніпровська товарна біржа, як виконавець, прийняла на себе обов'язки по виконанню робіт пов'язаних з оцінкою, підготовкою, організацією та проведенням продажу майна АКБ “Прем'єрбанк». При цьому як в зазначеному договорі договором № 24 від 12.07.2005р. так і біржовому договорі №173 від 08.09.2008р. не вказано, що предмет продажу є заставним майном, що належить агрофірмі “Наукова».
Виходячи із фактичних обставин справи, наданих ТОВ «БЛІГ» заперечень проти позову та пояснень, ТОВ «Олександрія БЛІГ» не знало і не могло знати, що придбало майно у особи - АКБ “Прем'єрбанк», яка не мала права його відчужувати, оскільки придбало майно за результатами біржових торгів.
Господарський суд виходить з того, що ТОВ « Олександрія БЛІГ» є добросовісним набувачем майна - обладнання ліній лікеро-горілчаного заводу, яке придбало за біржовим договором №173 від 08.09.2008р. за результатами біржових торгів у АКБ “Прем'єрбанк», від імені якого діяв брокер брокерської контори № 189 Придніпровської товарної біржі на підставі договору від 10.01.08. Ціна майна становить 624 800 грн. ТОВ «БЛІГ» придбане майно оплатив повністю платіжним дорученням № 279 від 08.09.2008 на суму 624 800 грн. (а.с. 33 т. 2) та отримав за актом приймання-передачі від 11.09.08, підписаним представником ТОВ “Атлас» (Охоронець) та ліквідатором АКБ “Прем'єрбанк». Зазначений біржовий договір №173 від 08.09.2008р. є чиним, в судовому порядку недійсним не визнаний.
Як передбачено ст. 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває права власності на нього, якщо відповідно до ст. 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.
Згідно частини 1 ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:
1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;
2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;
3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Стаття 388 ЦК України встановлює порядок та умови витребування майна від добросовісного набувача. Із положень цієї статті слідує, що власник може витребувати майно від добросовісного набувача лише у разі, коли воно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, проти їх волі, та коли такий набувач набув майно за відплатним договором. Власник має право витребувати майно від добросовісного набувача в усіх випадках, коли він набув його безоплатно.
Отже, в усіх інших випадках власник не має права витребувати майно від добросовісного набувача, зокрема, коли власник передає своє майно за правочинами чи за іншими підставами іншим особам, які неправомірно згодом здійснили відчуження такого майна третім особам. Такі обставини однозначно свідчать про вибуття майна з володіння власника за його волею і, таким чином, воно не може бути витребуване власником від добросовісного набувача за оплатним правочином.
Отже, власник майна має нести ризик свого необачного вибору контрагента за правочином, за яким майно передане у володіння іншій особі. У зазначених випадках власник має можливість захистити свої майнові права шляхом безпосереднього звернення з позовом до уповноваженої ним особи про відшкодування збитків, завданих неправомірним відчуженням довіреного майна третім особам.
У даному випадку агрофірма “Наукова» добровільно передала АКБ “Прем'єрбанк» у заставу спірне майно, а також на зберігання ТОВ “Атлас» (зберігач), уклавши з ними договір відповідального зберігання № 121-А від 05.06.2003р. Тобто, внаслідок зазначених дій заставлене майно - обладнання ліній лікеро-горілчаного заводу, вибуло з фактичного володіння агрофірми «Наукова» та було передано на зберігання ТОВ «Атлас». За умовами п. 4.5.1 договору відповідального зберігання ТОВ «Атлас» зобов'язалося повернути Банку або агрофірмі «Наукова» майно за письмовим дозволом Банку.
Отже, агрофірма «Наукова» надала можливість АКБ “Прем'єрбанк» отримати майно у зберігача - ТОВ «Атлас».
Такі обставини однозначно свідчать про вибуття спірного майна з володіння агрофірми «Наукова» за її волею, тому це майно не може бути витребувано нею від добросовісного набувача за оплатним правочином.
Окрім того, предметом позову агрофірми «Наукова» є стягнення з відповідача грошових коштів у сумі 624 800 грн., що становлять вартість відсутнього у відповідача майна - обладнання ліній лікеро-горілчаного заводу, при цьому позивач посилається на ст.ст. 1212, 1213 ЦК України як на правову підставу позовних вимог про стягнення з відповідача суми вартості відсутнього майна.
У відповідності до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:
1) повернення виконаного за недійсним правочином;
2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;
3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;
4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
У даному випадку господарський суд погоджується із запереченнями відповідача, що зобов'язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов:
1) встановлено факт набуття або збереження майна, яке неминуче мало б вибути із її володіння;
2) мало місце набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою;
3) обов'язково має бути відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто, коли мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків (ст. 11 ЦК).
Посилання позивача на ст.ст. 1212, 1213 ЦК України як на правову підставу позовних вимог спростовується запереченнями відповідача та біржовим договором №173 від 08.09.2008р. Норми ст.ст. 1212, 1213 ЦК України не можуть бути правовою підставою для задоволення вимог позивача, оскільки майно - обладнання ліній лікеро-горілчаного заводу, що пов'язане з предметом спору, набуте відповідачем на відповідній правовій підставі - біржовому договорі, презумпція правомірності якого визначена ст. 204 ЦК України.
Таким чином, господарський суд дійшов висновку про те, що позов про стягнення із ТОВ «Олександрія БЛІГ» 624 800,00 грн. задоволенню не підлягає.
Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати у справі на державне мито та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.
У засіданні суду 02.02.09 оголошувалась перерва до 04.02.09 на 14:30 год.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов про стягнення 624 800,00 грн. залишити без задоволення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення в повному обсязі відповідно ст. 84 ГПК України.
Суддя