"30" січня 2009 р.
Справа № 4/170-08-4671
Позивач: Чорноморська транспортна прокурора в інтересах держави, в особі Міністерства транспорту та зв'язку України, в особі Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Одеській області
Відповідачі: 1) Державна судноплавна компанія “Чорноморське морське пароплавство»
2) ТОВ "Виробничо-комерційна компанія Будінжсервіс"
про: визнання недійсним договору та зобов'язання вчинити певні дії.
Суддя Літвінов С.В.
Представники:
Від прокурора: Супруновський В. І. - за посвідченням
Від позивача : не з'явився
Від відповідача 1): Марєєв В.В. по довіреності
Від відповідача 2): не з'явився
СУТЬ СПОРУ: Чорноморський транспортний прокурор в інтересах держави, в особі Міністерства транспорту та зв'язку України звернувся до господарського Суду Одеської області з позовом визнати недійсним договір позички № ОД-1579 нежитлових приміщень від 02.02.2007 року, укладений між ДСК “Чорноморське морське пароплавство» та ТОВ "Виробничо-комерційна компанія Будінжсервіс" , припивши його дію на майбутнє; зобов'язати ТОВ "Виробничо-комерційна компанія Будінжсервіс" повернути до ДСК “Чорноморське морське пароплавство» та звільнити нежитлові приміщення загальною площею 1291,10 кв. м., розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Сегедська, 8а.
17.12.08р. Державна судноплавна компанія “Чорноморське морське пароплавство» звернулась до суду з клопотанням про зупинення провадження у справі до вирішення по суті пов»язаної з нею іншої справи № 12/55-08-5025.
Суд відмовляє ДСК «ЧМП» в задоволені клопотання про зупинення провадження у справі, т.я. з доданих до клопотання документів не вбачається, що справа № 12/55-08-5025 пов»язана з справою №4/170-08-4671.
Державна судноплавна компанія “Чорноморське морське пароплавство» надала відзив на позов, в якому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав викладених у відзиві.
Ухвалою суду від 19.12.08р. строк розгляду справи продовжений відповідно до ст. 69 ГПК України.
Відповідач - ТОВ "Виробничо-комерційна компанія Будінжсервіс" до суду не з'явився, відзив на позов не надав, про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку. Справа розглядалася в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній документами.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи та заслухавши представників сторін, суд, -
02.02.2007 року між ДСК «Чорноморське морське пароплавство» та ТОВ "Виробничо-комерційна компанія Будінжсервіс" укладено договір позички № ОД-1579, відповідно якого ДСК «Чорноморське морське пароплавство» (позичкодавець) надає, а ТОВ "Виробничо-комерційна компанія Будінжсервіс" (користувач) приймає позичку у вигляді нежитлових приміщень, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Сегедська, 8а. а саме: приміщення загальною площею 1291,10 кв. м., що знаходяться на балансі ДСК «Чорноморське морське пароплавство».
Слід зазначити, що відповідно п. 1. ст. 827 ЦК України за договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов'язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку.
Платна позичка не передбачена законодавством України.
Відповідно п. 1.2. Договору користування майном є оплатним.
Тобто, проаналізувавши умови Договору № ОД-1579 від 02.02.2007 року в сукупності, суд дійшов висновку, що ДСК «Чорноморське морське пароплавство» фактично передало в оренду будівлю, розташовану за адресою: м. Одеса, вул. Сегедська, 8а. ТОВ "Виробничо-комерційна компанія Будінжсервіс".
Правові засади про найм (оренду) майна встановлені Главою 58 ЦК України, позички -главою 60 ЦК України.
Оскільки предмет Договору оренди нежитлових приміщень перебуває у державній власності, правовідносини його найму регулюються Законом України «Про оренду державного та комунального майна», статтею 5 якого визначено, що орендодавцями щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що є державною власністю, крім майна, що належить до майнового комплексу Національної академії наук України та галузевих академій наук - є Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва.
Відповідно п. 1. ч. 1. ст. 287 ГК України орендодавцями щодо державного та комунального майна є Фонд державного майна України, його регіональні відділення - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке є державною власністю, а також іншого майна у випадках, передбачених законом.
Статтею 9. Закону України «Про оренду державного та комунального майна» визначено Порядок укладення договорів оренди, а саме: фізичні та юридичні особи, які бажають укласти договір оренди, направляють заяву, проект договору оренди, а також інші документи згідно з переліком, що визначається Фондом державного майна України (далі - матеріали), відповідному орендодавцеві, зазначеному у статті 5 цього Закону; орган, уповноважений управляти державним майном, розглядає подані йому матеріали і протягом п'ятнадцяти днів після їх надходження надсилає орендодавцеві висновки про умови договору оренди або про відмову в укладенні договору оренди; якщо на укладення договору оренди потрібен дозвіл Фонду державного майна України, його регіонального відділення чи представництва, державне підприємство у п'ятиденний термін після отримання висновків органу, уповноваженого управляти державним майном, органу Антимонопольного комітету України надсилає орендодавцям, зазначеним в абзаці другому статті 5 цього Закону, копії проекту договору та інших документів, висновки зазначених органів, розрахунок орендної плати; Фонд державного майна України, його регіональне відділення чи представництво протягом п'ятнадцяти днів після надходження матеріалів повідомляє державне підприємство про своє рішення (надання дозволу щодо укладення договору оренди або відмову). При розгляді матеріалів щодо передачі в оренду нерухомого майна можуть враховуватися пропозиції місцевої державної адміністрації, відповідного органу місцевого самоврядування щодо розміщення бюджетних установ і організацій; Державне підприємство протягом п'яти днів після отримання зазначеного рішення Фонду державного майна України, його регіонального відділення чи представництва дає згоду або відмовляє в укладенні договору оренди державного майна і повідомляє про це заявника.
Однак, в порушення вимог ст. 5, 9 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» при укладенні спірного договору, висновків щодо умов цього Договору, органом управління державним майном -Міністерством транспорту та зв'язку України та відповідного дозволу регіонального відділення Фонду державного майна України не надавалось.
Крім того ст. 11 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», визначено, що оцінка об'єкта оренди здійснюється за Методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України; оцінка об'єкта оренди передує укладенню договору оренди.
Відповідно п. 2. Методики розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 р. N 786: у разі коли орендодавцем цілісного майнового комплексу структурного підрозділу (філії, цеху, дільниці) державного підприємства, а також нерухомого майна (будинку, споруди, приміщення) є державне підприємство, організація, розмір орендної плати погоджується з органом, визначеним в абзаці другому статті 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
Однак, розмір плати за використання державного майна по Договору не було погоджено у порядку визначеному вказаною Методикою.
Таким чином, Договір № ОД-1579 від 02.02.2007 року не відповідає вимогам Закону України «Про оренду державного та комунального майна», Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 р. N 786, ст. 287 ГК України.
Відповідно п. 1. ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Пунктом 1. статті 215. ЦК України зазначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно п. 1. статті 207 ГК України Господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Пунктом 1. статті 216 ЦК України зазначено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Згідно п.3 ст207 ГКУкраїни, у разі якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.
Заперечення відповідача викладені у відзиві на позоану заяву, судом до уваги не приймаються т.я. спростовуються матеріалами справи.
На підставі викладеного позов підлягає задоволенню у повному обсязі з покладенням на відповідачів витрат по сплаті держмита та послуг на ІТЗ судового процесу, оскільки спір виник внаслідок неправильний дій цих сторін.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд,
1. Позов задовольнити у повному обсязі.
2. Визнати недійсним договір позички № ОД-1579 від 02.02.2007 року, укладений між Державною судноплавною компанією “Чорноморське морське пароплавство» (65026, м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 1, код 01125614) та ТОВ "Виробничо-комерційна компанія Будінжсервіс" (65012, м. Одеса, вул. Базарна,100, кв. 1 код 34108266) , припивши його дію на майбутнє.
3. Зобов'язати ТОВ "Виробничо-комерційна компанія Будінжсервіс" (65012, м. Одеса, вул. Базарна,100, кв. 1 код 34108266) звільнити нежитлові приміщення загальною площею 1291,10 кв. м., розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Сегедська, 8а. та повернути вказані нежитлові приміщення Державній судноплавній компанії “Чорноморське морське пароплавство» (код -01125614, 65026, м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 1).
4. Стягнути з ТОВ "Виробничо-комерційна компанія Будінжсервіс" (65012, м. Одеса, вул. Базарна,100, кв. 1 код 34108266):
- до державного бюджету України витрат по сплаті держмита 42 гривні 50коп. на р/р 31114095700008 одержувач ГУДКУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 23213460, банк одержувача УДК в Одеській області, МФО 828011, код бюджетної класифікації 23213460 ;
- до державного бюджету України 59 гривень витрат на ІТЗ судового процесу на Рахунок № 31217259700008, одержувач - ГУДКУ у Одеській області, банк одержувача -ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 23213460, КБК 22050000
5. Стягнути з Державної судноплавної компанії “Чорноморське морське пароплавство» (65026, м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 1, код 01125614):
- до державного бюджету України витрат по сплаті держмита 42 гривні 50коп. на р/р 31114095700008 одержувач ГУДКУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 23213460, банк одержувача УДК в Одеській області, МФО 828011, код бюджетної класифікації 23213460 ;
- до державного бюджету України 59 гривень витрат на ІТЗ судового процесу на Рахунок № 31217259700008, одержувач - ГУДКУ у Одеській області, банк одержувача -ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 23213460, КБК 22050000
Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Літвінов С.В.