справа № 2а-476/08-5020-3/199
"09" лютого 2009 р. 17:29 м. Севастополь
Господарський суд міста Севастополя в складі: Судді Головко В.О.,
при секретарі Дмитренко Т.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі адміністративну справу за позовом Державної інноваційної фінансово-кредитної установи
(01601, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 65-Б)
в особі Кримського регіонального відділення
(95017, м. Сімферополь, вул. Комсомольська, 4)
до Відділу Державної виконавчої служби Гагарінського районного
управління юстиції в місті Севастополі
(99038, м. Севастополь, пр. Жовтневої Революції, 8)
третя особа, яка не Приватне підприємство "Дорі"
заявляє самостійних (99053, м. Севастополь, Фіолентовське шосе, 1)
вимог на предмет
спору на стороні позивача
про визнання постанови Відділу Державної виконавчої служби Гагарінського районного управління юстиції в місті Севастополі № 12-231/07 від 05.12.2007 про відмову у відкритті виконавчого провадження нечинною, зобов'язання відповідача відкрити виконавче провадження на підставі претензії № 455 від 03.09.2002,
Представники сторін:
позивач -Шестаков Є.В., довіреність № 2200 від 01.01.09, Державна інноваційна фінансово-кредитна установа;
відповідач -Тропіна О.О., заступник начальника, наказ № 253/к від 20.10.08, довіреність № б/н від 19.01.09, Відділ державної виконавчої служби Гагарінського районного управління юстиції;
третя особа -не з'явився, ПП «Дорі».
Суть спору:
05.03.2008 Державна інноваційна фінансово-кредитна установа в особі Кримського регіонального відділення звернулася до Гагарінського районного суду міста Севастополя з позовом до Відділу Державної виконавчої служби Гагарінського районного управління юстиції в місті Севастополі про визнання постанови Відділу Державної виконавчої служби Гагарінського районного управління юстиції в місті Севастополі № 12-231/07 від 05.12.2007 про відмову у відкритті виконавчого провадження нечинною, про зобов'язання відповідача відкрити виконавче провадження на підставі претензії № 455 від 03.09.2002.
Ухвалою від 05.05.2008 відкрито провадження у адміністративній справі № 2а-476/08, справа призначена до судового розгляду.
Ухвалою Гагарінського районного суду міста Севастополя від 22.09.2008 матеріали адміністративної справи № 2а-476/08 за позовом Державної інноваційної фінансово-кредитної установи в особі Кримського регіонального відділення до Відділу Державної виконавчої служби Гагарінського районного управління юстиції в місті Севастополі про визнання постанову Відділу Державної виконавчої служби Гагарінського районного управління юстиції в місті Севастополі № 12-231/07 від 05.12.2007 про відмову у відкритті виконавчого провадження нечинною, про зобов'язання відповідача відкрити виконавче провадження на підставі претензії № 455 від 03.09.2002 надіслані за підсудністю до господарського суду міста Севастополя.
Ухвалою від 03.11.2008 господарський суд міста Севастополя прийняв справу до провадження з привласненням № 2а-476/08-5020-3/199
Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що державним виконавцем ВДВС Гагарінського РУЮ в м. Севастополі було неправомірно винесено постанову № 12-231/07 про відмову у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання претензії № 455.
Представник відповідача проти позову заперечує, мотивує свої заперечення тим, що претензія не є виконавчим документам та не відповідає вимогам Закону України "Про виконавче провадження".
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд -
Встановив:
Українська державна інноваційна компанія в особі Кримського регіонального відділення (зараз Державна інноваційна фінансово-кредитна установа в особі Кримського регіонального відділення; далі -стягувач) 14.10.2002 звернулася до Відділу державної виконавчої служби Гагарінського РУЮ в м. Севастополі з заявою про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання претензії № 455 від 03.09.2002.
Постановою державного виконавця ВДВС Гагарінського РУЮ в м. Севастополі № 02/3-3149 від 31.10.2002 було відкрито виконавче провадження по стягненню з ПП "Дорі" на користь стягувача суми в розмірі 545 398,42 грн. (арк. с. 7)
05.12.2007 старшим державним виконавцем ВДВС Гагарінського РУЮ в м. Севастополі Тропіною О.А. на підставі п. п. 6, 7 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" була винесена постанова № 12-231/07 про відмову у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання претензії (арк. с. 8).
Не погодившись з вищезазначеною постановою стягувач звернувся зі скаргою № 389 від 11.12.2007 до начальника ВДВС Гагарінського РУЮ в м. Севастополі (арк. с. 9).
Листом від 20.12.2007 начальником ВДВС Гагарінського РУЮ в м. Севастополі у задоволенні скарги було відмовлено з посиланням на те, що претензія не є виконавчим документом (арк. с. 10).
Не погодившись з даною відповіддю стягувач звернувся зі скаргою № 413 від 26.12.2007 на постанову ВДВС Гагарінського РУЮ в м. Севастополі до в. о. начальника Головного управління юстиції у м. Севастополі (арк. с. 11).
26.02.2008 на адресу стягувача було направлено відповідь в. о. начальника відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Севастополі, в якій зазначено, що дії ВДВС Гагарінського РУЮ в м. Севастополі щодо винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження визнані правомірними та такими, що відповідають п. п. 6, 7 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження".
Позивач вважає, що такі дії відповідача порушують його законні права, тому звернувся до суду із даним позовом.
Суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про банки і банківську діяльність" від 10.01.2002 № 2922-ІІІ були внесені зміни до частини п'ятої статті 8 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких ця частина викладена в такій редакції: "Якщо у відповіді про визнання претензії не повідомляється про перерахування визнаної суми, то через 20 днів після її отримання така відповідь є підставою для примусового стягнення заборгованості державною виконавчою службою в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". До заяви про порушення виконавчого провадження додається відповідь боржника, а якщо в ній не зазначено розмір визнаної суми, то додається також копія претензії".
Згідно зі ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
Відповідно до цього Закону (в редакції, що діяла станом на 14.10.2002, тобто на день подачі заяви про примусове виконання претензії) державною виконавчою службою підлягали виконанню такі "виконавчі документи":
1) рішення, ухвали і постанови судів у цивільних справах;
2) вироки, ухвали і постанови судів у кримінальних справах у частині майнових стягнень;
3) вироки судів у частині позбавлення права займати певні посади або займатися певною діяльністю;
4) постанови судів у частині майнових стягнень у справах про адміністративні правопорушення;
5) мирові угоди, затверджені судом;
6) рішення, ухвали, постанови арбітражних судів;
7) виконавчі написи нотаріусів;
8) рішення Конституційного Суду України у випадках, передбачених законом;
9) не сплачені в строк платіжні вимоги, акцептовані платником;
10) рішення третейських судів відповідно до законів України;
11) рішення комісій по трудових спорах;
12) постанови, винесені органами (посадовими особами), уповноваженими законом розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;
13) рішення іноземних судів і арбітражів у передбачених законом випадках;
131) рішення Європейського Суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень Європейського Суду з прав людини";
14) рішення державних органів, прийняті з питань володіння і користування культовими будівлями та майном;
15) рішення Антимонопольного комітету України та його територіальних відділень у передбачених законом випадках;
16) постанови державного виконавця про виконавчий збір та накладення штрафу;
17) рішення інших державних або недержавних органів у випадках, передбачених законом.
Отже, на день винесення постанови про відкриття виконавчого провадження Законом України "Про виконавче провадження" не було визначено порядку виконання визнаних претензій, а сама претензія не належала до виконавчих документів, які підлягають виконанню органами державної виконавчої служби України.
Крім того, як вбачається з постанови в. о. начальника ВДВС Головного управління юстиції в м. Севастополі № 28/3/2007 від 28.11.2007, претензія не відповідала вимогам ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження".
Відповідно до ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа: за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, зазначеного в статті 3 цього Закону; за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді; в інших передбачених законом випадках.
Оскільки претензія не належала до виконавчих документів, державний виконавець помилково відкрив виконавче провадження на підставі претензії № 455 від 03.09.2002.
Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про виконавче провадження" та деяких інших законодавчих актів щодо виконання судових рішень" від 15.03.2006 № 3541-IV частини п'ята і шоста статті 8 Господарського процесуального кодексу України викладені в такій редакції: "Якщо претензію про сплату грошових коштів, до якої додано платіжну вимогу-доручення, визнано повністю або частково, у платіжній вимозі-дорученні зазначається визнана сума.
Платіжні вимоги-доручення виконуються установами банків у порядку, встановленому Національним банком України.
Таким чином законодавець змінив суб'єкта та порядок виконання визнаних претензій.
Станом на день винесення постанови № 12-231/07 про відмову у відкритті виконавчого провадження (05.12.2007) Закон України "Про виконавче провадження" (ст. 3) відносив до виконавчих документів:
1) виконавчі листи, що видаються судами, та накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду;
2) ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних та кримінальних справах у випадках, передбачених законом;
3) судові накази;
4) виконавчі написи нотаріусів;
5) посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень цих комісій;
6) постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;
7) рішення органів державної влади, прийняті з питань володіння і користування культовими будівлями та майном;
8) постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу;
9) рішення інших органів державної влади у випадках, якщо за законом їх виконання покладено на державну виконавчу службу;
10) рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".
Як видно, цей перелік є вичерпним і такого виду виконавчого документа як "претензія" не містить.
Відповідно до ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження, зокрема, у разі неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону; у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 19 цього Закону; наявності інших обставин, передбачених законом, які виключають здійснення виконавчого провадження.
За таких обставин суд приходить до висновку про правомірність винесення державним виконавцем постанови № 12-231/07 від 05.12.2007 про відмову у відкритті виконавчого провадження.
Беручи до уваги вищевикладене, позовні вимоги Державної інноваційної фінансово-кредитної установи в особі Кримського регіонального відділення є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Враховуючи зазначене, керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини п'ятої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Суддя підпис В.О. Головко
Постанова складена та підписана
в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України
26.02.2009
Згідно з оригіналом
Суддя В.О. Головко
26.02.2009
Розсилка:
1. Державна інноваційна фінансово-кредитна установа
(01601, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 65-Б)
2. Кримське регіональне відділення Державної інноваційної
фінансово-кредитної установи
(95017, м. Сімферополь, вул. Комсомольська, 4)
3. Відділ Державної виконавчої служби Гагарінського районного
управління юстиції в місті Севастополі
(99038, м. Севастополь, пр. Жовтневої Революції, 8)
4. Приватне підприємство "Дорі"
(99053, м. Севастополь, Фіолентовське шосе, 1)
5. Справа
6. Наряд