Запорізької області
23.12.08 Справа № 28/470/08
Суддя Яцун О.В.
За позовом: Приватного підприємства “Метизи-94», м.Запоріжжя
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОССОР», м.Запоріжжя
Суддя О.В. Яцун
Представники:
від позивача: Голубєв Є.М. -на підставі довіреності №б/н від 08.10.2008р.
від відповідача: не з'явився
Заявлені вимоги про стягнення з ТОВ «ВОССОР»20361грн.00коп. основного боргу на підставі договору підряду №07/26 від 24.12.2007р. та 1004грн.10коп. пені за неналежне виконання умов договору.
Ухвалою суду від 28.10.2008р. порушено провадження у справі №28/470/08, судове засідання призначено на 08.12.2008р.
Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.
В зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання та з метою з'ясування фактичних обставин справи судове засідання було відкладено на 23.12.2008р.
В судовому засіданні 23.09.2008р. представник позивача заявив клопотання про уточнення позовних вимог, а саме просить суд стягнути з ТОВ «ВОССОР»20361грн. завданих збитків внаслідок невиконання прийнятих зобов'язань за договором підряду №04/26 від 24.12.2007р. та 1827грн.47коп. пені.
Клопотання заявлено у відповідності до ст.22 ГПК України, уточнені позовні вимоги прийнято судом до розгляду.
Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, відзив на позов суду не надав, представник відповідача в судове засідання за викликом не з'явився, правом надати відзив на позов не скористався. Про час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином. Згідно до п. 3.6 роз'яснень президії ВГСУ від 18.09.1997 р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місця знаходження юридичних осіб -учасників судового процесу. Відповідні процесуальні документи надіслані згідно з поштовими реквізитами учасників процесу. Згідно довідки ЄДРПОУ адреса Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОССОР»- 69035, м.Запоріжжя, вул. Перемоги, б.63. Саме на цю адресу направлялась кореспонденція. Зазначене свідчить , що судом були здійснені всі заходи повідомлення відповідача про розгляд справи.
Згідно ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.
На підставі чого представнику позивача за їх згодою було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд встановив:
Правовідносини сторін є господарськими.
Згідно з ч.І ст.175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
У відповідності до ст.526 ЦК України зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлені законом або договором терміни.
Згідно зі ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Як свідчать надані до суду документи, 24.12.2007р. між ПП «Метизи-94»(замовник) та ТОВ «ВОССОР»(підрядник) було укладено договір підряду, за умовами якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується у межах договірної ціни власними силами та залученими силами та засобами виконати на умовах договору роботи по «реконструкції інженерних мереж (опалення з установкою приладів та технологічного обладнання»розташованого за адресою: м.Запоріжжя.
Підпунктами 2.1.1 та 2.1.2 сторони узгодили початок робіт -26грудня 2007р. та закінчення -11 січня 2008р.
Згідно з п.3.1 договору після підписання договору протягом 2-х банківських днів замовник перераховує підряднику 100% вартості монтажних робіт та 100% вартості матеріалів і обладнання у відповідності рахунка, підрядник в свою чергу зобов'язується почати роботи через три дні після отримання грошових коштів.
Пунктом 3.3 договору встановлено, що договірна вартість доручених до виконання підряднику робіт, включаючи матеріали складає 20361грн. у тому числі ПДВ 20% 3393грн.50коп.
Відповідно до п.4.1 договору замовник здійснює попередню оплату підряднику у розмірі 100% від вартості монтажних робіт на підставі підписаного договору уповноваженими представниками сторін. Акт виконаних робіт (ф. № КБ-2в), надається підрядником уповноваженому представнику замовника. Уповноважений представник замовника зобов'язаний прийняти їх, а у разі мотивованої відмови надати перелік претензії до підрядника.
На виконання умов договору позивач на підставі рахунка №12 від 24.12.07р. перерахував підряднику (відповідачу) попередню оплату у розмірі 20361грн., про що свідчить платіжне доручення №1932 від 26.12.2007р.
Відповідно до ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Разом з тим, відповідач в установлені договором строки (п.3.1) підрядні роботи по реконструкції інженерних мереж (опалення з установкою приладів та технологічного обладнання не розпочав, чим порушив умови договору.
Крім того, у встановлений договором строк -11.01.2008р. виконані роботи підрядником до здачі замовнику пред'явлені не були.
В зв'язку з порушення та невиконанням прийнятих зобов'язань, на адресу відповідача був направлений лист №831 від 31.07.2008р. з проханням повернути перераховану на його рахунок попередню оплату у сумі 20361грн. Зазначений лист був отриманий безпосередньо директором Жестковим Ю.К.
Разом з тим, повернення грошових коштів відповідач не здійснив, тобто сальдо на користь позивача станом на 31.07.208р. складає 20361грн.
Невиконання ТОВ «ВОССОР»прийнятих на себе зобов'язань за договором підряду №07/26 від 24.12.2007р. та неповернення отриманої попередньої оплати у розмірі 20361грн. стало підставою для звернення позивача до суду з вимогою про стягнення збитків у розмірі 20361грн.
Дана вимога підлягає задоволенню, виходячи з наступного:
У відповідності до ст.623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Згідно зі ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушені.
За приписами ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові втирати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадах, передбачених законом.
Згідно з нормами цивільного законодавства (ст.623), у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання на боржника покладено обов'язок відшкодування кредиторові завданих цим збитків. Під збитками розуміються витрати, зроблені кредитором, втрата або пошкодження його майна, а також не отриманий ним прибуток, який би він одержав, якщо обов'язок було б виконано.
Стаття 614 ЦК України передбачає, що відповідальність за порушення зобов'язань покладається на особу при наявності вини (умислу або необережності). У відповідності з нормами цивільного законодавства притягнення до цивільно-правової відповідальності можливе лише за певних, передбачених законом умов, сукупність яких формують склад правопорушення, що є підставою для цивільно-правової відповідальності. Складовими правопорушення, необхідними для відповідальності у вигляді відшкодування збитків, є суб'єкт та об'єкт правопорушення, а також суб'єктивна та об'єктивна сторони. Суб'єктом цивільного правопорушення є боржник. Об'єктом правопорушення -зобов'язальні правовідносини кредитора та боржника. Суб'єктивну сторону становить вина боржника, а об'єктивну -протиправна поведінка боржника (невиконання або неналежне виконання обов'язку), наявність збитків у майновій сфері кредитора, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та збитками. При цьому розмір збитків має довести кредитор. Відсутність хоча б одного з вищевказаних елементів звільняє боржника від відповідальності.
Частиною 2 ст.883 ЦК України встановлено, що за невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.
Отже, вищевикладені обставини свідчать про причинний зв'язок між протиправними діями (бездіяльністю) відповідача та сумою попередньої оплати перерахованої на рахунок відповідача, які в даному випадку є збитками понесеними позивачем.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що вимоги про стягнення з відповідача збитків у сумі 20361грн.00коп. нормативно обґрунтовані, документально доведені та підлягають задоволенню.
Крім того, за порушення прийнятих на себе зобов'язань позивачем заявлені вимоги про стягнення пені у сумі 1827грн.47коп.
На підставі ст. 611 ЦК України одним з наслідків порушення зобов'язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов'язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язання, зокрема у випадку прострочення виконання.
Пунктом 8.6 договору сторони узгодили, що у разі несвоєчасної здачі об'єкта до експлуатації по вині підрядника, останній оплачує замовнику пеню у розмірі 0,5% від вартості робіт за договором, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент її нарахування, від суми боргу за кожний день прострочення.
Відповідно до розрахунку позивача до стягнення пред'явлена сума пені за період прострочення з 24.06.2008р. по 23.12.2008р. (182 дні) у розмірі 1827грн.47коп.
Дана вимога заявлена позивачем обґрунтовано і підлягає задоволенню.
Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення 2200грн. витрат на юридичні послуги.
Разом з тим, заявлена вимога задоволенню не підлягає виходячи з наступного:
Пунктом 1 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998р. №02-5/78 “Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України» зазначається, що відповідно до розділу VІ ГПК України судовими витратами є пов'язані з розглядом справи в господарському суді витрати, які складається з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення експертизи (аудиту), призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, сплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Разом з тим, позивач документально не довів, що понесені ним витрати на надання юридичних послуг ПП “Юридичний центр “Олександрівськ-95» були здійснені саме в межах розгляду цієї справи.
До того ж відшкодуванню підлягають витрати на надані послуги адвоката.
Таких доказів суду надано не було
Судові витрати відносяться на відповідача у розмірі задоволених позовних вимог.
Суд вважає за необхідне повернути з Державного бюджету України Приватному підприємству “Метизи-94» зайво сплачене державне мито у розмірі 13 гривен 77коп., про що видати довідку.
Керуючись ст.ст.44, 49,75 ст.ст.82-85 ГПК України, ст.526,611,693,837 ЦК України, ст. ст. 175, 193,224,225 ГК України суд,
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОССОР»(69035, м.Запоріжжя, вул. Перемоги, б.63, р/р 26008303035001 в Орджонікідзевському ЗРУ КБ «Приватбанк», МФО 313399, код ЄДРПОУ 31166440) на користь Приватного підприємства «Метизи-94»(69006, м.Запоріжжя, вул.. Портова, б.2, корпус 2, р/р 26003422301 в АБ «Металург», МФО 313582, код ЄДРПОУ 24911663) 20361(двадцять тисяч триста шістдесят одна)грн.00коп. збитків, 1827(одна тисяча вісімсот двадцять сім)грн.47коп. пені, 221(двісті двадцять одна)грн.88коп. державного мита та 118(сто вісімнадцять)грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
Повернути з Державного бюджету України Приватному підприємству “Метизи-94» зайво сплачене державне мито у розмірі 13 гривен 77коп.
Видати довідку.
Суддя О.В. Яцун
Рішення підписано: 12 січня 2008р.