Запорізької області
23.12.08 Справа № 28/464/08
Суддя Яцун О.В.
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Україна Нова», Запорізька область, Пологівський район, с.Пологи
До відповідача: Приватного підприємства «Фабрика делікатесних сирів», м.Запоріжжя
Суддя О.В. Яцун
Представники:
від позивача: Сторчак В.І. -представник на підставі довіреності №5 від 11.02.2008р.
від відповідача: Косаревська О.М. -представник на підставі довіреності №164/1 від 16.05.2008р.
27.10.2008р. позивачем заявлені вимоги про стягнення з ПП «Фабрика делікатесних сирів»38949грн.00коп. основного боргу за поставлений твердий сир та вершки.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 27.10.2008р. порушено провадження у справі №28/4647/08, судове засідання призначено на 02.12.08р.
За клопотанням представників сторін справа розглядалась без застосування технічної фіксації судового процесу.
З метою надання додаткових доказів в судовому засіданні оголошувалась перерва до 23.12.2008р.
В судовому засіданні 23.12.2008р. представник позивача заявив клопотання про зміну підстави та розміру позовних вимог, а саме просить суд стягнути з ПП «Фабрика делікатесних сирів»34341грн. за поставлений сир твердий нежирний та вершки у загальній кількості 1902 кг., 159грн.34коп. 3% річних відсотків за користування чужими коштами, 515грн.11коп. інфляційних втрат.
Клопотання заявлено у відповідності до ст.22 ГПК України, прийнято судом до розгляду та задоволено.
Представник відповідача уточненні позовні вимоги визнав в повному обсязі.
Суд визнав надані документи достатніми для прийняття рішення. На підставі чого представникам сторін за їх згодою було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд встановив,
Правовідносини сторін є господарськими.
Згідно з ч.І ст.175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно зі ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
У відповідності до ст.526 ЦК України зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлені законом або договором терміни.
У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій громадян і організацій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Відповідно, зобов'язання виникають з угод; адміністративних актів; внаслідок заподіяння шкоди; з подій, що породжують цивільно-правові наслідки.
Як свідчать надані до суду документи, між сторонами виникли правовідносини, що породжують взаємні зобов'язання. Позивач зобов'язався здійснити передачу продукції (молочні вироби), а відповідач, в свою чергу, мав прийняти та оплатити отриману продукцію.
Згідно зі ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботи, надати послуги, сплатити грошові кошти) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За своєю правовою природою спірний правочин є угодою купівлі-продажу.
Положеннями ст.ст. 638,639 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги договору не встановлені законом.
Частина 1 ст.656 ЦК України передбачає, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладання договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
Згідно з ч.2 ст. 640 ЦК України якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладання договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
Виконання зобов'язань з боку позивача, а саме передача відповідачу продукції -«сир нежирний та вершки»у кількості 1902 кг. на загальну суму 34341грн.00коп., що підтверджується видатковими накладними №М-1236 від 08.04.2008р., №М-1334 від 14.04.2008р., №М1443 від 22.04.2008р., №М1464 від 23.04.2008р. -2 штуки, №М-1571 від 05.05.2008р., №М-1602 від 07.05.2008р., №М-1691 від 14.05.2008р., №М-1702 від 15.05.2008р., №М-1864 від 27.05.2008р., №М-1982 від 05.06.2008р., №М-2037 від 09.06.2008р., №М-2172 від 23.06.2008р. та довіреностями на ім'я Щербак С.М.
Однак, відповідач зобов'язань належним чином не виконав, оплату за отриману продукцію, в повному обсязі не здійснив.
В зв'язку з невиконанням грошового зобов'язання 08.10.2007р. на адресу відповідача була направлена претензія №416 з проханням перерахувати суму заборгованості за отриману молочну продукцію протягом 5-ти днів
Зазначена претензія залишилася без відповіді.
Таким чином, сума боргу за отриману продукцію на момент розгляду справи становить 34341грн.
Факт наявності заборгованості у розмірі 34341грн.00коп. підтверджується матеріалами справи.
Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання. Зобов'язання відповідача оплатити отриману продукцію не припинено.
На день розгляду спору відповідач оплату отриманої продукції в повному обсязі не довів, тому вимоги позивача про стягнення заборгованості у сумі 34341грн.00коп. суд визнає документально підтвердженими, нормативно обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
В зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання, позивачем заявлені вимоги про стягнення 3% річних у розмірі 159грн.34коп. та інфляційних втрат у розмірі -515грн.11коп.
Згідно з ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний оплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо законом чи договором не встановлений інший розмір відсотків.
Інший розмір відсотків договором не встановлений.
Відповідно до розрахунку позивача сума 3% річних за період прострочення з 19 жовтня 2008р. по 15 грудня 2008р. складає 159грн.34коп., сума інфляційних втрат за період прострочення листопад 2008р. складає -515грн.11коп.
Факт прострочення матеріалами справи доведений.
За таких обставин, позовні вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню.
Судові витрати відносяться на відповідача, оскільки спір виник з його вини.
Керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 ГПК України, ст.11,509,526,530,625 ЦК України, ст. ст. 175, 193 ГК України суд,
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з Приватного підприємства «Фабрика делікатесних сирів» (69084, м.Запоріжжя, вул. Димитрова, буд.50, р/р 2600730134907 в філії відділення ПІБ м.Дніпропетроськ, МФО 305437, код ЄДРПОУ 32875438) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Україна Нова»(70615, Запорізька область, Пологівський район, с.Пологи, вул. Леніна, 184, р/р 26000037990001 в АКБ «Індустріалбанк»м.Запоріжжя, МФО 313827, код ЄДРПОУ 31197369) 34341(тридцять чотири тисячі триста сорок одна)грн.00коп. основного боргу, 159(сто п'ятдесят дев'ять)грн.34коп. 3% річних, 515(п'ятсот п'ятнадцять)грн.11коп. інфляційних втрат, 350(триста п'ятдесят)грн.15коп. державного мита та 118(сто вісімнадцять)грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
Суддя О.В. Яцун
Рішення підписано: 29 грудня 2008р.