Запорізької області
31.12.08 Справа № 28/453/08
Суддя Яцун О.В.
За позовом: Відкритого акціонерного товариства “Державний експортно-імпортний банк України» в особі Філії Відкритого акціонерного товариства “Укрексімбанк» в м.Запоріжжя, м.Запоріжжя
До відповідача: Торгівельно-промислової транснаціональної корпорації “Кераміст», м.Запоріжжя
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю “Запорізька інвестиційно-торгівельна компанія», м.Запоріжжя
Суддя О.В. Яцун
Представники:
від позивача: Зуєва О.В. -представник на підставі довіреності №010-01/4703 від 26.08.2008р.
від відповідача: Данильчук А.Л. -представник на підставі довіреності №б/н від 25.07.2008р.
від третьої особи: Бордюг Т.Є. -представник на підставі довіреності №б/н від 008.12.2008р.
20.10.2008р. позивачем заявлені вимоги про стягнення з Торгівельно-промислової транснаціональної компанії “Кераміст» 11.530.618грн.64коп. кредитної заборгованості.
Ухвалою суду від 20.10.2008р. порушено провадження у справі № 28/453/08, судове засідання призначено на 24.11.2008р.
Сторонами було заявлено клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
В судовому засіданні 24.11.2008р. представником відповідача було заявлено клопотання про залучення до участі у справі в якості відповідача-2 Товариство з обмеженою відповідальністю “Запорізька інвестиційно-торгівельна компанія».
Розглянувши клопотання відповідача та заслухавши думку представника позивача, суд відмовив в задоволені зазначеного клопотання.
Суд з власної ініціативи ухвалив залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача -ТОВ “Запорізька інвестиційно-торгівельна компанія».
З метою надання додаткових доказів розгляд справи було відкладено на 09.12.2008р.
В судовому засіданні 09.12.2008р. представник позивача заявив клопотання про збільшення позовних вимог в зв'язку з донарахуванням сум неустойки, процентів та комісії за кредитним договором №7506К45/52 від 28.09.2006р., а саме позивача просить суд стягнути з відповідача 4.999.998грн.73коп. простроченої заборгованості за кредитом, 990.099 доларів США простроченої заборгованості за кредитом, 588.304грн.95коп. простроченої заборгованості по відсоткам за період з 01.04.2008р. по 30.11.2008р., 81.199,11 доларів США простроченої заборгованості по відсоткам за період з 01.04.2008р. по 30.11.2008р., 667.811грн.04коп. заборгованості по пені, нарахованої Банком за несвоєчасно сплачену заборгованість по кредиту та відсоткам, 129.524,04 доларів США заборгованості по пені, нарахованої Банком за несвоєчасно сплачену заборгованість по кредиту та відсоткам.
Клопотання заявлено у відповідності до ст.22 ГПК України, прийнято судом до розгляду.
За клопотанням представників сторін строк вирішення спору було продовжено, розгляд справи було відкладено на 24.12.2008р.
Розгляд справи продовжено 24.12.2008р.
Представник позивача наполягає на задоволені позовних вимог.
Представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечує посилаючись на втрату чинності договору поруки у зв'язку з наявністю скасувальної обставини, яка передбачена п.8.5 договору поруки від 06.09.2007р., а саме набуттям чинності іпотечним договором, який буде укладений між ВАТ “Укрексімбанк» та ТОВ “ЗІТК» після вводу в експлуатацію об'єкта фінансування за Кредитним договором, предметом іпотечного договору буде іпотека нерухомості на суму достатню для забезпечення зобов'язань ТОВ “ЗІТК» перед ВАТ “Укрексімбанк».
Представник третьої особи заявлені позовні вимоги підтримує, вважає, що жодна з норм чинного законодавства не забороняє банківській установі мати декілька забезпечень виконання зобов'язань за кредитним договором і здійснювати одночасне стягнення позичених коштів і з позивальника, і з поручителя як з солідарних боржників.
В судовому засіданні 24.12.2008р. з метою підготовки рішення в повному обсязі було оголошено перерву до 31.12.2008р.
31.12.2008р. у відповідності до ст.85 ГПК України сторонам оголошено рішення суду в повному обсязі.
Матеріалами справи встановлено:
Правовідносини сторін є господарськими.
Згідно з ч.І ст.175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
У відповідності до ст.526 ЦК України зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлені законом або договором терміни.
Згідно зі ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Як свідчать надані до суду документи, 28.09.2006р. між ВАТ “Державний експортно-імпортний банк України» та ТОВ “Запорізька Інвестиційно-торгівельна компанія» було укладено кредитний договір №7506К45/52. В подальшому сторонами укладались додаткові угоди до нього.
Кредит надано на придбання сировини, матеріалів, товарів, послуг для будівництва міні-готелю, розташованого за адресою: м.Запоріжжя, Прибережна магістраль.
За умовами п.3.1 та п.3.2 кредитного договору позивач надав ТОВ “ЗІТК» кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування в еквіваленті 10.000.000грн. з кінцевим терміном повернення не пізніше 31.08.2011р.
На виконання умов договору позивач з вересня 2006р. по грудень 2007р. здійснив виплату кредитних коштів на суму 4.999.998грн.73коп., 198.019,80 доларів США і 792.079,20 доларів США згідно графіку надання та погашення кредиту, що підтверджується виписками по рахункам.
В якості забезпечення виконання умов кредитного договору між ВАТ “Державний експортно-імпортний банк України» та ТПТНК “Кераміст» було укладено договір поручительства, який неодноразово переукладався сторонами і останнього разу укладався 06.09.2007р.
За умовами договору поручительства поручитель несе солідарну відповідальність за своєчасне та повне виконання Боржником зобов'язань за кредитним договором, а також повинен відшкодувати збитки, що виникатимуть внаслідок невиконання або неналежного виконання кредитного зобов'язання і в тому числі збитки, понесені Банком.
Підпунктом 3.5.1 кредитного договору сторони узгодили, що боржник повинен сплачувати щомісячно Банку проценти за користування кредитом з 1 по 7 число кожного місяця, при цьому проценти за квітень 2008р. підлягають сплаті до 15.05.2008р.
12.05.2008р. листом №075-06/1854 філія ВАТ “Укрексімбанк» в м.Запоріжжя звернувся до Боржника та Відповідача щодо суми нарахування процентів за квітень, комісії за управління кредитом та просила їх погасити до 14.05.2008р.
В зв'язку з неналежним виконанням ТОВ “ЗІТК» позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення 4.999.998грн.73коп. простроченої заборгованості за кредитом, 990.099 доларів США простроченої заборгованості за кредитом, 588.304грн.95коп. простроченої заборгованості по відсоткам за період з 01.04.2008р. по 30.11.2008р., 81.199,11 доларів США простроченої заборгованості по відсоткам за період з 01.04.2008р. по 30.11.2008р., 667.811грн.04коп. заборгованості по пені, нарахованої Банком за несвоєчасно сплачену заборгованість по кредиту та відсоткам, 129.524,04 доларів США заборгованості по пені, нарахованої Банком за несвоєчасно сплачену заборгованість по кредиту та відсоткам.
Вимоги позивачем ставляться до ТПТНК “Кераміст», який є поручителем за умовами кредитного договору укладеного між ВАТ “Державний експортно-імпортний банк України» та ТОВ “Запорізька Інвестиційно-торгівельна компанія» від 28.09.2006р.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд прийшов до висновку, що у задоволені позовних вимог слід відмовити виходячи з наступного.
Згідно п. 8.5 договору поруки від 06.09.2007 р. цей договір втрачає чинність з моменту набуття чинності іпотечним договором, який буде укладено між банком та боржником після вводу в експлуатацію об'єкта фінансування за кредитним договором, предметом іпотечного договору буде об'єкт нерухомості (вищезазначеного об'єкту фінансування) на суму достатню для забезпечення зобов'язань боржника перед банком.
Тобто, договір поруки укладено під скасувальною умовою.
Згідно до ст. 212 ЦК України особи, що укладають правочин, мають право обумовити припинення прав та обов'язків обставиною, стосовно якої не відомо наступить вона чи ні (скасувальна обставина).
Скасувальною обставиною, з якою сторони пов'язали припинення зобов'язань за договором поруки є набуття чинності іпотечним договором, предметом іпотеки за яким буде введений в експлуатацію об'єкт фінансування вартістю, достатньою для забезпечення зобов'язань ТОВ "ЗІТК" перед позивачем.
Згідно п. 1.3 договору предметом іпотеки, що є забезпечення викладених у Кредитному договорі зобов'язань іпотекодержавця, є право оренди земельної ділянки загальною площею 0,8006 га, на якій ведеться будівництво об'єкту не житлової нерухомості -міні-готелю, загальною площею 2,144кв.м. предмет іпотеки розташовано за адресою: м.Запоріжжя, вул. Прибережна магістраль в районі комплексу “Орбіта-люкс». Після завершення будівництва, будівлі залишаються предметом іпотеки відповідно до цього договору.
Зазначений пункт договору в повній мірі відповідає ст.16 ЦК України.
Нормами ст.16 ЦК України встановлено, що передача в іпотеку об'єктів незавершеного будівництва здійснюється шляхом передачі в іпотеку прав на земельну ділянку, на якій розташований об'єкт незавершеного будівництва. Обтяження об'єкта незавершеного будівництва іпотекою підлягає державній реєстрації у встановленому законодавством порядку. Після завершення будівництва будівля (споруда), житловий будинок або житлова квартира залишається предметом іпотеки відповідно до іпотечного договору. У разі передачі в іпотеку об'єкта незавершеного будівництва забудовником і звернення стягнення на завершену будівлю (споруду) іпотека не поширюється на ту її частину, яка виділена в натурі і була придбана будь-якою особою (покупцем) на підставі цивільно-правового договору шляхом повної сплати її вартості до моменту прийняття рішення про звернення стягнення, якщо інше не встановлено договором з покупцем. Після звернення стягнення до нового власника завершеної будівлі (споруди) або об'єкта незавершеного будівництва переходять визначені договором права і обов'язки забудовника щодо третіх осіб-покупців.
Позивач та ТОВ "ЗІТК" договором іпотеки передбачили порядок реалізації вимог, щодо укладення іпотечного договору.
Так, п. 2.4.15 договору іпотеки передбачено, що після вводу в експлуатацію та державної реєстрації незавершеного будівництва об'єкту нерухомості, зазначеного в п. 1.3 цього договору іпотекодавець зобов'язаний надати іпотекодержателю відповідні документи та витяг з реєстру права власності на зазначений об'єкт, про що укладається відповідний договір про внесення змін до цього договору, щодо реквізитів правовстановлюючих документів на предмет іпотеки.
На виконання п.2.4.15 договору іпотеки учасниками правовідносин було укладено ряд додаткових угод.
Зокрема, 31.10.2007р. сторони підписали додаткову угоду до іпотечного договору, якою було викладено шостий абзац пункту 1.3 іпотечного договору в новій редакції: “за домовленістю сторін станом на дату укладання цього договору загальна вартість предмета іпотеки складає 25.462.740грн.».
Як свідчать надані до суду документи, об'єкт фінансування введено в експлуатацію в жовтні 2007 р., а свідоцтво про право приватної власності на зазначене майно, видане позичальнику (ТОВ "ЗІТК") виконавчим комітетом Запорізької міської ради на підставі рішення від 01.11.2007 р. № 454. Вартість завершеного будівництвом об'єкта фінансування станом на 31.10.2007 р., згідно до іпотечного договору (додаткова угода від 31.10.2007 р.) складала 25 462 740.00 грн., що достатньо для забезпечення вимог позивача.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідно до п.8.5 договору поруки настали скасувальні умови.
Тобто, банком та ТОВ “ЗІТК» було укладено, як того вимагає п.2.4.15 іпотечного договору додаткову угоду.
Таким чином з 31.10.2008р. відповідно до п.1.3 іпотечного договору та ст..16 Закону України “Про іпотеку» позивач є іпотекодержателем завершеного будівництвом об'єкту - міні-готелю, який введено в експлуатацію та зареєстровано в БТ1.
Суд спростовує доводи банку та ТОВ “ЗІТК» щодо необхідності укладання додаткового договору іпотеки на об'єкт нерухомості виходячи з вищевикладеного та наступних обставин: ст.16 Закону України “Про іпотеку» та п.2.4.15 договору іпотеки не передбачають укладання додаткового договору іпотеки.
Крім того, саме банк в липні 2007р. звернувся до Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя з позовними вимогами до ТОВ “ЗІТК» та Остроушко А. Ю. про звернення стягнення на заставлене майно. Позовні вимоги обґрунтовані саме договором іпотеки від 28.09.2006р.
Також на підставі заяви ВАТ “Укрексімбанк» від 23.10.2008р. №075-16/5715, приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Журавльовим Д.В. відповідно до ст.55 Закону України “Про нотаріат» в Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна внесено відповідний реєстраційний запис.
Об'єктом обтяжень є будівля міні-готелю, загальною площею 2,144кв.м. розташовано за адресою: м.Запоріжжя, вул. Прибережна магістраль в районі комплексу “Орбіта-люкс», яка є предметом застави по договору іпотеки від 28.09.2006р. .
Суд звертає увагу, що норми ст. 23 Закону України “Про іпотеку» зазначено, що у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.
Таким чином, навіть в разі зміни власника предмету іпотеки вимоги банка за рахунок предмету іпотеки задовольняються в першу чергу.
Посилання відповідача в своїх запереченнях на ч.3 ст.212 ЦК України судом до уваги не приймаються, оскільки як вже було зазначено вище підписавши додаткову угоду від 31.10.2007р. до іпотечного договору Банк та ТОВ “ЗІТК» виконали зобов'язання передбачені п.2.4.15 договору іпотеки.
Таким чином, договір поруки припинив свою дію.
Також судом не приймаються до уваги посилання відповідача на ст.559 ЦК України, оскільки підписавши договір поруки від 06.09.2007р. відповідач був належним чином повідомлений про збільшення обсягу його відповідності.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги позивача є безпідставними та задоволенню не підлягають.
Судові витрати залишаються за позивачем.
Керуючись ст.ст.44, 49, 75, 82-85 ГПК України, ст.212, 559 ЦК України, ст. 16,23 “Закону України “Про іпотеку» суд,
В задоволені позовних вимог відмовити.
Суддя О.В. Яцун
Рішення підписано: 31 грудня 2008р.
Рішення господарського може бути оскаржена сторонами в порядку та у строки встановлені нормами Господарського процесуального кодексу України.