Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"17" лютого 2009 р. Справа № 55/236-08
вх. № 7619/5-55
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
прокурора - Лавриненко О.С. за довіреністю №610 від 17.02.2009р.;
позивача - Мусієнко С.В. за довіреністю №220/767/д від 16.10.2007р.;
відповідача - Кузін Л.В.за довіреністю №980-597 від 28.10.2008р.
розглянувши справу за позовом Військового прокурора Харківського гарнізону м. Харків в особі Міністерства оборони України м. Київ
до Державного підприємства Науково-дослідного проектного інституту "СОЮЗ", м. Харків
про стягнення 148990,63 грн.
Військовий прокурор Харківського гарнізону, в інтересах держави, в особі Міністерства оборони України, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Державного підприємства Науково- дослідного проектного інституту "СОЮЗ" дебіторської заборгованості в сумі 148990,63 грн., яка виникла внаслідок завищення обсягу виконаних робіт та її вартості за контрактом № 251/6/18-05 ж.
Ухвалою заступника голови господарського суду Харківської області від 26 січня 2009 р. справу було передано судді Тихому П.В.
Відповідач 23.01.2009р. надав через канцелярію суду відзив на позовну заяву, в якому позовну заяву вважає безпідставною та необгрунтованою, у зв"язку з чим просить суд припинити провадження по справі, посилаючись на п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України. Разом з відзивом на позовну заяву відповідачем були надані документи до матеріалів справи.
Представник відповідача в процесі розгляду справи заявив клопотання про притягнення до відповідальності позивача.
Розглянувши клопотання відповідача, суд відмовляє у його задоволенні .
Крім того, представник відповідача заявив клопотання, в якому просить суд постановити окрему ухвалу на адресу Міністерства оборони України, щодо діяльності позивача, яке було прийнято судом до розгляду.
Позивач 10.02.2009р. надав через канцелярію суду доповнення до позовної заяви (вих. №328/5/3/37 від 26.01.2009р.), в яких просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та надає документи для залучення до справи.
Надані документи були досліджені судом та залучені до матеріалів справи.
У судовому засіданні призначеному на 10.02.2009р. було оголошено перерву до 17.02.2009р.
Прокурор у судовому засіданні підтримує позовні вимоги в повному обсязі, змін, уточнень, доповнень не має.
Представник позивача у судовому засіданні підтримує позовні вимоги заявлені прокурором в повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечує та просить суд в задоволенні позову відмовити повністю.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
На підставі рішення тендерного комітету Міністерства оборони України щодо організації та здійснення процедур закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти за напрямами та технічного забезпечення щодо застосування процедури відкритих товарів, протокол від 16.08.2005 року №12/2/31 між позивачем та відповідачем 11.10.2005 року було укладено державний контракт з оборонного замовлення на обладнання та монтаж технічних засобів охорони та автоматичної пожежної сигналізації (для надійного зберігання боєприпасів, що зберігаються військовою частиною А1201) за №251/6/18-05ж.
Контракт діє до 31.12.2008р. (пункт 9 Контракту), а в частині закупівлі робіт у 2005 році до закінчення Бюджетного року - 31.12.05р. (календарний план виконання робіт, який є додатком № 1 до Контракту).
Відповідно до пункту 4.3 вартість закупівлі робіт на 2005 рік встановлено (протокол узгодження лімітної ціни, який є невід'ємною частиною Контракту) в сумі 830000,0грн.
Між сторонами Контракту було укладено додаткову угоду від 19.12.2005 року №1, згідно якої замовником здійснено 100% авансування (платіжне доручення від 27.12.2005р. № 251/6/2332 на суму 581000,00 грн. та платіжне доручення від 21.12.2005р. № 251/6/1454 на суму 249000,00 грн.) вартості закупівлі робіт на 2005 рік. Відповідно до пункту 19 постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року № 1764 "Про затвердження Порядку державного фінансування капітального будівництва" Підрядник зобов'язаний використати аванс на виконання робіт за договором протягом трьох місяців з дня його перерахування. По закінченні трьохмісячного терміну невикористана сума авансу повертається.
На підставі рішення Міністерства оборони України від 28.02.2006 року, сторони уклали 21.03.2006 року додаткову угоду №2, відповідно до якої строк дії Контракту, в частині закупівлі на 2005 рік, продовжено до 31.03.2006 року Підставою для продовження дії контракту стали неодноразові звернення (від 30.01.2006 року № 300-70, 10.02.2006 року № 300-119) Виконавця щодо дії форсмажорних обставин (промерзання ґрунту більше 90 см.), що викликало тимчасове зупинення виконання робіт.
Відповідно Акту №1 здачі-приймання виконаних робіт по державному контракту від 11.10.05р. № 251/6/18-05Ж складений 28 грудня 2005 року комісія у складі: ТВО начальника Центру живучості арсеналів, баз і складів Збройних Сил України полковник Михайленко В.М., офіцер відділу технічних засобів охорони Центру живучості арсеналів, баз і складів Збройних Сил України капітан Лещенко П.П., головний конструктор напрямку, начальник відділу ДП НДПІ "СОЮЗ" Колісник К.В., ТВО командира військової частини А 1201 підполковник Краснюк С.О., начальник зберігання військової частини А 1201 підполковник Яровий С.В., провідний інженер Головного представництва Замовника № 4101 підполковник Стадник О.Д. прийняла роботу, згідно державного контракту від 11.10.05 №251/6/18-05Ж та стверджує, що обладнання і монтаж ТЗО та АПС об'єктів військової частини А 1201 виконані згідно акту приймання виконаних підрядних робіт за жовтень-грудень 2006 року (форма №КБ-2В). Відповідно до Акту №1, зауважень до Виконавця від замовника не було. Фактичні витрати згідно Акту № 1 від 28.12.05р. склали 429702,00грн. Відповідно до Акту №2 здачі-приймання виконаних робі по державному контракту від 11.10.05р. № 251/6/18-05Ж складений 31 січня 2006 року комісія у складі: ТВО начальника Центру живучості арсеналів, баз і складів Збройних Сил України полковник Михайленко В.М., інженер відділу технічних засобів охорони Центру живучості арсеналів, баз і складів Збройних Сил України Корсунський С.М., головний конструктор напрямку, начальник відділу ДП НДПІ "СОЮЗ" Колісник К.В., ТВО командира військової частини А 1201 підполковник Краснюк С.О., начальник зберігання військової частини А 1201 підполковник Яровий С.В., провідний інженер Головного представництва Замовника № 4101 підполковник Стадник О.Д. прийняла роботу, згідно державного контракту від 11.10.05 №251/6/18-05Ж та стверджує, що обладнання і монтаж ТЗО та АПС об'єктів військової частини А 1201 виконані згідно акту приймання підрядних робіт за січень 2006 року (форма № КБ-2В) Відповідно до Акту №2, зауважень до Виконавця від замовника не було. Фактичні витрати згідно Акту №2 від 31.01.06 склали 193698,00 грн. Після двох етапів робіт дебіторська заборгованість за даним контрактом складала 206600,00 грн.
Після проведення робіт за третім етапом, був складений 31.08.06р. Акт №3 здачі-приймання виконаних робіт за державним контрактом від 11.10.05р. №251/6/18-05ж, комісія у складі: командира військової частини А 1201 підполковника Комісарчика Е.Л., головного інженера військової частини А 1201 підполковника Краснюка С.О., начальника ВТК - позаштатного енергетика військової частини А 1201 майор Кувшинова О.С., ТВО заступника начальника управління живучості арсеналів, баз та складів озброєння Головного управління Командування сил підтримки Збройних Сил України полковника Колісника К.В. прийняла роботу, згідно п.З календарного плану виконання робіт державного контракту №251/6/18-05Ж від 11.10.05р. та стверджує, що обладнання і монтаж технічних засобів охорони та автоматичної пожежної сигналізації об'єктів військової частини А 1201 виконані згідно акту приймання виконаних підрядних робіт за лютий-липень 2006 року (форма №КБ-2В), але із зауваженнями комісії: підключення заземлення розподільчих шаф виконано не до окремого заземлювача, як передбачено проектно - кошторисною документацією, а до опорного; на одну із опор не встановлено траверсу і світильник; вартість використаних розподільчих шаф потребує підтвердження; вирішити питання щодо додаткового освітлення ділянок 60-4, 170-173 та освітлення тупиків периметру по технічним пропозиціям військової частини А 1201; після завершення усадки ґрунту навколо опор виконати додаткову підписку і трамбівку; провести нумерацію опор згідно проектної документації з населенням відповідних знаків безпеки; монтажній організації ДП НДПІ "СОЮЗ" забезпечити усунення зауважень в строк до 30.09.06р.
Після усунення недоліків був складений Акт №3 здачі - приймання виконаних робіт по ДУ № 2 від 21.03.06р. до державного контракту № 251/6/18-05ж від 11.10.05р. (завершальний). Фактичні витрати згідно Акту № 3 від 29.09.06р. склали 206600,00 грн. Відповідно до Акту приймання виконаних підрядних робіт № 3 від 29.09.06р., дана дебіторська заборгованість на суму 206600,00 грн. була списана.
Прокурор, в обгрунтування свого позову, посилається на те, що при фінансових розрахунках фінансово-економічним управлінням Командування сил підтримки було перевірено виконання Виконавцем всіх робіт, передбачених договором. В ході проведеної роботи було встановлено, що неодноразово підприємством було завищено об'єм виконаних робіт та її вартість, що призвело до незаконного використання державних коштів на суму 148990,63 грн. Позивачем було складено акт в підтвердження завищення підприємством об'ємів виконаних робіт та її вартості. У акті було запропоновано поновити в обліку безпідставно списану дебіторську заборгованість.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. А ст. 34 цього ж кодексу, передбачено, що докази повинні бути належними та допустимими , а саме, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов"язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб"єкту, права, або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. Стаття 225 цього ж кодексу, вказує на те, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.
Прокурор та позивач не надали суду достатніх доказів того, що відповідач вийшов за межі витрат, передбачених договірною лімітною ціною і відповідно вартості закупівлі робіт на 2005р., вказаної у п.п. 4.3 Державного контракту № 251/6/18-05ж на суму 830 000,00грн, а також про те, що відповідач завищив об*єм виконаних робіт. Згідно ж до оформлених сторонами актів №№1-3 здачі-приймання виконаних робіт (арк. спр. 36,37, 42-45,48-53) ) загальна вартість виконаної роботи у повному обсязі відповідає договірній лімітній ціні і вартості закупівлі робіт на 2005р., передбаченою п.п. 4.3 Державного контракту № 251/6/18-05ж, і становить 830 000грн. Згідно до умов, викладених у п.п. 4.6 , 4.7 Державного контракту № 251/6/18- 05ж від 11.10.2005р., акти виконаних робіт, засвідчені сторонами у встановленому порядку , є єдиними двостороніми документами, які підтверджують належно виконані договірні зобов*язання як з боку позивача, так і відповідача.
Акт, на який посилається прокурор як на доказ завищення відповідачем об'ємів виконаних робіт та її вартості та на підставі якого наказом командувача сил підтримки Збройних Сил України від 23.08.07 №283 "Про поновлення в обліку безпідставно списаної дебіторської заборгованості" ДП НДПІ "СОЮЗ" поновлено в обліку безпідставно списану дебіторську заборгованість за державним контрактом від 11.10.05р. № 251/6/18-05ж у сумі 148990,63 грн., не приймається судом як належний доказ, оскільки, він є одностороннім, складеним за результатом роботи комісії, яка складалася лише з представників позивача.
Зважаючи на викладене вище, суд, визнав позовні вимоги необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов"язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов"язаних з розглядом справи. Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок іншої сторони і в тому разі коли друга сторона звільнена від його сплати; суми які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов"язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов"язаних з розглядом справи покладаються при задоволенні позову на відповідача, а при відмові в позові - на позивача.
За таких обставин, та, керуючись ст. ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, ст. 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В позові відмовити повністю.
Стягнути з Міністерства оборони України (03168, м. Київ, Повітрофлотський проспект, 6, код 0034022) на користь державного бюджету України - 1489,91 грн. державного мита.
Стягнути з Міністерства оборони України (03168, м. Київ, Повітрофлотський проспект, 6, код 0034022) на користь державного бюджету України - 118 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення підписано
23.02.09
Суддя