79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
20.02.09 Справа№ 21/224
За позовом: ВАТ по газопостачанню та газифікації “Львівгаз», м.Львів
до відповідача-1: ТзОВ “Компанія управління проектами Акрополь», м.Львів
до відповідача-2: Громадська організація “Національна спілка художників України», м.Київ
про стягнення 13916762,50 грн.
Cуддя Масловська Л.З.
Представники:
від позивача - Шиян М.В. -представ.
від відповідача-1 - Янівська Т.Я. -представ.
від відповідача-2 - Янівська Т.Я. -представ.
Суть спору: Позовну заяву подано відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Львівгаз", м. Львів, до відповідача - 1 - товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія управління проектами "Акрополь", м. Львів, до відповідача - 2 - громадської організації "Національна спілка художників України", м. Київ, про стягнення 14 531 384,35 грн.
В процесі розгляду справи позивач змінив підставу і розмір своїх позовних вимог і просить суд солідарно стягнути з відповідачів заборгованість за природний газ в сумі 13 916 762,50 грн. обчислену, виходячи з діаметра трубопроводу, на якому повинен був стояти прилад обліку, тиску та густини газу, а також часу, про що подав заяву від 24.12.2008 року.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 12.09.2008р. порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 30.09.2008р.. Розгляд справи неодноразово відкладався з мотивів, зазначених в ухвалах суду від 30.09.2008р., 23.10.2008р., 06.11.2008р.. В судовому засіданні 03.12.2008р. оголошено перерву до 10.12.2008р.. В судовому засіданні 10.12.2008р. розгляд справи було відкладено на 17.12.2008р.. В судових засіданнях 17.12.2008р., 22.12.2008р., 25.12.2008 р. оголошувались перерви, про що представники сторін ознайомлені під розписку. 30.12.2008р. розгляд справи було відкладено на 20.01.2008р., 27.01.09р.,18.02.09р. та оголошувалися перерви 22.01.09р., 25.01.09р., 20.02.09р.
Представникам сторін роз'яснено їх права згідно зі ст. 22 ГПК України. У відповідності до ст. 75 ГПК України справа слухається за наявними матеріалами.
Представник позивача позов підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві, заявах про долучення додаткових доказів у справі, заяві про зміну підстав та розміру позовних вимог, поясненнях щодо технічних аспектів спору, уточненні до пояснень щодо технічних аспектів спору, заяві про збільшення позовних вимог. Ствердив, зокрема, що в ході перевірки 20.09.2007р. було встановлено, що розташоване за адресою м. Львів, вул. Мучна, 32 газорегуляторний пункт (ГРП) складається з трьох ліній редукування, з якої в робочому стані є одна, яка живить виробництво приватного підприємства "Скульптура". Від цієї лінії заведено газопровід в будівлю скляного цеху, належного відповідачу - 2, яким користується відповідач - 1. Лічильник на цій трубі відсутній, кран, хоча і закритий, не опломбований та під тиском випускав газ, про що складено акт. За період з 21.09.2006р. по 20.09.2007р. втрати газу склали 57 005 700 куб.м., що з розрахунку тарифу 1,06080 грн./куб.м. становить 60 471 646,56 грн.. Користуючись своїм правом, наданим у ст. 22 ГПК України, позивач просить стягнути з відповідачів солідарно частину цієї суми -13 916 762,50 грн. Позивач вважає, що дана сума боргу є наслідком несанкціонованого відбору природного газу з газорозподільної мережі Львівської області, за газ в якій він безпосередньо відповідає.
Представник відповідача - 1 позов заперечив з мотивів, зазначених у клопотаннях та відзиві на позовну заяву. Ствердив, зокрема, що в спірному періоді (з 01.08.2006р. по 31.08.2006р.) відповідач - 1 не використовував приміщень по вул. Мучна, 32 та не мав жодних відносин із позивачем з приводу газопостачання об'єктів по вул. Мучна, 32 у м. Львові, та отримав нерухоме майно по вказаній адресі в оренду лише 19.07.2007р.. Вважає себе неналежним відповідачем по справі. Крім того, в судове засідання подано заяву №05/12-08 від 05.12.08р. про залучення до участі у справі ТзОВ “Західенергомонтаж», оскільки вважає, що ГРП належить останньому. Суд відмовляє у задоволенні даного клопотання тому, що предметом даної справи є стягнення збитків, а не встановлення належності ГРП.
Представник відповідача - 2 позов заперечив з мотивів, зазначених у відзиві на позовну заяві, доповненні до відзиву, відзиві (уточненому), поясненнях, додаткових поясненнях, клопотаннях, заяві, запереченні на пояснення щодо технічних аспектів спору. Ствердив, зокрема, що позивачем не обґрунтовано як сам факт заподіяння йому шкоди позаобліковим споживанням газу, так і способом обчислення розміру заподіяної шкоди.
Посилається на відсутність доказів крадіжки природного газу, обсягів втрати газу. Ствердив також, що відповідач - 2 газом на вказаному об'єкті не користується, а твердження позивача про неприпинення газопостачання не зважаючи на відсутність договірних відносин є порушенням законодавства зі сторони самого позивача.
Посилається на належність ГРП та частини газових комунікацій іншій особі -ТзОВ "Західенергомонтаж", які власне і приєднані до газових мереж позивача. Саму перевірку вважає такою, що проведена всупереч законодавству. Просить у позові відмовити. Крім того, в судове засідання подав клопотання №19/12-08 від 19.12.08р. про залучення до участі у справі ТзОВ “Львівська фабрика мистецтв» в якості відповідача-3 та ПП “Склоцех» Львівської фабрики мистецтв в якості відповідача-4. Суд відмовив в задоволенні даного клопотання, оскільки позивач не ставить жодних позовних вимог до зазначених підприємств. Та подано клопотання №05/12-08 від 05.12.08р. про проведення судової будівельно-технічної експертизи, однак суд не вбачає підстав для задоволення даного клопотання, оскільки поставлені на вирішення експерта відповідачем-2 питання не матимуть суттєвого значення для вирішення спору по суті.
Розглянувши матеріали справи в їх сукупності та заслухавши пояснення представників, суд встановив.
11.07.2002р. Національній спілці художників України Фондом державного майна України було видано Свідоцтво П-678 про право власності на Львівську експериментальну кераміко-скульптурну фабрику Художнього фонду УРСР (Колективне підприємство "Львівська експериментальна кераміко-скульптурна фабрика" Львівської обласної організації Національної спілки художників України).
09.07.2002р. був затверджений акт приймання-передачі Львівської експериментальної кераміко-скульптурної фабрики Художнього фонду УРСР (Колективне підприємство "Львівська експериментальна кераміко-скульптурна фабрика").
Право власності на будівлі та споруди за адресою м. Львів, вул. Мучна. 32 було зареєстроване за Національною спілкою художників України, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 21.05.2003р. № витягу 603706, виданий Львівським обласним державним комунальним бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки.
До зазначеного переліку включено, зокрема, будівлю нового склоцеху інвентарний № 1/1002 літ. Ф-2 площею 731,9 кв. м..
Посилання відповідача -2 на ту обставину, що вказаний цех передавався без газового обладнання, а саме технологічних печей та сушильного барабану, оскільки про це не зазначено в переліку, не заслуговує на увагу, враховуючи, що перелік містив лише назви будівель та споруд, а не їх обладнання; та не доведено суду у встановленому порядку належними доказами. Натомість, як вбачається з матеріалів справи, зазначений склоцех використовувався за призначенням, передавався в користування іншим особам із обов'язком використовувати їх за призначенням, і в матеріалах справи відсутні жодні докази звернень користувачів щодо неможливості використання такого майна за призначенням внаслідок відсутності у ньому відповідного технологічного обладнання.
Так 26.12.2005р. між Колективним підприємством "Львівська експериментальна кераміко-скульптурна фабрика" та приватним підприємством "Склоцех" Львівської фабрики мистецтв" був укладений договір суборенди, за яким приватне підприємство "Склоцех" Львівської фабрики мистецтв одержало в тимчасове платне користування, зокрема, приміщення скляного цеху інвентарний №1/1013 загальною площею 751 кв. м.. приміщення скляного цеху інвентарний №1/1002 загальною площею 731,9 кв. м. та виробниче обладнання, розташоване в цих приміщеннях згідно із додатком №1 до договору, у т.ч. печі, піскосушильний барабан тощо, для використання цього майна з метою здійснення господарської діяльності на термін 364 дні. При цьому, відповідно до п. 7.1. договору, суборендар зобов'язався використовувати майно за його цільовим призначенням. Зазначений договір було розірвано 29.03.2007р., що підтверджується додатком до договору суборенди, актом приймання-передачі майна за додатком до договору суборенди від 29.03.2007р., що знаходиться в м. Львові по вул. Мучній, 32 від 29.03.2007р..
19.07.2007р. між власником майна - Національною спілкою художників України (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія управління проектами "Акрополь" (орендар) був укладений договір оренди, за яким орендодавець передає в користування орендарю цілісний майновий комплекс фабрики (цілісний майновий комплекс з площею будівель - 14456 кв. м., розташованих на земельній ділянці площею 26240 кв. м. в м. Львові по вул. Мучна, 32) на строк один рік (з урахуванням додаткової угоди №1 про внесення зміни та доповнень до Договору оренди від 19 липня 2007 року від 01.10.2007р. - до 15.07.2010р.). При цьому, у відповідності із п. 7.1. договору, орендар зобов'язався використовувати об'єкт оренди за його цільовим призначенням. Відповідно до акту приймання-передачі нерухомого майна в оренду відповідно до договору оренди від 19 липня 2007р. від 19.07.2007р., орендодавець передав орендарю, зокрема, новий склоцех (інвентарний №1/1002).
20.07.2007р. між ТзОВ "Компанія управління проектами "Акрополь" (позичкодавець) та ТзОВ "Львівська і фабрика мистецтв" (користувач) укладено договір позички, за яким позичкодавець передає користувачу у безоплатне користування на строк до 31.10.2007р. будівлю скляного цеху, інвентарний номер 1/1002 загальною площею 731,9 кв. м. по вул. Мучній, 32 у м. Львові, яку користувач зобов'язався використовувати для розміщення виробничих приміщень та повернути позичкодавцеві після закінчення строку, встановленого договором (п. 1.1.).
При цьому, відповідно до п. 2.1.1. договору, користувач зобов'язався користуватись позичкою за її цільовим призначенням (для здійснення виробничої діяльності). Зазначена будівля скляного цеху була передана користувачу в позичку, що підтверджується актом приймання-передачі від 20.07.2007р. (додаток №1 до договору позички від 20.07.2007р.), а 31.10.2007р. була повернута позичкодавцю, що підтверджується актом приймання-передачі від 31.10.2007р. (додаток №3 до договору позички від 20.07.2007р.).
Щодо приміщення ГРП по вул. Мучній, 32, то власником будівлі ГРП літ. Г-1 загальною площею 26,8 кв. м. по вул. Мучній, 32 у м. Львові, на підставі біржового договору №3-05/4 від 27.01.2005р. "Договір купівлі-продажу об'єкту нерухомого майна" стало ТзОВ "Західенергомонтаж", що підтверджується рішенням господарського суду Львівської області від 07.12.2006р. у справі №1/1158-10/343 та не заперечувалось сторонами. При цьому, як вбачається з рішення господарського суду Львівської області від 10.06.2008р. у справі №30/56 (1/1187-15/376), відповідно до п. 10. вказаного договору. обладнання, розміщене в ГРП, зберігається за продавцем - Національною спілкою художників України, яка зобов'язана у 6-місячний строк з дати підписання договору від'єднати його від існуючих комунікацій, демонтувати та вивезти для розміщення в новому приміщенні ГРП, яке підлягає будівництву у цей же строк. У відповідності до ч. 2 ст. 186 ЦК України, приналежність слідує за головною річчю, однак, лише якщо інше не встановлено договором або законом. З матеріалів справи вбачається та сторонами не заперечується, що нова будівля ГРП станом на дату розгляду справи не збудована, а відтак обов'язок Національної спілки художників України від'єднати обладнання ГРП від існуючих мереж, демонтувати та вивезти його, виконаний не був. Зазначеним положенням договору, підтверджується належність газового обладнання, розміщеного в приміщенні ГРП за адресою м. Львів, вул. Мучна, 32, Національній спілці художників України, чим спростовуються посилання відповідачів на ту обставину, що власником мереж, до яких підключений відповідач - 2, є ТзОВ "Західенергомонтаж". Доказів припинення права власності Національної спілки художників України на відповідне обладнання суду надано не було, а сам факт укладення між Львівською міською радою (орендодавець) та ТзОВ "Західенергомонтаж" (орендар) 29.08.2007р. договору оренди землі - частини земельної ділянки по вул. Мучна, 32 у м. Львові та придбання ТзОВ "Західенергомонтаж" у відповідача -2 самого лише приміщення ГРП літ. Г-1 за вказаною адресою, не породжує у вказаного товариства права власності на газове обладнання. Крім того, як вбачається з п. 3 вказаного договору оренди землі, єдиними елементами інфраструктури, розташованими на орендованій ТзОВ "Західенергомонтаж" земельній ділянці, є пожежні водойми.
Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що право власності на обладнання ГРП та відповідні мережі належить відповідачу -2, який самостійно реалізує це право, передаючи майно, приєднане до мереж газопостачання Львівської області, в оренду.
Матеріалами справи підтверджується не укладення відповідачем - 2 із позивачем договору на постачання природного газу. З цих підстав на думку відповідачів позивача був зобов'язаний самостійно припинити постачання газу внаслідок відсутності лімітів газопостачання. Однак, підстави для припинення подачі газу передбачені в п. 9 Правил подачі та використання природного газу в народному господарстві України та не містять такої підстави, як відсутність договору на газопостачання. Не випливає обов'язок негайного припинення газопостачання і з цитованої відповідачами постанови Кабінету Міністрів України №1687 від 08.12.2006р.
Постановою Кабінету Міністрів України №1687 від 08.12.2006р. "Про затвердження Порядку пооб'єктового припинення (обмеження) газопостачання споживачам, крім населення", затверджено Порядок пооб'єктового припинення (обмеження) газопостачання споживачам, крім населення, який, відповідно до п. 1, визначає процедуру припинення (обмеження) газопостачання підприємствам - споживачам природного газу (далі - споживач) у разі порушення ними строку розрахунків за спожитий природний газ або за надані послуги з його транспортування, відмови від зменшення обсягу газоспоживання та переходу на роботу з використанням резервних видів палива згідно з графіками, затвердженими Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, на період різких похолодань, а також відбору природного газу за відсутності у споживачів планового обсягу поставки природного газу на поточний місяць, який виділяється постачальником згідно з договором на постачання споживачу природного газу.
Однак, у відповідності до п. 8 вказаного порядку, обов'язок з припинення (обмеження) газопостачання здійснюється самостійно працівниками споживача, які обслуговують газопроводи чи газоспоживне обладнання, у присутності посадової особи уповноваженого підприємства, що надіслало повідомлення, яка здійснює опломбування та складає акт за встановленою Мінпаливенерго формою. І лише у разі відмови споживача у припиненні (обмеженні) газопостачання або самовільного його відновлення, відповідно до п. 9 Порядку здійснюється примусове припинення (обмеження) газопостачання працівниками уповноваженого підприємства, що надіслало повідомлення, шляхом часткового чи повного перекриття вхідної засувної арматури з її опломбуванням або механічного (зварного) від'єднання газопроводу, про що посадовою особою уповноваженого підприємства складається акт за встановленою Мінпаливенерго формою.
Крім цього, відповідно до п. 6.6. п. 6 Правил подачі і використання природного газу в народному господарстві України, до обов'язків саме споживача - підприємства, яке використовує природний газ як паливо чи сировину, належить отримання затверджених і технічно обґрунтованих норм споживання газу тощо. Однак, матеріали справи свідчать, що без дотримання зазначених положень, відповідач - 2 використовував належні йому об'єкти газоспоживання, передаючи їх у користування для цілей, які вимагали використання газу, іншим особам.
Зазначеним підтверджується факт порушення своїх зобов'язань відповідачем - 2. Згідно із ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України, зокрема, безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Як вбачається з матеріалів справи, 20.09.2007р. позивачем була проведена перевірка системи газопостачання приватного підприємства "Склоцех" Львівської фабрики мистецтв", яке на відповідну дату на підставі договору суборенди №07/08-07 від 01.08.2007р. використовувало відповідне майно, належне Національній спілці художників України.
Посилання відповідачів на недотримання вимог законодавства щодо процедури проведення таких перевірок, не знаходять підтвердження у матеріалах справи та спростовуються нормами п. 12 Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затвердженими наказом Мінпаливенерго України №618 від 27.12.2005 р..
Згідно із п. 12.4. зазначених правил, перевірки комерційних вузлів обліку газу поділяються на планові (за затвердженим обліковою організацією і споживачем графіком) та позачергові (у разі виробничої необхідності, як правило, за наявності розбалансів між кількістю протранспортованого і реалізованого газу). Матеріали справи, зокрема, довідки, підтверджують наявність факту розбалансів. Хоча відповідно до п. 12.8. у разі необхідності проведення позачергової перевірки комерційного вузла обліку газу ініціатор перевірки (облікова організація або споживач) письмово повідомляє про це іншу сторону договору, однак, у разі виникнення аварійних ситуацій, що призвели до унеможливлення обліку протранспортованого газу, позачергові перевірки можуть проводитись без попереднього письмового повідомлення власника комерційного вузла обліку газу.
Не заслуговує на увагу також посилання на недотримання п. п. 12.5., 12.6. зазначених правил, відповідно до яких перелік уповноважених представників, які допускаються до перевірок комерційних вузлів обліку газу підлягають погодженню та затвердженню, враховуючи, що відповідні особи до перевірки були допущені, а їх склад не впливає на виявлення характеру порушення.
Та обставина, що у відповідності до п. 12.1. перевірки технічного стану комерційних вузлів обліку газу та правильності розрахунків протранспортованого та реалізованого споживачу газу проводяться уповноваженими представниками облікової організації і споживача у порядку та терміни, що передбачені умовами договору або окремою технічною угодою до цього договору, не унеможливлює проведення перевірок у тих випадках використання природного газу, коли договір на його постачання у письмовій формі між сторонами не укладався.
Крім того, згідно із п. 12.10. зазначених правил, за будь-яких перевірок у разі виявлення недоліків, що впливають на результати вимірювань об'єму газу (помилки в розрахунках об'єму протранспортованого газу, відсутність чи вихід з ладу вимірювальних перетворювачів параметрів газу і перепаду тиску, витоки газу в імпульсних лініях до перетворювачів тиску газу та перепаду тиску, виявлення факту несанкціонованого втручання в конструкцію чи в роботу ЗВТ, використання конфігурації обчислювача, яка не відповідає документації на комерційний вузол обліку газу та інше), представник сторони, яка здійснює перевірку комерційного вузла обліку газу, разом з відповідальною особою за його технічний стан складає двосторонній акт про виявлені недоліки (форма акта довільна), який може бути підставою для проведення перерахунків об'ємів переданого - прийнятого газу в порядку, передбаченому у пункті 5.13 цих правил.
З матеріалів справи, зокрема, підписів на акті, власноручних пояснень працівників ТзОВ "Компанія управління проектами "Акрополь" та директора ТзОВ "Львівська фабрика мистецтв" вбачається їх присутність під час проведення перевірки позивачем і хоча з пояснення директора ТзОВ "Львівська фабрика мистецтв" і випливає його незгода із змістом акту, оскільки, за його твердженням ТзОВ "Львівська фабрика мистецтв" газ не використовує, однак, не заперечується факт виявлення неопломбованого крану та відсутність лічильника. При цьому, жодна з цих осіб не виклала на акті своєї окремої думки, як це передбачено в п. 12.10. правил. Посилання і на ту обставину, в якій якості зазначені працівники підписували акт, наявність у них повноважень представляти ; відповідні організації у відносинах із позивачем не спростовують факту викладеного в акті порушення і належних доказів зворотнього (а саме відсутності ствердженого в акті порушення) суду не надано.
За результатами перевірки складено акт №1653 від 20.09.2007 р., яким встановлено, що розташоване за адресою м. Львів, вул. Мучна, 32 ГРП складається з трьох ліній редукування, з якої в робочому стані є одна, яка живить виробництво приватного підприємства "Скульптура". Від цієї лінії заведено газопровід в будівлю скляного цеху, належного відповідачу - 2. Лічильник на цій трубі відсутній, кран, хоча і закритий, не опломбований та під тиском випускав газ, фланець, до якого підлягав під'єднанню лічильник, відкритий. Наявними в матеріалах справи актами підтверджується опломбування решти двох ліній редукування. У відповідності до п. 12.11 зазначеного порядку, після виявлення факту порушення, позивачем було опломбовано кран, про що складено акт від 20.09.2007 р., у якому констатовано про припинення споживання газу. Посилання відповідачів на акт від 29.09.2008 р., згідно із яким споживання газу не здійснюється, не заслуговує на увагу, оскільки такий акт датований після встановленого факту порушення.
Згідно із п. 10 Порядку пооб'єктового припинення (обмеження) газопостачання споживачам, крім населення, споживач несе встановлену законодавством відповідальність за безоплатне, безлімітне газоспоживання, самовільне відновлення, а також за наслідки, пов'язані з припиненням (обмеженням) газопостачання. Посилання відповідача - 2 на п. 1.4.5. Правил безпеки систем газопостачання України, затверджених наказом №254 від 01.10.1997 р. Держнаглядохоронпраці, згідно із яким особи, винні у порушенні цих правил несуть лише дисциплінарну, адміністративну, матеріальну або кримінальну відповідальність, але не цивільну, суперечить законодавству, оскільки зазначені правила встановлюють таку відповідальність лише за порушення вимог цих правил безпеки систем газопостачання. Окрім того, будучи підзаконним нормативним актом, ці правила не перешкоджають за наявності підстав застосування до порушника і майнової відповідальності.
Надавши акт від 20.09.2007р. №1653, акт перевірки ГРП від 26.12.2008р. складений за участю ТзОВ "Західенергомонтаж" та фото таблицю, достовірність якої відповідачами не оспорюється, Позивач довів, що приміщення будівлі нового склоцеху інвентаризаційним №1/1002 газифіковане, система газопроводів передбачає місце та можливість для встановлення приладів обліку газу, із схеми газопроводу по вул. Мучна, 32 зробленій на звороті Акту визначення балансового розмежування газопроводів та обладнання та обсягів виробничо-технологічних втрат природного газу від 15.03.2006р. вбачається, що газова труба від ГРП йде поза приладами обліку безпосередньо до приміщення нового склоцеху з інвентаризаційним №1/1002.
Пломба №ЛГ-7, яка була встановлена там у 2000 році згідно акту 7/162 від 01 вересня 2000р. на момент перевірки на газопроводі була відсутня
Отже, у власників цієї будівлі в період з 12.09.2006р. по 20.09.2007р. була реальна можливість використовувати газ поза обліком.
Про наявність тиску газу і самого природного газу в спірний період в газовій мережі по вул. Мучна, 32 у місті Львові свідчать надані позивачем акти прийому-передачі природного газу за договором з Приватним підприємством "Скульптура" Львівської фабрики мистецтв, зокрема, від 31.07.2007р., 31.08.2007р., 30.09.2007 року.
Пропускна можливість неопломбованої газової труби приєднаної через ГРП до діючої газорозподільної мережі за певний проміжок часу, визначається на основі даних про внутрішній діаметр газопроводу, тиску газу в мережі та його густини.
Відповідно до наданих позивачем розрахунків за період з 21 вересня 2006 року по 20 вересня 2007 року пропускна можливість труби становила 57 005 700 м. куб. природного газу.
Правильність обчислення розміру завданих збитків фактом самовільного зняття приладу обліку газу при відсутності будь-яких пломбувальних пристроїв, які унеможливлюють поза обліковий відбір природного газу (для підприємств, які не мають укладених відповідних договорів на постачання та транспортування природного газу газорозподільними мережами), виходячи з діаметра трубопроводу, на якому повинен був стояти прилад обліку, тиску та густини газу, а також часу підтверджує Львівське територіальне представництво Національної комісії регулювання електроенергетики України у своєму листі від 12.02.2009р. №30-13-44/53.
З довідки філії УМГ "Львівтрансгаз" ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" від 24.12.2008р. №5405/12-03 вбачається, що відхилення обсягів природного газу, які надійшли до газорозподільної мережі ВАТ "Львівгаз", від обсягів газу, реалізованих споживачам (обсяги розбалансування газу) становлять: у період з 01 вересня по 31 грудня 2006 року -21 265,244 тис. м. куб.; у період з 01 січня 2007 року по 30 вересня 2007 року -10 231,367 тис. м. куб., що в сумі за період із 01 вересня 2006 року по 30 вересня 2007 року становить 31 496,611тис. м. куб.
Таким чином, через недобросовісні дії з боку Відповідача - 2 Позивачу газорозподільної мережі ВАТ "Львівгаз" зазнав прямих збитків в кількості 31 496,611тис. м. куб. природного газу.
Проте на підставі ст. ст. 22, 55 ГПК України, ст. 12, 20 ЦК України Позивач просить стягнути з Відповідачів лише вартість 13 119 120 куб. м. самовільно спожитого поза обліком газу на загальну суму 13 916 762,50 грн.
Суд приймає до розгляду такий позов, оскільки відповідно до частини 4 статті 22 ГПК України Позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. Відповідно до частини 3 статті 55 ГПК України ціну позову вказує позивач.
Статті 12 та 20 Цивільного кодексу України передбачають, що особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. Нездійснення особою своїх цивільних прав не є підставою для їх припинення, крім випадків, встановлених законом. Особа може відмовитися від свого майнового права. Право на захист особа здійснює на свій розсуд. Нездійснення особою права на захист не є підставою для припинення цивільного права, що порушене, крім випадків, встановлених законом.
Ціна газу для суб'єктів господарювання станом на 20.07.2007 року була встановлена у розмірі 1060,80 грн. за 1000 куб. м., що випливає з норм Постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 21.06.2007р. №797 «Про затвердження тарифів на транспортування природного газу розподільними трубопроводами та постачання природного газу за регульованим тарифом для ВАТ «Львівгаз», Постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 21.06.2007р. №775 «Про затвердження тарифів на транспортування та постачання природного газу», Постанови Кабінету Міністрів України від 08.12.2006р. №1697 «Про заходи щодо подальшого вдосконалення механізму забезпечення природним газом вітчизняних споживачів» та Постанови Кабінету Міністрів України від 11.06.2005р. №442 «Про затвердження Порядку внесення до спеціального фонду державного бюджету збору у вигляді цільової надбавки до тарифу на природний газ».
Суд вважає, що шкода була завдана позивачу, саме, в результаті протиправної бездіяльності власника будівель і газових мереж по вул. Мучна, 32 у м. Львові, яким є громадська організація "Національна спілка художників України" і який самостійно не забезпечив правильної експлуатації систем газопостачання цехів і не уклав угод з спеціалізованим підприємством газового господарства, чим порушив пункти 1.1.1; 1.1.2; 1.4.3.; 4.2.4; 4.2.5.; 4.2.9.; 4.2.10 «Правила безпеки систем газопостачання України», зокрема, не уклав договору із позивачем.
Відповідач-2, також, не довів, що такі дії з невиконання вимог «Правила безпеки систем газопостачання України»відбулись не з його вини, а отже не спростував твердження позивача, що немає укладених угод з спеціалізованим підприємством газового господарства і немає власної служби для обслуговування газового обладнання. Дані правила не передбачають перекладення обов'язку власника на третіх осіб. Таким чином, залишивши свої газопроводи без належного технічного догляду власник напряму сприяв незаконному споживанню природного газу поза приладами обліку газу.
Така бездіяльність власника (відповідача 2), який всупереч вимогам «Правил безпеки систем газопостачання України» залишив належну йому систему газопостачання до будівель по вулиці Мучна, 32 у місті Львові без технічного нагляду (обстеження та обслуговування), є протиправною, також, з огляду на норми Цивільного кодексу України та Конституції України.
Відповідно до ст. 13 Конституції України та ст. 319 ЦК України власність зобов'язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства тощо. Ці норми законодавства чітко визначають, що кожен власник має не тільки права щодо свого майна, але й несе передбачену чинним законодавством відповідальність.
Однак, передавши будівлю скляного цеху разом із газоспоживаючим обладнанням по вул. Мучна, 32 у м. Львові за договором третім особам, в тому числі й відповідачу - 1, власник не здійснював належного моніторингу за їх діяльністю, а тим самим допустив настання зазначених вище негативних наслідків для Позивача.
Власник майна не повідомив газорозподільне підприємство, яким є позивач, і до мереж якого була приєднана система газопостачання будівель по вул. Мучна, 32 у м. Львові про те, що за цією адресою впродовж 2006 -2007 років відбувалася часта зміна орендарів та позичальників виробничих приміщень за цією адресою.
Факт приєднання системи газопостачання будівель по вул. Мучна, 32 до газорозподільної мережі міста Львова, також, підтверджується актом від 26 грудня 2008 року, який складено за участю власників газорозподільного пункту ТзОВ "Західенергомонтаж". Цим актом, також, підтверджується наявність тиску 0,5 кгс/см2 в газопроводі діаметром 80 мм, який заходить в будівлю нового скляного цеху з інвентарним номером 1/1002. Окрім іншого, згаданий акт від 26 грудня 2008 року складений за участю представника ТзОВ "Західенергомонтаж" підтверджує відсутність будь-яких порушень в газорозподільному пункті.
Згідно довідки філії УМГ "Львівтрансгаз" ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" від 24.12.2008р. №5405/12-03 втрати позивача пов'язані з не облікованим природним газом протягом вересня 2006 року по вересень 2007 року становлять 31 496,611тис. м. куб., а з позову вбачається, що у даній справі ВАТ "Львівгаз" просить стягнути частину вартості використаного не санкціоновано поза обліком природного газу в кількості 13 119 120 куб. м. на суму 13 916 762,50 грн., що є його правом.
Згідно із ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. При цьому, відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Однак, відсутність вини відповідача - 2 у забезпеченні дотримання законодавства щодо використання природного газу не була доведена суду у встановленому порядку належними доказами.
Згідно із ст. 33 ГПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Згідно із ст. 623 ЦК України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). При цьому, збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Водночас, позивачем не була доведена наявність підстав для покладення солідарної відповідальності на відповідачів чи завдання йому збитків поведінкою відповідача - 1.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обгрунтовані та підлягають до часткового задоволення.
Судові витрати покласти на відповідача - 2 , згідно вимог ст. 49 ГПК України.
Керуючись ст.13 Конституції України, ст.ст.11,319,509,526,623 ЦК України, ст.ст. 33, 35 43, 75, 82, 84 ГПК України, суд
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з громадської організації “Національна спілка художників України», м.Київ, вул.С.Стрільців, 1-5 (код ЄДРПОУ 00015912) на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз», м.Львів, вул.Золота,42 (код ЄДРПОУ 03349039) - 13 916 762,50 грн. основного боргу.
3. Стягнути з громадської організації “Національна спілка художників України», м.Київ, вул.С.Стрільців, 1-5 (код ЄДРПОУ 00015912) на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз», м.Львів, вул.Золота,42 (код ЄДРПОУ 03349039) - 25 500 грн. 00 коп. державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.
4. В частині позовних вимог до ТзОВ “Компанія управління проектами Акрополь» - відмовити.
Суддя Масловська Л.З.