від "19" лютого 2009 р. по справі № 05/131/20-38
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетична компанія «Луцьктеплоенерго», м.Луцьк
до відповідача Державного комунального підприємства «Луцьктепло», м.Луцьк
про стягнення 4 814 065,04 грн.
Суддя Бондарєв С.В.
Представники:
від позивача: Пасічник О.О. - довіреність від 10.10.2008р.
Сафулько С. Ф. - довіреність в справі.
від відповідача: Дуда Л.М. - довіреність №89/01 від 09.01.2009р.
В судових засіданнях оголошувались перерви з 15.01.2009р. по 19.02.2009р.
Суть спору: Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергетична компанія «Луцьктеплоенерго» звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача - Державного комунального підприємства «Луцьктепло» 4 814 065,04 грн., в тому числі 3 735 141,20 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію згідно договору №1 від 26.12.2007р., за період з квітня по серпень (включно) 2008р., 701 130,71 грн. - пені, 88 927,14 грн. - 3% річних, 288 866,00 грн. суми індексу інфляції.
В подальшому позивач в своїх заявах від 09.10.2008р. №460/10, від 19.11.2008р. №510/11, від 10.01.2009р. №5/01-1 уточнював позовні вимоги в частині періоду стягнення та сум нарахувань, пені, 3% річних, суми індексу інфляції.
В заяві від 27.01.2009р. №033/01 позивач уточнив позовні вимоги і просить стягнути з відповідача 6 532 718,02 грн., в тому числі 1 097 746,39 грн. заборгованості (за спожиту в листопаді 2008р. теплову енергію на загальну суму 209 556,62 грн. та за теплову енергію спожиту в грудні 2008 р. на загальну суму 888 189,77 грн.), 4 285 847,35 грн. - двократної вартості спожитої теплової енергії в листопаді 2008р., 718 155,52 грн. - пені за період з 19.04.2008р. по 10.01.2009р.; 91 483,35 грн. - 3% річних за період з 19.04.2008р. по 10.01.2009р., 339 485,41 грн. - суми індексу інфляції за період з 19.04.2008р. по 31.12.2008р.
Свої уточнені позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач зобов'язаний згідно умов договору сплатити вартість теплової енергії, спожитої в період обмеження теплопостачання (листопад, грудень 2008р.) в розмірі 1 097 746,39 грн. оскільки обмеження відбулися з вини відповідача. Крім того, відповідач у відповідності до п. 7.2.2 Договору №1 від 28.12.2007р. повинен сплатити позивачу 4 285 847,35 грн. - двократної вартості фактично спожитої теплової енергії в листопаді 2008р. за перевищення договірної величини споживання теплової енергії.
В заяві від 06.02.2009р. №057/02 уточнив позовні вимоги в частині стягнення 1 097 746,39 грн. вартості теплової енергії, спожитої в період обмеження теплопостачання і просить стягнути з відповідача 1 097 746,39 грн. збитків, понесених товариством на виробництво теплової енергії в період обмеження теплопостачання.
Відповідач уточненні позовні вимоги позивача заперечив, оскільки вважає, що у відповідності до 5.1.1 договору Споживач має право не сплачувати за теплову енергію за час перерви в теплопостачанні, якщо перерва відбулася з вини Постачальника або відпускалася за параметрами, що не відповідають нормативним. В листопаді, грудні 2008р. позивачем теплова енергія відпускалася за параметрами, що не відповідають нормативним. Позовні вимоги в частині нарахування позивачем двократної вартості різниці фактично спожитої теплової енергії вважає безпідставними, оскільки кількість теплової енергії, що відпускається, сторонами не була погоджена заявкою. Вважає, що при зміні позовних вимог щодо стягнення 1 097 746 39 грн. збитків позивач одночасно змінює підставу і предмет позову, що є недопустимим. Просить зменшити розмір пені, належної до сплати за несвоєчасне внесення платежів за спожиту теплову енергію, у зв'язку тяжким фінансовим становищем відповідача, великою кредиторською заборгованістю підприємства.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -
28.12.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергетична компанія «Луцьктеплоенерго» та Державним комунальним підприємством «Луцьктепло» укладено договір №1 про постачання теплової енергії.
Згідно з п.1.1 даного Договору постачальник зобов'язується забезпечити передачу Споживачу теплової енергії з максимум теплового навантаження 160 Гкал/год (що відповідає розрахунковому навантаженню), із них 83 Гкал/год для опалення та 77 Гкал/год - для гарячого водопостачання, а Споживач - своєчасно проводити розрахунки за використану теплову енергію, згідно умов даного договору.
Відповідно до п. 4.1.1, п. 6.1 Договору споживач зобов'язується своєчасно здійснювати оплату за отриману теплову енергію в терміни, у відповідності до п. 6 даного Договору, а саме:
- до 1 -го числа розрахункового місяця - оплата 33% вартості очікуваного обсягу постачання теплової енергії, який передбачений Заявкою Споживача;
- до 15 -го числа розрахункового місяця - оплата 16,5% вартості очікуваного обсягу постачання теплової енергії, який передбачений Заявкою Споживача;
- до 25 -го числа розрахункового місяця - оплата 16,5% вартості очікуваного обсягу постачання теплової енергії, який передбачений Заявкою Споживача;
- до 10 -го числа наступного місяця - остаточний розрахунок за фактичну кількість спожитої теплової енергії в розрахунковому місяці.
Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
У відповідності до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону, інших правових актів законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Пунктом 3.1.7 Договору №1 на постачання теплової енергії від 28.12.2007р. передбачено, що позивач має право у відповідності до ст.. 25 Закону України «Про теплопостачання», п.п. 30,35 правил користування тепловою енергією, що затверджен Постановою КМУ №1198 від 03.10.2007р., обмежити або припинити постачання теплової енергії.
Відповідно до ст.. 25 закону України «Про теплопостачання» теплогенеруюча, теплотранспортна та теплопостачальна організації мають право: обмежувати або припиняти постачання теплової енергії споживачам після письмового попередження, надісланого не пізніше ніж за три робочі дні, в разі заборгованості за спожиту теплову енергію в порядку, встановленому законодавством.
Пунктом 30 Постанови КМУ від 03.10.2007р. №1198 «Про затвердження Правил користування тепловою енергією» теплопостачальна організація відповідно до договору має право частково або повністю припиняти постачання теплової енергії споживачеві у разі: несплати за спожиту теплову енергію протягом строку, визначеного в договорі, крім споживачів, відключення яких заборонено законодавством.
Згідно п. 35 Постанови КМУ від 03.10.2007р. №1198 «Про затвердження Правил користування тепловою енергією» теплопостачальна організація має право: вимагати від споживача відшкодування збитків, завданих порушеннями, допущеними ним під час споживання теплової енергії; відповідно до договору частково або повністю припиняти постачання теплової енергії споживачеві у випадках, передбачених пунктом 28 цих Правил.
Пункт 28 Постанови КМУ від 03.10.2007р. №1198 «Про затвердження Правил користування тепловою енергією» у разі несплати за спожиту теплову енергію теплопостачальна організація має право обмежити або припинити постачання теплової енергії споживачеві та нарахувати штрафні санкції.
Керуючись умовами договору №1 на постачання теплової енергії від 28.12.2007р. та вищенаведеними нормами законодавства України, ТзОВ «Енергетична компанія «Луцьктеплоенерго» направило відповідачу листи-попередження від 13.11.2008р. та від 04.12.2008р. Так, в попередженні від 13.11.2008р. було доведено причини можливого обмеження в теплопостачанні, зокрема наявність заборгованості в сумі 3 401 423,20 грн. та не повернення станом на 13.11.2008р. Акту відпуску теплової енергії в жовтні місяці.
На підставі викладеного, суд вважає, що позивачем підставно і правомірно, у відповідності до умов договору на постачання теплової енергії №1 від 28.12.2007р. та чинного законодавства України, було здійснено обмеження теплопостачання.
Заперечення відповідача не можуть бути взяті до уваги оскільки обмеження теплопостачання було здійснено з вини відповідача і про параметри теплоносія, було попереджено ДКП «Луцьктепло» в листах-попередженнях.
Згідно п.3.1.8 договору на постачання теплової енергії №1 від 28.12.2007р. передбачено, що Постачальник має право на відшкодування згідно з законодавством України збитків, заподіяних внаслідок порушення його прав. Відповідно до ч.1 ст. 22 ЦКУ особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Правомірно обмеживши відповідачу теплопостачання, позивач ніс затрати по виробництву теплової енергії, хоча із параметрами нижчими від встановлених в температурному графіку. Відмова оплати за отриману в листопаді теплову енергію в кількості 1471,9 Гкал з 30 129,2 Гкал на загальну суму 209 556,62 грн. та в грудні - в кількості 6 230,6 Гкал з 34 814,2 Гкал на загальну суму 888 189,77 грн. - є необґрунтованою. Нарахування відповідачу за теплову енергію здійснено виходячи з фактично спожитого позивачем природного газу.
Тому суд приходить до висновку, що до стягнення з відповідача підлягає до стягнення 1 097 746,39 грн. збитків понесених позивачем на виробництво теплової енергії (в період обмеження теплопостачання), зокрема, в період з 18.11.2008р. по 20.11.2008р. в сумі 209 556,62 грн. за листопад та за період з 09.12.2008р. по 18.12.2008р. в сумі 888 189,77 грн. за грудень 2008р.
Посилання відповідача на те, що змінивши вимоги щодо стягнення 1 097 746,39 грн. збитків, позивач одночасно змінив підставу і предмет спору, судом до уваги не приймається, оскільки є безпідставними. На думку суду, позивачем було змінено лише предмет позову: з стягнення вартості спожитої відповідачем теплової енергії, яка споживалась в період обмеження теплопостачання на стягнення збитків, які поніс позивач на виробництво теплової енергії, яка надавалась під час обмеження теплопостачання. Підстави позову були лише доповнені.
Позовні вимоги в частині стягнення 4 285 847,35 грн. - двократної вартості спожитої теплової енергії в листопаді 2008р. задоволенню не підлягають і в позові в цій частині слід відмовити.
Так, пунктом 7.2.2 договору на постачання теплової енергії №1 від 28.12.2007р. передбачено, що за перевищення достовірних величин споживання теплової енергії, передбачених заявкою, згідно п.п. 2.1.1. і 4.1.2 даного договору, Споживач сплачує Постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої теплової енергії. Відповідно до п. 4.1.2 договору передбачено, що Споживач зобов'язується до 15-го числа місяця, який передає розрахунковому, надавати Постачальнику заявку, встановленої форми про необхідну кількість теплової енергії в розрахунковому місяці. Дана заявка повинна містити дані про об'єм теплової енергії, які Споживач буде використовувати для підігріву води та опалення населення та для інших абонентів (субспоживачів), крім населення.
Відповідачем дана заявка про необхідну кількість теплової енергії в листопаді 2008 р. не надавалась, кількість теплової енергії не було погоджено сторонами. Тому відсутня підстава говорити про перевищення договірних величин споживання теплової енергії. Спожиту теплову енергію в листопаді 2008 р. в кількості 28 657,3 Гкал (за мінусом 1 471,9 Гкал теплової енергії, за нижчими параметрами) відповідачем оплачено. Відповідальність за ненадання заявки договором не встановлена.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (відповідно до поданого позивачем розрахунку до уточнених позовних вимог з відповідача підлягає до стягнення 339 485,41 грн. суми індексу інфляції за період з 19.04.2008р. по 31.12.2008р. та 91 483,35 грн. - 3% річних за перід з 19.04.2008р. по 10.01.2009р.
У зв'язку з прострочкою платежів, відповідачу відповідно до ст. 526, 546, 549 ЦК України, п. 7.2.1.договору позивачем було нараховано пеню за період з 19.04.2008р. по 10.01.2009р., яка у відповідності до представленого суду розрахунку становить 718 155,52 грн.
Пеня нарахована позивачем підставна і підлягає до стягнення з відповідача.
Відповідач в судовому засіданні просить суд максимально зменшити розмір пені, в зв'язку з тим, що відповідач ДКП "Луцьктепло" вчасно та в повному обсязі провести розрахунок не мало можливості із-за тяжкого фінансового стану, зумовленого неплатежами зі сторони споживачів підприємства, держави та невідповідністю чинних тарифів на послуги з теплопостачання фактичним витратам на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.
Відповідно до п. 3. ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання і т.п.
Враховуючи клопотання відповідача, важке фінансове становище останнього, господарський суд прийшов до висновку про зменшення розміру пені на 10% і стягнення її в сумі 646 339,97 грн. При цьому судом враховано і тяжке фінансове становище позивача, значні затримки в розрахунках по договору, неналежне виконання відповідачем умов договору.
У зв'язку з цим, в частині про стягнення 71 815,55 грн.пені - слід відмовити.
Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати по сплаті держмита в сумі 25 500,00 грн. та 118,00 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу, слід стягнути з останнього.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 16, 22, 258, 509, 526, 625 ЦК України, ст.ст. 44, 49, 68, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Стягнути з Державного комунального підприємства "Луцьктепло", (м. Луцьк, вул. Гулака - Артемовсько, 20), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетична компанія "Луцьктеплоенерго", (м. Луцьк, вул. Карбишева, 2) 2 175 055,12 грн., в тому числі 1 097 746,39 грн. збитків, 646 339,97 грн. пені, 91 483,35 грн. - 3% річних, 339 485,41 грн. - суми індексу інфляції та 25 500,00грн. витрат по сплаті державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
2. В частині стягнення 4 357 662,90 грн. відмовити.
Суддя