Іменем України
"16" лютого 2009 р.
справа № 5020-4/337-5/630
За позовом Державного підприємства “Придніпровська залізниця»(проспект Карла Маркса, 108, місто Дніпропетровськ, 49600)
до відповідача: Закритого акціонерного товариства “Стівідорна компанія “Авліта»(вул. Приморська, 2г, місто Севастополь, 99016)
про стягнення 156 151,68 грн.,
Суддя Євдокімов І.В.
Представники сторін:
Позивач - Бабаджанова Наталія Михайлівна, заступник начальника комерційного відділу, довіреність № 163 від 01.01.09, Державне підприємство “Придніпровська залізниця»;
Позивач - Мотова Світлана Петрівна, юрисконсульт 2 категорії, довіреність № 158 від 01.01.09 від 01.01.09, Державне підприємство “Придніпровська залізниця»;
Позивач - Тананайська Юлія Віталіївна, заступник начальника підрозділу, довіреність № 100 від 01.01.09, Державне підприємство “Придніпровська залізниця»;
Відповідач - Фрідман Володимир Олександрович, представник, довіреність № 59 від 05.01.09, Закрите акціонерне товариство “Стівідорна компанія “Авліта»;
Відповідач - Майстренко Ігор Євгенович, представник, довіреність № 58 від 05.01.09, Закрите акціонерне товариство “Стівідорна компанія “Авліта»;
Суть спору:
Державне підприємство “Придніпровська залізниця» звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Закритого акціонерного товариства “Стівідорна компанія “Авліта» про стягнення 156 151,68 грн. в якості збору за подачу та забирання вагонів.
Ухвалою суду від 27.08.2008 суддею Остапової К.А. порушено провадження у справі.
Розпорядженням в.о. голови господарського суду міста Севастополя № 140 від 27.11.2008 справа № 5020-4/337, яка знаходилася у провадженні судді Остапової К.А., у зв'язку з призначенням на посаду судді Севастопольського апеляційного господарського суду, передана до провадження судді Євдокімова І.В.
Ухвалою суду від 28.11.2008 справа прийнята до провадження суддею І.В. Євдокімовим.
Позивач обґрунтував свої вимоги тим, що відповідач необґрунтовано відмовився від плати збору за подачу та забирання вагонів.
Відповідач в запереченнях, додаткових запереченнях та письмових поясненнях позовні вимоги не визнав по мотивам, викладеним в них, основні з яких полягають в тому, що позивачем отримана оплата в повному обсязі за надані послуги.
Представникам сторін роз'яснені їх процесуальні права і обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.
Заслухавши представників сторін, дослідивши надані докази, суд, -
25.05.2005 між Державним підприємством «Придніпровська залізниця» (Залізниця) та Закритим акціонерним товариством «Стівідорна компанія «Авліта» (Власник колії) укладено Договір № ПР/МД-05-4/274-НЮ-3825д/ч від 27.09.2005 про експлуатацію залізничної під'їзної колії Закритого акціонерного товариства «Стівідорна компанія «Авліта», яка примикає до станції Мекензієві Гори Придніпровської залізниці, та Додаткових угод до нього, пунктом 13 якого встановлено, що Власник колії сплачує Залізниці плату:
- за подачу, забирання вагонів по таблиці № 1 і таблиці № 2 Тарифного керівництва № 1;
- за користування вагонами (контейнерами) -згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами;
- за вагони, що з вини Власника не вивантажені до середньодобової переробної спроможності, встановленої пунктом 10 цього Договору і простоюють на станції Мекензієві Гори та на підходах до неї (та за усі вагони, затримані з його вини на станції призначення та на підходах до неї нараховується плата за користування вагонами з оформленням актів форми ГУ-23, ГУ-23а),
- за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) -у разі затримки їх з вини одержувача після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) -згідно Правил зберігання вантажів;
- інші збори і плати за маневрову роботу, додаткові роботи та послуги, що виконує Залізниця для Власника колії -згідно діючих нормативних документів. Збори і плати вносяться на підставі статті 62 Статуту залізниць України та Договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги по передоплаті через ТехПД з відповідними оголошеними Укрзалізницею коефіцієнтами підвищення (т.1 арк.с.8-17).
Згідно пункту 10 Договору, середньооблікова переробна спроможність вантажно-розвантажувальних фронтів по під'їзній колії складає:
Вивантаження:
металопродукція -90 ваг. При відсутності судов;
металопродукція -70 ваг. При наявності 1 судна;
металопродукція -60 вагонів при наявності 2 суден;
металопродукція -14 вагонів (верхній майданчик при умові його роботи),
Зернові вантажі:
зерно (колії №№ 17, 18) -65 ваг.
27.03.2006 між Державним підприємством «Придніпровська залізниця» (Залізниця) та Закритим акціонерним товариством «Стівідорна компанія «Авліта» (Вантажовласник) укладено Договір № ПР/4ТХ-06-708/НЮ-179 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги, предметом якого є надання Залізницею Вантажовласнику послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів та проведення розрахунків за ці послуги (т.1 арк.с.21-25).
Згідно пункту 3 Договору, плата за перевезення визначається у відповідності до Тарифного керівництва № 1 з урахуванням коефіцієнтів, оголошених Укрзалізницею. Додаткові послуги та штрафи передбачаються розділами 2, 3 Тарифного керівництва № 1 ( у тому числі збори, передбачені в пунктів 9 розділу 2 Тарифного керівництва № 1) із зазначенням їх ставок (за регульованими тарифами-ставки Тарифного керівництва № 1, визначаються із урахуванням коефіцієнтів, оголошених Укрзалізницею; за вільними тарифами-ставки згідно із затвердженими калькуляціями). Плата за користування вагонами визначається у відповідності до Збірника № 1 Правил перевезень і тарифів залізничного транспорту України, зареєстрованого Міністерстві юстиції України 15.03.1999 за № 165/3458. На вартість послуг нараховується податок на додану вартість, у встановленому законодавством порядку і відображається у переліках та рахунках ТехПД-4 (пункт 3.1 Договору).
У міру виконання перевезень та надання послуг Залізниця списує відповідні суми (провізну плату, плату за користування вагонами і контейнерами, додаткові збори, штрафи, плату за користування вагонами і контейнерами) в тому числі, спірні з особового рахунку Вантажовласника на підставі перевізних документів, накопичувальних карток, відомостей плати за користування вагонами (контейнерами) і таке інше (пункт 3.2 Договору).
Залізниця після списання надає Вантажовласнику через опорну станцію перелік списаних сум. По закінченню кожного місяця Залізниця надає Вантажовласнику витяг з його особового рахунку і податкову накладну (пункт 3.3 Договору).
Не рідше одного разу на місяць Вантажовласник і Залізниця провадять звірку розрахунків, результати якої оформлюються актом (пункт 3.4 Договору).
Згідно п. 1.2 розділу 2 Збірнику тарифів № 1 (затвердженого Наказом Міністерства транспорту України № 551 від 15.11.1999), відстань для подачі і прибирання вагонів вказується в договорі про експлуатацію під'їзного шляху.
В п. 12 договору № ПР/МД-05-4/274-НЮ-3825дч від 25.05.2005 була обумовлена протяжність під'їзного шляху, що підлягає обліку при нарахуванні оплати.
У зв'язку з прийняттям в експлуатацію під'їзного шляху до Верхнього зернового терміналу, додатковою угодою № 4 від 19.10.2007 були внесені зміни в п. 12 Договору.
Даним пунктом, в новій редакції, визначена відстань для нарахування збору за подачу і прибирання вагонів, причому воно чітке розмежовано, як для станції Інженерна, так і для Верхнього зернового терміналу.
У п. 1.2 розділу 2 вказаного Збірнику тарифів вказано, що за наявності на під'їзному шляху декількох пунктів подачі і прибирання вагонів, що знаходяться на різних шляхах відстань подачі і прибирання вагонів визначається як середня величина залежно від відстані і кількості вагонів для кожного пункту.
Дана вимога ДП «Придніпровська залізниця»про застосування цієї норми відповідач вважає протиправним.
Договором чітко встановлений порядок для нарахування оплати, виходячи з подачі вагонів до Верхнього зернового терміналу або станції Інженерна, при цьому вагони подавалися тільки до одного з вказаних місць, у зв'язку з чим, визначення ДП «Придніпровська залізниця» відстані, для розрахунку вартості послуг, як «середня величина», суперечить умовам договору ПР/МД-05-4/274-НЮ-3825дч від 25.05.2005.
При цьому, проводячи нарахування плати за надані послуги в порядку не передбаченому договором, позивач, порушуючи ст. 188 ГК України, тобто в односторонньому порядку змінює умови договору.
В Інструкції «Про порядок обслуговування і організації руху на під'їзному шляху ЗАТ «СК «Авліта», що примикає до станції Мекензієви Гори Придніпровської залізниці», узгодженої і затвердженої в структурних підрозділах ДП «Придніпровська залізниця», так само чітко розмежований порядок подачі вагонів або на Верхній зерновий термінал, або на станцію Інженерну.
Згідно п. 2.2 Інструкції, подача і прибирання вагонів з (на) ст. Мекензієви гори на (с) 1-у ділянку - Верхній зерновий термінал і на (с) станцію Інженерна 2-ої ділянки проводиться локомотивами залізниці, укладачами потягів ст. Мекензієви Гори маневровим порядком.
З пунктів 2.10.5, 2.13.14, 2.13.15 Інструкції слідує, що локомотиви залізниці подавши вагони на Верхній зерновий термінал або ст. Інженерна, слідують на ст. Мекензієви Гори, не заїжджа на інші місця подачі або прибирання вагонів.
Інструкція не передбачає можливості розстиковує складу і залишення частини вагонів на Верхньому зерновому терміналі (ст. Інженерна) і подачі частини вагонів, що залишилася, на ст. Інженерна (Верхній зерновий термінал), тобто Інструкція не передбачає подачі вагонів одним локомотивом на ст. Інженерна і Верхній зерновий термінал одночасно.
Таким чином, оскільки подача вагонів здійснювалася в кожне з місць подачі окремо, у ДП «Придніпровська залізниця, відсутні підстави для застосування середньої величини відстані при розрахунку вартості наданих послуг.
Згідно зі ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Проте, позивач в обґрунтовування позовних вимог посилається виключно на висновки внутрішньої ревізії проведеною вищестоящою організацією, при цьому суду не представлені документи підтверджуючі обґрунтованість подібних висновків.
Крім того, представлений позивачем розрахунок суми позову складений з істотним спотворенням фактичних обставин справи, як на підставі застосування подібного способу розрахунку, так і його арифметичної складової. Інші документи, підтверджуючі обґрунтованість розрахунків, позивачем суду не надані.
Не доведений факт подачі вагонів на Верхній зерновий термінал і ст. Інженерна одним локомотивом, причому враховуючи зміст Інструкції «Про порядок обслуговування і організації руху на під'їзному шляху ЗАТ «СК «Авліта», що примикає до станції Мекензієви Гори Придніпровської залізниці, це технічно неможливо.
Таким чином, наданих позивачем доказів недостатньо для всебічного та об'єктивного розгляду справи.
Розрахунки між позивачем та відповідачем, за надані послуги подачі/прибирання вагонів, здійснюються на підставі договору №ПР/4ТХ-06-708/НЮ-179 від 27.03.2006.
Згідно п. 3.2 даного договору, у міру виконання перевезень і надання послуг залізниця списує відповідні суми з лицьового рахунку Вантажовласника на підставі перевізних документів, накопичувальних карток, відомостей платні за користування вагонами.
В п. 3.3 Договору сказано, що залізниця не пізніше п'ятого робочого дня після списання передає Вантажовласнику через опорну станцію перелік списаних сум. Після закінчення кожного місяця залізниця надає Вантажовласнику виписування з його лицьового рахунку і податкову накладну.
Крім того, п. 3.4 визначений обов'язок Вантажовласника і залізниці не рідше одного разу на місяць проводити звірку, результати якої оформляються актом, але від виконання даного обов'язку ДП «Придніпровська залізниця», за період дії договору, ухилялося.
Проте відособленим структурним підрозділом «Інформаційно-обчислювальний центр»ДП «Придніпровська залізниця»виписування з лицьового рахунку надавалися в чіткій відповідності з умовами договору.
Із змісту виписувань видний розмір перерахованого відповідачем авансового платежу»; суми, списані ДП «Придніпровська залізниця», за надані послуги, а так само різницю між грошовими надходженнями і витратами (сальдо), тобто дані виписок є документом підтверджуючим повноту проведених розрахунків.
Про факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем у виписках не вказано, про невірогідність вказаних даних сторонами не заявлялося.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч. 1 ст. 203 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, всі умови якого виконано належним чином, припиняється, якщо виконання прийнято управненою стороною.
Відповідно до ст. 545 Цивільного кодексу України, прийнявши виконання зобов'язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі.
Таким чином, можна вважати те, що у виписках з лицьового рахунку, ДП «Придніпровська залізниця»визнає факт проведення розрахунків між залізницею і відповідачем, за період лютий-червень 2008 року, в повному об'ємі.
В п.п 1.6 п. 2 Збірнику тарифів № 1, обумовлений особливий порядок стягування збору за подачу вагонів на припричальні і портові шляхи.
Згідно умов даного пункту відстань подачі і прибирання вагонів визначається договором між залізницею і портом в двох напрямах від стрілки примикання портових (припричальних) шляхів до шляхів станції або місць вантаження і розвантаження на цих шляхах.
Відповідно до стратегії розвитку морських портів України на період до 2015 року, затвердженою Розпорядженням КМУ № 1051-р від 16.07.2008, морський термінал, це виробничо-перевантажувальний комплекс, який розміщений на території морського порту або за її межами, яка прилягає до акваторії порту, і включає інженерні споруди, підйомно-транспортне і інше устаткування, необхідне для забезпечення безпечної стоянки, вантаження-розвантаження судів і обслуговування пасажирів.
В тому ж документі сказано, що морський порт - це належним чином обладнаний транспортний комплекс, розміщений на відведених в установленому порядку території і акваторії, і призначений для обслуговування судів, пасажирів і вантажів, проведення навантажувально-розвантажувальних робіт і т.д., а так само забезпечення безпечного судноплавства і стоянки судів.
Відповідач володіє 5 причалами (№№ 18-22) і зерновим терміналом, а так само всім необхідним навантажувально-розвантажувальним обладнанням, парком спеціальної техніки і іншою необхідною інфраструктурою. При цьому, основним видом діяльності є перевалювання металу і зернових із залізничного або автомобільного транспорту на морські судна.
Крім того, Севастопольською міською державною адміністрацією переданий в оренду ЗАТ «СК «Авліта», строком на 25 років, ділянку акваторії водного фонду, площею 0,89 га, для використання його в господарській діяльності по перевалюванню вантажів, а так само в ЗАТ «СК «Авліта» створена служба морської безпеки.
Враховуючи специфіку господарської діяльності ЗАТ «СК «Авліта», порядок розрахунків повинен проводиться з урахуванням вимог п.п 1.6 п. 2 Тарифні керівництво №1.
З цього виходить, що розрахунок відстані повинен проводиться від стрілки до Верхнього зернового терміналу або від стрілки до станції Інженерна.
Інші способи розрахунку відстані, у тому числі застосування «середньої величини відстані», п. 1.6 р. 2 Тарифні керівництво № 1 не допускаються.
Таким чином, відсутні будь-які передумови для нарахування плати за подачу і прибирання вагонів з урахуванням середньої величини відстані.
Все вищеперелічене дає суду право для висновку про необґрунтованість та неспроможність позовних вимог.
При викладених обставинах, підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України при відмові в позові судові витрати покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
вирішив:
У позові відмовити повністю.
Суддя І.В. Євдокімов
Рішення оформлено
згідно з вимогами
ст. 84 ГПК України
та підписано
23.02.2009
Розсилка:
1. ДП “Придніпровська залізниця»(проспект Карла Маркса, 108, місто Дніпропетровськ, 49600)
2. Кримська дирекція залізничних перевезень (95016 м. Сімферополь, вул Павленко, 34)
3. ЗАТ “Стівідорна компанія “Авліта»(вул. Приморська, 2г, місто Севастополь, 99016)
4. Справа
5. наряд