"18" лютого 2009 р. Справа № 10/53
За позовом Державного територіально-галузевого об'єднання “Південно-Західна
залізниця» м.Київ
до відповідача Відкритого акціонерного товариства “Волинь-Цемент» м.Здолбунів
Рівненської області
про стягнення 910 414 грн. 08 коп. заборгованості по розрахунках
Суддя Павлюк І.Ю.
Представники:
від позивача- Лагода О.А., представник (довіреність №1242-НЮ від 10.04.2008р.);
від відповідача- Собчук М.В., представник (довіреність №2095-юр. від 10.10.2006р.).
В судовому засіданні 27.01.2009р. оголошувалась перерва до 18.02.2009р.
Представники сторін не заявили клопотань про технічну фіксацію судового процесу. Суддею роз'яснено сторонам статті 20, 22, 91, 107 ГПК України. Відводу судді не заявлено.
Суть спору: Позивач звернувся до суду з заявою про стягнення з відповідача 889 403 грн. 72 коп. заборгованості по розрахунках за надані послуги по перевезенню вантажів та 86 010 грн. 36 коп. збору за подачу та забирання вагонів локомотивом залізниці згідно укладених договорів.
Свої позовні вимоги Позивач обґрунтовує тим, що під час розрахунків за вантажні перевезення глиєжу від станції Кривин Південно-Західної залізниці до станції Здолбунів Львівської залізниці Відповідач не доплатив Позивачу 910 414грн. 08 коп.
Перевезення вантажів (глієжу) за період з 01.02.2007 р. по 26.06.2007 р. від ст. Кривин Південно-Західної залізниці до ст. Здолбунів Львівської залізниці (відстань становить 38 км) здійснювались за тарифною схемою 27 згідно п.п. 17.7 п. 17 Тарифного керівництва № 1. Однак, Позивач вважає, що зазначені перевезення мали б оплачуватись Відповідачем за тарифною схемою 3, і, з врахуванням цієї обставини, Позивач визначив різницю в провізних платежах за вказаний період в сумі 889 403,72 грн. Крім того, Позивач вважає, що Відповідач також має сплатити Позивачу різницю збору за подачу і забирання вагонів на під'їзну колію ст. Кривин локомотивом Позивача в сумі 86 010 грн. 36 коп.
Відповідач подав суду відзив на позов (т.2, а.с.2-4), яким позовні вимоги заперечив повністю. Зокрема, зазначив, що обґрунтовуючи свої позовні вимоги, Позивач зазначає, що нарахування провізної плати, яка виставлялась до оплати Відповідачу та сумлінно оплачувалась останнім, здійснювалось безпосередньо спеціалістами Позивача з неправильним застосуванням Тарифного керівництва № 1. Тобто, сума недобору, яку Позивач намагається стягнути з Відповідача, була наслідком не достатньо кваліфікованих дій спеціалістів Позивача і цей факт визнається Позивачем. Проте, незважаючи на це, Позивач намагається перекласти відповідальність за некомпетентні дії своїх працівників в частині оплати такого недобору на Відповідача. При цьому Відповідач зазначає, що оскільки операції з перевезення вантажів (глієжу) за період з 01.02.2007 р. по 26.06.2007 р. від ст. Кривин до ст. Здолбунів (38 км), які здійснювались Позивачем за тарифною схемою 27 згідно п.п. 17.7 п. 17 Тарифного керівництва № 1 підтверджуються відповідними транспортними документами (накладними), в яких вказаний розмір провізної плати, визначеної Позивачем, та які оплачені Відповідачем в повному обсязі, то з врахуванням вищевикладеного, Відповідач вважає, що вимоги Позивача про додаткову оплату Відповідачем різниці в провізних платежах, які виникли не по вині останнього, за відповідний період в сумі 889 403,72 грн. та збору за подачу і забирання вагонів на під'їзну колію ст. Кривин локомотивом Позивача в сумі 86 010,36 грн., є безпідставними, оскільки вони, на думку Відповідача, не ґрунтуються на законі. Відповідач в контексті вищезазначеного, відмічає, що чинне господарське законодавство не передбачає відповідальності Відповідача за дії Позивача, вчиненні по вині останнього.З врахуванням вищевикладеного, Здолбунівське відкрите акціонерне товариство «Волинь-Цемент»просить суд відмовити Позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Крім того, Відповідач не визнає позову, так як вважає, що він поданий Позивачем з порушенням строку позовної давності. А тому, враховуючи зазначене просить суд при вирішенні спору застосувати до спірних правовідносин строк позовної давності та відмовити Позивачу в задоволенні позову.
В результаті розгляду матеріалів справи господарський суд
На протязі лютого - червня 2007року ВАТ «Волинь-Цемент" здійснювались систематичні перевезення вантажу глієжу (землі) у власних думпкарних вагонах зі ст. Кривин Південно - Західної залізниці до ст. Здолбунів Львівської залізниці локомотивом залізниці по відправках №№ №№ 32827379, 32827380, 32827381, 32827383, 32827388, 32827393, 32827395, 32827399, 32827403, 32827405, 32827408, 32827410, 32827411, 32827413, 32827417, 32827420, 32827425, 32827434, 32827439, 32827448, 32827457, 32827470, 32827478, 32827487, 32827492, 32827498, 32827503, 32827511, 32827519, 32827534, 32827548, 32827556, 32827563, 32827575,32827593, 32827600, 32827613, 32827623, 32827630, 32827638, 32827652, 32827665, 32827672, 32827680, 32827694, 32827706, 32827724, 32827745, 32827759, 32827772, 32827781, 32827788, 33076005, 33076013, 33076030, 33076040, 33076045, 33076065, 33076076, 33076093, 33076114, 33076125, 33076128, 33076138, 33076151, 33076171.
Перевезення вантажу здійснювалось з використанням локомотива депо ст. Здолбунів Львівської залізниці (тепловоза серії 2М - 62) згідно договору від 25.09.2006р. №8 між Державним територіально-галузевим об'єднанням «Львівська залізниця»(Сторона 1) та ВАТ «Волинь-Цемент»(Сторона 2), умовами якого передбачено наступне:
П. 1.1. «Сторона 1 надає Стороні 2 послуги для виконання перевезення вантажів за маршрутом ВАТ «Волинь-Цемент»- ст.Кривин, кар'єр глини тепловозом серії 2М-62 з локомотивними бригадами, що їх обслуговують, а також весь комплекс послуг для забезпечення нормального використання тепловоза.».
П.1.2. «Сторона 2 сплачує Стороні 1 плату за надання послуг, вказаних у п.1.1 цього Договору, згідно розрахунку за 1 год. роботи тепловоза, який с невід'ємною частиною цього Договору (Додаток №1)».
П.1.3. «У Сторони 2 згідно цього Договору право власності на тепловоз серії 2М-62 не виникає за будь-яких обставин».
П.4.2. «За надані послуги підприємство Сторони 2 розраховується згідно калькуляції (Додаток №1), яка є невід 'ємною частиною даного Договору».
П.4.3. «Розрахунки проводяться Стороною 2 шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Сторони 1 у такому порядку:
50% від вартості послуг, які мають бути надані Стороною 1 згідно місячної планової заявки - не пізніше 15 числа місяця, у якому надані послуги;
остаточні розрахунки проводяться на протязі 10 банківських днів після підписання Сторонами акту прийому - передачі робіт».
Договір підписаний начальником відокремленого підрозділу «Локомотивне депо Здолбунів»Виговським С.А. та генеральним директором ВАТ «Волинь-Цемент»Царук С.Й., комерційним директором Литвин В.А., засвідчений печатками сторін.(т.1, а.с.12-13).
Виконання робіт з перевезення вантажу - глиєжу (землі) - за маршрутом: Кривин, Південно-Західна залізниця - Здолбунів, Львівська залізниця, передбачене умовами вищезазначеного договору №8 від 25.09.2006р., оформлено перевізними документами, копії яких місіяться в матеріалах справи:
накладні на маршрут або групу вагонів (форма ф.ГУ-29-Б) (т.3. а.с.2-67);
корінці до дорожніх відомостей (форма ф.ГУ-29-Б) (т.1,а.с.27-92);
квитанції про приймання вантажу (форма ф.ГУ-29-Б) (т.2, а.с. 61-128),
що відповідає Правилам оформлення перевізних документів (ст.6, 23, 24 Статуту), затвердженим наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. №644, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за №863/5084 (із змінами та доповненнями), пунктом 1.1 розділу 1 яких передбачено, що «на кожне відправлення вантажу відправник повинен подати станції навантаження накладну (комплект перевізних документів). Форми бланків перевізних документів затверджені наказом Мінтрансу від 19.11.1998р. №460 «Про затвердження бланків перевізних документів».
Накладна є складовою частиною комплекту перевізних документів, до якого, крім неї, входять: дорожня відомість, корінець дорожньої відомості та квитанція про приймання вантажу.
Накладна, відповідно до вищезазначених Правил оформлення перевізних документів «є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна разом з дорожньою відомістю супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу. Квитанція про приймання вантажу до перевезення видається відправнику. Усі ці документи (надалі- -перевізний документ) заповнюються на друкарській машинці або іншим друкованим способом».
Слід зауважити, що відповідно до статей 24, 122 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998р., всю відповідальність за неправильні, неточні або неповні відомості, вказані в накладній, несе вантажовідправник, про що міститься напис на бланках накладних на маршрут або групу вагонів форми Ф-ГУ-29-Б, копії яких містяться в матеріалах справи. (т.3, а.с.2-67).
Вищезазначені комплекти перевізних документів (накладні, корінці дорожніх відомостей, квитанції про приймання вантажу) мають заповненими всі графи, оформлення яких, відповідно до Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. №644, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за №863/5084, передбачені для вантажовідправника (п.2), станцією відправлення (п.3), одержувачем та на станції призначення (п.5).
Проте, при нарахуванні провізної плати за перевезення вантажу зі ст. Кривин Південно-Західної залізниці до ст. Здолбунів Львівської залізниці згідно договору від 25.09.2006р. №8 між «Волинь-Цемент»та Локомотивним депо ст. Здолбунів Львівської залізниці, станція Кривин Південно-Західної залізниці помилково керувалась п.п.17.7 п. 17 Тарифного керівництва №1 з застосуванням збільшуючого коефіцієнта коригування, тобто провізна плата нараховувалась як за перевезення орендованим локомотивом, а саме:
- за відстань 38 км по 12,10 грн. за кожен тепловозокілометр і за вагони (в залежності від кількості вагонів) - за тарифною схемою 27 зі збільшенням у 2 рази;
- збільшуючий коефіцієнт коригування, який застосовувався в залежності від періоду нарахувань: з 01.02.2007р. по 31.04.2007р. - 1,665; з 01.05.2007р. по 04.06.2007р. - 1,698; з 05.06.2007р. по 30.06.2007р. - 1,749,
а нарахування перевізної плати, як вбачається з умов договору від 25.09.2006р. №8, необхідно проводити на загальних підставах як за перевезення локомотивом залізниці, керуючись п.7 Тарифного керівництва №1 та вимогами телеграфних вказівок від 15.06.05р. №000273/ЦМ, від 28.04.07р. №00623/ЦМ, від 30.05.07р. №000441/ЦМ за тарифною схемою №3 із застосуванням збільшуючого коефіцієнта коригування та надання знижки 30% та в залежності від кількості вагонів:
- базовий тариф по схемі № 3 Тарифного керівництва № 1 за відстань 38 км становить 385,00 грн.;
- збільшуючий коефіцієнт коригування, який застосовувався в залежності від періоду нарахувань: з 01.02.2007р. по 31.04.2007р. - 1,665; з 01.05.2007р. по 04.06.2007р. - 1,698; з 05.06.2007р. по 30.06.2007р. - 1,749.
Правилами застосування тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України, наведених у «Збірнику тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України. Тарифне керівництво №1», затвердженого наказом Мінтрансу №551 від 15.11.1999р. передбачений наступний порядок визначення плати за перевезення:
1) визначення відстані перевезення або тарифної відстані;
2) визначення виду відправки (вагонна, контейнерна або дрібна) та застосування відповідних правил визначення плати за перевезення;
3) визначення тарифних схем перевезення вантажів відповідно до виду відправки;
4) після встановлення номера тарифної схеми, що відповідає даному виду відправки, звернутись до таблиць, в яких указана плата за перевезення відповідно до маси відправки та відстані перевезення;
5) таким же чином визначається плата за перевезення вантажів маршрутами або групами вагонів за одним перевізним документом;
6) після визначення плати за перевезення визначається сума додаткових зборів;
7) при автоматизованих розрахунках плата за перевезення кожної вантажної відправки нараховується з використанням формул, на підставі яких побудовані таблиці. Формули наведено в пункті 3 розділу 4 цього Збірника. Тарифного керівництва. (п.1 розділу 1).
Пунктом 7 «Плата за перевезення вантажів у спеціалізованих вагонах»розділу 1 вищезазначеного Тарифного керівництва №1 передбачено наступне:
Пп.7.1 «До спеціалізованих вагонів (відносно застосування тарифу) належать:
хопери-цементовози, зерновози, вагони для перевезення тварин, двоярусні платформи та інші вагони для перевезення автомобілів, вагони для котунів («окотишів») та агломерату, цистерни, цементовози та водовози, сажовози, вагони для мінеральних добрив, технологічної тріски, рулонної сталі, хопери-дозатори, думпкари, бітумовози, борошновози, лісовози, живорибні, та інші спеціалізовані вагони, крім ізотермічних вагонів і спеціалізованих цистерн для наливних вантажів.
Плата за перевезення вантажів у спеціалізованих вагонах загального парку залізниць визначається за тарифною схемою 3.
Плата за перевезення визначається за масу вантажу у вагоні, але не менше мінімальної норми маси, встановленої для відповідних вантажів».
Пп.7.2 «Плата за перевезення вантажів у спеціалізованих вагонах, приватних або орендованих, визначасться за тарифною схемою 2.
Плата за перевезення визначається за масу вантажу у вагоні, але не менше мінімальної норми маси, встановленої для даного вантажу».
Пп.7.3 «У разі надання спеціалізованого вагона замість передбаченого договором (планом) або додатковим дозволом універсального (звичайного) плата визначасться за тарифною схемою 1 (якщо вагон належить до парку залізниць) або тарифною схемою 2 (якщо вагон приватний або орендований) за масу вантажу у вагоні, але не менше мінімальної норми маси, встановленої для даного вантажу».
Відповідно до підпункту 17.7 пункту 17 «Плата за перевезення порожніх вагонів, контейнерів залізниць, локомотивів та іншого рейкового рухомого складу загального парку залізниць, а також приватних та орендованих. Плата за перевезення додаткового обладнання»розділу 1 вищезазначеного Тарифного керівництва №1 передбачено, що «перевезення приватних або орендованих вагонів у завантаженому або порожньому стані приватним локомотивом по коліях залізниць загального користування сплачується по 12,1 грн. за кожен тепловозо-кілометр і по 18,2 грн. за кожен електровозо-кілометр, за вагони - за тарифною схемою 27 із збільшенням у 2 рази.
При перевезенні вагонів загального парку залізниць приватним локомотивом плата визначається тільки за вагони за тарифами, встановленими для приватних та орендованих вагонів».
Отже, з врахуванням вищевказаного, провізна плата визначається:
відповідно до вимог пп.17.1 п.17 Тарифного керівництва №1 - при перевезенні приватних або орендованих вагонів у завантаженому або порожньому стані приватним локомотивом;
відповідно до п.7 Тарифного керівництва №1 -при перевезенні вантажів у спеціалізованих вагонах.
У наявних в матеріалах справи документах (накладні, корінці дорожньої відомості, квитанції про приймання вантажу) в графі «Найменування вантажу»міститься напис «вагони і тепловоз №0302 власність ВАТ «Волинь-Цемент», «вагони і тепловоз №0302 серія 2М62У власність ВАТ «Волинь-Цемент», «вагони власність ВАТ «Волинь-Цемент». (т.1, а.с.27-92. т.2. а.с.61-128, т.3, а.с.2-67).
Документи, які б підтверджували, що тепловоз №0302 серії 2М-62У є власністю ВАТ «Волинь-Цемента»в матеріалах справи відсутні.
В Договорі №8 від 25.09.2006р. на перевезення вантажу глієжу (землі) - зі ст. Кривин до ст. Здолбунів, укладеного між ДТГО «Львівська залізниця»(Сторона 1) та ВАТ «Волинь-Цемент»(Сторона 2). зазначено, що «у Сторони 2 згідно цього Договору право власності на тепловоз серії 2М-62 не виникає за будь-яких обставин»(п.1.3).(т., а.с.12-13).
Вищезазначеними Правилами оформлення перевізних документів в частині п.3.1 розд.3 «Заповнення комплекту перевізних документів станцією відправлення»передбачено, що «станція відправлення заповнює такі графи комплекту перевізних документів:
... «Тарифні відмітки»- заповнюється у відповідності до Тарифного керівництва №1; указується номер групи, позиції, схеми, відстань перевезення і суми провізних платежів;».
У наявних в матеріалах справи провізних документах (накладні, корінці дорожньої відомості, квитанції про приймання вантажу) в графі «Тарифні відмітки»містяться написи: в рядку «Група, позиція»- 241214, в рядку «Схема»- 27, в рядку «Розрахунок платежів за»- 38 км, в рядку «Провізна плата»та «Разом при відправленні»стоять суми провізної плати та проставлені штемпелі «Розрахунок на ЕОМ»із зазначенням коду станції відправлення вантажу, датою проведення розрахунків та прізвищем касира. (т.1, а..с.27-92, т.2. а.с.61-128. т.3, а.с.2-67).
Отже, враховуючи вищенаведене, при оформленні вищевказаних провізних документів визначення провізної плати проводилось за тарифною схемою 27, тобто відповідно до вимог пп.17.1 п.17 Тарифного керівництва №1 -перевезення приватних або орендованих вагонів у завантаженому або порожньому стані приватним локомотивом, що не відповідає умовам договору №8 від 25.09.2006р. в частині п.1.3.
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що загальна сума належних залізниці платежів - провізної плати за перевезення глієжу (землі)зі ст. Кривин до ст. Здолбунів за період з 01.02.2007р. по 26.06.2007р.- становить 1 017 388 грн.76 коп., нарахованих як за перевезення локомотивом залізниці відповідно до вимог п.7 Тарифного керівництва №1 та телеграфних вказівок від 15.06.05р. №000273/ЦМ, від 28.04.07р. №00623/ЦМ, від 30.05.07р. №000441/ЦМ за тарифною схемою №3 із застосуванням збільшуючого коефіцієнта коригування та наданням знижки 30% та в залежності від кількості вагонів згідно обгрунтованого Розрахунку позивача - ДТГО «Південно - Західна залізниця»(т.1, а.с.19-26).
При цьому необхідно зазначити, що Договір №14 про передачу ВАТ «Волинь-Цемент»в строкове платне користування локомотива серії 2М - 62 № 1115 укладений з ДТГО «Львівська залізниця»в особі відокремленого підрозділу «Локомотивне депо Здолбунів" тільки 01.08.2007р. (т., а.с.14-16).
Щодо тверджень Відповідача про безпідставність вимог Позивача про оплату Відповідачем різниці в провізних платежах в сумі 889 403,72 грн. та збору за подачу і забирання вагонів на під'їзну колію ст. Кривин локомотивом Позивача в сумі 86 010,36 грн., оскільки дана різниця виникла не по вині Відповідача, а чинне господарське законодавство не передбачає відповідальності Відповідача за дії Позивача, вчиненні по його вині, необхідно зазначити наступне.
Відповідно до п.5 ст.307 ГК України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Відповідно до ст.2 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.98 р. №457 Статут залізниць України (далі - Статут) визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Відповідно ст.17 Статуту перевезення вантажів залізничним транспортом організовуються на договірних засадах. Форма договору про організацію перевезень вантажів встановлюється Правилами. Статею 5 Статуту внормовано перелік нормативних документів, які затверджуються Мінтрансом України. Відповідно п.1.3 Правил планування перевезень вантажів, затверджених наказом Мінтрансу від 09.12.2002 р.№873, у разі систематичного здійснення перевезень вантажів між залізницею та відправником укладається договір про організацію перевезень вантажів за формою, встановленою додатком 1 до Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.2000 №644.
Відповідно до ст.23 Статуту та п 1.1 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Мінтрансу на кожне відправлення вантажу відправник повинен подати станції навантаження накладну (комплект перевізних документів). Відповідно до ч.2 п.1.3 цих же Правил усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником до відповідних граф. Пунктом 2 цих же Правил внормовано графи, які в перевізних документах заповнює вантажовідправник. Зокрема, до цього переліку входить графа з назвою «Найменування вантажу». Пунктом 2.3 цих же Правил внормовано, що представник відправника вказує свою посаду і розбірливо розписується у графі «Правильність внесених у накладну відомостей підтверджую», засвідчуючи правильність відомостей вказаних ним у перевізному документі. При цьому, представник відправника повинен мати довіреність на оформлення перевезення. Потрібно зазначити, що відповідно п.13.4.Правил розміщення і кріплення вантажу у вагонах і контейнерах уповноважені відправником особи повинні пройти перевірку знань Правил в необхідному об'ємі. Порядок та строки перевірки знань встановлюються внутрішніми правилами залізниць. Відправник письмово повідомляє залізницю про уповноважених ним осіб з вказуванням їх паспортних даних і додаванням примірників підписів.
08.02.07 р. між Здолбунівським ВАТ «Волинь-Цемент»та ДТГО «Південно-Західна залізниця»було укладено договір про організацію перевезень вантажів №204. Для здійснення виконання умов договору, у відповідності з вищевикладеними нормативами, наказом по Здолбунівському ВАТ «Волинь-Цемент»від 27.12.06 р. №297 (т.2, а.с.138) відправником було призначено конкретних працівників підприємства, які 25.01.07 р. пройшли перевірку знань, та отримали відповідні посвідчення (т.2, а.с.139-140). Щомісячно, починаючи з лютого 2007 року по серпень 2007 року Відповідачем надавались довіреності на ім'я уповноваженого від підприємства працівника на право оформлення перевізних документів (т.2, а.с.141-147). У всіх відправках, які є предметом розгляду по цій справі, графу у накладних «Найменування вантажу»заповнював уповноважений представник Відповідача, вказуючи, що перевезення здійснюється «орендованим відправником локомотивом». Отже, представники відповідача, володіючи відповідними знаннями та професійними навиками, вносили до перевізних документів неправдиві відомості. На підставі цих даних Позивачем оформлювались перевезення та нараховувався тариф за вищевказаний період згідно п. п. 17.7 п. 17 Тарифного керівництва № 1.
Відповідно до ч.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Статтею 24 Статуту залізниць України встановлено, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності, зазначених ними у накладній. Відповідно до ст.224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються не одержані доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відповідальність щодо оплати за перевезення вантажу встановленої плати покладена на вантажовідправника п. 1 ст. 909 Цивільного кодексу України, п.1 ст. 307 Господарського кодексу України та ст. 22 Статуту залізниць України і полягає в тому, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Копії дорожніх відомостей свідчать про наявність договору на перевезення вантажу між залізницею та ВАТ «Волинь - Цемент" за вказаний вище період. Пунктом 2 ст. 909 Цивільного кодексу України не тільки підтверджені зобов'язання вантажовідправника щодо сплати належних платежів за договором перевезення визначеного вантажу, а й передбачені нарахування даних платежів: розрахунки щодо оплати послуг перевезення за договором, а також за виконання перевізником інших операцій і послуг, пов'язаних із перевезенням, здійснюються відповідно до затверджених у встановленому порядку тарифів.
Таким чином, за період з 01.02.2007р. по 26.06.2007р., залізниця недоотримала тарифу за перевезення вантажу на суму 889 403 грн. 72коп.:
- фактично залізниці сплачено провізних платежів на суму 127 985 грн. 04 коп. (провізна плата нарахована як за перевезення орендованим локомотивом відповідно до п.п. 17.7 п. 17 Тарифного керівництва №І);
- загальна сума належних залізниці платежів за дане перевезення в період 01.02.2007р. - 26.06.2007р. становить 1 017 388 грн. 76 коп. (провізна плата нарахована як за перевезення локомотивом залізниці відповідно до п. 7 Тарифного керівництва №1);
Отже, підлягають відшкодуванню належні залізниці провізні платежі за перевезення глієжу (землі) у власних думпкарних вагонах зі ст. Кривин до ст. Здолбунів локомотивом залізниці за період 01.02.2007р. - 26.06.2007р. в сумі 889403 грн. 72 коп.
Крім того, Позивач зазначає, що подача та збирання навантажених і порожніх вагонів на під'їзну колію ВАТ «Волинь-Цемент»здійснювалась також локомотивом залізниці, за що передбачене нарахування збору за подачу та збирання вагонів локомотивом залізниці.
Зазаначений збір нараховується згідно вимог пункту 1 розділу 2 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортомУкраїни (Тарифного керівництва №1), затвердженого наказом Мінтрансу від 15.11.1999р. №551.
Загальна сума належних залізниці платежів збору за подачу та забирання вагонів локомотивом залізниці визначено в позовній заяві в сумі 181 644 гри. 96 коп. (т.1, а.с.2-7).
Порядок справляння збору за подачу та забирання вагонів локомотивом залізниці передбачений вимогами пункту 1 розділу 2 «Збори за додаткові операції, пов'язані з перевезенням вантажів»«Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України. Тарифне керівництва №1», затвердженого наказом Мінтрансу №551 від 15.11.1999р. Так, зокрема, відповідно до вищевказаного «Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України. Тарифне керівництво №1»визначено, що: «за подачу й забирання навантажених і порожніх вагонів локомотивом залізниці справляється збір у залежності від фактичної кількості поданих і забраних вагонів за звітну добу та на відстані у два кінці:
за ставками табл.1, якщо під'їзна колія перебуває на балансі власників, що не відносяться до залізниць України;
за ставками табл.2, якщо під'їзна колія перебуває на балансі залізниць України»(П.п. 1.1 п.1 розд.2).
П.п.1.2 п.1 розд.2 «Відстань подачі й забирання вагонів указується в договорі про експлуатацію під'їзнаї колії, (договорі про подачу та забирання вагонів)».
П.1.3. п.1. розд.2 «Збори за подачу й забирання вагонів справляються окремо з кожного вантажовласника, з яким укладено договір або тимчасову угоду про подачу і забирання вагонів, незалежно від того, окремо кожному з них чи одночасно декільком здійснюється подача та забирання вагонів».
Відповідно до пункту 71 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998р. передбачено, що порядок подачі та забирання вагонів та контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором з подачі й забирання вагонів).
Отже, враховуючи вищенаведене, порядок подачі й забирання вагонів встановлюється договором на експлуатацію залізничної під'їзної колії, справляння збору за подачу та забирання вагонів проводиться з урахуванням умов, передбачених пунктом 1 розділу 2 «Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України. Тарифне керівництво №1», затвердженого наказом Мінтрансу №551 від 15.11.1999р.
В матеріалах справи міститься Договір про експлуатацію залізничної під'їзної колії при станції Кривин Козятинської дирекції ДГТО «Південно-Західна залізниця», укладений між ДГТО «Південно-Західна залізниця»(Залізниця) та Здолбунівське Відкрите акціонерне товариство «Волинь-Цемент»(Власник колії) (т.2, а.с.56-59), прийнятий до обліку №600, термін дії якого з 01.08.2004р. до 31.07.2009р., завірений печатками сторін - Козятинської дирекції залізничних перевезень Південно-Західної залізниці, Міністерством транспорту України та Здолбунівським ВАТ «Волинь-Цемент», умовами якого передбачено наступне:
«Власник колії сплачує залізниці плату:
за подачу вагонів - згідно Тарифного керівництва №1,
за користування вагонами (контейнерами) згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами:
за складування вантажів або примикання під'їзних колій у смузі відведення згідно Тарифного керівництва 1;
інші збори і плати - згідно Тарифного керівництва №1;
Збори і плати вносяться: Централізовано через Техпд».(п.16)
Отже, умовами вищезазначеного Договору передбачено сплачу Залізниці Власником колії плати за подачу вагонів та інших зборів та платежів згідно Тарифного керівництва №1. Згідно вимог пункту 1 розділу 2 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України (Тарифного керівництва №1), затвердженого наказом Мінтрансу від 15 листопада 1999р. № 551, а саме: плата за подачу та забирання вагонів на місця навантаження та вивантаження вагонів локомотивом залізниці нараховується як середньозважена між ставками таблиць № 1 та № 2 з застосуванням збільшуючого коефіцієнта коригування, в залежності від періоду нарахувань, за відстань подачі та забирання вагонів в обидва кінці та кількості поданих та забраних вагонів в звітну добу:
- відстань подачі та забирання вагонів в обидва кінці становить 2,236 км, в тому числі на балансі підприємства - 2,034км; на балансі залізниці - 0,202км;
- кількість поданих та забраних вагонів в звітну добу:
- від 11 до 25 вагонів: ((279,9 х 2,034)+( 392,2 х 0,202)/ 2,236 х коеф.);
- від 26 до 50 вагонів: ((374,0 х 2,034) +( 523,9 х 0,202)/2,236 х коеф.);
- від 51 до 100 вагонів: ((444,4 х 2,034) +( 622,3 х 0,202)/2,236 х коеф.);
- збільшуючий коефіцієнт коригування, який застосовувався в залежності від періоду нарахувань,: з 01.02.2007р. по 31.04.2007р. -2,565; з 01.05.2007р. по 04.06.2007р. -2,616; з 05.06.2007р. по 30.06.2007р. -2,695; з 01.07.2007р. по 31.07.2007р.- 2,776; з 01.08.2007р. по 31.08.2007р. -2,859.
При цьому необхідно зазначити, що при розрахунках збору за подачу -забирання вагонів дані щодо відстані для нарахування збору взяті згідно «Додаткової угоди до договору № 600 від 01.08.2004р. про експлуатацію залізничної під'їзної колії при станції Кривин», укладеної між ДТГО «Південно -Західної залізниці»та ВАТ «Волинь -Цемент», за підписами відповідальних осіб сторін, якою встановлена відстань за подачу -забирання вагонів у разі подачі їх локомотивом залізниці (т.5, с.18) і становить:
- 2,236 км у обидва кінці, у т. ч. по таблиці 1 Тарифного керівництва № 1 -2,034 км, по таблиці 2 Тарифного керівництва № 1 -0,202 км.
Враховуючи вищевикладене, розрахунок суми належних залізниці платежів - збору за подачу та забирання вагонів за період з 01.02.2007р. по 31.08.2007р. - на суму 181 644 грн. 96 коп., з яких 95 634 грн. 60 коп. фактично сплачені залізниці, а 86010 грн. 36 коп. підлягають відшкодуванню, наведений в Розрахунку суми позову (т.1, а.с.19-26)., - вбачається суду обгрунтованим.
Таким чином, загальна сума належних залізниці платежів, яка підлягає відшкодуванню Відповідачем за перевезення глієжу (землі) у власних думпкарних вагонах зі ст. Кривин Південно - Західної залізниці до ст. Здолбунів Львівської залізниці локомотивом залізниці за період 01.02.2007р. - 26.06.2007р., становить 975 414 грн. 08 коп.
Відповідно до ст.62 Статуту залізниць України та п. 2.7 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за № 864/5085, в рахунок часткового відшкодування недобору тарифу залізницею списана сума в розмірі 65000 грн. з особистого рахунку ВАТ «Волинь-Цемент».
Згідно п. 2.7 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. №644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за № 864/5085, сплата додаткових провізних платежів, зборів та штрафів, які виникли при перевезенні або на станції призначення, провадиться в такому ж самому порядку через ТехПД незалежно від терміну видачі вантажу станцією.
Враховуюче вищезазначене, з ВАТ «Волинь-Цемент»підлягає до стягнення 910 414 грн. 08 коп. належних залізниці платежів.
Також необхідно зазначити, що в ході розгляду даної справи, виходячи з матеріалів і фактичних обставин справи виникла необхідність проведення судової експертизи з питань, що виникли при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань. Ухвалою від 28.06.2008р. за №10/53 у даній справі була призначена судова економічна експертиза і її проведення було доручено Волинському відділенню Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз. Висновком судово -економічної експертизи від 19.12.2008р. № 0346 по справі № 10/53 встановлено, що Договір від 25.09.2006р. № 8, заключений між ДТГО «Львівська залізниця»та ВАТ «Волинь -Цемент», не є договором оренди тепловоза.
Заключення експерта щодо правильності оформлення працівниками Позивача перевізних документів згідно зазначеного переліку відправок викладене в змісті висновку абз. 5 стор. 6 (а.с.4, т.4): «Дослідженням поданих перевізних документів щодо господарських операцій перевезення вантажу -глієжу (землі) -за період з 01.02.2007р. по 26.06.2007р. згідно «Договору від 25.09.2006р.»невідповідностей вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»№ 669 -ХІV від 16.07.1997 р. та нормам «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за 168/704, експертом не встановлено».
Правильність розрахунку суми позовних вимог Позивача, як провізних платежів, так і збору за подачу -забирання вагонів, визначена експертом у Висновку (по тексту Висновку на стор. 9 абз. 3 та стор. 10 абз. 8, стор. Стор. 11 абз. 2,5 та остаточними Висновками по першому та другому питанню на стор. 1. Крім того, Висновком експертизи -зі змісту на стор. 5 абз. 7, закінчення якого на стор. 6 (а.с.6,7, т.4), підтверджена відповідальність вантажовідправника за неправильні, неточні або неповні відомості, вказані в накладній. Підставою цьому є вказані ст. 24, 122 Статуту залізниць України.
Південно-Західною залізницею, з метою отримання належних залізниці платежів, на адресу ВАТ «Волинь-Цемент»була направлена претензія від 18.09.2007р. №НЮ-16-313/07п (т.1, а.с.135-137) щодо відшкодування недобору провізної плати на суму 889 403 грн. 72 коп. Дана претензія залишена без задоволення. У відповіді на претензію від 25.10.2007р. №2357-юр (т.1, а.с.138-140) ВАТ «Волинь-Цемент»запропонувало залізниці частково перекрити суму недобору тарифу за період з 01.02.2007р. по 26.06.2007р., але кошти на рахунок залізниці не надійшли.
В подальшому Південно-Західною залізницею на адресу ВАТ «Волинь-Цемент»була направлена претензія від 07.12.07р. №НЗ-1-27/1754 на суму 975 414грн. 08 коп. щодо відшкодування належних залізниці платежів, а саме провізної плати та збору за подавання та забирання вагонів (т.1, а.с.141-147). Дана претензія також залишена без задоволення.(т.1, а.с.148).
Оскільки Відповідачем подано заяву про застосування строку позовної давності при вирішенні спору, господарський суд зазначає наступне.
Загальні та скорочені строки позовної давності встановлені у статтях 257 та 258 Цивільного кодексу України.
Однак, частиною другою статті 9 Цивільного кодексу України встановлено, що законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання. Таким законом є, зокрема, Господарський кодекс України, норми якого у регулюванні майнових відносин суб'єктів господарювання є спеціальними щодо норм Цивільного кодексу України. Це стосується і положень про позовну давність.
Частина п'ята статті 315 Господарського кодексу України та пункт 136 Статуту залізниць України, встановлюють шестимісячний строк для пред'явлення перевізником до вантажовідправників та вантажоодержувачів позовів, що випливають з перевезення.
Відповідно до ч.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Пунктом б) частини другої пункту 137 Статуту залізниць встановлено, що зазначений шестимісячний термін обчислюється б) в усіх інших випадках - з дня настання події, що стала підставою для подання позову.
Судом встановлено, що про те, що залізницею невірно нараховується тариф за перевезення вантажу та збір за подачу та забирання вагонів Позивачу стало відомо під час проведення ревізії перевірки фінансової діяльності станції Кривин, тобто 22.08.2007р. Після того, як Позивачу стало відомо про невірне застосування тарифів з особового рахунку відповідача в ТехПД (технологічний центр по обробці перевізних документів) було стягнуто 65000 грн. 00 коп. (залишок на рахунку на момент стягнення). Порядок списання грошових сум за перевезення вантажів визначений Правилами розрахунків за перевезення вантажів, що затверджені наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000р.
Для вирішення питання щодо відшкодування різниці в провізних платежах в сумі 889 403,72 грн. Позивачем була пред'явлена претензія №НЮ-16-313/07п від18.09.2007р.
У відповіді на претензію від 25.10.2007р. №2357-юр (т.1, а.с.138-140) ВАТ «Волинь-Цемент»запропонувало Позивачу частково перекрити суму недобору тарифу за період з 01.02.2007р. по 26.06.2007р., і зазначило, що з цією метою ВАТ «Волинь-Цемент»готове підписати із залізницею відповідні юридичні документи (т.1, а.с.140). Тобто фактично Відповідач визнав те, що залізниця зазнала збитків через невірне використання тарифних схем під час надання послуг Відповідачу по перевезенню вантажів за період з 01.02.2007р. по 26.06.2007р.
Відповідно до ч.1 ст.264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненнм особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується. (ч.3 ст.264 ЦК України).
Таким чином, суд приходить до висновку, що перебіг позовної давності перервався 25.10.2009р., оскільки Відповідачем фактично було визнано свій борг, що стверджується матеріалами справи. І, таким, чином, після 25.10.2007р. перебіг позовної давності почався заново. Оскільки, Позивач звернувся з даним позовом 28.03.2008р., то, відповідно і строк позовної давності ним не пропущений.
Враховуючи вищевикладене, господарський суд приходить до висновку, що вимоги Позивача стверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню на підставі стст. 9, 11, 256, 257, 261, 264, 509, 526, 908, 909 Цивільного кодексу України, стст.173, 193, 306, 307, 315 Господарського кодексу України, ст. 12 Закону України «Про транспорт", Статутом залізниць України, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998р. №457 (із змінами та доповненнями), п.п. 2.7 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. №644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за №864/5085.
Доказів сплати боргу Відповідач суду не надав.
Позов обґрунтований і підлягає задоволенню в сумі 910414 грн. 08 коп. боргу.
На Відповідача покладаються витрати по сплаті державного мита та судові витрати на підставі частини другої ст.49 ГПК України, внаслідок його неправильних дій - доведення спору до господарського суду.
Керуючись стст. 33, 36, 43, 46-49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задоволити.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Волинь-Цемент», яке знаходиться в м.Здолбунів Рівненської області, вул.Шевченка,1 на користь Державного територіально-галузевого об'єднання “Південно-Західна залізниця», яке знаходиться в м.Київ, вул.Лисенка,6 платежі в сумі 910414грн.08коп., 9104 грн. 14 коп. витрат по сплаті державного мита, 118грн. 00коп. плати за послуги по інформаційно-технічному забезпеченню судового процессу та 3760 грн. 00 коп. плати за проведення судової економічної експертизи.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя І.Ю. Павлюк
Рішення підписане суддею "20" лютого 2009 р..