"19" лютого 2009 р. Справа №04/1611а
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Упир І.І., при секретарі -Голосінській Н.М.,
за участю представників сторін:
від позивача -не з'явився,
від відповідача -Беленкова В.В. -представник за довіреністю,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Перспектива» до Свидівоцької сільської ради про визнання рішення нечинним та спонукати до вчинення дії
Позивач заявив позов про визнання нечинним рішення Свидівоцької сільської ради 18 сесії V скликання № 18-38 про відмову в наданні дозволу СТОВ «Перспектива»на збір матеріалів попереднього погодження по відведенню земельної ділянки під розміщення бази відпочинку та зобов'язати Свидівоцьку сільську раду надати дозвіл Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю «Перспектива»на збір матеріалів попереднього погодження по відведенню земельної ділянки площею 0,74 га розташованої в селі Сокирна, Черкаської області, вул. Придніпровська № 3.
Відповідач, проти позову заперечує з мотивів, що оспорюване рішення прийняте відповідно до чинного законодавства та у відповідності з установленою компетенцією відповідача. Суд не може зобов'язати раду надати дозвіл на збір матеріалів попереднього погодження про відведення земельної ділянки, оскільки це суперечить чинному законодавству.
З матеріалів справи та пояснень представника відповідача вбачається, що позивач відповідно до договору купівлі-продажу незавершеного будівництва нежилого приміщення купив у СТОВ «Смілянське»незавершений будівництвом будинок відпочинку (фундамент), готовністю 26 % під літ «Б-1»та незавершену будівництвом вбиральню готовністю 30 % під літ. «Д», що знаходиться на базі відпочинку «Сокирне»в селищі Сокирна, Черкаського району, Черкаської області, по вул.. Придніпровській, 3.
Позивач є власником цих незавершених будівництвом об'єктів, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 25.12.2007 року та витягом з Державного реєстру правочинів від 24.12.2007 року.
Відповідно до ст. 120 Земельного кодексу України -до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщенні без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором.
Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі, або споруди розмір земельної ділянки не визначено, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для її обслуговування.
Частину 5 ст. 120 Земельного кодексу України визначає, що при переході власності на будівлю або споруду до громадян або юридичних осіб, які не можуть мати у власності земельні ділянки, до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташована будівля чи споруда.
СТОВ «Перспектива»20.02.2008 року звернулося до відповідача з проханням надати дозвіл на збір та оформлення матеріалів попереднього господарювання по відведенню земельної ділянки площею 0,74 га з правом подальшого викупу в зоні відпочинку в с. Сокирне, Черкаської області по вул.. Придніпровській, 3.
Рішенням Свидівської сільської ради від 29.02.2008 року № 18-38 «Про відмову в наданні дозволу СТОВ «Перспектива»на збір матеріалів попереднього погодження по відведенню земельної ділянки під розміщення бази відпочинку», позивачу відмовлено в наданні дозволу на збір матеріалів попереднього погодження по відведенню земельної ділянки площею 0,74 га з мотивів відсутності резервного земельного фонду.
Позивач вважає, що цим рішенням порушуються його права на земельну ділянку під об"єктами незавершеного будівництва.
Вислухавши пояснення представника відповідача та оцінивши наданні докази суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з таких обставин.
Відповідно до ст. 12 Земельного Кодексу України від 25.10.2001 року № 1768-ІІІ (далі ЗКУ) та п. 34 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл селищ, міст належить:
а) розпорядження землі територіальних громад;
б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу;
в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; та інші.
Землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, згідно ст. 83 ЗК України , є комунальною власністю.
У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.
Відповідно до ст. 93 ЗК України земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземним громадянам і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам.
Особи, зацікавлені у вилученні (викупі), виборі земельних ділянок, зобов'язані погодити з власниками землі і землекористувачами та органами державної влади або органами місцевого самоврядування, згідно з їх повноваженнями, розміри земельних ділянок, передбачені для вилучення (викупу), умови їх вилучення (викупу), а також розміри земельної ділянки, передбачені для її передачі (надання), умови її передачі (надання) з урахуванням комплексного розвитку території, який би забезпечував нормальне функціонування на цій ділянці і прилеглих територіях усіх об'єктів та умови проживання населення і охорону довкілля.
Доводи позивача в позовній заяві з посиланням на п. 5 ст. 120 Земельного кодексу України, що при переході права власності на будівлю або споруду до громадян або юридичних осіб, які не можуть мати у власності земельні ділянки, до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташована будівля чи споруда, є помилковими і не відповідають фактичним обставинам справи.
По-перше, право власності не будівлю чи споруду позивач не має.
До нього перейшло право, згідно витягу з Державного реєстру правочинів та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно на фундаменти будинку відпочинку готовністю 26 % літ. «Б- І»та вбиральню готовністю 30% (тобто матеріали).
По-друге, попередній власник цих матеріалів СТОВ «Смілянське»яке за договором купівлі-продажу від 09.11.2006 року продало ці матеріали позивачу не мало права на земельну ділянку і йому земельна ділянка по вул.. Придніпровській, 3, с. Сокирно не виділялося під бази відпочинку.
По-третє, відповідно до актів обстеження земельної ділянки по вул. Придніпровській № 3 в с. Сокирно від 27.02.2008 року та від 03.06.2008 року складених комісією Свидівоцької сільської ради на земельній ділянці по вул.. Придніпровській, 3 в с. Сокирно відсутні будь-які залишки будівель та споруд.
В-четверте, згідно ст. 12 та ст. 151 Земельного кодексу України сільським радам належить виключне право розпоряджатися землями територіальних громад та погоджувати місця розташування об'єктів. Примусово зобов'язати власника -Свидівоцьку сільську раду -в судовому порядку надати дозвіл на збір матеріалів попереднього погодження по відведенню земельної ділянки є протизаконним.
Підставою для визнання акту нечинним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акту нечинним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємств чи організації позивача у справі.
Оспорюване рішення Свидівоцької сільської ради від 29.02.2008 року № 18-38 «Про відмову в наданні дозволу СТОВ «Перспектива»на збір матеріалів попереднього погодження по відведенню земельної ділянки під розміщення бази відпочинку», прийняте відповідно до чинного законодавства та компетенції сільської ради.
Це рішення не порушує права позивача на землю оскільки, п. 5 ст. 120 Земельного кодексу України визначає, що лише при переході права власності на будівлю або споруду до громадян або юридичних осіб, переходить право власності чи користування земельною ділянкою на якій розташована будівля чи споруда. Згідно п. 2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житловий будинок, будівлю, споруду, тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Таке майно до цього часу не створено.
Тому, враховуючи викладене суд вважає в позові відмовити повністю.
Керуючись ст.ст. 94, ст.ст. 160-163 АПК України, суд -
1. В позові відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, яка підлягає поданню до Київського апеляційного адміністративного суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
СУДДЯ І.І.Упир
Постанова підписана 19.02.2009 р.