33023 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"17" лютого 2009 р. Справа № 2/28
за позовом Відкрите акціонерне товариство "Рівне-Авто"
до відповідача Рівненський обласний госпіталь для інвалідів Великої Вітчизняної війни
про стягнення заборгованості в сумі 2 613 грн. 59 коп.
Суддя
Представники:
Від позивача : представник по довіреності Барашивець А.Ю.
Від відповідача : представник по довіреності Друзюк Б.Л.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України сторонам роз'яснена
СУТЬ СПОРУ : Позивач Відкрите акціонерне товариство "Рівне-Авто" просить на підставі ст.ст. 526, 527, 529, 903 ЦК України, ст. 193 ГК України стягнути з відповідача Рівненського обласного госпіталя інвалідів Великої Вітчизняної війни 2613 грн. 59 коп. боргу за ремонт автомобіля відповідно до замовлення № 870 від 31.03.2005 року та акту виконаних робіт від 25 листопада 2005 року.
Позивач обгрунтовує свої позовні вимоги тим, що спірна сума 2613 грн. 59 коп. є різницею між вартістю ремонту 11779 грн. 67 коп. та фактично сплаченою сумою 9166 грн. 08 коп. в тому числі відшкодованою позивачеві страховими компаніями за рішенням господарського суду Рівненської області від 30 березня 2007 року по справі № 14/26.
Позивач мотивує тим, що у вартість ремонту включені роботи не пов'язані з пошкодженням автомобіля внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідач надав суду відзив на позов в якому вимог позивача не визнає посилаючись при цьому на наступне.
Господарським судом Рівненської області розглянуто справу за позовом Рівненського обласного госпіталю до ПП «Експерт-Сервіс Альфа", ЗАТ «Страхова група ТАС", ТзОВ «Альфа-Вітязь" та третьої особи на стороні позивача ВАТ «Рівне-Авто" про стягнення 6493 грн5 65 коп. Позов був закладений в зв'язку із невідповідністю суми страхового відшкодування сумі затрат на ремонтно-відновлювані роботи автомобіля. У відповідності до висновку комісійної судово-автотоварознавчої експертизи затрати на ремонтно-відновлювальні роботи склали 9129 грн. 38 коп. Дана сума повністю перерахована на рахунок позивача.
Просить в позові відмовити.
Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками процесу та зібрані судом, заслухавши пояснення предстаників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини на яких грунтуються їх вимоги та заперечення, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, господарський суд прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню.
При цьому суд керувався наступним.
Обгрунтовуючи позовні вимоги ВАТ "Рівне-Авто" посилається на те, що він на підставі замовлення-наряду №870 від 31.03.2005 року прийняв від відповідача для ремонту автомобіль ГАЗ 3110 держ.номер 77743 РА і виконав його ремонт на суму 11 779, 67 грн., що підтверджується актом виконаних робіт №870 від 25 листопада 2005 року.
Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Однак всупереч наведеній нормі Закону позивач не довів того, що він виконав ремонт автомобіля позивача саме на суму 11 779, 67 грн..
Відповідно до пункту 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до пункту 2 цієї ж статті зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов"язків ,зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 208 ЦК України правочини між юридичними особами належить вчиняти в письмовій формі. Відповідно до статті 207 цього ж Кодексу правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Частиною 2 вказаної статті встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
Позивач не надав суду доказів того, що між ним та відповідачем вчинявся у письмовій формі правочин стосовно ремонту (прийняття до ремонту) автомобіля позивача ГАЗ 3110 держ.номер 77743 РА. Копія замовлення-наряду №870 від 31.03.2005 року, яка додана позивачем до позовної заяви не підписана ні зі сторони виконавця (позивача), ні зі сторони замовника (відповідача).
Ухвалою суду від 03.02.2009 р. від позивача витребовувася оригінал замовлення-наряду №870 від 31.03.2005 року, однак представник позивача надав суду пояснення про те, що оригінал відсутній в зв"язку з тим, що термін зберігання документів складає три роки і даний документ на підприємстві не зберігся.
Відповідно до статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Таким чином правовідносин по виконанню робіт по ремонту автомобіля відносяться до підряду і мають регулюватися згальними положеннями про підряд.
Відповідно до ст.854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, достроково.
Позивач не надав суду доказів того, що він здав роботу по ремонту автомобіля ГАЗ 3110 держ.номер 77743 РА вартістю 11 779, 67 грн. відповідачу і, що останній її (роботу) прийняв.
З копії акту виконаних робіт №870 від 31.03.2005 року, який додано позивачем до позовної заяви, не вбачається, що його підписав замовник (відповідач) чи його представник, так як в акті не зазначено ні прізвища особи яка його підписувала зі сторони замовника, ні її посади, ні документа на підставі якого вказана особа підписує акт.
Ухвалою суду від 03.02.2009 р. від позивача витребовувася оригінал акту виконаних робіт №870 від 31.03.2005 року, однак представник позивача надав суду пояснення про те, що оригінал відсутній в зв"язку з тим, що термін зберігання документів складає три роки і даний документ на підприємстві не зберігся.
Отже з огляду на вищенаведене позивач не довів того, що він виконав на замовлення позивача роботу по ремонту автомобіля ГАЗ 3110 держ.номер 77743 РА вартістю 11 779, 67 грн. і, що відповідач її (роботу) прийняв.
Відтак відсутні підстави для задоволення позову та стягнення з відповідача 2613 грн. 59 коп. вартості вищевказаної роботи.
Рішенням господарського суду Рівненської області від 30 березня 2007р. у справі №14/26 за позовом Рівненського обласного госпіталю для інвалідів ВВв до ПП «Експерт-Сервіс Альфа", ЗАТ «Страхова група ТАС", ТзОВ «Альфа-Вітязь" та третьої особи на стороні позивача ВАТ «Рівне-Авто" підтверджено факт ремонту позивачем автомобіля відповідача ГАЗ 3110 держ.номер 77743 РА. Однак вказаним рішенням встановлено вартість ремонту у сумі 9 676,08 грн., яку повністю відшкодовано позивачу, а не в сумі 11 779,67 грн., як то стверджує позивач. Відтак вказане рішення не може бути підставою для стягненя з відповідача суми 2613,59 грн., яка є різницею між вартістю ремонтних робіт, яку вказує позивач (11 779,67 грн.) та яку йому (позивачу) вже відшкодовано ( 9 676,08 грн.).
Не є підтвердженням виконання позивачем ремонту на суму 11 779,67 грн. ні лист відповідача №161 від 25.01.2006р., ні довіреність ЯЛХ №233059 від 3 січня 2006 року так як лист не є підтвердженням ні виконання робіт, ні їх отримання замовником, а в самій довіреності не зазначено вартість ремонту.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49,82-85 ГПК України, суд
Відмовити ВАТ «Рівне-Авто" в задоволенні позову.
Суддя
підписано "19" лютого 2009 р.