Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 215
Іменем України
05.02.2009
Справа №2-19/2950-2008А
За позовом - Федерального державного унітарного підприємства «Державний космічний науково-виробничий центр ім.М.В.Хрунічева», м.Москва в особі філії «Пансіонату «Планета» ФДУП «Державний космічний науково-виробничий центр ім.М.В.Хрунічева», м.Євпаторія АР Крим
До відповідача - Державної податкової інспекції у м.Євпаторії, м.Євпаторія АР Крим
Про визнання нечинним податкових повідомлень-рішень
Суддя Мокрушин В.І.
Секретар Хлебнікова Н.С.
Від позивача - Ромашкіна К.Г., представник, довіреність № 352/641 від 01.11.2008 р.; Шугалка Н.Є., представник, довіреність № 1/266 від 24.11.2008 р.
Від відповідача - Безверха Ю.А., головний державний податковий інспектор, довіреність № 3006/10/10-0 від 19.02.2007 р.
Суть спору:
Позивач - Федеральне державне унітарне підприємство «Державний космічний науково-виробничий центр ім. М.В.Хрунічева» звернулося до господарського суду АР Крим з позовом до Державної податкової інспекції в м.Євпаторія (далі по тексту ДПІ в м.Євпаторія) про визнання нечинними податкового повідомлення-рішення № 0072872303 від 23.01.2008 року про застосування фінансових санкцій за порушення режиму використання реєстраторів розрахункових операцій. Позовні вимоги мотивовані тим, що дії відповідача не відповідають діючому законодавству.
Відповідач надав заперечення на позов, згідно яким позовні вимоги не визнає.
Представники сторін відмовились від послуг перекладача.
Справа слухалася у відповідності до положень Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями).
Фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалась у зв'язку з виходу з ладу технічної системи звукозапису програми «Діловодство», що підтверджують акти від 23.05.2008р., 04.08.2008р., 08.12.2008р.
Відповідно до ст.130 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями) перед початком слухання справи представникам сторін була вручена пам'ятка про права та обов'язки.
Розглянув матеріали справи, суд -
24.12.2007 р. Державною податковою інспекцією у м.Євпаторії (далі по тексту ДПІ у м.Євпаторія) проведено перевірку пансіонату «Планета» ФДУП «Державний космічний науково-виробничий центр ім.М.В.Хрунічева», який розташований за адресою: АР Крим, м.Євпаторія, вул.Косицького, 29/73, по контролю за здійсненням розрахункових операцій в сфері готівкового та безготівкового обігу, про що складений акт № 002431 (а.с.40-41).
Відповідно до акту відповідачем встановлено порушення позивачем п.1, 2 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (від 06.07.1995 року № 265/95-ВР із змінами та доповненнями).
На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято рішення від 23.01.2008 р. № 0072872303 на суму 22500,00 грн. (а.с.21).
Згідно із ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Відповідно до п.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Позивач просить визнати нечинним рішення ДПІ в м.Євпаторії від 23.01.2008 р. № 0072872303 на суму 22500,00 грн.
Суд вважає, що вимоги - Федерального державного унітарного підприємства «Державний космічний науково-виробничий центр ім. М.В.Хрунічева» підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Згідно із ч.2 ст.19 Конституції України (від 28.06.1996 року № 254к/96-ВР) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ст.4 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (від 04.12.1990 року № 509 із змінами та доповненнями) органи податкової служби є органами виконавчої влади.
Таким чином, органи податкової служби та їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (від 06.07.1995 року № 265/95-ВР із змінами та доповненнями) місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.
Згідно із п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (від 06.07.1995 року № 265/95-ВР із змінами та доповненнями) суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Згідно із п.2 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (від 06.07.1995 року № 265/95-ВР із змінами та доповненнями) суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.
Згідно із п.1 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (від 06.07.1995 року № 265/95-ВР із змінами та доповненнями) за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.
Відповідно до Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових і позапланових перевірок по питаннях дотримання податкового, валютного і іншого законодавства (затверджено наказом ДПА України № 327 від 10.08.2005 року, зареєстровано у Міністерстві юстиції України 25.08.2005 оку за № 925/11205) акт - це службовий документ, який підтверджує факт проведення перевірки суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.
Акт перевірки від 24.12.2007 року № 002431 був складений працівниками відповідача.
Згідно акту перевірка була розпочата о 15:30 час. та закінчена о 17:30 час.
Вказаний акт підписаний з запереченнями представників позивача, тому він не може служити беззаперечним доказом по справі.
Відповідно до пояснень свідків перевірка почала проводитися у кабінеті заступника директора і тільки потім інші перевіряючи піднялися до другого поверху, де був розташований РРО.
Встановити конкретний час, коли почалася перевірка саме у місці знаходження РРО, суду не вдалося, оскільки жодний з свідків конкретний час не вказав та він не вказаний і у акті.
Під час перевірки був роздрукований звіт РРО. Звіт був роздрукований у 16:19 час 24.12.2007 року.
Суд звертає увагу сторін на той факт, що сума коштів на місці проведення розрахунків відповідає сумі коштів, яка вказана у звіті РРО - 4515,15 грн., що вказано у акті перевірки у п.22 п.п.11. Тобто на момент здійснення перевірки РРО прийняті кошти були проведені через РРО.
Окрім того, сума у розмірі 4515,15 грн. вказана «без врахування купівлі», що не відповідає дійсності, оскільки ця сума повинна бути з урахуванням суми купівлі.
У наступному рядку сума у розмірі 4515,15 грн. вказана як «вказана у поточному звіті РРО», тобто на момент перевірки РРО розрахункова операція була через нього проведена.
Таким чином, у суду виникають сумніви відносно відомостей, які внесені перевіряючими до акту перевірки.
Розумний сумнів у даному випадку не є сумнівом, що базується на чисто теоретичній можливості чи викликаний для уникнення негативних висновків. Суд повинен спиратися на всі елементи наданих йому доказів чи у разі потреби на ті, які він зможе офіційно отримати. (Справа Європейського суду з прав людини «Грецька справа», № 3321/67, 3322/67, 3323/67, 3344/67, доповідь Комісії від 5 листопада 1969 р.; рішення Європейського суду з прав людини по справі «Вільваража та інші проти Об'єднаного Королівства» від 30 жовтня 1991 р. № 215, § 107; рішення Європейського суду з прав людини по справі «Науменко проти України» від 10 лютого 2004 року § 109).
З урахуванням положень п.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями), відповідно до яких в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оскільки відповідач не довів «поза розумним сумнівом» правомірності своїх дій та прийнятого рішення суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог позивача.
Окрім того, суд звертає увагу на наступне.
Відповідно до п.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями) суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п.7 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями) у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
Суду не надано доказів існування окремого нормативного акта, який регулює порядок оформлення перевірок застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, тому при розгляді справи суд нормативний акт, який регулює подібні правовідносини, а саме: Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджений Наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року № 327, зареєстровано в міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року за № 925/11205 із змінами та доповненнями).
Відповідно до п.4.2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджений Наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року № 327, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року за № 925/11205 із змінами та доповненнями) акт невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок складається у двох примірниках та підписується протягом 5-ти робочих днів з дня, наступного за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для суб'єктів малого підприємництва - протягом 3-х робочих днів, а для суб'єктів господарювання, які мають філії та перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10-ти робочих днів). Строк складання акта перевірки не зараховується до строку проведення перевірки з урахуванням його продовження, встановленого законом.
Відповідно до п.4.11 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджений Наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року № 327, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року за № 925/11205 із змінами та доповненнями) податкове повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій) приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів від дня реєстрації акта невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок або вручення його поштою суб'єкту господарювання (на підставі відмітки на поштовому повідомленні), а за наявності заперечень посадових осіб суб'єкта господарювання до акта перевірки - приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді суб'єкту господарювання.
Таким чином, рішення про застосування фінансових (штрафних) санкцій повинно бути прийнято керівником податкового органу протягом 10 робочих днів від дня складання акту перевірки.
Акт перевірки по контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу № 002431 (а.с.40-41) складений 24.12.2007 року, підписаний та отриманий позивачем 24.12.2007 року. Проте рішення Державної податкової інспекції м.Євпаторія № 0072872303 на суму 22500,00 грн. було прийнято лише 23.01.2008 р., тобто після спливу 10 робочих днів від дня складення акту перевірки.
На думку суду вказане є додатковою підставою для задоволення позовних вимог.
Відповідно до п.2 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями) суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Відповідно до ч.2 п.2 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями) перелік постанов, які може прийняти суд, не є виключним, оскільки суд також може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З урахуванням положень статей 11 та 162 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями) суд вважає можливим для повного захисту прав позивача вийти за межі позовних вимог та визнати протиправним та скасувати рішення ДПІ у м.Євпаторія № 0072872303 від 23.01.2008 р.
На підставі викладеного та керуючись ст.17, 18, 70, 76, 86, 162 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями), суд -
· Адміністративний позов задовольнити.
· Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції в м.Євпаторії № 0072872303 від 23.01.2008 року.
Постанова може бути оскаржена у апеляційному порядку відповідно до ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова проголошена у судовому засіданні 05.02.2009 року у 11 год. 30 хв.
У судовому засіданні проголошена вступна та резолютивна частина рішення.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Мокрушин В.І.