79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
03.02.09 Справа№ 9/80
Господарський суд Львівської області у складі судді Данко Л.С.
При секретарі Марочканич І.О.,
Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом:
Позивача: Відкритого акціонерного підприємства “Львівський завод “Автонавантажувач», м. Львів,
До відповідача: Закритого акціонерного товариства »Ірокс», м. Львів,
Про: стягнення з ЗАТ “Ірокс» вартості крану баштового в сумі 26046,72 грн., покладення судових витрат на відповідача.
За участю представників:
Від позивача: представник позивача Гаврилюк О.Р. (довіреність у справі),
Від відповідача: не прибув,
Представнику роз»яснено права та орбов»язки передбачені статтею 22 ГПК України, зокрема, підстави відводу судді ст. 20 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід судді - не поступало. Представнику повідомлено, що проводиться повне фіксування судового процесу технічними засобами.
Суть спору: розглядається справа за позовом ВАТ “Львівський завод “Автонавантажувач», м. Львів, до відповідача: ЗАТ »Ірокс», м. Львів, про: стягнення з ЗАТ “Ірокс» вартості крану баштового в сумі 26046,72 грн., покладення судових витрат на відповідача.
Представник Позивача, в процесі розгляду справи, подав додаткові пояснення та уточнення у справі № 9/80 (вхідний № 15574 від 08.07.08р.), просить виклюти з тексту позовної заяви посилання на Закон України «Про власність»та мотивування майнової шкоди в розумінні Глави 82 ЦК України, просить стягнути з ЗАТ «Ірокс»на користь ВАТ «ЛАЗ»вартість крану баштового в сумі 26046 грн. 72 коп. та судові витрати, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, пояснив, що відповідь на запит суду, яка надана Львівською інспекцією державного нагляду в енергетиці, котлонагляді і підіймальних спорудах Територіального управління Держнаглядохонпраці по Львівській області, м. Львів, є ще одним із доказів правомірності його позову, просить позов задовільнити повністю з підстав зазначених у позовній заяві та поданих ним доказів, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві. Позивач вимог ухвал суду в повному обсязі від 10.06.08р., від 09.07.08р., від 16.09.08р., від 14.10.08р., від 11.11.08р., від 11.12.08р., від 15.12.08р. не виконав, не надав суду оригіналів документів, які вимагалися судом у зазначених ухвалах.
Відповідач, в дане судове засідання, повноважного представника не направив, в матеріалах справи наявний відзив ЗАТ «Ірокс»на позовну заяву (Вих. № 145 від 08.07.2008р. вхідний № 15713 від 09.07.08р.), проти позову заперечує з підстав зазначених у відзиві, просить в позові відмовити за недоведеністю позовних вимог, в судових засіданнях представники відповідача надавали пояснення аналогічні викладеним у відзиві, у попередньому судовому засіданні відповідачем надано до матеріалів справи бухгалтерську довідку № 292 від 15.12.08р. про те, що на балансі ЗАТ “Ірокс» станом на 01.12.08р. числяться наступні основні засоби: 1) кранова установка -КБ-100,0; 2) кранова установка -КБ-100,0М; 3) кран баштовий КБ 305,1А та додаток; Технічний опис та інструкцію по експлуатації на 16 арк.
На запит господарського суду від 15.12.2008р. з Львівської інспекції державного нагляду в енергетиці, котлонагляді і підіймальних спорудах Територіального управління Держнаглядохонпраці по Львівській області, м. Львів, надійшла відповідь, з якої вбачається, що:
«1. Баштовий кран КБ-100.ОМ реєстраційний номер Л-533, заводський номер 503 знятий з реєстрації в інспекції 15.01.2007р. по листу ВАТ «Львівський завод автонавантажувач»№ 644/20 від 21.12.2006р., у зв»язку з списанням. 2. Кранові установки (баштові крани) КБ-100.ОМ; КБ-100.0; КБ-305,1А за зат «Ірокс» в інспекції не зареєстровані»(оригінал відповіді -в матеріалах справи).
Судом, у попередніх судових засіданнях, в присутності представників позивача та відповідача, за клопотанням представників відповідача, досліджувалися матеріали справи № 7/93-23/46 за позовом ДПІ у місті Львові до ВАТ «Львівський завод автонавантажувач»про банкрутство ВАТ «Львівський завод автонавантажувач», зокрема ЗВІТ керуючого санацією ВАТ «Львівський завод автонавантажувач»Лепеха Л.Я. по виконанню плану санації за 2006 рік - на 860 арк. щодо наявності спірного майна, в т.ч. цеху № 30 у якому мав знаходитися баштовий кран КБ-100-ОМ № 503, на балансі позивача при проведенні інвентаризації ВАТ «Львівський завод автонавантажувач»у справі про банкрутство.
Заслухавши думку учасника судового процесу, який прибув в дане судове засідання, суд прийшов до висновку продовжити розгляд даної справи при відсутності представника відповідача, так як в матеріалах справи є відзив на позовну заяву відповідача та судом зібрано достатньо доказів, для розгляду справи без участі представника відповідача.
ЛЗА суд ухвалив, задовільнити клопотання позивача та відповідача.
В ході розглядук справи ВСТАНОВЛЕНО.
Позивач: ВАТ «Львівський завод Автонавантажувач»звернувся з позовом до господарського суду до ЗАТ «Ірокс»про стягнення на свою користь з відповідача вартості крану баштового в сумі 26046 грн. 72 коп.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що у власності ВАТ «Львівський завод Автонавантажувач»(далі за текстом -ВАТ «ЛЗА») перебував баштовий кран КБ 100-ОМ № 503, який знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Залізнична, 7, що відповідно до наказу голови правління № 45 від 13.09.07 р., була проведена щорічна інвентаризація основних засобів підприємства І згідно Акту інвентаризації основних засобів первісна вартість крану КБ 100-ОМ станом на 01.10.07 р. становила 25 000, 00 грн., що наглядовою Радою ВАТ «ЛЗА»24.10.07 р. було прийнято рішення про відчуження крану баштового, проведена експертна оцінка вказаного майна, яка рецензована Регіональним відділенням ФДМУ по Львівській області і на виконання рішення Наглядової ради майно ВАТ «ЛЗА»а саме: баштовий кран КБ 100-ОМ № 503 виставлений на біржові торги за вартістю 26 046,72 грн. Позивач зазначає, що згідно біржового договору № 01-08/5 від 28.02.08 р. кран баштовий КБ-100, інв. № 12359, був проданий ВАТ «ЛЗА»ТзОВ «СП Галтекс» за 26046,72 грн., в т.ч. ПДВ - 20 % - 4341,12 грн., що вищевказаний баштовий кран частково знаходився на території ЗАТ «Ірокс»по вул. Залізнична, 7, до моменту укладення біржового договору - 26 лютого 2008 року працівники ВАТ «Львівський завод Автонавантажувач»звернулися до керівництва ЗАТ «Ірокс»листом № 146/20 від 27.02.08 р. з проханням вивозу крану баштового КБ 100-ОМ № 503, який належить ВАТ «ЛЗА».
Як стверджує позивач, керівництво ЗАТ «Ірокс»відмовило представникам ВАТ «ЛЗА»в допуску до вищевказаного майна, мотивуючи тим, що кран баштовий КБ 100-ОМ належить ЗАТ «Ірокс».
Представник позивача пояснив, що листом № 347 від 15.11.06 р. ЗАТ «Ірокс»звернувся до ВАТ «ЛЗА»повідомивши, що кран баштовий КБ 100-ОМ № 503 належить ЗАТ «Ірокс», згідно договору купівлі-продажу від 06.04.1998 р., відтак ВАТ «ЛЗА»звернувся з заявою до господарського суду Львівської області про перегляд рішення господарського суду Львівської області від 29.09.04 р. за нововиявленими обставинами. Нововиявленою обставиною, як вважає позивач, був договір купівлі-продажу адміністративного корпусу та крану баштового від 06.04.1998 р.
Рішенням господарського суду Львівської області від 29.09.04 р. відмовлено ВАТ «ЛЗА»у визнанні недійсним договору купівлі-продажу адміністративного корпусу від 06.04.1999 р.
Представник позивача зазначив, що ухвалою господарського суду Львівської області від 15.02.2007р. в задоволенні заяви ВАТ «ЛЗА»відмовлено, а постановою Львівського апеляційного господарського суду від 27.06.2007 р. - ухвалу від 15.02.2007 р. залишено без змін.
Однак, як зазначив представник позивача, у постанові Львівського апеляційного господарського суду від 15.02.2007 р. зазначено, що відповідач 1 - ЗАТ «Ірокс»у відзиві на апеляційну скаргу пояснив, що в період між підписанням договору купівлі-продажу від 06.04.98 р. та укладенням акту приймання-передачі сторони прийшли до взаємної згоди вилучити з договору купівлі-продажу від 06.04.98 р. об"єкт продажу - кран баштовий, відтак 06.04.1999 р. було укладено договір купівлі-продажу предметом якого була купівля-продаж лише адміністративного корпусу по вул. Залізнична, 7.
Представник позивача посилаючись на пояснення представника ЗАТ «Ірокс" наданих у відзиві на апеляційну скаргу у справі № 1/1000-13/411, стверджує, що кран баштовий КБ 100-ОМ № 503 не був предметом купівлі-продажу, а тому залишився у власності ВАТ «ЛЗА», що жодних документів, які підтверджували право власності на кран баштовий ЗАТ «Ірокс»не представлено, що згідно довідки Територіального управління держнаглядохоронпраці по Львівській області № 24-04/410 від 20.12.2004р., вищевказаний баштовий кран зареєстрований в інспекції за ВАТ «ЛАЗ».
На думку позивача, відповідно до ст. 334 ЦК України, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, відтак посилаючись на те, що згідно біржового договору № 01-08/5 від 28.02.08 р. продавець ВАТ «ЛЗА»зобов'язується передати, а Покупець ТзОВ «СП Галтекс" прийняти товаро-матеріальні цінності по акту приймання-передачі протягом 10-ти календарних днів після оплати останнім вартості договору в повному обсязі, що 04.03.08р. ТзОВ «СП Галтекс" відповідно до заключеного біржового договору намагалося приступити до демонтажу та вивозу баштового крану, але представники ЗАТ «Ірокс»не допустили працівників ТзОВ «СП Галтекс" до вивозу майна та самостійно розпочали вивіз баштового крану, що було підставою для звернення із заявою в Залізничний районий відділ ЛМУ УМВСУ у Львівській області про незаконне привласнення майна позивача відповідачем у даній справі (ЗАТ «Ірокс»).
Як стверджує позивач, ТзОВ «СП Галтекс" листом № 70 від 11.03.08 р. звернувся до ВАТ «ЛЗА" про повернення сплачених за договором № 01-08/5 від 28.02.08 р. коштів, у зв"язку з неможливістю отримання баштового крану та його відсутністю у позивача.
Відтак, позивач, виходячи із наведеного у позовній заяві, посилаючись на Звіт про оцінку майна крану баштового КБ-100 № А-553, що належить ВАТ «ЛЗА»і знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Залізнична, 7 станом на 30.11.2007р., ст. 4 Закону України «Про власність», зазначаючи, що тільки власник має право вчиняти будь-які дії щодо свого майна, зокрема передавати його безоплатно або за плату у володіння, користування іншим особам, що згідно ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається майном на власний розсуд та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону, а згідно із частиною 3 ст. 386 ЦК України - власник права якого порушені має право на відшкодування завданої майнової шкоди, просить позов задовільнити повністю.
Відповідач проти позову заперечив, просить в позові відмовити повністю з тих підстав, що позивачем не доведено належними і допустимими доказами права власності на спірне майно, оскільки не додано правовстановлюючих доказів набуття на праві власності крану баштового КБ-100-ОМ № 503. Крім того, відповідач стверджує, що позивачем не доведено належними доказами, розміру понесеної дійсної, прямої майнової шкоди у розмірі 26046,72 грн. та не доведено, хто конкретно цю майнову шкоду йому завдав.
Суд заслухав пояснення сторін, оглянув та дослідив подані документи, крім того, дослідив матеріали справи № 7/93-23/46, відповідь на запит суду, оцінив докази в їх сукупності, прийшов до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити повністю, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів даної справи, позивач стверджує, що у власності ВАТ «Львівський завод Автонавантажувач»(далі за текстом -ВАТ «ЛЗА») перебував баштовий кран КБ 100-ОМ № 503, який знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Залізнична, 7, що згідно акту інвентаризації основних засобів підприємства первісна вартість крану КБ 100-ОМ станом на 01.10.2007р. становила 25000 грн.00 коп., що відповідачем незаконно привласнено зазначений об»єкт, а так як ТзОВ «СП Галтекс»звернулося до позивача про повернення оплачених ним позивачу за договором № 01-08/5 від 28.02.08р. коштів, у зв»язку із тим, що позивач не може надати цьому підприємству зазначений кран за його відсутністю, просить стягнути з відповідача на свою користь 26046 грн. 72 коп. вартості крану баштового.
Тобто, предметом даного спору є вартість майна, а саме: баштовий кран КБ 100-ОМ № 503, який знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Залізнична, 7.
На підтвердження своїх позовних вимог, позивачем надано суду ЗВІТ про оцінку майна «Кран баштовий КБ-100 реєстраційний № А-553, що належить ВАТ «ЛАЗ»і знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Залізнична. 7 станом на 30.11.2007р.
Як вбачається із ЗВІТу про оцінку майна «Кран баштовий КБ-100 реєстраційний № А-553, що належить ВАТ «ЛАЗ»і знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Залізнична. 7 станом на 30.11.2007р., у розділі ЗВІТУ «Опис майна, яке є об»єктом незалежної оцінки»(а.с. 11 Звіту) вбачається, що об»єктом незалежної оцінки є кран баштовий КБ-100 реєстраційний № А-553 інв. № 12359, який введений в експлуатацію в 1969 році.
В судовому засіданні встановлено, що майно, яке було об»єктом оцінки у ЗВІТІ не суть тотожне майну, зазначеному у позовній заяві, так як у позові йдеться про: баштовий кран КБ-100-ОМ № 503, який знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Залізнична,7, та як стверджує позивач, введений в експлуатацію у 1979 році.
Позивач посилається, як на доказ у справі, на лист Регіонального відділення ФДМУ по Львівській області від 07.09.2007р. за № 16/11-6375.
Оцінивши вищенаведений лист, судом встановлено, що у ньому (листі Регіонального відділення ФДМУ по Львівській області), на який посилається позивач, як на доказ права власності, йдеться про - кран баштовий КБ-100 реєстраційний № А-553, вартістю 21280 грн. без ПДВ, в той час, коли у позові йдеться про: баштовий кран КБ-100-ОМ № 503, який знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Залізнична,7, вартістю станом на 01.10.07р. -25000,00 грн., та як стверджує позивач, введений в експлуатацію у 1979 році.
Позивач посилається як на доказ у справі на Протокол засідання наглядової ради ВАТ «Львівський завод «Автонавантажувач»від 24.10.2007р.
Оцінивши зазначений документ, суд встановив, що у Протоколі засідання наглядової ради ВАТ «Львівський завод «Автонавантажувач»від 24.10.2007р. говориться про: «кран баштовий інв. № 12359…». Інших даних крану баштового у Протоколі -не приведено.
В документі під найменуванням «Інформація щодо наявності документів для прийняття рішення про реалізацію майна ВАТ «Львівський завод «Автонавантажувач»(Таблиця 2), на який позивач посилається як на доказ у справі ( позиція 3), вчинено запис, який відноситься до «3. Кран баштовий КБ-100, інв. № 12359, який знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, 321», в той час, коли у позові йдеться про: баштовий кран КБ-100-ОМ № 503, який знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Залізнична,7. Вулиця Залізнична,7 та вулиця Шевченка, 321 у місті Львові знаходяться в різних районах міста Львова.
У листі Львівської інспекції державного нагляду в енергетиці, котлонагляді і підіймальних споруд № 24.04/410 від 20.12.04р. на який позивач теж посилається як на доказ, зазначено, що «баштовий кран реєстраційний номер Л-553 зареєстрований 16.07.1979р. в інспекції за Львівським заводом «Автонавантажувач», в той час, коли у позові чітко зазначено: баштовий кран КБ-100-ОМ № 503, який знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Залізнична,7.
Позивачем суду надано документ під найменуванням «Перелік майна, яке підлягає реалізації»(Додаток № 1), у якому говориться про баштовий кран КБ-100, інвентарний № 12359, вартістю 25000,00 грн., будь-яка інша інформація щодо баштового крану, дати його введення в експлуатацію, місцезнаходження, реєстраційний номер - у довідці відсутня, що унеможливлює ідентифікувати дане майно з вказаним у позові та інших документах, на які посилається позивач у позові.
З метою повного, об»єктивного та всебічного дослідження обставин справи, суд неодноразово ухвалами від 09.07.08р., від 16.09.08р., від 14.10.08р., від 11.11.08р., від 11.12.08р., від 15.12.08р. вимагав у позивача належних та допустимих доказів права власності на спірний об»єкт, а саме: оригінал договору купівлі-продажу від 06.04.1998р., акт приймання-передачі баштового крану КБ-100-ОМ № 503, акт приймання-передачі баштового крану КБ-100 інв. № 12359, документи, які підтверджують підстави набуття позивачем у власність (володіння, розпорядження, користування) крану баштового КБ 100-ОМ № 503 Харківського заводу ПТО, підстави набуття крану баштового за інв. № 123359, місцезнаходження об»єкта: м. Львів, вул. Залізнична,7) та крану баштового, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, 321, докази реєстраційного (заводського) номеру спірного крану баштового, документи про дату його виготовлення, та всю технічну документацію до баштового крану, який є предметом спору та аналогічні документи на баштовий кран, який зазначено у договорі купівлі-продажу від 06.04.98р., документи, якими позивач підтверджує місцезнаходження спірного баштового крану, документи, які підтверджують рік введення в експлуатацію спірного крану -1969р., чи 1979р.; докази, що баштовий кран КБ-100 інв. № 12359 є баштовим краном КБ-100-ОМ № 503, та баштовим краном, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, 321, докази, що баштовий кран реєстраційний номер Л-553 є одним і тим самим краном за реєстраційним номером А-553, та одним і тим самим баштовим краном КБ 100-ОМ № 503 Харківського заводу ПТО інв. № 123359 - тобто, що це є один і той же баштовий кран, докази, який саме баштовий кран знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Залізнична, 7, та, що за баштовий кран знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, 321, акт приймання-передачі баштового крану КБ-100 інв. № 12359 та докази, на підставі яких зазначений кран був переданий відповідачу, докази про звернення позивача до правоохоронних органів з приводу знищення, втрати пошкодження тощо баштового крану баштового КБ 100 інв. № 12359 на час, коли позивач дізнався про його знищення (здачу в металобрухт), бухгалтерські документи, які підтверджують обліковування на балансі позивача: баштового крану КБ-100 інвентарний № 12359, чи баштового крану КБ-100-ОМ № 503, чи/або баштового крану реєстраційний номер Л-553, баштового крану за реєстраційним номером А-553, та за якою, власне, адресою обліковуються вищевказані баштові крани: м. Львів, вул. Шевченка, 321, чи м. Львів, вул. Залізнична,7.
В процесі розгляду даної справи, позивачем вищезазначені ухвали суду виконані не були, оригінал договору купівлі-продажу адміністративного будинку № 1 комерційних служб по вул. Залізничній, 7 від 06.04.1998р., на який вчинено посилання позивача, як на підставу своїх вимог, суду представлений не був, оригінал цього договору в суді не оглядався, позивачем до позову подано лише фотокопію.
Крім того, позивачем не були надані суду інші документи, які вимагалися ухвалами суду, про що зазначено вище в цьому рішенні.
На запит господарського суду від 15.12.2008р. з Львівської інспекції державного нагляду в енергетиці, котлонагляді і підіймальних спорудах Територіального управління Держнаглядохонпраці по Львівській області, поступила відповідь за Вих. № 6-01/14 від 08.01.2009р., з тексту якої вбачається, що «1. Баштовий кран КБ-100.ОМ реєстраційний номер Л-533, заводський номер 503 знятий з реєстрації в інспекції 15.01.2007р. по листу ВАТ «Львівський завод автонавантажувач»№ 644/20 від 21.12.2006р., у зв»язку з списанням. 2. Кранові установки (баштові крани) КБ-100.ОМ; КБ-100.0; КБ-305,1А за ЗАТ «Ірокс» в інспекції не зареєстровані»(оригінал відповіді -в матеріалах справи).
Отже, як вбачається із цієї довідки, у ній надана інформація, яка стосується баштового крану КБ-100.ОМ реєстраційний номер Л-533, заводський номер 503, який знятий з реєстрації в інспекції 15.01.2007р. по листу ВАТ «Львівський завод Автонавантажувач», тобто самого Позивача, у зв»язку з списанням.
Зазначена довідка не містить доказів, що зазначений у ній баштовий кран є одним і тим же самим баштовим краном КБ-100 інвентарний № 12359, КБ-100-ОМ № 503, баштовим краном, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, 321, баштовим краном КБ-100 реєстраційний № А-553, вартістю 21280 грн. без ПДВ, який введений в експлуатацію в 1969 році, баштовим краном КБ-100-ОМ № 503, який знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Залізнична,7, як зазначалося вище у цьому рішенні, таких доказів суду не надано і самим позивачем.
Крім того, позивач посилається, як на доказ, на документ під найменуванням «ЦЕХ № 30. Акт інвентаризації основних засобів, які підлягають продажу, який складено самим позивачем 01.07.2007р. у якому зазначено: «Цех 30.Група 2, інвентарний № 12359, Баштовий кран КБ-100, рік побудови -1979, кількість -1, вартість 25000,00 грн.».
Судом, досліджувалися матеріали справи № 7/93-23/46 за позовом ДПІ у місті Львові до ВАТ «Львівський завод Автонавантажувач»про банкрутство ВАТ «Львівський завод Автонавантажувач», в т.ч. том № 10 справи № 7/93-23/46 (а.с. 19-25) Зведений акт будівель, Том № 11 (а.с. 103-115) План санації, Том № 12 справи № 7/93-23/46 (а.с. 9-14) Сумарна відомість і інвентаризація, Том № 13 цієї ж справи (а.с. 11-26) План санації, ЗВІТ керуючого санацією ВАТ «Львівський завод автонавантажувач»Лепеха Л.Я. по виконанню плану санації за 2006 рік - на 860 арк. (окремий том), в яких знайшло своє відображення все майно Позивача (рухоме і нерухоме, фінансові обороти, кількість (прізвища та ініціали) працюючих осіб у позивача, заборгованість із заробітної плати, фінансова та господарська діяльність Позивача за 2001- 2006р., в т.ч. земля, будівлі, споруди, транспортні засоби, бібліотечні фонди, багаторічні насадження тощо, в тому числі оглядалися: Акт інвентаризації «Обладнання в монтажі»станом на 01 листопада 2005 р. ВАТ «ЛАЗ»/Форма інв.3/, Акт інвентаризації «Незавершене будівництво»станом на 01.11.2005р., ВАТ «ЛАЗ»/Форма інв.3/, баланс ВАТ «ЛАЗ»на 01.10.2006р., звіт про фінансові результати ВАТ «ЛАЗ»за 9 місяців 2006р., баланс «ВАТ «ЛАЗ»на 01.11.2006р., баланс ВАТ «ЛАЗ»на 01 січня 2002 року, баланс ВАТ «ЛАЗ»на 01.01.2002р., Звіти про фінансовий аналіз щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства ВАТ «ЛАЗ»за 2006р. (розділи 3.3.1. Аналіз основних засобів та інших необоротних активів, 3.3.2. Оцінка структури оборотних засобів), баланс ВАТ «ЛАЗ»на 01.01.2001р., звіт про наявність і рух основних засобів, амортизацію (знос) за 2005р., де у розділі 2 цього звіту наведено перелік основних засобів підприємства станом на 14 лютого 2006 року, баланс ВАТ «ЛАЗ»на 31.12.2004 року, звіт про наявність та рух основних засобів, амортизацію (знос) за 2004 рік, в т.ч. склад основних засобів підприємства за 2005р., які при обліку та описі основних засобів позивача, в т.ч. земельних ділянок, будівель, споруд, транспортних засобів тощо, жодного запису про те, що при описі нерухомого, чи/або рухомого майна позивача виявлено будівлі, споруди під найменуванням «Цех № 30»- не зазначено, як і відсутній облік майна крану баштового КБ-100 -1979 року, чи/або 1969 року випуску, реєстраційний № А-553, чи реєстраційний № Л-553, чи № 503.
На аркуші 63 Звіту, зазначений кран мостовий вантажний під. 10-тонний, естакада підкранова з мостовими кранами, такого об»єкту, як «Цех № 30»та інших кранів, в т.ч. КБ, не встановлено.
Виходячи з оцінки вищенаведених документів, суд прийшов до висновку, що твердження Позивача про те, що він є власником баштового крану не підтверджено належними та допустимими доказами у справі, в розумінні статей 33 та 34 ГПК України, не надав суду жодних відповідних правовстановлюючих документів, які б підтверджували зазначену обставину.
Крім того, Позивач не надав жодних доказів та не вказав у позові, коли в нього виникло право власності на кран баштовий.
Документи (листи та довідки), на які посилається позивач у позовній заяві не є правовстановлюючими документами, які б посвідчували право власності позивача на баштовий кран, правова оцінка яким надана вище у цьому рішенні, так як органи, на листи та довідки яких посилається позивач, як на докази права власності, містять суперечливу інформацію, а органи, які надавали наведені вище у цьому рішенні листи та довідки, не уповноважені видавати, чи реєструвати право власності на ті, чи інші об'єкти (майно).
Слід також зазначити, що позивач в позовній заяві не вказав родових ознак майна (баштового крана), а саме: його реєстраційний номер, дату (рік) виготовлення, складові елементи і т. д., що, як зазначено вище, ставить під сумнів твердження позивача, що баштовий кран, який вказаний в позовній заяві є саме тим, який, на думку Позивача, є у його власності.
Відповідно до статті 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном (стаття 317 ЦК України), на власний розсуд (стаття 319 ЦК України).
Право власності є непорушним (стаття 321 ЦК України) і набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів ( стаття 328 ЦК України).
Як вбачається із наведеного у цьому рішенні, позивачем не доведено належними та допустимими доказами право власності на майно, вартість якого він просить стягнути з відповідача.
Відповідно до статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, належними та допустимими доказами (стаття 34 ГПК України).
Не відповідають змісту позовної заяви вимоги, які вказані Позивачем у прохальній (резолютивній) частині позовної заяви.
Так, позивачем не надано доказів, не довів перед судом, що ЗАТ «Ірокс» незаконно привласнив майно позивача, що ЗАТ «Ірокс»розпочав демонтаж та вивіз баштового крану, що майно, на яке претендує позивач знищено, втрачено, «здано відповідачем на металобрухт», тобто відсутнє.
Як зазначалося вище у цьому рішенні, позивач не довів перед судом права власності на майно, як не надав суду правовстановлюючих документів на кран баштовий КБ-100-ОМ № 503.
Відтак, вимога позивача про стягнення з ЗАТ «Ірокс»вартості крану баштового в сумі 26046 грн. 72 коп. є безпідставною.
Судом не взяті до уваги, як необґрунтовані, твердження позивача, що ТзОВ «СП Галтекс»листом № 70 від 11.03.08р. звернувся до ВАТ «ЛАЗ»про повернення проплачених … коштів …, так як з наведеного випливає, що позивач отримав від ТзОВ «СП Галтекс»кошти по договору № 01-08/5 від 28.02.08р. (сума у позові не зазначена), однак майна цьому підприємству не передав, за його відсутністю, так як зазначені правовідносини не є предметом спору у даній справі.
Як вбачається з матеріалів даної справи, Позивач звертався в правоохоронні органи щодо факту незаконного привласнення майна зі сторони ЗАТ «Ірокс», однак факту незаконного привласнення майна зі сторони ЗАТ «Ірокс»правоохоронними органами встановлено не було (довідка від 21.03.2008р. № 16/14+2629 -в матеріалах справи).
Відповідачем надано суду бухгалтерські довідки № 226 від 06.10.08р. про те, що на балансі ЗАТ «Ірокс»станом на 30.09.08р. числиться кранова установка КБ 100 ОМ, інвентарний № 67, залишковою вартістю 2448 грн. 91 коп., та акти про списання бухгалтерських документів згідно наказу № 2 від 03.01.08р. за період з першого по дванадцятий місяці за 1999р., за 2000р., за 2001р., за 2002 р., за 2003 р. та 2004 р., бухгалтерську довідку за № 292 від 15.12.2008р., з якої вбачається, що на балансі ЗАТ «Ірокс»станом на 01.12.2008р. числяться наступні основні засоби: 1) кранова установка -КБ-100,0; 2) кранова установка -КБ-100,0М; 3) кран баштовий КБ 405,1А та подано Технічний опис та надав Інструкцію з експлуатації кранів баштових -на 16 арк.
Позивач, оглянувши зазначену довідку, серед переліку зазначених у ній основних засобів відповідача, майна -баштового крану, на який претендує позивач, не виявив.
Отже, відповідно до статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, належними та допустимими доказами (стаття 34 ГПК України).
Судові витрати покласти на сторони пропорційно задоволених позовних вимог, відповідно до статті 49 ГПК України.
Керуючись статтями 1, 2, 12, 15, 22, 32, 33, 34, 43, 44 - 49, 69, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В позові відмовити повністю.
Суддя