36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
20.01.2009 Справа №3/82-08
м. Полтава
За адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Карлівський цукровий завод», 39500, м. Карлівка, Полтавської області, вул. Котовського, 5
до Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції, 39500, м. Карлівка, вул. Леніна 97
Третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет позову -Державна податкова адміністрація у Полтавській області ( 36000, м. Полтава, вул. Фрунзе,4)
про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень Карлівської МДПІ:
- про донарахування податку на додану вартість в загальній сумі 744 549, 00 грн., в т.ч. основний платіж -496 366,00 грн. та штрафна (фінансова) санкція -248 183,00 грн. -(1) №0000582301/0 від 16.10.2007р., (2) №0000582301/1 від 13.11.2007р., (3) №0000582301/2 від 19.12.2007р., (4) №0000582301/3 від 28.02.2008р.
С у д д я БУНЯКІНА Ганна Іванівна
С е к р е т а р с у д о в о г о з а с і д а н н я Хмурчик Андрій Олегович
Представники:
від позивача -Дем'янов В.А. (див. журнал судового засідання)
від відповідача -відсутні (див. журнал судового засідання)
від третьої особи -відсутні (див. журнал судового засідання)
Постанова прийнята після перерви, оголошеної в судовому засіданні 9 жовтня та 4 грудня 2008року в порядку п.3 ст. 150 КАС України в реагування на процесуальні клопотання представників сторін щодо перенесення слухання справи по об'єктивних причинах, про що зафіксовано в журналі та протоколі судових засідань.
20.01.2009р. у судовому засіданні відповідно до п. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України оголошено вступну та резолютивну частину постанови, залучено її до матеріалів справи та повідомлено про термін виготовлення її повного тексту.
Суть спору : Розглядається адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Карлівський цукровий завод », м. Карлівка про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень Карлівської МДПІ: №0000582301/0 від 16.10.2007р., №0000582301/1 від 13.11.2007р., №0000582301/2 від 19.12.2007р., №0000582301/3 від 28.02.2008р., за якими позивачу визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 744 549, 00 грн., в т.ч. основний платіж -496 366,00 грн. та штрафна (фінансова) санкція -248 183,00 грн. (в редакції письмових пояснень від 11.07.2008р., вх. №10539 від 14.07.2008р.
Відповідач позов заперечує, посилаючись на правомірність спірних податкових повідомлень-рішень за мотивами обґрунтувань, викладених у запереченнях від 21.04.2008р. №1120/10/10-016 ( вх. №06323 від 22.04.2008р.), додаткових заперечень від 12.08.2008р. №1352/10/10-016.
Представництво з боку останнього в судове засідання 20.01.2009р. не забезпечено, хоча під розписку (залучена до справи) 04.12.2008р. представник КМДПІ був повідомлений про дату цього засідання. Тому відповідно до приписів ч. 4 ст. 128 КАС України справа вирішується за наявними в ній доказами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача, оцінивши надані докази, суд -
За висновками виїзної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Карлівський цукровий завод », м. Карлівка код за ЄДРПОУ 32413128 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ «Енергохолдинг»за період з 01.01.2004р. по 31.12.2004р., що набрали форму акту №69/23-32413128 від 09.10.2007р., податкова-відповідач констатувала про порушення з боку позивача-платника податків пп. 7.2.1, 7.2.4 п. 7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"№168/97-ВР від 03.04.97р., в результаті завищення податкового кредиту бази оподаткування ПДВ в 2004 році та заниження самих податкових зобов'язань з цього податку на загальну суму в 496 366, 00 грн., в т.ч.: вересень -на 189 885,00 грн., жовтень - на 179 924, 00 грн. та листопад -на 126 557,00 грн. ( див. стор. 7 акту, розділ 3 «Висновок»).
Результатом даних висновків стало визначення Карлівською МДПІ-відповідачем позивачу за податковим повідомленням-рішенням №0000582301/0 від 16.10.2007р. податкових зобов'язань з податку на додану вартість в загальній сумі 744 549, 00 грн., в т.ч. основний платіж -496 366,00 грн. та штрафна (фінансова) санкція -248 183,00 грн.
При цьому податкова служба-відповідач ґрунтує свої висновки про порушення зазначених норм Закону «Про ПДВ»та донарахування 496 366,00 грн. цього податку в вигляді основного платежу тим, що протягом 3-4 кварталів 2004 року постачальником природного газу для позивача було ТОВ «Енергохолдинг»м. Камінь-Каширський Волинської області, документи якого, в т.ч. установчі документи ( статут), запис про проведення державної реєстрації, свідоцтво ПДВ №023385599 від 29.09.03р. та реєстрацію товариства-контрагента як платника податків за постановою Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 17.04.2007р. були визнані недійсними.
А тому й податкові накладні, а вірніше їх цифровий ряд, виписані останнім на загальну суму ПДВ в 496 366,00 грн., про які йдеться в таблиці на стор. 5 акту, не можуть участувати в формуванні кредитної частини бази оподаткування ПДВ позивача -ТОВ «Карлівський цукровий завод»в зазначених звітних періодах.
Позивач не погодився з даним висновком та результатами адміністративно-апеляційного оскарження до вище стоячих інстанцій податкової служби-відповідача, за яким були прийняті КМДПІ податкові повідомлення-рішення №0000582301/1 від 13.11.2007р., №0000582301/2 від 19.12.2007р. та №0000582301/3 від 28.02.2008р. без зміни цифрового ряду донарахувань ПДВ та звернувся із даним адміністративним позовом, мотиви обґрунтування якого мають право на увагу з огляду на наступне.
Як сам позивач, так і його контрагент -ТОВ «Енергохолдинг»м. Камінь-Каширський в період, що був охоплений перевіркою мали статус платників ПДВ і стояли в цей період на обліку щодо цього в ДПС.
Підпунктом 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Право платника податку на податковий кредит виникає, у відповідності з вимогами пп. 7. 5. 1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", з дати першої події: списання коштів з банківського рахунку платника в оплату вартості товарів або з дати отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів.
При цьому слід зазначити, що пп. 7. 4. 5 п. 7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" забороняється включення до податкового кредиту лише тих витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.
Оскільки позивач
(а) отримав природний газ від свого контрагента за умовами договору постачання №06-09-04 від 19.08.2004р., про що стверджується і самою податковою в акті перевірки,
(б) отримав від свого контрагента оригінали податкових накладних (див. стор. 5 акту перевірки),
(в) сплатив контрагенту за придбані ТМЦ в безготівковому порядку, в т.ч. ПДВ, про що зазначається на стор. 5 акту перевірки,
він правомірно відніс до податкового кредиту суми ПДВ, що значились в податкових накладних, про які йдеться на стор. 5 акту перевірки, тобто діяв в межах положень вище зазначених підпунктів ст. 7 ЗУ «Про ПДВ».
Законом України «Про податок на додану вартість » визначено лише один випадок не включення до складу податкового кредиту витрат на сплату ПДВ -відсутність податкової накладної чи вантажної митної декларації. Контрагент позивача, виконав вимоги Закону про ПДВ (п.7.2) - видав покупцеві, яким є позивач, належним чином оформлені податкові накладні на визначені суми податку.
Інших обмежень щодо включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) при придбанні товарів (робіт, послуг), законодавчо не встановлено.
Що стосується рішення Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 17.04.2007р. в справі №2-а-22/07, що набрало законної сили 30.04.2007р., до якого відсилається відповідач, необхідно зазначити наступне.
Відповідно до ст. 11 Закону України "Про судоустрій України" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, об'єднаннями громадян та іншими організаціями, громадянами та юридичними особами на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиціальність) судових рішень для інших судів, органів прокуратури, слідства, дізнання визначається процесуальним законом.
Частиною 1 ст. 72 КАС України встановлено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Жодна особа, яка брала участь у справі №2-а-22/07р., не є учасником цієї справи (№ 3/82-08), а тому будь-які обставини, встановлені судовим рішенням по справі №2-а-22/07р., підлягають доказуванню за загальних засадах, визначених КАС України.
Крім того, в будь-якому випадку визнання недійсними установчих документів юридичної особи та подальше анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість саме по собі не тягне за собою недійсність всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи і до моменту виключення з державного реєстру, та не позбавляє правового значення виданих за такими господарськими операціями фінансово-господарських та податкових документів.
Як уже зазначалось вище, на дату видачі податкових накладних по операціях із поставки природного газу (2004 рік) ТОВ "Енергохолдинг" було зареєстроване в якості платника ПДВ (що не заперечується і відповідачем по справі), а тому у відповідності до вимог Закону України "Про податок на додану вартість" ТОВ "Енергохолдинг" мало повне право виписувати податкові накладні.
Норми Закону України "Про ПДВ" (в редакції 2004 року) не містили заборон ТОВ "Карлівський цукровий завод" включати до сум податкового кредиту з ПДВ суми податку нараховані (сплачені) по операціях з поставки платником ПДВ природного газу та підтверджені податковими накладними, виданими таким платником.
Ні в редакції 2004 року, ні в наступних редакціях Закон України "Про ПДВ" не містив та не містить норму, відповідно до якої платникам ПДВ забороняється включати до сум податкового кредиту суми сплачених постачальникам товарів (робіт, послуг), реєстрація яких в якості платників ПДВ буде скасована чи визнана недійсною в майбутньому. Також Закон України "Про ПДВ" не містить норму, відповідно до якої платники ПДВ зобов'язані проводити коригування сум податкового кредиту у випадку скасування чи визнання недійсною реєстрації контрагентів в якості платників ПДВ.
Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність має індивідуальний характер. Згідно зі ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (частина перша ст. 19 Конституції України).
Чинне законодавство, зокрема Закон про ПДВ, не встановлює обов'язки покупця сплачувати ПДВ ще й до бюджету, якщо такий податок не буде сплачено продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця у складі ціни товару. Відповідно до положень Закону про ПДВ сума податку на додану вартість, включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару, і саме продавець товару має сплачувати цей податок до бюджету.
Враховуючи викладене, суд має підстави для висновку, що у Карлівської МДПІ - відповідача не було підстав для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.
За викладеного вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
На підставі матеріалів справи та керуючись, ст.ст. 86, 94, 158, 160, 162, 163, п.6 розд. УІІ “Прикінцеві та перехідні положення» КАС України , суд -
1. Позов задовольнити.
2. Визнати нечинними податкові повідомлення-рішення Карлівської МДПІ: №0000582301/0 від 16.10.2007р., №0000582301/1 від 13.11.2007р., №0000582301/2 від 19.12.2007р., №0000582301/3 від 28.02.2008р., за якими Товариству з обмеженою відповідальністю «Карлівський цукровий завод », м. Карлівка визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 744 549, 00 грн., в т.ч. основний платіж -496 366,00 грн. та штрафна (фінансова) санкція -248 183,00 грн.
3. Копію цієї постанови надіслати сторонам за адресами, зазначеними в її вступній частині.
СУДДЯ Г.І. БУНЯКІНА
Примітка:
1. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
2. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 КАС України.