Справа № 819/787/13-a
"02" квітня 2013 р. м. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Чепенюк О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Тернополі адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Підволочиському районі Тернопільської області Державної податкової служби до Районної ради сільськогосподарських підприємств про стягнення податкового боргу,
Державна податкова інспекція у Підволочиському районі Тернопільської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у Підволочиському районі Тернопільської області ДПС, позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Районної ради сільськогосподарських підприємств (далі - Районна рада с/г підприємств, відповідач) про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих відповідача, та готівки, що належить платнику податків, у рахунок погашення податкового боргу по податку на прибуток підприємств у розмірі 680 грн. 00 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач зареєстрований суб'єктом господарювання, взятий на облік як платник податків у ДПІ у Підволочиському районі Тернопільської області ДПС, зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законом строки. За відповідачем станом на 15.03.2013 року рахується податковий борг з податку на прибуток підприємств у розмірі 680 грн. 00 коп. Податковий борг виник по узгоджених грошових зобов'язаннях, донарахованих позивачем за результатами перевірки (застосована штрафна санкція за неподання податкової звітності). Податковим органом вживались заходи для його стягнення, проте податковий борг відповідачем не погашено. Позивач відповідно до пункту 20.1 статті 20, пунктів 95.1, 95.3, 95.4 статті 95 Податкового кодексу України просить стягнути податковий борг Районної ради с/г підприємств у розмірі 680 грн. 00 коп. з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків, та за рахунок готівки, що належить відповідачу.
Позивач подав до суду письмове клопотання від 02.04.2013 року № 1336/307/10-009 про розгляд справи за відсутності його представника, позовні вимоги підтримує у повному обсязі (а. с. 16).
Представник відповідача в судове засідання не прибув, при цьому повістка, яка надіслана відповідачу рекомендованою кореспонденцією за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, повернулась на адресу суду із довідкою відділення поштового зв'язку з зазначенням причини повернення «за відмовою адресата від одержання» (а. с. 12).
Відповідно до статті 37 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі відмови адресата від одержання повістки особа, яка її доставляє, робить відповідну відмітку на повістці, засвідчує її власним підписом і негайно повертає до адміністративного суду. Особа, яка відмовилася одержати повістку, вважається такою, що її повідомлено про дату, час і місце судового засідання.
Відтак, у розумінні статті 37 КАС України слід вважати, що сторона повідомлена про дату, час та місце судового розгляду. Відповідач причини неприбуття до суду не повідомив, заперечень проти позову не подав.
Відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України особа, яка бере участь у справі має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Згідно із частиною четвертою статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Відповідно до частини шостої статті 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Як передбачено частиною першою статті 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Таким чином, судовий розгляд даної справи здійснено в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів, без фіксування адміністративного процесу технічними засобами.
Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з наступних підстав.
Судом встановлено, що Районна рада с/г підприємств 10.11.1999 року зареєстрована як юридична особа, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 19.03.2013 року (а. с. 5-6). Відповідач перебуває на обліку як платник податків у ДПІ у Підволочиському районі Тернопільської області ДПС.
Станом на 15.03.2013 року за відповідачем рахується податковий борг по податку на прибуток підприємств у розмірі 680 грн. 00 коп. Податковий борг виник у зв'язку з несплатою відповідачем узгоджених сум грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні ДПІ у Підволочиському районі Тернопільської області ДПС № 0000471502 від 07.12.2012 року про визначення штрафних санкцій у розмірі 680 грн. 00 коп. (а. с. 7), прийнятому на підставі акту камеральної перевірки податкової звітності від 22.11.2012 року № 1058/15/30495738 (а. с. 8), податкове повідомлення-рішення вручене посадовій особі платника податків, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 7 зворот).
Зазначена у податковому повідомленні-рішенні штрафна санкція застосована до Районної ради с/г підприємств на підставі статті 120 Податкового кодексу України за неподання податкової звітності у строки, встановлені пунктом 49.18 Податкового кодексу України. Відповідачем у встановленому законом порядку податкове повідомлення-рішення не оскаржене. Узгодженні суми грошових зобов'язань платником податків своєчасно не сплачені та набули статусу податкового боргу.
Податковий борг по податку на прибуток підприємств відображений по особовому рахунку облікової картки платника податку по даному платежу (а. с. 10).
З метою погашення податкового боргу ДПІ у Підволочиському районі Тернопільської області ДПС надіслана Районній раді с/г підприємств податкова вимога № 2 від 04.01.2013 року, яка вручена посадовій особі платника податків 11.01.2013 року (а. с. 11), проте вжиті заходи не призвели до сплати податкового боргу відповідачем. Податковий борг з моменту надіслання податкової вимоги не переривався.
Пунктом 16.1 статті 16, пунктом 36.1 статті 36, пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, чинного з 01.01.2011 року, з змінами і доповненнями (далі - ПК України), передбачено, що платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом; податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом; виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Згідно з пунктом 57.3 статті 57 ПК у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Відповідно до пункту 58.3 статті 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.
Судом встановлено, що податковий борг відповідача з податку на прибуток підприємств виник внаслідок несплати сум грошових зобов'язань, донарахованих за результатами перевірки податковим органом. Податкове повідомлення-рішення у встановленому законом порядку оскаржене не було, а тому суми грошових зобов'язань є узгодженими та підлягали до сплати у відповідні строки, встановлені пунктом 57.3 статті 57 ПК України.
Пункт 59.1 статті 59 ПК України передбачає, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (пункти 95.2, 95.3 статті 95 ПК України).
Згідно з пунктом 95.4 статті 95 ПК України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Підпунктами 14.1.39, 14.1.156, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання; грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності; податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством.
Згідно із підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Статтею 11 КАС України встановлено принцип змагальності сторін, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідач не спростував доводи адміністративного позову, не надав доказів про сплату податкового боргу, вжиті податковим органом заходи не призвели до його погашення, тому позовні вимоги підлягають до задоволення шляхом прийняття постанови про стягнення з рахунків Районної ради с/г підприємств у банках, обслуговуючих платника податків, та за рахунок готівки, що належить відповідачу, коштів у розмірі податкового боргу по податку на прибуток підприємств у сумі 680 грн. 00 коп.
Керуючись статтями 11, 86, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з рахунків Районної ради сільськогосподарський підприємств у банках, обслуговуючих платника податків, та за рахунок готівки, що належить Районній раді сільськогосподарських підприємств, кошти у розмірі податкового боргу по податку на прибуток підприємств в сумі 680 (шістсот вісімдесят) гривень 00 (нуль) копійок.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України (оголошення вступної та резолютивної частини постанови), а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя Чепенюк О.В.
копія вірна
Суддя Чепенюк О.В.