01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, 16 тел. 235-23-25
"02" квітня 2013 р. справа № 910/3100/13
Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Транслюкс», м. Київ
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, Київська обл., м. Славутич
про стягнення 13 452,63 гривень
за участю представників:
від позивача: Сіленко А.О (довіреність б/н від 01.01.2013р.)
від відповідача: не з'явився
18.02.2013р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Транслюкс» (далі-ТОВ «Транслюкс»/позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі-ФОП ОСОБА_1/відповідач) про стягнення 20 452,63 грн., з яких: 19 593,41 грн. заборгованості за договором №168 від 12.12.2011р. та 859,22 грн. пені.
Відповідач не скористався правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.02.2013р. вказану позовну заяву з доданими до неї матеріалами передано за територіальною підсудністю до господарського суду Київської області.
Ухвалою господарського суду Київської області від 04.03.2013р. порушено провадження у справі №910/3100/13 та призначено справу до розгляду на 19.03.2013р.
Ухвалою господарського суду Київської області від 19.03.2013р. розгляд даної справи було відкладено на 02.04.2013р.
28.03.2013р. через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшли пояснення, відповідно до яких фактичний розмір заборгованості відповідача за спірним договором становить 12 593,41 грн. Зазначені уточнення судом прийняті.
В судові засідання 19.03.2013р. та 02.04.2013р. представник відповідача не з'явився, витребувані судом документи не надав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду даної справи був повідомлений належним чином.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд
12.12.2011р. між ТОВ «Транслюкс» (далі-постачальник) та ФОП ОСОБА_1 (далі-покупець) укладено договір поставки продукції №168 (далі-Договір), відповідно до якого постачальник продає та поставляє, а покупець купує та оплачує на умовах та у порядку визначених цим договором товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в додатках (специфікаціях) або накладних, що засвідчують прийом-передачу товару від постачальника до покупця.
Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2012р., а у фінансовій частині до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 8.5 Договору).
Судом встановлено, що позивач свої обов'язки за Договором в частині поставки та передачі відповідачу товару виконав належним чином.
Так, на виконання умов Договору протягом, зокрема, серпня 2012 року, позивач поставив, а відповідач прийняв товар загальною вартістю 19 593,41 грн., що підтверджується підписами та відбитками печаток сторін на товарно-транспортних накладних:
- №ЧРС-006531 від 21.08.2012р. на суму 759,10 грн.,
- №ЧРС-006532 від 21.08.2012р. на суму 2 634,80 грн.,
- №ЧРС-006533 від 21.08.2012р. на суму 4 587,28 грн.,
- №ЧРС-006534 від 21.08.2012р. на суму 10 818,79 грн.,
- №ЧРС-006535 від 21.08.2012р. на суму 793,44 грн.
Отримання товару за вказаними накладними з боку покупця було здійснено представниками останнього, які діяли на підставі виданої першим генеральної довіреності. Копії зазначених документів містяться в матеріалах справи.
Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення постачальником (позивачем) умов Договору.
Натомість, відповідач свої обов'язки за Договором в частині своєчасної оплати вартості поставленого товару не виконав, сплативши лише 7 000,00 грн., внаслідок чого за ним утворилось 12 593,41 грн. заборгованості.
Факт сплати відповідачем 7 000,00 грн. за Договором підтверджується наявними в матеріалах справи копіями банківських виписок з поточного рахунку позивача за спірний період
Предметом позову є, зокрема, вимога позивача про стягнення з відповідача 12 593,41 грн. заборгованості по оплаті вартості поставленого товару за накладними №ЧРС-006533 від 21.08.2012р., №ЧРС-006534 від 21.08.2012р., №ЧРС-006535 від 21.08.2012р. згідно Договору.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Оскільки відповідачем не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд у відповідності до ст. 75 ГПК України, здійснював розгляд даної справи за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що заявлена позовна вимога підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до статей 173, 265, 193 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Приписами статей 712, 692, 530 ЦК України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктом 3.3 Договору передбачено, що покупець зобов'язаний оплачувати кожну партію переданого постачальником товару, протягом 14 календарних днів з моменту передачі такої партії товару.
З огляду наведеного, підписання відповідачем спірних накладних без будь-яких заперечень щодо обсягу чи якості поставленого товару свідчить про прийняття відповідачем цього товару, та, відповідно, породжує в останнього обов'язок щодо його оплати у повному обсязі у строки, визначені умовами Договору.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Дана норма кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України.
Відтак, беручи до уваги наведені нормативні приписи, а також те, що станом на день прийняття рішення відповідач частково оплатив вартість поставленого позивачем товару, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 12 593,41 грн. заборгованості по оплаті вартості поставленого товару за накладними №ЧРС-006533 від 21.08.2012р., №ЧРС-006534 від 21.08.2012р., №ЧРС-006535 від 21.08.2012р. згідно Договору підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем належними та допустимими доказами та не спростована у встановленому порядку відповідачем.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх обов'язків за Договором в частині своєчасної оплати вартості поставленого товару (14 календарних днів з моменту поставки), позивач просить суд стягнути з відповідача 859,22 грн. пені, нарахованої з 06.09.2012р. по 26.12.2012р. на 19 593,41 грн. сукупної заборгованості.
Відповідно ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пунктом 5.3 Договору передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати поставленої партії товару, покупець зобов'язаний сплатити на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості партії товару за кожний день прострочення платежу.
Водночас, враховуючи, що протягом заявленого позивачем періоду обрахунку пені відповідачем було здійснено часткову оплату вартості товару, а саме: 22.10.2012р. - 2 000,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою з поточного рахунку позивача, суд здійснював обрахунок пені за періоди:
з 06.09.2012р. по 21.10.2012р. на 19 593,41 грн. сукупної заборгованості,
з 22.10.2012р. по 26.12.2012р. на 17 593,41 грн. сукупної заборгованості.
Оскільки арифметично вірний розмір пені, обрахованої судом в межах заявленого позивачем періоду з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону, положень Договору, а також здійснених відповідачем часткових оплат, становить 845,27 грн., тому вимога позивача про стягнення з відповідача 859,22 грн. пені підлягає частковому задоволенню у розмірі 845,27 грн.
Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до статті 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 49, 59, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 525, 526, 530, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193, 236, 230 Господарського кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Транслюкс» (01001, м. Київ, вул. Софійська, 10А, ідентифікаційний код 35465823) 12 593 (дванадцять тисяч п'ятсот дев'яносто три) грн. 41 коп. заборгованості, 845 (вісімсот сорок п'ять) грн. 27 коп. пені та 1 718 (одну тисячу сімсот вісімнадцять) грн. 72 коп. судового збору.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.
Повне рішення складено 02.04.2013р.
Суддя В.А. Ярема