12 березня 2013 р. Справа № 118574/12/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Довгополова О.М.,
суддів Коваля Р.Й., Святецького В.В.,
з участю секретаря судового засідання Рибак О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 01 червня 2012 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Ойл Груп» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -
ТзОВ «Вест Ойл Груп» звернулось до суду з позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції, яким просило скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 24 лютого 2012 року № 0000372302, яким йому зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2011 року в розмірі 2995473,00 грн. і застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1497737,00 грн.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 01 червня 2012 року позов задоволено повністю. Постанова мотивована тим, що позивачем виконано всі вимоги податкового законодавства для включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту та виникнення права на бюджетне відшкодування по податку на додану вартість, заявленого у вересні 2011 року. При цьому позивачем відповідно до вимог Податкового кодексу України самостійно виявлено та усунуто допущені ним помилки при поданні 20.10.2011 року податкової звітності.
Постанову в апеляційному порядку оскаржив відповідач Луцька об'єднана державна податкова інспекція, вважає, що вона є необґрунтованою, прийнята з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить постанову скасувати та прийняти нову, якою в позові відмовити повністю. На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, зокрема, що порушення позивачем абз. «а» п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України виникло внаслідок того, що до бюджетного відшкодування вересня 2011 року ТзОВ «Вест Ойл Груп» повторно віднесло суму податку на додану вартість, яка вже брала участь у бюджетному відшкодуванні податку.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
В період з 24.11.2011 року по 30.11.2011 року посадові особи Луцької об'єднаної державної податкової інспекції провели документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Вест Ойл Груп» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вересень 2011 року, за результатами якої був складений акт від 05.12.2011 року № 9607/23-3/34524327. Перевіркою було встановлено, що позивачем в заяві про повернення суми бюджетного відшкодування невірно вказаний рік, з якого позивач просить провести бюджетне відшкодування та в звітній податковій декларації з податку на додану вартість за вересень 2011 року не визначено спосіб отримання бюджетного відшкодування (на рахунок платника у банку або у зменшення податкових зобов'язань у наступних податкових періодах). За таких обставин відповідачем зроблено висновки про порушення позивачем підпункту 4.6.5 Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженим Наказом ДПА України від 25.01.2011 року № 41, і як наслідок порушення позивачем абз. «а» п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України.
На підставі акту перевірки відповідач дійшов висновку про неможливість підтвердження суми податку на додану вартість в розмірі 2995473,00 грн., заявлену на збільшення бюджетного відшкодування по уточнюючому розрахунку до декларації на додану вартість за вересень 2011 року, поданої позивачем, оскільки дана сума вже брала участь в бюджетному відшкодуванні по декларації за вересень 2011 року.
24.01.2012 року ТзОВ «Вест Ойл Груп» подало до податкового органу уточнюючий розрахунок до податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2011 року та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, якими виправило зазначені в акті помилки.
На підставі акта перевірки Луцька об'єднана державна податкова інспекція 24 лютого 2012 року винесла податкове повідомлення-рішення № 0000232302, яким позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 2995473,00 грн. і застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1497737,00 грн.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з таких підстав.
Відповідно до п. 14.1.18. ст. 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.
Згідно з п. 200.1 ст. 200 цього кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Згідно з п. п. 200.2-200.4 ст. 200 цього Кодексу при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг.
Таким чином, оскільки сума податку на додану вартість, включена платником податку до складу податкового кредиту, впливає на суму бюджетного відшкодування цього податку, то вирішуючи питання про наявність у особи права на бюджетне відшкодування, необхідно встановити факт правомірності формування податкового кредиту такого платника податку за відповідні періоди.
Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Пунктом 198.1 ст. 198 цього Кодексу передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, в тому числі, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Відповідно до п. п. 198.2, 198.3 ст.198 цього Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, в тому числі, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно з п. 201.10 ст. 201 даного Кодексу податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна має містити: порядковий номер податкової накладної; дату її виписування, назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну назву отримувача; ціну продажу без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом (п. 201.6 ст. 201 Податкового Кодексу України).
Відповідно до п. п. 200.7, 200.8 ст. 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
На момент подачі позивачем звітної податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2011 року порядок її заповнення визначався Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 25.01.2011 року № 41, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.02.2011 року за №197/18935.
Відповідно до пп. 4.6.5 п. 4.6 цього Порядку платники, які відповідно до статті 200 розділу V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість та заповнили рядок 22 декларації, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та подають (Д3) (додаток 3).
Значення рядка 3 (Д3) (додаток 3) переноситься до рядка 23 декларації за поточний звітний (податковий) період. Залежно від обраного платником напряму повернення суми бюджетного відшкодування (на рахунок цього платника у банку або у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів) така сума вказується або в рядку 23.1, або у рядку 23.2, або частково розподіляється у рядках 23.1 та 23.2 декларації.
При цьому платники податку, які мають право на отримання бюджетного відшкодування та прийняли рішення про повернення суми бюджетного відшкодування на рахунок у банку (заповнено рядок 23.1 декларації), подають (Д4) (додаток 4).
Відповідно до вказаних положень платник самостійно визначає порядок отримання бюджетного відшкодування вказавши відповідну суму або в рядку 23.1 (на рахунок платника у банку), або у рядку 23.2 (у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість у наступних звітних (податкових) періодів), або частково розподіляється у рядках 23.1 та 23.2 декларації. У випадку повернення суми бюджетного відшкодування на рахунок у банку додають необхідні додатки до декларації.
Як вбачається з дослідженої в судовому засіданні податкової звітності, 20.10.2011 року ТзОВ «Вест Ойл Груп» подало податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2011 року. В рядку 23 позивачем було визначено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню 2995473 грн. Рядок 23.1 та 23.2 позивач не заповнив.
До податкової декларації позивач додав розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3), відповідно до якого, частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів/послуг постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України включена до податкових зобов'язань у декларації, у попередніх звітних (податкових) періодах та не погашена податковими зобов'язаннями попередніх звітних (податкових) періодів або не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування, становить 2995473,00 грн.
Також позивач подав заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (Д4), в якій визначено суму бюджетного відшкодування (2995473,00 грн.) та зазначено рахунок в банку, на який належить перерахувати відповідну суму бюджетного відшкодування. При цьому позивач зазначив, що до повернення належить сума визначена у податковій декларації за вересень 2010 року.
Таким чином, позивачем 20.10.2011 року було подано до податкового органу всі належні документи для повернення бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку.
Подання позивачем 20.10.2011 року одночасно з податковою декларацією за вересень 2011 року розрахунку суми бюджетного відшкодування (Д3) та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування (Д4) свідчить про рішення позивача отримати бюджетне відшкодування на рахунок у банку. Незаповнення позивачем рядка 23.1(на рахунок платника у банку) та 23.2 (у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість у наступних звітних (податкових) періодів), а також зазначення в заяві про повернення періоду «вересень 2010 року» є очевидними описками.
Відповідно до п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Пунктом 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України встановлено строк 1095 днів.
24.01.2012 року ТзОВ «Вест Ойл Груп» подало до податкового органу уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, в якому виправило значення рядка 23.1 та зазначило, що сума, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку становить 2995473,00 грн.
Одночасно з уточнюючим розрахунком позивач подав заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (Д4) за вересень 2011 року та розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3).
Отже, позивач з дотриманням вимог Податкового кодексу України самостійно виявив та усунув допущені ним помилки при поданні 20.10.2011 року податкової звітності.
Як правильно встановив суд першої інстанції, а також підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем в судовому засіданні, ТзОВ «Вест Ойл Груп» повністю дотримано зазначені вище норми Кодексу.
Отже, позивачем виконано всі вимоги податкового законодавства для включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту та виникнення права на бюджетне відшкодування по податку на додану вартість, заявленого у жовтні 2011 року.
Факт надмірної сплати податку на додану вартість постачальнику товарів (робіт, послуг) відповідно до п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України відповідачем не оспорюється.
Тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2011 року в розмірі 2995473,00 грн. є неправомірним.
За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану постанову слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби залишити без задоволення.
Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 01 червня 2012 року у справі № 2а-1340/12/0370 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Ойл Груп» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий О.М. Довгополов
Судді Р.Й. Коваль
В.В. Святецький
Ухвала складена в повному обсязі 13.03.2013 року