Головуючий у 1 інстанції - Гончарова І.А.
Суддя-доповідач - Лях О.П.
02 квітня 2013 року справа №812/264/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача Лях О.П.,
суддів Нікуліна О.А., Попова В.В.
розглянувши у письмовому провадженні відкритому судовому засіданні Державного підприємства "Антрацит" на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2013 р. у справі № 812/264/13-а за позовом Державного підприємства "Антрацит" до Управління Пенсійного Фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області про скасування рішення №1260 від 05.10.2012 року, -
Державне підприємство «Антрацит» звернулось до Луганського окружного з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області про скасування рішення №1260 від 05.10.2012 року.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що рішенням № 1260 від 05.10.2012 року управління ПФУ в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області на Державне підприємство "Антрацит" накладено штраф та нарахована пеня за несвоєчасну сплату єдиного внеску.
Не погодившись з даним рішенням позивач оскаржував його в адміністративному порядку до головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області. Рішенням від 08.11.2012 року № 9219/09-10 про результати розгляду скарги головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області скаргу ДП "Антрацит" залишено без задоволення, а оскаржуване рішення без змін, а також до Пенсійного фонду України. Рішенням від 14.12.2012 року № 29843/09-10 про результати розгляду скарги Пенсійним фондом України рішення управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області від 05.10.2012 року № 1260 про застосування штрафних санкцій залишено без змін, а скаргу ДП "Антрацит" - без задоволення.
Позивач вважає, що вказане рішення управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області винесено з порушенням норм діючого законодавства, зокрема, ст. 250 Господарського кодексу України, ч. 8 ст. 9 Закону № 2464-VI.
Позивач зазначає, що страхові внески були сплачені ДП "Антрацит" у строк згідно Закону № 2464. Тому, управлінням Пенсійного фонду в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області безпідставно були зараховані страхові внески на минулий період, які були нараховані підприємством за відповідний базовий звітній період.
На підставі викладеного, позивач просив суд першої інстанції скасувати рішення відповідача №1260 про застосування штрафних фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 05 жовтня 2012 року.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2013 року відмовлено у задоволенні адміністративного позову Державного підприємства "Антрацит" до Управління Пенсійного Фонду України в м.Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області про скасування рішення №1260 від 05.10.2012 року.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Сторони в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
За приписами п. 2 частини 1 статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може буди вирішено на основі наявних в ній доказів.
Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Як вбачається із матеріалів справи, Державне підприємство "Антрацит" перебуває на обліку в якості платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в управлінні Пенсійного фонду України в м. Антрацит та Антрацитівському районі Луганської області.
05 жовтня 2012 року управлінням Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області було винесено рішення № 1260 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким до Державного підприємства "Антрацит" на підставі п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" застосована штрафна санкція у розмірі 692,63 грн. та нараховано пеню в сумі 103,89 грн. за період з 02.07.2012 по 17.07.2012 (а.с.9).
Не погодившись з даним рішенням ДП "Антрацит" оскаржило його в адміністративному порядку, так рішенням управління Пенсійного фонду України в м. Антрацит та Антрацитівському районі Луганської області №1260 від 05 жовтня 2012 року та рішенням Пенсійного фонду України від 14 грудня 2012 року №29843/09-10 залишено без змін, а скаргу ДП "Антрацит" - без задоволення (а. с. 8).
Відповідно до розрахунку фінансової санкції та пені по особовому рахунку відповідачем єдиний внесок за липень 2012 року було перераховано з порушенням строку його сплати, який встановлено законодавством (а.с.9 зворотній бік)
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464-VI від 08.07.2010 (далі Закон № 2464).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464, платниками єдиного внеску є роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Згідно ч. 2 ст. 6 Закону № 2464, платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Відповідно до ч. 8 ст. 9 зазначеного Закону, платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.
Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, -календарний рік. Базовим звітнім періодом для позивача є календарний місяць.
Частинами 11 та 12 статті 9 зазначеного Закону передбачено, що у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).
Відповідно до ст. 25 Закону № 2464, рішення, прийняті органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.
У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.
Згідно з ч. ч. 10, 13 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка недоплати за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені, передбачено цим Законом, починаючи з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного, платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.
Відповідно до п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", територіальний орган Пенсійного фонду застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Згідно ч. 14 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа територіального органу Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.
Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти робочих днів після надходження відповідного рішення.
Відповідно до ч. 15 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", рішення територіального органу Пенсійного фонду про нарахування пені та/або застосування штрафів, передбачених частинами одинадцятою і дванадцятою цієї статті, є виконавчим документом.
Частиною 16 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначено, що строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.
Пунктом 4.3.6 розділу IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 № 21-5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.10.2010 за № 994/18289 (далі-Інструкція), передбачено, що нараховані за відповідний базовий звітний період суми єдиного внеску сплачуються платниками не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом, незалежно від виплати заробітної плати та інших видів виплат, на суми яких нараховується єдиний внесок.
Пунктом 7.2.2 Інструкції "Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за встановленою формою.
Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних карток особових рахунків платників.
При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення після сплати (погашення) у повному обсязі недоїмки окремо за кожний базовий звітний період незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період.
Відповідно до п. 7.5 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої Постаново о Пенсійного фонду України № 21-5 від 27.09.2010 року на суму недоїмки платнику єдиного внеску нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.
Відповідно до ч. 1 статті 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Зазначене правило є загальним, у той час, як до спірних відносин підлягає застосуванню спеціальне, встановлене частиною 16 статті 25 Закону Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за яким строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.
Частиною 6 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність дій відповідача щодо зміни призначення платежу та спрямування поточних виплат на погашення попередніх боргів.
З огляду на викладене суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що рішення 05 жовтня 2012 року № 1260 було винесено відповідачем у відповідності до вимог діючого законодавства.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстави для задоволення апеляційної скарги - відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Державного підприємства "Антрацит" на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2013 р. у справі № 812/264/13-а за позовом Державного підприємства "Антрацит" до Управління Пенсійного Фонду України в м.Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області про скасування рішення №1260 від 05.10.2012 року - залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2013 р. у справі № 812/264/13-а - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.
Колегія суддів : О.П. Лях
О.А. Нікулін
В.В. Попов