79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"28" березня 2013 р. Справа № 5015/3374/12
м. Львів
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючого - судді Кордюк Г.Т.
суддів Гриців В.М.
Данко Л.С.
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Земкомерц» № 17/10-1 від 17.10.2012 року
на хвалу господарського суду Львівської області від 03.10.2012 року
у справі № 5015/3374/12
за заявою ТзОВ «Земкомерц», м. Львів
про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при асоціації «Всеукраїнська інвестиційна асоціація» від 01.06.2012 року
у справі № 99/05.12
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Квартет», м. Івано-Франківськ
до відповідача: ТзОВ «Земкомер», м. Львів
про стягнення 600 000,00 грн.
за участю представників:
від позивача: Ступінський Я.В. - представник
від відповідача: не з'явився
Права та обов'язки сторін, третьої особи, передбачені ст.ст. 20, 22, 27 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід суддів не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходило, тому протокол судового засідання ведеться з дотриманням вимог ст. 81-1 ГПК України без забезпечення повного фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 03.10.2012 року у справі № 5015/3374/12 (суддя Матвіїв Р.) в задоволенні заяви ТзОВ "Земкомерц" про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при асоціації "Всеукраїнська інвестиційна асоціація" від 01.06.2012 року у справі № 99/05.12 - відмовлено та залишено без змін рішення третейського суду від 01.06.2012 року у справі № 99/05.12.
Приймаючи ухвалу у даній справі, місцевий господарський суд виходив з того, що укладаючи договір № 1/05/03/12БВ від 18.04.2012 року у п. 6.2 сторони дійшли взаємної згоди про те, що третейський розгляд здійснюється третейським судом в складі одного третейського судді, який призначається в порядку, передбаченому Регламентом Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Всеукраїнська інвестиційна асоціація", а тому оскільки, передбачаючи третейське застереження в договорі купівлі-продажу, сторони не погодили порядок формування складу третейського суду шляхом обрання складу суду для вирішення спору, що може виникнути із виконання цього договору, відповідно призначення третейського судді ухвалою від 18.05.2012 року у справі № 99/05.12 було здійснено у відповідності до Закону України "Про третейські суди" та Регламенту Третейського суду.
Також, місцевий господарський суд в ухвалі зазначив, що посилання заявника на неповідомлення його про розгляд третейським судом справи за його участі як на підставу скасування даного рішення, є безпідставними, оскільки положення ст. 51 Закону України «Про третейські суди» та ст. 1225 ГПК України, містять вичерпний перелік підстав, з яких може бути оскаржене та скасоване рішення третейського суду.
Не погоджуючись із рішенням місцевого господарського суду, ТзОВ «Земкомерц» подано апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити повністю. Зокрема, в апеляційній скарзі, апелянт покликається на те, що третейською угодою у формі третейського застереження, викладеного в статті 6 договору №1/05/03/12БВ від 18.04.2012 року, сторони визначали кількісний склад третейського суду та домовились, що всі спори і розбіжності, що можуть виникнути між сторонами із умов цього договору, підлягають вирішенню Постійно діючим третейським судом при Асоціації «Всеукраїнська інвестиційна асоціація» у складі одного третейського судді. Разом з тим, відповідна третейська угода у формі третейського застереження не містить доказів домовленості сторін щодо персонального складу третейського суду для вирішення спорів і розбіжностей, що можуть виникнути між сторонами із умов цього Договору.
Формування складу третейського суду здійснюється в порядку, погодженому сторонами (ч. 1 ст. 12 Регламенту).
Пунктом 6.2. статті 6 договору №1/05/03/12БВ від 18.04.2012 року визначено, що третейський розгляд здійснюється третейським судом у складі одного третейського судці, який призначається в порядку, передбаченому Регламентом.
Підпунктом «б» пункту 2 статті 12 Регламенту встановлено, що якщо спір підлягає вирішенню третейським суддею одноособово і сторони не погодили іншого, то він (суддя) призначається за його згодою головою Третейського суду або за письмовим дорученням голови Третейського суду його заступником із списку третейських суддів Третейського суду.
Водночас, стаття 17 ЗУ «Про третейські суди» визначає інший порядок призначення чи обрання третейського судді у випадку вирішення спору третейським суддею одноособово та встановлює, що якщо спір підлягає вирішенню третейським суддею одноособово і після звернення однієї сторони до іншої з пропозицією про призначення чи обрання третейського судді сторони не призначать чи не оберуть третейського суддю, то розгляд спору в третейському суді припиняється і цей спір може бути переданий на вирішення компетентного суду.
Таким чином, вказана норма Закону спрямована на дотримання принципу вільного обрання та призначення сторонами третейських суддів, закріпленого у частині 1 статті 14 Закону України «Про третейські суди» та не допускає жодних застережень щодо обмеження права сторін на участь в обранні та призначенні ними, зокрема, третейських суддів як умовами третейської угоди так і положеннями Регламенту третейського суду.
Наведене цілком узгоджується з приписами ч. 5 ст.10 Закону України «Про третейські суди», відповідно до яких регламент третейського суду повинен визначати порядок та правила звернення до третейського суду, порядок формування складу третейського суду, правила вирішення спорів третейським судом, інші питання, віднесені до компетенції третейського суду цим Законом. Регламент третейського суду може містити положення, які хоча і не передбачені цим Законом, але не суперечать принципам організації та діяльності третейського суду, визначеним цим Законом, і є необхідними для належного здійснення третейським судом повноважень з третейського вирішення спорів.
Таким чином, апелянт вважає, що наведені вище положення Регламенту Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Всеукраїнська інвестиційна асоціація» суперечать Закону України «Про третейські суди», оскільки обмежують право сторін на вільне призначення чи обрання третейського судді у випадку вирішення справи суддею одноособово, покладаючи ці функції виключно на голову Третейського суду або його заступника (за письмовим дорученням голови Третейського суду), у зв'язку із чим не підлягають застосуванню господарським судом (ч. 2 ст. 4 ГПК України). Приймаючи оскаржувану ухвалу, місцевий господарський суд зазначеного вище не врахував, застосувавши до спірних правовідносин положення пп. «б» п. 2 ст. 12 Регламенту Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Всеукраїнська інвестиційна асоціація», які не відповідали Закону України «Про третейські суди» та не підлягали застосуванню в силу приписів ч. 2 ст. 4 ГПК України.
Окрім цього, апелянт вважає, відповідно до ст. 14 Закону України «Про третейські суди» сторони мають право вільно призначати чи обирати третейський суд та третейських суддів. Оскільки, матеріали третейської справи не містять доказів погодження сторонами для розгляду спору у третейській справі №99/05.12 Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Всеукраїнська інвестиційна асоціація» складу суду саме в особі третейського судді Дудаш Т.І., відповідно третейський суд повинен був виходити з приписів статті 17 Закону України «Про третейські суди», яка передбачає право сторін пропонувати та погоджувати кандидатуру того чи іншого третейського судді зі списку суддів цього третейського суду.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу та представник в судовому засіданні, просить ухвалу господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення, при цьому зазначивши, що відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону України «Про третейські суди», якщо сторони не домовилися про інше при передачі спору до постійно діючого третейського суду, а також при вказівці у третейській угоді на конкретний постійно діючий третейський суд регламент третейського суду розглядається як невід'ємна частина третейської угоди.
Згідно ст. 14 Закону сторони мають право вільно призначати чи обирати третейський суд та третейських суддів. За домовленістю сторін вони можуть доручити третій особі (юридичній або фізичній) призначення чи обрання третейського суду чи суддів. Для призначення чи обрання третейських суддів у кожній справі необхідна їхня згода.
Як було встановлено судом першої інстанції та вбачається з умов договору № 1/05/03/12БВ від 18.04.2012 року, положення п. 6.2 останнього свідчать про досягнення сторонами договору згоди відносно процедури формування складу третейського суду, що передбачена Регламентом. Сам факт посилання сторонами договору на Регламент свідчить про повне розуміння і погодження визначених ним процесуальних аспектів призначення третейського судді. Цим самим сторони погодили як кількісний склад суду, так і порядок формування персонального складу.
Відповідно до п. «б» ч. 2 ст. 12 Регламенту якщо сторони не погодили іншого, то формування складу Третейського суду для вирішення конкретного спору, якщо спір підлягає вирішенню третейським суддею одноособово, здійснюється головою Третейського суду.
Таким чином позивач вважає, що сторони договору, скориставшись своїм правом, передбаченим ст. 14 Закону, надали згоду на призначення третейського судді головою третейського суду. В цьому контексті п. 12 Регламенту кореспондує ст. 14 зазначеного Закону України , оскільки право сторін визначати порядок формування складу третейського суду на власний розсуд, або ж їхнє право доручити таке формування третейському суду, в повній мірі знаходить своє відображення в обох нормах. В свою чергу, твердження апелянта про те, що положення п. 12 Регламенту обмежують право сторін на вільне призначення чи обрання третейського судді у випадку вирішення справи суддею одноособово, оскільки ці функції нібито покладені виключно на голову третейського суду, не заслуговують на увагу, оскільки даний пункт Регламенту надає сторонам можливість як самостійно скористатися правом на визначення персонального складу суду, так і, у відповідності до ст. 14 Закону, доручити таке формування третейському суду в особі його голови.
Також, позивач зазначає, що порядок формування складу третейського суду, що передбачений ч. 3 ст. 17 Закону України «Про третейські суди», міг би застосовуватися лише в тому разі, якби в третейському застереженні до договору № 1/05/03/12БВ від 18.04.2012 року не містилося відсилання на процедуру, передбачену Регламентом, або ж містилася вказівка на конкретного третейського суддю, уповноваженого розглядати спір. Визначення п. 12 Регламенту іншого порядку, ніж той, що передбачений ст. 17 Закону, не свідчить про невідповідність даного положення Регламенту нормам чинного законодавства, оскільки не позбавляє сторін права скористатися законодавчим механізмом формування складу суду.
В судове засідання відповідач явку уповноваженого представника не забезпечив, про причини неявки не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (долучене до матеріалів справи). Також, обов'язкова участь представника відповідача судом не визнавалась, додаткових доказів від відповідача, апеляційний суд не витребовував, а тому колегія суддів вважає, що наявних у справі матеріалів є достатньо, щоб розглянути справу без участі останнього.
Розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в ній докази, заслухавши в судовому засіданні доводи та заперечення представника позивача, апеляційний господарський суд вважає, що ухвалу господарського суду слід залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення, виходячи з наступного:
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 01.06.2012 року Постійно діючим Третейським судом при Асоціації "Всеукраїнська інвестиційна асоціація" у складі третейського судді Дудаш Тамари Іванівни, на підставі розділу 6 (п. п. 6.1-6.4 ) укладеного між сторонами договору № 1/05/03/12В купівлі-продажу цінного паперу від 18.04.2012 року, винесено рішення та стягнуто з ТзОВ "Земкомерц" на користь ТзОВ "Квартет" 600 000 грн. боргу та 1 700 грн. сплаченого третейського збору за розгляд справи в третейському суді (а.с. 8).
Ухвалою господарського суду Львівської області від 21.06.2012 року у справі № 5015/2420/12 задоволено заяву ТзОВ "Квартет" про видачу наказу на виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Всеукраїнська інвестиційна асоціація" від 01.06.2012 року у справі № 99/05.12 та видано заявнику наказ на виконання вищезазначеного рішення третейського суду (а.с. 13).
09.08.2012 року ТзОВ "Земкомерц" звернулось до господарського суду Львівської області, у відповідності до вимог ст. ст. 1221 та 1222 Господарського процесуального кодексу України та ч. 1 ст. 51 Закону України "Про третейські суди", із заявою від 08.08.2012 року про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при асоціації "Всеукраїнська інвестиційна асоціація" від 01.06.2012 року у справі № 99/05.12.
Підставою для скасування рішення Третейського суду заявник вважає відсутність повідомлення про розгляд третейської справи за його участі та розгляд справи в Постійно діючому Третейському суді при Асоціації "Всеукраїнська інвестиційна асоціація", який за його свідченням є підконтрольним ПАТ "Концерн "Галнафтогаз", оскільки створений Асоціацією "Всеукраїнська інвестиційна Асоціація", 50% статутного капіталу якої належить ПАТ "Концерн "Галнафтогаз". Як зазначає заявник Товариство з обмеженою відповідальністю "Квартет" є також підконтрольним ПАТ "Концерн "Галнафтогаз". Також, заявник у додаткових поясненнях вказує, що в матеріалах третейської справи відсутні докази звернення третейського суду до відповідача на предмет призначення судді у справі № 99/05.12 із наданням останньому списку третейських суддів цього постійно діючого третейського суду, що позбавило відповідача права на вільне призначення чи обрання третейського судді для розгляду третейської справи, яка вирішувалась суддею одноособово.
Відповідно до ч. 2 ст. 51 Закону України "Про третейські суди" № 1701-IV від 11.05.2004 року (із змінами і доповненнями), рішення третейського суду може бути оскаржене сторонами, третіми особами, а також особами, які не брали участь у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки у випадках, передбачених цим Законом, до компетентного суду відповідно до встановлених законом підвідомчості та підсудності справ.
Частина 3 ст. 51 наведеного Закону України, рішення третейського суду може бути оскаржене та скасоване лише з таких підстав: 1) справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; 2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; 3) третейську угоду визнано недійсною компетентним судом; 4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам статей 16 - 19 цього Закону; 5) третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.
Аналогічні підстави для скасування рішення третейського суду містяться і в ст. 1225 Господарського процесуального кодексу України.
Перелік підстав, з яких може бути оскаржене та скасоване рішення третейського суду, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Отже, у разі оскарження рішення третейського суду з інших підстав, ніж наведені в частині другій статті 1225 ГПК, у прийнятті відповідної скарги слід відмовити з посиланням на частину четверту статті 1221 і відповідний пункт частини другої статті 1225 ГПК названого Кодексу (п. 6.1.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011 року (із змінами і доповненнями)).
З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок місцевого господарського суду, що посилання заявника (відповідача) на неповідомлення його про розгляд третейським судом справи та прийняття рішення без його участі, як на підставу скасування даного рішення, є безпідставними та необґрунтованими. Крім того, матеріалами справи № 99/05.12 Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Всеукраїнська інвестиційна асоціація" підтверджено, що ухвала третейського суду від 18.05.2012 року про призначення справи до розгляду отримана ТзОВ «Земкомерц» 29.05.2012 року, про що свідчить оригінал повідомлення про вручення в третейській справі.
Щодо тверджень заявника в суді першої інстанції та покликань в апеляційній скарзі на порушення третейським судом порядку призначення третейського судді, слід зазначити наступне:
Відповідно до ст. 12 Закону України "Про третейські суди", третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. Якщо сторони не домовилися про інше при передачі спору до постійно діючого третейського суду, а також при вказівці у третейській угоді на конкретний постійно діючий третейський суд регламент третейського суду розглядається як невід'ємна частина третейської угоди.
Як вбачається з умов договору № 1/05/03/12БВ від 18.04.2012 року (копія якого знаходиться в матеріалах третейської справи № 99/05.12), а саме п. 6.1 передбачено, що всі спори і розбіжності що можуть виникнути між сторонами із умов цього договору, або в зв'язку з ним (при його укладенні, виконанні, зміні, розірванні, припиненні, визнанні неукладеним, визнанні недійсний і т. ін.) підлягають вирішенню Постійно діючим третейським судом при Асоціації "Всеукраїнська інвестиційна асоціація", якщо попередньо не досягнуто згоди шляхом переговорів.
Пунктом 6.2 договору, сторони узгодили, що третейський розгляд здійснюється третейським судом в складі одного третейського судді, який призначається в порядку, передбаченому Регламентом Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Всеукраїнська інвестиційна асоціація".
Відповідно до ст. 14 Закону України "Про третейські суди" у постійно діючих третейських судах призначення чи обрання третейських суддів здійснюється із затвердженого списку третейських судів, який за Регламентом може мати обов'язковий чи рекомендований характер, при цьому регламент розглядається як невід'ємна частина третейської угоди.
Регламентом Постійно діючого третейського суду при асоціації "Всеукраїнська інвестиційна асоціація" (а.с. 30) визначено (п. б ч. 2 ст. 12), що у випадку, якщо сторони не погодили іншого, то формування складу Третейського суду для вирішення конкретного спору здійснюється в порядку, визначеному регламентом, а саме: якщо спір підлягає вирішенню третейським суддею одноособово, то він призначається за його згодою головою третейського суду або за письмовим дорученням голови Третейського суду його заступником із списку третейських суддів Третейського суду.
З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що передбачаючи третейське застереження в договорі купівлі-продажу цінного паперу від 18.04.2012 року № 1/05/03/12В, сторони не погодили порядок формування складу третейського суду шляхом обрання складу суду для вирішення спору, що може виникнути із виконання цього договору, а тому призначення третейського судді ухвалою від 18.05.2012 року у справі № 99/05.12 здійснено у відповідності до Закону України "Про третейські суди" та Регламенту Третейського суду.
Твердження апелянта про те, що приймаючи оскаржувану ухвалу, місцевий господарський суд не взяв до уваги положення ст. 17 Закону України «Про третейські суди», та помилково застосував до спірних правовідносин положення пп. «б» п. 2 ст. 12 Регламенту Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Всеукраїнська інвестиційна асоціація», які не відповідали Закону України «Про третейські суди» та не підлягали застосуванню в силу приписів ч. 2 ст. 4 ГПК України, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки порядок формування складу третейського суду, що передбачений ст. 17 Закону України «Про третейські суди», міг би застосовуватися лише в тому разі, якби в третейському застереженні до договору № 1/05/03/12БВ від 18.04.2012 року не містилося відсилання на процедуру, передбачену Регламентом, або ж містилася вказівка на конкретного третейського суддю, уповноваженого розглядати спір. Окрім цього, визначення п. 12 Регламенту іншого порядку, ніж той, що передбачений ст. 17 вищенаведеного Закону України, не свідчить про невідповідність даного положення Регламенту нормам чинного законодавства, оскільки не позбавляє сторін права скористатися законодавчим механізмом формування складу суду.
Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року № 6 «Про судове рішення», рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі. Твердження апелянта про порушення і неправильне застосування місцевим господарським судом норм законодавства при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для скасування законної та обґрунтованої ухвали, колегія суддів не вбачає. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків викладених в ухвалі місцевого господарського суду, а тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення вимог апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -
1. Ухвалу господарського суду Львівської області від 03.10.2012 року у даній справі залишити без змін, апеляційну скаргу ТзОВ «Земкомерц» - без задоволення.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в порядку та строки, встановлені ст.ст. 109, 110 ГПК України.
Головуючий - суддя Кордюк Г.Т.
суддя Гриців В.М.
суддя Данко Л.С.