Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"26" березня 2013 р.Справа № 922/490/13-г
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Лавренюк Т.А.
при секретарі судового засідання Яровому А.С.
розглянувши справу
за позовом АК "Харківобленерго" м. Харків
до ТОВ НВФ "Інтерфакт ЛТД", смт. Есхар
про стягнення 15 473,77грн.
за участю представників сторін:
позивача Антипова С.Л., дов. № 01-62юр/7133 від 17.09.12р.;
відповідача - Бондаренко С.С., дов. б/н від 01.11.12 р.
Позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача суму заборгованості за перевищення договірних величин споживання електричної енергії в розмірі 15 394,29грн., заборгованість за перетоки спожитої реактивної енергії в розмірі 79,48грн., а також покласти на відповідача понесені витрати зі сплати судового збору.
В судовому засіданні12.03.12р., в порядку ст.77 ГПК України, було оголошено перерву до 26.03.13р. для надання сторонами додаткових доказів по справі. Після перерви судове засідання продовжено.
Представник позивача в судовому засіданні підтримує позовні вимоги, просить суд позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача у відзиві на позов, доповненнях до нього та в судовому засіданні проти позовних вимог в частині стягнення 15 394,29грн. заперечує, посилаючись на їх необґрунтованість та недоведеність, просить суд в задоволенні позову відмовити. Позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за перетоки спожитої реактивної енергії в розмірі 79,48грн. визнає повністю.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
19.01.05р. між Акціонерною компанією "Харківобленерго" (позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "Інтерфакт ЛТД", було укладено договір про постачання електричної енергії № 14529 (далі договір), пролонгований відповідно до п.9.11 на 2013рік.
За умовами зазначеного договору позивач взяв на себе зобов'язання постачати електричну енергію відповідачу, а відповідач оплачувати її вартість та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до нього, що є його невід'ємними частинами.
Згідно п.1 додатку № 2 "Порядок розрахунків" до договору розрахунковий період встановлено відповідачу з 20 числа місяця до такого ж числа наступного місяця.
Відповідно до п.2.2.7 договору відповідач взяв на себе зобов'язання здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної енергії між електромережею позивача та електроустановками відповідача згідно з додатком № 4а "Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії".
Відповідно до "Правил користування електричною енергією", затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999р. № 1357, із змінами та доповненнями (далі за текстом "Правила користування електричною енергією"), плата за перетікання реактивної електроенергії - це плата за послуги, які електропередавальна організація або власник технологічних електричних мереж змушені надавати споживачу, якщо він експлуатує електромагнітно незбалансовані електроустановки.
Згідно із п.6.33 "Правил користування електричною енергією", величина плати за перетікання реактивної електроенергії на межі розділу електромереж визначається електропередавальною організацією відповідно до Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 17.01.02р. № 19, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.02.02р. за № 93/6381, та зазначається у відповідному договорі між електропередавальною організацією та споживачем, електроустановки якого приєднані до електричних мереж електропередавальної організації.
Як вбачається з матеріалів справи, за листопад 2012р. у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість за плату з компенсації перетікання реактивної енергії в розмірі 79,48грн., яка до теперішнього часу є несплаченою та визнана відповідачем.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).
За приписами статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду доказів на підтвердження сплати ним заборгованості перед позивачем за послуги з компенсації перетікання реактивної енергії в розмірі 79,48грн., суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог в цій частині.
Окрім зазначеного, позивач просить суд стягнути з відповідача 15 394,29грн. за перевищення договірної величини обсягу електричної енергії за листопад 2012р.
Дослідивши матеріали справи, надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Постановою Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до Порядку постачання електричної енергії споживачам" від 16.06.05 р. № 743, якою викладено його у новій редакції (далі за текстом Порядок постачання електричної енергії споживачам"), встановлено порядок визначення граничних величин споживання електричної енергії та потужності для споживачів, а саме п.7 передбачає - енергопостачальні організації до початку наступного року в обумовлені договорами про постачання електричної енергії терміни узгоджують з усіма споживачами, крім населення, обсяги очікуваного споживання електричної енергії на наступний рік за місяцями (кварталами). Узгоджені обсяги споживання електричної енергії оформлюються додатком до договору як договірні величини.
Відповідно до п.4.2 "Правил користування електричною енергією", п.5.2 договору та п.7 "Порядку постачання електричної енергії споживачам", між сторонами визначені договірні величини споживання електроенергії та потужності на 2012 рік, про що укладено Додаток № 1 до договору, відповідно до якого на листопад 2012р. відповідачу встановлена договірна величина споживання електричної енергії у розмірі 11 149 кВт/г, яка було скоригована позивачем за зверненням відповідача № 110 від 05.11.12р. (а.с.31) до 4000 кВт/г.
Листом № 116 від 19.11.12р. відповідач просив скоригувати встановлену договірну величину споживання електричної енергії на листопад 2012р. с 4000 кВт до 21000 кВт. Позивачем частково було узгоджено позивачу коригування договірної величини споживання електричної енергії на листопад 2012р. до 4012 кВт/г. Причиною відмови зазначено недотримання умов договору щодо оплати (а.с. 32).
Абзацом 3 п.11 "Порядку постачання електричної енергії споживачам ", п.4.4 "Правил користування електричною енергією " та п.5.2 договору передбачено, що відповідач має право протягом поточного розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за коригуванням договірної величини споживання електричної енергії.
Згідно з абз.3 п.4.4 "Правил користування електричною енергією" постачальник електричної енергії за регульованим тарифом протягом п'яти робочих днів від дня отримання звернення розглядає заяву споживача, приймає рішення за цим зверненням та не пізніше шостого робочого дня від дня отримання звернення письмово повідомляє споживача про результати розгляду заяви. Пропозиції споживача щодо коригування договірних величин є пріоритетними за умови попередньої оплати додатково заявлених обсягів.
Таким чином, єдиною умовою відмови постачальника у коригуванні величини електричної енергії є невиконання споживачем своїх зобов'язань щодо оплати електричної енергії за договором про постачання електричної енергії.
Позивач, в обґрунтування заявлених позовних вимог, посилається на те, що відповідачем не було дотримано умови договору щодо порядку корегування договірної величини споживання електричної енергії, оскільки відповідно до п.4.4 "Правил користування електричною енергією" датою коригування договірних величин споживання вважається дата попередньої оплати додатково заявлених обсягів активної електричної енергії. Оплату споживач повинен здійснити протягом розрахункового періоду. Так як відповідач своєчасно не здійснив попередню оплату, йому було відмовлено в такому коригуванні. На думку позивача, останнім днем розрахункового періоду за умовами договору є 19 число наступного місяця. Оскільки передплату за додатково заявлені обсяги електричної енергії відповідач здійснив 20.11.12р., позивач вважає, що відповідач це зробив вже після закінчення розрахункового періоду, а тому коригування цих обсягів у бік збільшення на цю суму передплати не можливо та відповідач повинен сплачувати двократну вартість різниці між фактично спожитою величиною електроенергії та договірною величною.
Суд не погоджується з доводами позивача виходячи з наступного.
Пунктом 1 додатку № 2 "Порядок розрахунків" до договору сторони погодили, що розрахунковий період для відповідача встановлено з 20 числа місяця до такого ж числа наступного місяця. Розрахунковий період прирівнюється до календарного місяця. В цьому ж пункті додатку, сторони зазначили, що зняття показань розрахункових приладів обліку здійснюється персоналом споживача та постачальника саме 20 числа кожного місяця.
Суд звертає увагу, що навіть зі змісту цих приписів вбачається, що саме з 21 числа (після зняття показань з розрахункових приладів обліку) починається розрахунковий період.
Цей строк сторони погодили тривалістю у місяць та визначили вказівкою на терміни: з 20 числа місяця до такого ж числа наступного місяця.
При визначенні початку перебігу строку суд, як і інші учасники господарських правовідносин, повинні керуватись приписами ЦК України, а саме ст. 253.
Відповідно до ч.1 ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати, з якою пов'язано його початок.
Це є загальним правилом при обчисленні строків.
Таким чином, суд дійшов до висновку, що у спірних правовідносинах останнім днем розрахункового періоду є число, вказане в договорі про постачання електричної енергії для проведення всіх розрахунків та визначень обсягів споживання електроенергії, а саме 20 число наступного місяця включно, яке є останнім днем терміну для проведення всіх платежів та для звернення щодо коригування договірних величин.
З наданих доказів, судом вбачається, що 19.11.12р. відповідач звернувся до позивача з заявою (вих. № 116) про коригування величини споживання електричної енергії на листопад 2012р. с 4000 кВт до 21000 кВт (а.с.34), тобто в межах строку розрахункового періоду. 20.11.12р. відповідач попередньо оплатив додатково заявлені обсяги електричної енергії в сумі 19 400,00грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1349 від 19.11.12р.
Статтею 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" від 05.04.11р. № 2346 визначено строки проведення переказу. Відповідно до абз.1 п. 8.2 ст. 8 банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, яке міститься в документі на переказ готівки, протягом операційного часу в день надходження цього документа до банку.
Банк отримувача в разі надходження суми переказу протягом операційного дня зобов'язаний її зарахувати на рахунок отримувача або виплатити йому в готівковій формі в той самий день або в день (дата валютування), зазначений платником у розрахунковому документі або в документі на переказ готівки (п.30.2 ст.30 цього Закону).
На платіжному дорученні № 1349 від 19.11.12р. є відмітка банку про проведення платежу 20.11.2012р.
Таким чином, судом встановлено, що відповідач зробив передплату додатково заявлених обсягів договірних величин в останній день розрахункового періоду. А тому, твердження позивача, щодо прострочення внесення відповідачем передплати за коригування договірних величин суд вважає необґрунтованим та таким, що не відповідає дійсності.
Єдиною підставою для відмови споживачу в коригуванні (збільшенні) договірних величин, згідно із абз. 3 п.4.4 "Правил користування електричною енергією", є невиконання споживачем своїх зобов'язань щодо оплати електричної енергії за договором про постачання електричної енергії. Позивач не довів та у судовому засіданні підтвердив відсутність такої заборгованості відповідача перед позивачем на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами.
Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що відповідач вчасно звернувся до позивача із заявою про коригування договірної величини споживання електроенергії, на момент звернення відповідача з даною заявою заборгованості щодо оплати електричної енергії за договором у нього перед позивачем не існувало, тому АК "Харківобленерго" неправомірно відмовив відповідачу в здійсненні такого коригування.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 15 394,29грн. заборгованості за перевищення договірних величин споживання електричної енергії є безпідставними, необґрунтованими, та такими, що задоволенню не підлягають.
Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню частково.
Що стосується порядку розподілу господарських витрат між сторонами суд керується наступним.
Відповідно до ст.49 ГПК України, у разі часткового задоволення позову, понесені витрати зі сплати судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 253, 254, 526, 610, 612 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої фірми "Інтерфакс ЛТД", код ЄДРПОУ 21238131 (63524, Харківська область, Чугуївський район, с. Есхар, вул. Зона 01, п/р 260020008153 АТ Аваль, МФО 350589) на користь Акціонерної компанії "Харківобленерго", код ЄДРПОУ 00131954 (61037, м. Харків, вул. Плеханівська,149, п/р 26003010050912 в АТ "Банк Золоті ворота", МФО 351931 - 79,48грн. заборгованості за перетоки спожитої реактивної енергії, 8,84грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В інший частині позову відмовити.
Повне рішення складено 01.04.2013 р.
Суддя Лавренюк Т.А.