"29" березня 2013 р. Справа № 918/401/13
Суддя Мамченко Ю.А. розглянувши заяву Дідуха Георгія Феофановича
до особи, щодо якої мають бути вжиті запобіжні заходи: Товариство з додатковою відповідальністю "Дубенська спеціалізована пересувна механізована колона-7"
про вжиття запобіжних заходів
за участю представників сторін:
від заявника: Дідух Г.Ф.; адвокат Боржецький О.Л. (договір б/н від 25.03.2012 року);
від особи, щодо якої мають бути вжиті запобіжні заходи: керівник Вальчук Г.В.
Дідух Георгій Феофанович звернувся до господарського суду із заявою про вжиття запобіжних заходів. Згідно вказаної заяви Дідух Георгій Феофанович просить суд вжити запобіжних заходів до Товариства з додатковою відповідальністю "Дубенська спеціалізована пересувна механізована колона-7", а саме витребувати належним чином завірені копії: Статуту товариства з додатковою відповідальністю "Дубенська спеціалізована пересувна механізована колона-7"; протоколів Загальних Зборів Учасників товариства з додатковою відповідальністю "Дубенська спеціалізована пересувна механізована колона-7" від 27.02.2013 року та від 14.03.2013 року; протоколів засідань Правління Товариства з додатковою відповідальністю "Дубенська спеціалізована пересувна механізована колона-7" за період з 27.02.2013 року до 14.03.2013 року; журналу реєстрації учасників Загальних Зборів від 27.02.2013 року та від 14.03.2013 року; журналу реєстрації вхідної кореспонденції Товариства; накласти арешт на все нерухоме майно, що належить товариству з додатковою відповідальністю "Дубенська спеціалізована пересувна механізована колона-7" (в тому числі на заплановане до продажу майно: прохідну площею 8,1 м2 , виробничу майстерню площею 936,1 м2, з підсобним складським приміщенням площею 39,1 м2, гараж з профілакторієм площею 412 м2, операторську площею 11,3 м2, земельну ділянку площею 9119 м2 і знаходиться за адресою: вул.Грушевського, 112, м. Дубно, Рівненська область.
Заява про вжиття запобіжних заходів мотивована тим, що Дідух Георгій Феофанович має намір звернутися до господарського суду Рівненської області із позовною заявою про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з додатковою відповідальністю "Дубенська спеціалізована пересувна механізована колона-7" від 14.03.2013 року в частині відмови заявнику у реалізації переважного права викупу майна, запропонованого Товариством до продажу та в частині надання Правлінню дозволу на продаж Дудко Любов Іванівні частини майнового комплексу згідно експертної оцінки.
В обґрунтування вказаної заяви Дідух Г.Ф. зазначає наступне: 27.02.2013 року відбулися чергові Загальні Збори Учасників ТДВ "Дубенська СПМК-7". Згідно з протоколом №12 Загальних Зборів Учасників (розділ VI "Майнові питання") вирішено продати частину майнового комплексу Товариства, зобов'язати правління і голову правління вирішувати питання продажу в прискореному темпі. Відразу після цього було заслухано голову Правління Вальчук Г. В. та ухвалено рішення про прийняття до розгляду заяви Дудко Л.І. про викуп частини майнового комплексу Товариства (будівлі прохідної, виробничої майстерні з підсобним складським приміщенням, гаража з профілакторієм, операторської, земельної ділянки для обслуговування даних будівель). Разом з тим, вирішено винести рішення про затвердження відповідних домовленостей між покупцем та Правлінням Товариства на розгляд позачергових зборів 14 березня 2013 року (п.2.5 розділу VI протоколу).
14.03.2013 року позачерговими загальними зборами учасників товариства прийнято рішення про відхилення пропозиції Дідуха Г.Ф. викладеної у заяві від 07.03.2013 року про продаж або отримання вартості своєї частки у статутному капіталі ТДВ "Дубенська СПМК-7".
Заявник стверджує, що 14.03.2013 року на позачергових Загальних Зборах Учасників ТДВ "Дубенська СПМК-7" вирішено реалізувати для Дудко Любов Іванівни згідно експертної оцінки на умовах договору купівлі-продажу частину майнового комплексу в складі нерухомого майна, що включає будівлі: прохідну площею 8,1 м2 , виробничу майстерню площею 936,1 м2, з підсобним складським приміщенням площею 39,1 м2, гараж з профілакторієм площею 412 м2, операторську площею 11,3 м2, земельну ділянку площею 9119 м2 і знаходиться за адресою: вул.Грушевського, 112, м. Дубно, Рівненська область. Крім того, заявник зазначає, що на позачергових Загальних Зборах 14.03.2013 року грубо порушено його права як Учасника Товариства. На зборах розглядалася його заява про намір скористатися своїм переважним правом Учасника Товариства придбати майно, винесене Загальними Зборами на продаж (розділ 1 ("Розгляд заяв") протоколу №13 від 14.03.2013 року). В порушення вимог діючого законодавства дані пропозиції, викладені у його заяві, було вирішено відхилити. Однак, на думку заявника він, як Учасник ТДВ "Дубенська СПМК-7" має переважне право на придбання майна, що ним реалізується. У реалізації даного права, на думку заявника, йому було безпідставно відмовлено, так само було відмовлено ще одному з Учасників Товариства - Герасимчуку М. О., який виявив намір приймати участь у тендері з купівлі майнового комплексу та земельної ділянки. Із заявою про намір придбати виставлене на продаж майно звернувся і Пасічник В.В. (представник інтересів інших Учасників Товариства за довіреністю), зазначаючи суттєво вищу від експертної оцінки суму, за яку він готовий придбати нерухомість, однак і йому було відмовлено. Заявник зазначає, що керівництвом було зроблено все, щоб не допустити інших Учасників Товариства до можливості придбати виставлене на продаж майно, навіть не зважаючи на той факт, що учасники висловлювали намір сплатити більшу суму, ніж третя особа - Дудко Л.І., котрій неправомірно була надана перевага в укладенні договору. Про недобросовісні наміри Правління на думку заявника свідчить навіть те, що продаж майна відбувався у дуже стислі строки, для затвердження умов продажу були скликані навіть позачергові збори, експертна оцінка вартості об'єктів була виготовлена за два тижні, з моменту подання покупцем пропозиції викупити майно навіть не пройшло 1 місяця, а інші заяви бажаючих придбати майно були неправомірно проігноровані, хоча вони містили умови, що були значно вигідніші для Товариства. Заявник стверджує, що на момент подачі заяви договір купівлі-продажу не укладений.
Відповідно до статті 43-4 Господарського процесуального кодексу України заява про вжиття запобіжних заходів розглядається не пізніше двох днів з дня її подання господарським судом, в районі діяльності якого належить провести ці процесуальні дії, з повідомленням заінтересованих осіб. Однак неявка їх не перешкоджає розглядові заяви.
Згідно пункту 7 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20 квітня 2007 року № 01-8/251 "Про деякі питання практики вжиття запобіжних заходів", частина перша статті 43-4 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує господарський суд повідомити заінтересованих осіб про розгляд судом заяви про вжиття запобіжних заходів. У зв'язку з цим необхідно мати на увазі таке.
Повідомлення заінтересованих осіб про час і місце розгляду заяви здійснюється господарським судом шляхом винесення відповідної ухвали з додержанням вимог статті 86 Господарського процесуального кодексу України, а в разі необхідності - також шляхом надіслання телефонограми, телетайпограми, використання засобів електронного зв'язку тощо.
Ухвалою від 28.02.2013 року суд призначив розгляд заяви про вжиття запобіжних заходів у судовому засіданні на 29.02.2013 року о 12:00 годин, про що телефонограмами суд повідомив заявника та керівника особи, щодо якої мають бути вжиті запобіжні заходи.
29.02.2013 року у судовому засіданні заявник та його представник заяву про вжиття запобіжних заходів підтримали та просили її задовольнити.
Керівник Товариства з додатковою відповідальністю "Дубенська спеціалізована пересувна механізована колона-7" 29.02.2013 року у судовому засіданні проти заяви про вжиття запобіжних заходів заперечила, зазначивши, що майно щодо якого заявник просить вжити запобіжні заходи відчужене третій особі згідно Договору купівлі-продажу нерухомого майна №812 від 27.03.2013 року.
Суд, розглянувши у судовому засіданні матеріали заяви про вжиття запобіжних заходів, заслухавши доводи та заперечення представників сторін, вважає, що заява про вжиття запобіжних заходів задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
У заяві про вжиття запобіжних Дідух Г.Ф. посилається на те що, накладення арешту на все нерухоме майно, що належить Товариству з додатковою відповідальністю "Дубенська спеціалізована пересувна механізована колона-7" унеможливить практику товариства продажу майна для конкретних наближених осіб за зниженими цінами, у зв'язку з чим товариство не зможе ні виділити заявнику відповідну частку майна, ні сплатити грошову суму, яка еквівалентна дійсній ринковій вартості частки Дідуха Г.Ф. у нерухомому майні ТДВ "Дубенська СПМК-7".
Відповідно до статті 43-1 Господарського процесуального кодексу України особа, яка має підстави побоюватись, що подача потрібних для неї доказів стане згодом неможливою або утрудненою, а також підстави вважати, що її права порушені або існує реальна загроза їх порушення, має право звернутися до господарського суду з заявою про вжиття передбачених статтею 43-2 Господарського процесуального кодексу України запобіжних заходів до подання позову.
Таким чином, заяву про вжиття запобіжних заходів може подати особа, яка: а) має підстави побоюватися, що подача потрібних для неї доказів стане неможливою або утрудненою; б) має підстави вважати, що її права порушені або існує реальна загроза їх порушення.
Отже, до подання заяви про вжиття запобіжних заходів особу спонукає її суб'єктивне уявлення про те, що в майбутньому може бути утруднене чи унеможливлене подання до суду доказів, або суб'єктивне уявлення про порушення чи загрозу порушення її права. Тобто певним чином подача заяви про запобіжні заходи є превентивним заходом запобігання порушенню права.
Пунктом 13 рекомендації президії Вищого господарського суду України від 10 червня 2004 року № 04-5/1107 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності" зазначається, що відповідно до пункту 4 частини першої статті 43-3 Господарського процесуального кодексу України заява про вжиття запобіжних заходів повинна містити обставини, якими заявник обґрунтовує необхідність вжиття запобіжних заходів.
У пункті 9 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20 квітня 2007 року №01-8/251 "Про деякі питання практики вжиття запобіжних заходів" встановлено, що у вирішенні питання про вжиття запобіжних заходів господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх застосування з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника; наявності зв'язку між конкретним видом запобіжних заходів і предметом відповідної позовної вимоги, яку заявник повинен подати у строк, встановлений частиною третьою статті 43-3 Господарського процесуального кодексу України; імовірності настання обставин, зазначених у статті 43-1 Господарського процесуального кодексу України; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів третіх осіб.
Достатньо обґрунтованим для вжиття запобіжних заходів є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду заходів. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
27.02.2013 року на чергових Загальні Збори Учасників ТДВ "Дубенська СПМК-7" згідно протоколу №12 Загальних Зборів Учасників вирішено продати частину майнового комплексу Товариства, зобов'язано правління і голову правління вирішувати питання продажу та заслухано голову Правління Вальчук Г.В. і ухвалено рішення про прийняття до розгляду заяви Дудко Л.І. про викуп частини майнового комплексу Товариства (будівлі прохідної, виробничої майстерні з підсобним складським приміщенням, гаража з профілакторієм, операторської, земельної ділянки для обслуговування даних будівель). Крім цього, вирішено винести рішення про затвердження відповідних домовленостей між покупцем та Правлінням Товариства на розгляд позачергових зборів 14.03.2013 року.
Згідно поданої через канцелярію суду Товариством з додатковою відповідальністю "Дубенська спеціалізована пересувна механізована колона-7" належним чином завіреної копії Договору купівлі-продажу нерухомого майна від 28.03.2013 року №812, укладеного між Товариством з додатковою відповідальністю "Дубенська спеціалізована пересувна механізована колона-7" та Дудко Віталієм Леонідовичем, що діяв від імені Дудко Любові Іванівни, на підставі рішення зборів учасників товариства від 27.02.2013 року та від 14.03.2013 року, відчужено нерухоме майно, щодо якої мають бути вжиті запобіжні заходи.
Тобто на момент розгляду заяви про вжиття запобіжних заходів ТДВ "Дубенська спеціалізована пересувна механізована колона-7" не являється власником нерухомого майна, щодо якого заявник просив вжити запобіжних заходів, відтак у суду відсутні підстави для накладення арешту на прохідну площею 8,1 м2, виробничу майстерню площею 936,1 м2, з підсобним складським приміщенням площею 39,1 м2, гараж з профілакторієм площею 412 м2, операторську площею 11,3 м2 .
Відповідно до п.6.1.10 Статуту Товариства з додатковою відповідальністю "Дубенська спеціалізована пересувна механізована колона-7" у разі прийняття більшістю учасників товариства, рішення про продаж майна Товариства цілісним майновим комплексом, кожний Учасник Товариства, який приймав участь в загальних зборах і голосував проти такого рішення, залишає за собою право отримання частки майна яка відповідає його процентній участі в Статутному фонді.
Як вбачається з матеріалів доданих до заяви про вжиття запобіжних заходів Загальними зборами ТДВ"Дубенська спеціалізована пересувна механізована колона-7" прийнято рішення щодо реалізації частини цілісного майнового комплексу.
Щодо накладення арешту на інше майно товариства заявником до матеріалів заяви не додано жодних доказів порушення прав заявника чи існування загрози їх порушення, також заявником належними та допустимими доказами не підтверджено наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування запобіжного заходу у вигляді арешту майна товариства.
Таким чином, заява Дідуха Г.Ф. про вжиття запобіжних заходів в частині накладення арешту на все нерухоме майно, що належить Товариству з додатковою відповідальністю "Дубенська спеціалізована пересувна механізована колона-7" є необґрунтованою.
Відповідно до статті 43-4 Господарського процесуального кодексу України, уразі відсутності підстав, встановлених статтею 43-1 Господарського процесуального кодексу України, а також невиконання вимог, передбачених частиною третьою цієї статті, господарський суд виносить ухвалу про відмову в задоволенні заяви про вжиття запобіжних заходів.
Отже, оцінивши всі обставини за правилами статті 43 Господарського процесуального кодексу України - за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд відмовляє у задоволенні заява Дідуха Г.Ф. про вжиття запобіжних заходів в частині накладення арешту на все нерухоме майно, що належить Товариству з додатковою відповідальністю "Дубенська спеціалізована пересувна механізована колона-7".
Щодо вимоги заявника про витребування належним чином завірених копій: Статуту товариства з додатковою відповідальністю "Дубенська спеціалізована пересувна механізована колона-7"; протоколів Загальних Зборів Учасників товариства з додатковою відповідальністю "Дубенська спеціалізована пересувна механізована колона-7" від 27.02.2013 року та від 14.03.2013 року; журналу реєстрації учасників Загальних Зборів від 27.02.2013 року та від 14.03.2013 року, слід зазначити, що разом із заявою про виття запобіжних заходів Дідухом Г.Ф. подано копії вищезгаданих: Статуту товариства з додатковою відповідальністю "Дубенська спеціалізована пересувна механізована колона-7"; протоколів Загальних Зборів Учасників товариства з додатковою відповідальністю "Дубенська спеціалізована пересувна механізована колона-7" від 27.02.2013 року та від 14.03.2013 року, відтак необхідність у витребуванні вказаних доказів відсутня. Щодо витребування журналу реєстрації вхідної кореспонденції Товариства з додатковою відповідальністю "Дубенська спеціалізована пересувна механізована колона-7", суд зазначає, що заявником не надано доказів в підтвердження викладених у заяві обставин, а саме, що подача потрібних для нього доказів стане згодом неможливою або утрудненою, а відповідно до приписів ст.33 ГПК України: кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За таких обставин, у задоволенні заяви Дідуха Г.Ф. про вжиття запобіжних заходів слід відмовити.
Судові витрати покладаються на заявника, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43-1, 43-2, 43-4, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Відмовити Дідуху Георгію Феофанович у задоволенні заяви про вжиття запобіжних заходів.
2. Ухвалу направити заявникові та особі, щодо якої просили вжити запобіжні заходи.
Суддя Мамченко Ю. А.