Провадження:22ц/790/508/13 Головуючий 1 інст. - Гуляєва Г.М.
Справа №2/2005/332/2012 Доповідач - Карімова Л.В.
Категорія - відшкодування шкоди
14 березня 2013 року судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - судді Карімової Л.В.,
суддів колегії: Бурлака І.В.,
Яцини В.Б.,
при секретарі Гопко А.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на рішення Борівського районного суду Харківської області від 22 листопада 2012 року по справі за позовом ОСОБА_5 , ОСОБА_6, ОСОБА_3 до ОСОБА_7, треті особи - Борівська державна нотаріальна контора, Борівська районна інспекція державного технічного нагляду Харківської обласної державної адміністрації, Комунальне підприємство Борівське бюро технічної інвентаризації, орган опіки та піклування Борівської районної державної адміністрації про визнання частково недійсними свідоцтв про право на спадщину,
У жовтні 2012 року ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 звернулись до суду з вищевказаним позовом, який при розгляді справи уточнили.
Просили визнати частково недійсними свідоцтва про право на спадщину після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8, видані Борівською державною нотаріальною конторою 28.03.2012р., а саме:
- зареєстроване в реєстрі № 464 на житловий будинок з надвірними будівлями, який знаходиться у АДРЕСА_1, на земельній ділянці, яка знаходиться на території Борівської селищної ради Борівського району Харківської області;
- зареєстроване в реєстрі за №467 на нежитлову будівлю, яка знаходиться у АДРЕСА_2 на земельній ділянці, яка знаходиться на території Борівської селищної ради Борівського району Харківської області;
- зареєстроване в реєстрі за №488 на автомобіль марки ВАЗ-21214, кузов НОМЕР_7, реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований у ВРЕР №2 ГУМВСУ м.Харків 29.01.2008р, який належав померлому на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_8, виданого ВРЕР №2 ГУМВСУ м.Харків 29.01.2008р., оцінкою 44155,05 грн.;
- зареєстроване в реєстрі за №485 на автомобіль марки ГАЗ-5201, рік випуску 1985, шасі НОМЕР_15 реєстраційний номер НОМЕР_16 зареєстрований в Ізюмському МРЕВ ДАІ ГУМВС України в Харківській області 02.07.2004р., що належав померлому на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_7, виданого Ізюмським МРЕВ ДАІ ГУМВСУ в Харківській області 02.07.2004р., оцінкою 4579,15 грн.;
- зареєстроване в реєстрі за №482 на автомобіль марки ВАЗ -21213, рік випуску 2002, кузов НОМЕР_9 реєстраційний номер НОМЕР_2, зареєстрований в МРЕВ ДАІ ГУМВС України в Харківській області 02.07.2004р., що належав померлому на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_12, виданого Ізюмським МРЕВ ДАІ ГУМВСУ в Харківській області 21.08.2004р., оцінкою 23424,81 грн.;
- зареєстроване в реєстрі за №479 на трактор колісний марки Т-150К, рік випуску 1993, двигун НОМЕР_11, заводський НОМЕР_10, реєстраційний НОМЕР_13 зареєстрований в Борівській районній інспекції державного технічного нагляду ХОДА 04.12.2010р., належного померлому на підставі свідоцтва про реєстрацію машини НОМЕР_14, виданого Борівською районною інспекцією державного технічного нагляду ХОДА 04.12.2010р., оцінкою 35913,99 грн.;
- зареєстроване в реєстрі за №479 на причеп марки ПРТ-10, рік випуску 1989, заводський НОМЕР_27, реєстраційний НОМЕР_28, зареєстрований в Борівській районній інспекції державного технічного нагляду ХОДА 16.02.2004р., належного померлому на підставі свідоцтва про реєстрацію машини НОМЕР_14, виданого Борівською районною інспекцією державного технічного нагляду ХОДА 16.02.2004р., оцінкою 13376,30 грн.;
- зареєстроване в реєстрі за № 473 на трактор марки МТЗ-80.1, рік випуску 1998, двигун НОМЕР_17 заводський НОМЕР_18 реєстраційний НОМЕР_19 зареєстрований в Борівській районній інспекції державного технічного нагляду ХОДА 19.04.2004р., належного померлому на підставі свідоцтва про реєстрацію машини НОМЕР_20 виданого Борівською районною інспекцією державного технічного нагляду ХОДА 19.04.2004р., оцінкою 52794,50 грн.;
- зареєстроване в реєстрі за №470 на трактор марки МТЗ-80, рік випуску 1988, двигун НОМЕР_22,№ машини НОМЕР_23 реєстраційний НОМЕР_21, зареєстрований в Борівській районній інспекції державного технічного нагляду ХОДА 04.02.2003р., належного померлому на підставі свідоцтва про реєстрацію машини НОМЕР_20 виданого Борівською районною інспекцією державного технічного нагляду ХОДА 04.02.2003р., оцінкою 29461,25 грн.;
- 3ареєстроване в реєстрі за №491 на зернозбиральний комбайн ДОН1500, рік випуску 1989, двигун НОМЕР_24, № машини НОМЕР_29, реєстраційний НОМЕР_25, зареєстрований в Борівській районній інспекції державного технічного нагляду ХОДА 01.03.2005р.., належного померлому на підставі свідоцтва про реєстрацію машини НОМЕР_26, виданого Борівською районною інспекцією державного технічного нагляду ХОДА 01.03.2005р., оцінкою 58074,65 грн.
Також просили визнати частково недійсними свідоцтва про право на спадщину, видані на 1\3 частку вказаного спадкового майна ОСОБА_10, зареєстровані в реєстрі відповідно за номерами: 494, 497, 512, 518, 515, 506, 503, 500, 521.
Визнати 1\2 частку вищезазначеного майна спадковою масою після смерті ОСОБА_11 (яка є дочкою подружжя ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та матір'ю ОСОБА_3.) та визнати за ними право власності на спадкове майно, що залишилось після смерті ОСОБА_11, по 1\3 за кожним на майно, зазначене у оскаржуваних свідоцтвах про право на спадщину.
Позивачі посилались на те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_11, яка на час смерті знаходилась у шлюбі з ОСОБА_8 і проживала разом з ним та сином ОСОБА_3 в спільному будинку за адресою: АДРЕСА_1 Після смерті ОСОБА_11 відкрилась спадщина на частку спільного сумісного майна, придбаного нею під час шлюбу з ОСОБА_8
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_8, після смерті якого відкрилась спадщина, яка складається із рухомого та нерухомого майна, що було зареєстровано на його ім'я і придбане під час шлюбу з ОСОБА_11
Із заявами про прийняття спадщини звернулись до нотаріальної контори син померлого ОСОБА_3, мати померлого - ОСОБА_12, та мати неповнолітньої ОСОБА_10, щодо якої ОСОБА_8 записаний батьком - ОСОБА_7. ОСОБА_12 відмовилась від своєї частки у спадщині на користь ОСОБА_3
28.03.2012р. Борівською державною нотаріальною конторою було видано свідоцтва про право на спадщину на ім'я ОСОБА_3 та ОСОБА_10 відповідно у 2\3 та 1\3 часток спадкового майна.
Позивачі вважали, що свідоцтва про право на спадщину видані незаконно, оскільки все майно, на яке було видано свідоцтва про право на спадщину, є спільним сумісним майном подружжя померлих ОСОБА_10, і нотаріус не мала права видавати свідоцтва про право на спадщину на спільне майно, набуте подружжям під час шлюбу, незважаючи на смерть обох з подружжя.
Позивачі зазначали, що всі вони є особами, які прийняли спадщину, оскільки позивач ОСОБА_3 на момент смерті матері ОСОБА_11 мешкав разом із нею, разом з батьком (померлим ОСОБА_8 ) прийняв спадщину та вступив в управління нею, оскільки вся спеціальна техніка використовувалась у діяльності Фермерського господарства «Зібог», яке було власністю ОСОБА_8, а у житловому будинку по АДРЕСА_1 де зареєстроване це господарство, сім'я ОСОБА_8 мешкала разом.
Батьки померлої ОСОБА_11 - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на момент її смерті були непрацездатними (пенсіонерами за віком) і тому є особами, які прийняли спадщину незалежно від подання заяви про її прийняття.
Відповідач ОСОБА_7, яка діє в інтересах малолітньої спадкоємиці ОСОБА_10, позов не визнала за його необґрунтованістю.
Представник третьої особи - Борівської державної нотаріальної контори Харківської області ОСОБА_13 пояснила, що після смерті ОСОБА_11 до державної нотаріальної контори за консультацією або оформленням спадщини ніхто не звертався, заяв про прийняття або відмову від спадщини на протязі встановлених законом шести місяців не подавали, про виділ частки майна померлої у спільній сумісній власності ніхто з позивачів не звертався. Під час оформлення спадщини після смерті ОСОБА_8 між спадкоємцями чи їх представниками непорозумінь щодо часток у майні померлого не виникало.
Представник третьої особи - органу опіки і піклування Борівської райдержадміністрації - посилався на те, що майнові права малолітньої ОСОБА_10 повинні бути захищені відповідно до діючого законодавства.
Розгляд справи відбувся за відсутністю представників третіх осіб: Борівської районної інспекції державного технічного нагляду Харківської обласної державної адміністрації та КП Борівське бюро технічної інвентаризації.
Рішенням Борівського районного суду Харківської області від 22 листопада 2012 року у задоволенні позову ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3 відмовлено.
На вказане рішення ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідністю висновків суду обставинам справи, порушення вимог матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.
Посилається на порушення судом першої інстанції вимог ст.ст. 60,63,73 СК України, оскільки спірне майно є спільною сумісною власністю його батьків, і він відповідно до ст. 1268 ЦК України як спадкоємець першої черги, який проживав разом з матір'ю на час її смерті, фактично прийняв спадщину, оскільки не звертався до нотаріальної контори із заявою про відмову від її прийняття.
Вислухавши пояснення учасників процесу, що з'явилися до суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції - зміні, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом (ч.2).
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у засіданні (ч.3).
Між тим оскаржуване рішення суду першої інстанції в повному обсязі не відповідає вказаним вимогам закону.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що позивачі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в установлений законом строк не звернулися до нотаріальної контори з відповідною заявою після смерті дочки ОСОБА_11, не проживали на час її смерті разом з спадкодавцем, тому не прийняли спадщину в установленому законом порядку.
Крім того суд вважав, що ОСОБА_3, хоча і проживав на час смерті з матір'ю однією сім'єю, був повнолітнім і мав можливість самостійно або через представника звернутися до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, однак вказаних дій не вчинив, тому пропустив строк для прийняття спадщини. При цьому до суду з позовом про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини він не звертався, а сам померлий ОСОБА_8 письмової згоди на виділ частки ОСОБА_11 в спільному майні подружжя до нотаріальної контори не надавав.
Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 та ОСОБА_6, оскільки такі висновки суду ґрунтуються на матеріалах справи та вимогах ст.ст. 1261,1268- 1270,1272 ЦК України.
Між тим судова колегія не може погодитися з висновками районного суду щодо відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3, оскільки такі висновки зроблені з порушенням вимог матеріального права.
Як встановлено судом першої інстанції та не оспорювалося сторонами та їх представниками в суді першої та апеляційної інстанції ОСОБА_8 та ОСОБА_11 28.04.1990р. уклали шлюб, від якого народився син ОСОБА_3
ОСОБА_3 на момент смерті ОСОБА_11 мешкав у АДРЕСА_1 разом із батьком ОСОБА_8 та матір'ю ОСОБА_11, під час шлюбу яких було придбано майно, у тому числі:
- жилий будинок з надвірними будівлями у АДРЕСА_1 розташований на земельній ділянці, яка знаходиться на території Борівської селищної ради Борівського району Харківської області;
- автомобіль марки ВАЗ-21214, кузов НОМЕР_7, реєстраційний номер НОМЕР_1;
- автомобіль марки ГАЗ-5201, рік випуску 1985, шасі НОМЕР_15 реєстраційний номер НОМЕР_16 зареєстрований в Ізюмському МРЕВ ДАІ ГУМВС України в Харківській області 02.07.2004р. ;
- автомобіль марки ВАЗ -21213, рік випуску 2002, кузов НОМЕР_9 реєстраційний номер НОМЕР_2, зареєстрований в МРЕВ ДАІ ГУМВС України в Харківській області 02.07.2004р.;
- причеп марки ПРТ-10, рік випуску 1989, заводський НОМЕР_27, реєстраційний НОМЕР_28, зареєстрований в Борівській районній інспекції державного технічного нагляду ХОДА 16.02.2004р.;
- трактор марки МТЗ-80.1, рік випуску 1998, двигун НОМЕР_17 заводський НОМЕР_18 реєстраційний НОМЕР_19 зареєстрований в Борівській районній інспекції державного технічного нагляду ХОДА 19.04.2004р.;
- трактор марки МТЗ-80, рік випуску 1988, двигун НОМЕР_22,№ машини НОМЕР_23 реєстраційний НОМЕР_21, зареєстрований в Борівській районній інспекції державного технічного нагляду ХОДА 04.02.2003р.;
- зернозбиральний комбайн ДОН1500, рік випуску 1989, двигун НОМЕР_24, № машини НОМЕР_29, реєстраційний НОМЕР_25, зареєстрований в Борівській районній інспекції державного технічного нагляду ХОДА 01.03.2005р.
Зазначене майно відповідно до вимог ст.ст. 61, 70 СК України є об'єктом права спільної сумісної власності цього подружжя.
ОСОБА_11 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 Сторонами не заперечується, що із заявами про відмову від спадщини після померлої ОСОБА_11 ніхто з позивачів до нотаріальної контори не звертався. Заповіт ОСОБА_11 не залишила.
Відповідно до ст. 1226 ЦК частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.
Відповідно до ч. 1 ст..1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Оскільки ОСОБА_3 постійно проживав на момент смерті з ОСОБА_15 та не подавав до нотаріальної контори заяву про відмову від спадщини після смерті матері, він відповідно до вимог ст.1268 ЦК України вважається спадкоємцем, який прийняв спадщину.
Висновки суду першої інстанції про те, що ОСОБА_3 пропустив строк для прийняття спадщини і не звертався до суду з позовом про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини не ґрунтуються на вказаній нормі закону та вимогах
ч.3 ст.1296 та ч.1 ст. 1298 ЦК України.
Вищезазначене свідчить тільки про те, що право власності на нерухоме майно (частину житлового будинку АДРЕСА_1) спадкоємцем ОСОБА_3 буде набуте тільки після отримання ним свідоцтва про право власності на це нерухоме майно.
З досліджених матеріалів справи вбачається, що померлий ОСОБА_8 як один з подружжя є спадкоємцем першої черги померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 дружини ОСОБА_11, спадщину фактично прийняв,оскільки був зареєстрований та мешкав на момент смерті ОСОБА_11 разом з нею. Письмових заяв про заперечення проти виділу частки ОСОБА_11 з придбаного у шлюбі майна не залишив.
Посилання ОСОБА_3 на усну відмову в оформленні спадкової справи та видачі свідоцтва про право на спадщину є такими, що не підтверджені матеріалами справи, а отже він не позбавлений можливості звернутись до нотаріальної контори за оформленням свідоцтва про право на спадщину після померлої матері.
Частка спадкового майна, яке було набуто подружжям під час шлюбу, після смерті ОСОБА_11 розподілялася між спадкоємцями першої черги за законом ОСОБА_8 та ОСОБА_3 порівну - по 1\4 частки спірного майна.(1\2: 2=1\4).
За таких обставин судова колегія вважає, що за ОСОБА_3 слід визнати в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_11 право власності на 1\4 частину зазначеного нижче майна: житловий будинок з надвірними будівлями, який знаходиться у АДРЕСА_1 на земельній ділянці, яка знаходиться на території Борівської селищної ради Борівського району Харківської області, на автомобіль марки ВАЗ-21214 реєстраційний номер НОМЕР_1, автомобіль марки ГАЗ-5201 реєстраційний номер НОМЕР_16, на автомобіль марки ВАЗ -21213 реєстраційний номер НОМЕР_2, на причеп марки ПРТ-10 реєстраційний НОМЕР_30, на трактор марки МТЗ-80.1, реєстраційний НОМЕР_19 на трактор марки МТЗ-80, реєстраційний НОМЕР_21, на зернозбиральний комбайн ДОН1500 реєстраційний НОМЕР_25.
До спадкового майна, зазначеного ОСОБА_3 в позові як спільне майно подружжя, не належить спірне майно: нежитлова будівля, яка знаходиться у АДРЕСА_2 на земельній ділянці, на території Борівської селищної ради Борівського району Харківської області та трактор колісний марки Т-150К, реєстраційний НОМЕР_13 які були набуті ОСОБА_8 після смерті ОСОБА_11
Тому у задоволенні позову ОСОБА_3 в частині визнання за ним права власності на 1\4 частину цього майна в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_11 слід відмовити.
Після смерті ОСОБА_8, померлого ІНФОРМАЦІЯ_4, якому належало 3\4 частини вказаного спірного майна спадкоємцями першої черги за законом є його діти: ОСОБА_3 та неповнолітня ОСОБА_10 (які прийняли спадщину, подавши про це заяву до нотаріальної контори) та мати померлого ОСОБА_12, яка відмовилася від прийняття спадщини на користь онука ОСОБА_3
Відповідно до ч.1 ст.1267, ч.3 ст. 1275 ЦК України розмір часток спадкоємців ОСОБА_3 та неповнолітньої ОСОБА_10 після смерті їх батька ОСОБА_8 складатимуть наступним чином: за ОСОБА_3 слід визнати право власності на 2\4 частки, а за ОСОБА_10 - 1\4 частка.
У зв'язку з чим видані Борівською державною нотаріальною конторою свідоцтва про право на спадщину за законом від 28.03.2012р. відповідно на 2\3 та 1\3 частки слід визнати частково недійсними.
Оскільки позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково, відповідно до вимог ст.. 88 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір» з відповідача ОСОБА_10 в особі її законного представника ОСОБА_7 підлягає стягненню в дохід держави недоплачений судовий збір в сумі в сумі 769 гривень 41 копійка.
Керуючись ст.ст. 303, 304, п. 3 ч. 1 ст. 307, ст. ст. 309, 313,314, 316, 317, 319, 324 ЦПК України, судова колегія
Апеляційну скаргу задовольнити частково.
Рішення Борівського районного суду Харківської області від 22 листопада 2012 року змінити, скасувавши його в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 про визнання частково недійсними свідоцтва про право на спадщину та визнання права на частину спадкового майна після смерті матері ОСОБА_11.
Позов ОСОБА_3 задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_3 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_11, померлої 10 вересня 2008 року, право власності на 1\4 частини наступного майна:
- житловий будинок з надвірними будівлями, розташований в АДРЕСА_1 на земельній ділянці, яка знаходиться на території Борівської селищної ради Борівського району Харківської області;
- автомобіль марки ВАЗ-21214, кузов НОМЕР_7, реєстраційний номер НОМЕР_6, зареєстрований у ВРЕР №2 ГУМВСУ м. Харків 29.01.2008р на ім'я ОСОБА_8 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_8 виданого ВРЕР №2 ГУМВСУ м. Харків 29.01.2008р.,
- автомобіль марки ВАЗ -21213, рік випуску 2002, кузов НОМЕР_9, реєстраційний номер НОМЕР_2, зареєстрований в МРЕВ ДАІ ГУМВС України в Харківській області 02.07.2004р на ім'я ОСОБА_8 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_12, виданого Ізюмським МРЕВ ДАІ ГУМВСУ в Харківській області 21.08.2004р.;
- причеп марки ПРТ-10, рік випуску 1989, заводський НОМЕР_27, реєстраційний НОМЕР_30, зареєстрований в Борівській районній інспекції державного технічного нагляду Харківської обласної державної адміністрації 16.02.2004р. на ім'я ОСОБА_8 на підставі свідоцтва про реєстрацію машини НОМЕР_14, виданого Борівською районною інспекцією державного технічного нагляду Харківської обласної державної адміністрації 16.02.2004р.;
- трактор марки МТЗ-80.1, рік випуску 1998, двигун НОМЕР_17 заводський НОМЕР_18 реєстраційний НОМЕР_19 зареєстрований в Борівській районній інспекції державного технічного нагляду Харківської обласної державної адміністрації 19.04.2004р., на ім'я ОСОБА_8 на підставі свідоцтва про реєстрацію машини НОМЕР_20 виданого Борівською районною інспекцією державного технічного нагляду Харківської обласної державної адміністрації 19.04.2004р.;
- трактор марки МТЗ-80, рік випуску 1988, двигун НОМЕР_22,№ машини НОМЕР_23 реєстраційний НОМЕР_21, зареєстрований в Борівській районній інспекції державного технічного нагляду Харківської обласної державної адміністрації 04.02.2003р., на ім'я ОСОБА_8 на підставі свідоцтва про реєстрацію машини НОМЕР_20 виданого Борівською районною інспекцією державного технічного нагляду Харківської обласної державної адміністрації 04.02.2003р.,
- зернозбиральний комбайн ДОН1500, рік випуску 1989, двигун НОМЕР_24, № машини НОМЕР_29, реєстраційний НОМЕР_25, зареєстрований в Борівській районній інспекції державного технічного нагляду Харківської обласної державної адміністрації 01.03.2005р. на ім'я ОСОБА_8 на підставі свідоцтва про реєстрацію машини НОМЕР_26, виданого Борівською районною інспекцією державного технічного нагляду Харківської обласної державної адміністрації 01.03.2005р.,
- автомобіль марки ГАЗ-5201, рік випуску 1985, шасі НОМЕР_15 реєстраційний номер НОМЕР_16 зареєстрований в Ізюмському МРЕВ ДАІ ГУМВС України в Харківській області 02.07.2004р. на ім'я ОСОБА_8 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_7, виданого Ізюмським МРЕВ ДАІ ГУМВСУ в Харківській області 02.07.2004р.
Визнати за ОСОБА_3 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_8, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності на 2\4 частини вищевказаного спадкового майна.
Визнати частково недійсними свідоцтва про право власності на спадщину за законом після смерті ОСОБА_8, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ( спадкова справа № 104/2011). Видані державним нотаріусом Борівської державної нотаріальної контори ОСОБА_13 28 березня 2012 року:
- на ім'я ОСОБА_3 на 2/3 частин зазначеного в цьому рішенні спадкового майна за реєстровими номерами: 464, 470, 473, 482, 485, 488, 491, 479 - в частині причепу марки ПРТ-10;
- на ім'я ОСОБА_10 на 1/3 частини цього ж спадкового майна за реєстровими номерами: 494, 500, 503, 512, 515, 518, 521, 509 - в частині причепу марки ПРТ-10;
Визнати за ОСОБА_3 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_8, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності на 2\4 частини вищевказаного спадкового майна.
В іншій частині рішення Борівського районного суду Харківської області від 22 листопада 2012 року залишити без змін.
Стягнути в дохід держави судовий збір з ОСОБА_7 в сумі 769 (сімсот шістдесят дев'ять) гривень 41 копійка
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання цим рішенням законної сили.
Головуючий:
Судді: