Провадження № 22ц/790/499/13 Головуючий 1 інст. -Клименко О.І.
Справа № 2024/1406/2012
Категорія:відшкодування шкоди Доповідач - Карімова Л.В.
18 березня 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - судді Карімової Л.В.,
суддів колегії: Бурлака І.В.,
Яцини В.Б.,
при секретарі Гопко А.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Ленінського районного суду міста Харкова від 16 листопада 2012 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, третя особа - Публічне акціонерне товариство (ПАТ) «Страхова компанія «Статус» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
14.02.2011 року по провулку Піскуновському в місті Харкові відбулася дорожньо - транспортна пригода (ДТП) за участю автомобілів ВАЗ-2106 реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_3 та під його керуванням та автомобілю «Ford Sierra» реєстраційний номер НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_4 під керуванням його сина ОСОБА_5, під час якої було пошкоджено автомобіль позивача.
Постановою Ленінського районного суду м. Харкова від 16.03.2011 року ОСОБА_3 був визнаний винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
У липні 2012 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_3 матеріальної шкоди в розмірі 5555 грн. 28 коп. та моральної шкоди в сумі 10000 грн. 00 коп., спричиненої йому діями відповідача внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди, оскільки автомобіль зазнав значних механічних ушкоджень, а йому було заподіяно шкоду в розмірі 17609 грн. 89 коп. відповідно до висновку № 127/11 від 17.02.2011 року експерта-товарознавця.
Цивільна відповідальність ОСОБА_3 застрахована в СК «Статус», якою 23.05.2011 року йому (ОСОБА_4А.) було виплачено страхове відшкодування в розмірі 6780 грн. 24 коп., а ОСОБА_3 - виплатив франшизу в розмірі 1000 грн., а всього виплачено - 7780 грн. 24 коп.
Однак при ремонті пошкодженого автомобіля ним фактично було затрачено згідно квитанцій по сплаті ремонтних робіт 13116 грн. 63 коп., а різниця між розміром реальних витрат та сумою страхового відшкодування складає 5336,39 грн., які повинен відшкодувати ОСОБА_3
Посилався й на те, що вказаною ДТП йому була заподіяна і моральна шкода в розмірі 10000 грн., оскільки з непридатністю автомобіля до експлуатації повністю порушився його звичайний спосіб життя, була принижена його ділова репутація, він був позбавлений можливості користуватися садовою ділянкою, в повній міри займатися лікуванням свого тестя, який переніс тяжку хворобу і потребував постійного відвідування лікарні.
Відповідач ОСОБА_3 проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що відповідно до укладеного страхового договору між ним та СК « Статус» остання в повному обсязі відшкодувала позивачу завданні збитки.
Представник ПАТ « СК «Статус» надав до суду заперечення на позов, в яких зазначив, що страховою компанією згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА /1876283 від 04.02.2011 р. та звіту автотоварознавчого дослідження № 127 від 17.02.2011 р. ОСОБА_4 було виплачене страхове відшкодування в сумі 6780 грн. 24 коп. При цьому ст..32 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільної - правової відповідальності власників транспортних засобів» не передбачено відшкодування страховиком витрат, пов'язаних з втратою товарного вигляду, відшкодування моральної шкоди не передбачене чинним законодавствам і полісом страхування цивільно - правової відповідальності.
Рішенням Ленінського районного суду міста Харкова від 16 листопада 2012 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено частково: на його користь з ОСОБА_3 стягнуто заподіяну матеріальну шкоду в розмірі 5555 грн. 28 коп. та моральну шкоду в розмірі 5000 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати це рішення та закрити провадження у справі.
Вказує, що судом дана неправильна оцінка розміру відновлюваного ремонту, який складає 8440 грн., і який не оспорював позивач. Вважає, що при відновлюваному ремонті мали місце витрати, не пов'язані з заподіяною ним шкодою, тому і сума витрат перевищила сплачену.
Зазначає, що при стягненні моральної шкоди суд не врахував всі обставини справи, у тому числі і його матеріальне становище.
Вислухавши пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції - зміні, з наступних підстав.
Як встановлено районним судом та підтверджується дослідженими ним матеріалами справи 14.02.2011 року сталася вищевказана ДТП з вини ОСОБА_3, в результаті якої був пошкоджений належний ОСОБА_4 автомобіль.
Вказані обставини підтверджуються постановою Ленінського районного суду м. Харкова від 16.03.2011 року, відповідно до якої ОСОБА_3 був визнаний винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, і згідно ч.4 ст. 61 ЦПК України не потребують доказуванню у вказаній цивільній справі.
Відповідно до укладеного 04.02.2011 між ОСОБА_3 та ПАТ « СК Статус» договору про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників транспортних засобів, згідно вимог ст.ст. 9, 12, 29,32, 34 Закону України « Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності наземних транспортних засобів» страховою компанією було виплачено відшкодування в сумі 6780 грн. відповідно до звіту № 127 від 17.02.2011 року суб'єкта оціночної діяльності ОСОБА_6 про визначення вартості відновлювальних робіт з урахуванням коефіцієнту 0,70 фізичного зносу частин автомобіля, належного ОСОБА_7 та виплачено 1000 грн. франшизи відповідачем ОСОБА_3
Стягуючи з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 5336 грн. 39 коп.-
різницю. між реальними витратами, понесеними останнім на ремонт автомобіля та сумою, яка була відшкодована страховою компанією, з урахуванням сплаченої відповідачем франшизи, районний суд обґрунтовано виходив з наданих позивачем доказів пронесених ним витрат на відновлюваний ремонт транспортного засобу в сумі 13116,63 грн. відповідно до заказів - нарядів № ЗиФ -263931 від 21.02.2011 р. та № ЗиФ-267783 від 25.06.2011 р. та доданих до них чеків.
Такі висновки суду першої інстанції ґрунтуються на вимогах п.1 ч.1 ст. 1188 ЦК України та ст. 1194 ЦК України та відповідають загальній сумі відновлюваного ремонту належного ОСОБА_4 пошкодженого автомобіля в сумі 17609,89 грн., визначеною спеціалістом-товарознавцем у висновку № 127 від 17.02.2011 року.
Як у суді першої так і апеляційної інстанції ОСОБА_3 та його представником не надано доказів, які б відповідно до вимог ст.ст. 58-60 ЦПК України спростували зазначені в оскаржуваному судовому рішенні докази.
За таких обставин судова колегія вважає, що рішення районного суду в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 матеріальних збитків слід залишити без змін, а доводи апеляційної скарги - без задоволення.
Однак судова колегія вважає, що оскаржуване рішення в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 моральної шкоди підлягає зміні.
Зазначаючи, що позивачу спричинено моральну шкоду, що полягає в душевних стражданнях, які зазнав ОСОБА_4 внаслідок пошкодження автомобіля і непридатністю його до експлуатації, що потягло за собою порушення звичайного способу життя, приниження його ділової репутації, позбавлення можливості користуватися садовою ділянкою та в повній міри займатися лікуванням свого тестя, який переніс тяжку хворобу і потребував постійного відвідування лікарні, суд першої інстанції на порушення вимог ст.ст. 23, 1167 ЦК України не врахував, що позивачем не доведено обсяг зазначених ним душевних страждань.
У зв'язку з чим судова колегія вважає, що рішення районного суду в частині стягнення з відповідача моральної шкоди підлягає зміні і відповідно до встановлених фактів наявності спричиненої ОСОБА_8 моральної шкоди вважає її достатнім розміром 2000 грн.
Рішення районного суду в частині визначення судових витрат відповідає вимогам ст. 88 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 303, 304, п. 3 ч. 1 ст. 307, ст. ст. 309, 313, 314, 316, 317, 319, 324 ЦПК України, судова колегія
Апеляційну скаргу задовольнити частково.
Рішення Ленінського районного суду міста Харкова від 16 листопада 2012 року змінити, зменшивши стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 моральної шкоди з 5000 (п'ять тисяч) гривень до 2000 (дві тисячі) гривень.
В іншій частині рішення районного суду залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання цим рішенням законної сили.
Головуючий:
Судді: