Справа № 357/3905/13-ц
6/357/113/13
Категорія
29 березня 2013 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Шовкопляс О. П. ,
при секретарі - Кузьменко Т. Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні БІлоцерківського міськрайонного суду Київської області головного державного виконавця районного відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Шпильового М.В. про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, суд, -
Головний державний виконавець районного відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Шпильовий М.В звернувся до суду із поданням про визначення частки майна боржника ОСОБА_2, а саме автомобіля DADI модель BDD1022SE д.н.з. НОМЕР_1, яка належить ОСОБА_3.
Судовм встановлено, що на виконанні у Білоцерківському РВ ДВС БМУЮ знаходиться виконавчий лист № 1003/10145/12 виданий 23.07.2012 року Білоцерківським міськрайонним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 25 984 грн. заборгованості.
В судовому засіданні державний виконавець підтримав подання.
В судовому засіданні стягувач ОСОБА_5 вважає, що подання підлягає задоволенню.
В судове засідання боржник не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не відому.
Так,, згідно ст.379 ЦПК України, питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, вирішується судом за поданням державного виконавця.
Відповідно до ст.ст.366, 371 ЦК України, кредитор співвласника, що є у спільній частковій чи спільній сумісній власності, у разі недостатності у нього іншого майна, на яке може бути звернене стягнення, може пред'явити позов про виділ частки із спільного майна в натурі для звернення стягнення на неї. У разі неможливості виділу в натурі частки із спільного майна або заперечення інших співвласників проти такого виділу кредитор має право вимагати продажу боржником своєї частки у праві спільної власності з направленням суми виторгу на погашення боргу. У разі відмови боржника від продажу своєї частки у праві спільної власності або відмови інших співвласників від придбання частки боржника кредитор має право вимагати продажу цієї частки з публічних торгів або переведення на нього прав та обов'язків співвласника-боржника, з проведенням відповідного перерахунку.
Відповідно до положень частини 6 статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження. У разі якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.
Згідно з вимогами ст.60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважних причин (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо)самостійного заробітку (доходу).
Дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.(с. 63 СК України).
Згідно з ч.1 ст.73 СК України та ч.6 ст.50 Закону України «Про виконавче провадження»за зобов'язаннями одного з подружжя стягнення може бути накладено лише на його особисте майно і на частку у праві спільної сумісної власності подружжя, яка виділена йому в натурі. У випадках, коли частка боржника в натурі не виділена, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.
Порядок визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, встановлено ст. 379 ЦПК України.
Однак, з матеріалів справи не вбачається, що вказаний транспортний засіб є спільною сумісною власністю подружжя, оскільки до матеріалів подання не подано доказів, які б посвідчували факт перебування ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в зареєстрованому шлюбі, що вказаний автомобіль був придбаний в пероді шлюбу, з матеріалів подання не вбачається, що вказаний автомобіль належить на праві спільної сумісної власності, так як законодавством передбачено випадки, коли майно не може бути віднесено до спільної сумісної власності подружжя, а є власністю лише одного з подружжя.
Крім того, з матеріалів подання не вбачається, що державним виконавцем було вжито всіх процесуальних заходів щодо встановлення майна, яким ОСОБА_2 одноособово володіє на праві приватної власності, перш ніж вдаватись до необхідності виділення частки з майна боржника, яким вона володіє спільно з іншими особами.
Щодо можливого запезпечення позову шляхом накладення арешту на автомобіль DADI модель BDD1022SE д.н.з. НОМЕР_1, яка належить ОСОБА_3, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні данного клопотання з наступних підстав.
Так, відповідно до ст.151 ЦПК України, забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо не вжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Відповідно до вимог ч. 1 п. 1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.
Таким чином, враховуючи, що в поданні повною мірою не зазначено обставин, які унеможливлюють звернення стягнення на майно, яким володіє ОСОБА_2 одноособово, суд вважає, що в задоволенні подання головного державного виконавця районного відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Шпильового М.В. про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 151-153, 379 ЦПК України, ст.ст.366,371 ЦК України, суд ,-
У задоволенні подання головного державного виконавця районного відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Шпильового М.В. про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами- відмовити за безпідставністю.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга може бути подана протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя О. П. Шовкопляс