Справа № 359/2525/13-ц
Провадження №2/359/1282/2013
Бориспільський міськрайонний суд Київської області
2 квітня 2013 року м. Бориспіль
Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді: Вознюка С.М.,
за участю секретаря Айрапетян Л.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду без технічної фіксації цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт» про стягнення заборгованості з заробітної плати, стягнення заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди, -
20.03.2013 року позивач звернулася до Бориспільського міськрайонного суду Київської області зазначеним позовом, в якому пояснила, що з 26 березня 2010 року по 06 лютого 2013 року, вона працювала в приватному акціонерному товаристві «Авіакомпанії «Аеросвіт» на посаді інженера SITA DCS Відділу підтримки SITA DCS Комплексу наземного обслуговування. 06 лютого 2013 року вона була звільнена у зв'язку зі скороченням штату працівників, на підтвердження цього є копія наказу №364-ос від 06.02.2013 року. Відповідно до наказу повинні були здійснити повний розрахунок, компенсацію за невикористану відпустку у кількості 21 календарних днів за відпрацьований період з 01.04.2012 року по 07.02.2013 року та виплатити вихідну допомогу в розмірі середньомісячної заробітної плати. Тому загальна сума заборгованості відповідача становить 23 984 грн. 42 коп. Враховуючи, що розмір середнього заробітку становить 7 264 грн. 75 коп. також просила стягнути з відповідача середній заробіток за весь час затримки розрахунку та до винесення судового рішення та завдану моральну шкоду в розмірі 5 000 грн.00 коп.
Позивач не з'явилася в судове засідання, але надала заяву в якій позовні вимоги підтримала, обставини вказані у позові підтвердила та просила слухати справу у її відсутність.
Відповідач в судове засідання не з'явилися про день, час та місце слухання справи повідомлені належним чином, у відповідності до ч. 5 ст. 74 ЦПК України, про причини неявки не повідомили, а тому суд прийняв рішення про заочний розгляд відповідно до ст.ст. 224, 225 ЦПК України, оскільки позивач проти такого порядку не заперечував.
Дослідивши матеріали справи, та витребувані документи, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню з наступних підстав.
Між позивачем та відповідачем склалися трудові правовідносини щодо оплати праці, які передбачені ст.ст. 47, 115, 117 Кодексу законів про працю України.
Відповідно до ст. 115 КЗпП України та ст. 24 Закону України „Про оплату праці", заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.
Встановлено, що ОСОБА_1 з 26 березня 2010 року по 06 лютого 2013 року позивач працювала в приватному акціонерному товаристві «Авіакомпанії «Аеросвіт» на посаді інженера SITA DCS Відділу підтримки SITA DCS Комплексу наземного обслуговування. 06 лютого 2013 року вона була звільнена у зв'язку зі скороченням штату працівників на підставі наказу №364-ос від 06.02.2013 року, (а.с.4).
З цього приводу позивачем доведено наявності трудових відносин постійного характеру в порядку, визначеному ст. 60 ЦПК України, в період до 06.02.2013 року, що підтверджується записом в трудовій книжці (а.с.9-10). 07.02.2013 року позивач вже не працювала, а тому розрахунок з ним повинен бути проведеним 08.02.2013 року, чого зроблено не було.
Судом встановлено, що при звільненні позивачу не виплачено заробітної плати, а також не проведено розрахунок при звільненні, чим відповідачем порушені вимоги статті 47 Кодексу законів про працю України.
Позивачем надана довідка №854 від 19.02.2013 року , що за період з грудня 2012 року по лютий 2013 року позивачу нарахована заробітна плата у сумі 23 984 грн. 42 коп., за вирахуванням обов'язкових платежів та податку середньомісячна заробітна плата становить 7 264 грн. 75 коп. (а.с.6-7). Тому така сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
З цього приводу суд вважає, що підлягають задоволенню вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 23 984 грн. 42 коп., до складу якої входить заробітна плата за грудень 2012 року, січень 2013 року та 5 днів лютого 2013 року та вихідна допомога в розмірі середньомісячної заробітної плати, що з вирахуванням сум обов'язкових платежів та податку становить вказану вище суму.
Крім того, у зв'язку з порушенням встановлених строків виплати заробітної плати позивач має право на отримання компенсації відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати». Утрата частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їхньої виплати компенсується у разі затримання виплати доходів на один і більше календарних місяців відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159 (з урахуванням внесених змін за постановами Кабінету Міністрів України від 09 серпня 2001 року № 958 і від 31 березня 2003 року № 430). Відповідач зобов'язаний зробити розрахунок суми такої компенсації.
Відповідно до частини 5 пункту 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 „Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" не проведення розрахунку з працівником у день звільнення є підставою для застосування відповідальності передбаченої ст. 177 Кодексу законів про працю України
Під час звільнення позивача, всі належні суми повинні були виплачені йому в день звільнення. Оскільки відповідач порушив цю норму, то відповідно до статті 117 Кодексу законів про працю України підлягає виплаті позивачу середній заробіток за весь час затримки по день винесення судового рішення, а саме з 06 лютого 2013 року по день ухвалення судового рішення, який становить ( 55 днів х ( 7 264 грн. 75 коп. середньомісячного заробітку/30 днів), ця сума становить 13 318 грн.70 коп.
Статтею 116 КЗпП України передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства провадиться в день звільнення. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Крім того, відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", а саме пункту 13 постанови, визнається за можливим відшкодування моральної шкоди, викликаної невиплатою належних працівникові грошових сум. Статтею 237-1 Кодексу законів про працю України передбачено обов'язкове відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди.
Обов'язок по відшкодуванню моральної шкоди виникає за умови, що спричинені моральні страждання, концентрація додаткових зусиль для організації усунення ускладнень життя стали наслідками порушення законних прав працівника. Відповідач цинічно ігнорує людську гідність позивача, не рахується з тим, що позивач вимагає елементарної, правомірної виплати законно заробленої заробітної плати.
Суд вважає, що незаконними діями відповідача, тривалою затримкою виплати заробітної плати, психологічних страждань з цього приводу, ОСОБА_1 завдана моральна шкода, яка повинна бути компенсована відповідачем в розмірі 1 000 грн. 00 коп. В іншій частині сума моральної шкоди є завищеною, на думку суду і необґрунтованою.
Судові витрати в справі, а саме суму судового збору в розмірі 382 грн. 03 коп., які підлягають покладенню на відповідача, відповідно до ст. 88 ЦПК України, - слід стягнути з відповідача на користь держави, оскільки позивач звільнений від їх оплати.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд зобов'язаний допустити негайне виконання рішення про присудження працівникові заробітної плати в межах суми платежу за один місяць.
Враховуючи вищевикладене, на підставі ст. 47, 115, 117 КЗпП України, ст. 24 Закону України „Про оплату праці», керуючись ст. ст. 4, 10, 60, 61, 77, 88, 213-215, 224-226, 218, ст. 367 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт» (місце знаходження: Київська область, Бориспільський район, с. Гора, код ЄДРОПОУ: 20048090) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) не виплачену заробітну плату за грудень 2012 року, січень 2013 року та лютий 2013 року в розмірі 23 884 грн. 42 коп., середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 13 318 грн. 70 коп. та моральна шкода в розмірі 1 000 грн. 00 коп., а всього 38 203 (тридцять вісім тисяч двісті три) грн. 12 коп.
У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Рішення в частині стягнення заробітної плати в межах суми платежу за один місяць в розмірі 7 264 грн. 75 коп. підлягає негайному виконанню.
Стягнути з приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Аеросвіт" (Київська область, Бориспільський район, с. Гора, код ЄДРПОУ 20048090), судовий збір на користь держави (рр №31216206700004, МФО 821018, код ЄДРПОУ 38007070, Бориспільське УДКСУ Київської області, ГУДКУ у Київській області) в сумі 382 (триста вісімдесят дві) грн. 03 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд Київської області шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем до апеляційного суду Київської області в загальному порядку.
Суддя Бориспільського міськрайонного суду
Київської області С.М.Вознюк