Справа № 1003/13165/12
2/1003/3684/12
Категорія 49
20 листопада 2012 року Білоцерківський міськрайоний суд у складі:
головуючого судді - Верещінська І. В. ,
при секретарі - Гуменна М. Л.,
за участі прокурора Лисак Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа Служба у справах дітей Білоцерківської міської ради про позбавлення батьківських прав,
Позивач звернулась до суду із позовом про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відносно малолітньої доньки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1. Позов мотивований тим, що з грудня 2011 року онука позивача ОСОБА_4 проживає з нею в Малинському районі Житомирської області, вихованням та утриманням онуки займається позивач. Мати дівчинки, донька позивача, не працює, зловживає алкогольними напоями, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її розвиток. Батько дитини ОСОБА_3 не має бажання забрати доньку до себе та займатись її вихованням, також ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дочки, не цікавиться її здоров'ям, всебічним, психічним та моральним розвитком, не бере участі у вихованні дитини, матеріально доньку не утримує. Позивач просить позбавити батьківських прав ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та призначити її опікуном над малолітньою ОСОБА_4
Позивач в судовому засіданні позов підтримала, просила задовольнити. Додатково пояснила, що ОСОБА_4 є першою дитиною її доньки ОСОБА_2, щодо другої дитини, сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_12 року, спільної дитини відповідачів, її донька позбавлена батьківських прав рішенням Білоцерківського міськрайонного суду від 25.04.2012 року. Позивач зазначила що саме вона вмовила ОСОБА_2 народжувати дитину, проте, в кінці першого року життя відповідач залишила дитину на бабусю та гуляла з друзями. Коли донька позивача познайомилась з відповідачем ОСОБА_3 та народила йому дитину, пріоритети в неї не змінились, друзі ставились на перше місце, вона була відсутня по 2-3 дні вдома, а зять сидів з сином сам та сам його виховував. Коли ОСОБА_4 досягла шкільного віку, її не водили систематично в школу, їй не було що вдягнути, одяг, зошити та інше шкільне приладдя купувала позивач. До себе позивач забрала дитину після того, як в грудні 2011 року дитина потрапила до реанімації через те, що перебуваючи у матері, випила клофеліну. За час проживання ОСОБА_4 у позивача відповідач ОСОБА_2 час від часу телефонує, однак жодного разу не навідалась до дитини, матеріальної допомоги жодного разу не надавала. Відповідач ОСОБА_3 також іноді телефонує, проте ні матеріальної допомоги, ні уваги доньці не приділяє. Позивач також зазначила, що ОСОБА_4 називає позивача «мама ОСОБА_1».
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання жодного разу не з'явилась, хоча про час і місце слухання справи належним чином повідомлена на адресу реєстрації шляхом направлення повісток, заяв, клопотань або заперечень суду не надала. Оскільки за інформацією позивача місце проживання відповідача позивачу не відоме, а за адресою реєстрації вона не проживає, відповідач була викликана до суду також через опублікування оголошення в газеті «Час Київщини» від 02.11.2012р. № 34. Таким чином, згідно ч.9 ст. 74 ЦПК України відповідач вважається повідомленим про час та місце розгляду справи.
Відповідно до ч.4 ст.169 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, або причину буде визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів.
Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні 24.10.2012 року позов визнав в повному обсязі. Пояснив, що дійсно не піклується про доньку ОСОБА_4, оскільки зайнятий піклуванням про спільного з відповідачем ОСОБА_2 сином ОСОБА_5, інвалідом з дитинства, щодо якого вона була позбавлена батьківських прав через те, що ухилялась від виконання батьківських обов'язків та зловживала алкоголем. До того ж, зазначив що ОСОБА_4 не є його біологічною донькою, і він не має бажання і можливості займатись її вихованням та піклуватись про неї, хоча іноді телефонує бабусі, позивачу по справі, та цікавиться як там ОСОБА_4.
Представник Служби у справах дітей Білоцерківської міської ради позовні вимоги позивача щодо позбавлення відповідачів батьківських прав підтримав в повному обсязі та просить суд позбавити відповідачів батьківських прав, щодо вимоги встановлення опіки над малолітньою ОСОБА_4 та призначити позивача опікуном просив відмовити оскільки позивач не надала до Служби у справах дітей повний пакет документів на встановлення опіки.
Прокурор, що вступив у справу на захист інтересів малолітньої дитини, в судовому засіданні також підтримала позов позивача щодо позбавлення відповідачів батьківських прав, проте за відсутності належним чином оформлених документів на опіку, в цій частині позову просила відмовити.
Суд, вислухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, думку прокурора, дослідивши матеріали справи, вважає позовні вимоги такими, що підлягають до часткового задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що батьками ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 згідно свідоцтва про народження, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Білоцерківського міськрайонного управління юстиції у Київській області 25.12.2010 року, записані ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про внесення до актового запису змін (доповнень) від 15.03.2011 року, ОСОБА_4 була записана як ОСОБА_6, і батьком значився ОСОБА_7, проте, згідно спільної заяви про визнання батьківства від 21.12.2010 року, відомості про батька змінені на ОСОБА_3 та прізвище, ім'я та по-батькові дитини змінене на ОСОБА_4.
В судовому засіданні встановлено, що з грудня 2011 року малолітня ОСОБА_4 проживає разом із позивачем в смт. Чоповичі Малинського району Житомирської області та з лютого 2012 року навчається в Чоповицькому ЗНВК «Гімназії-ЗНЗ І-ІІІ ст. - ДНЗ». Вихованням, навчанням та утриманням малолітньої займається бабуся. В родині створені сприятливі умови для повноцінного та гармонійного розвитку дитини, санітарно-гігієнічні умови проживання відповідають встановленим нормам. За час проживання ОСОБА_4 на території Чоповицької селищної ради ОСОБА_3 та ОСОБА_2 жодного разу не відвідували доньку, не виявили інтересу до її внутрішнього світу, не забезпечували та не забезпечують необхідним харчуванням, медичним доглядом та лікуванням.
Вищезазначене підтверджується окрім пояснень позивача висновками філії Малинського районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді у с. Чоповичі Малинського району Житомирської області від 21.06.2012 року за №4, від 05.11.2012 року №8, актом соціального інспектування від 21.06.2012 року, характеристикою учениці Чоповицького ЗНВК «Гімназії-ЗНЗ І-ІІІ ст. - ДНЗ» ОСОБА_4 та характеристикою на ОСОБА_1, довідкою виконкому Чоповицької селищної ради від 07.08.2012р. №699, довідкою Чоповицького ЗНВК «Гімназії-ЗНЗ І-ІІІ ст. - ДНЗ» від 07.08.2012 року №285.
Як свідчить подання адміністрації загальноосвітньої шкоди І-ІІІ ступенів №6 м. Біла Церква до начальника Служби у справах дітей від 20.02.2012 року №48, умови проживання ОСОБА_4 вкрай незадовільні, мати не займається навчанням і вихованням своєї дочки, зловживає спиртними напоями. ОСОБА_4 навчалась у школі з 01.09 по 23.12.2011 року в 1-В класі, проте, в другому семестрі до навчання не приступила по причині того, що проживала у бабусі, яка створила всі умови для навчання і проживання дитини. Адміністрація школи просить притягнути ОСОБА_2 до відповідальності і допомогти бабусі встановити опіку над онукою.
Також як слідує з Акту обстеження умов проживання від 20.02.2012 року №49 за адресою АДРЕСА_1, довідки з місця проживання від 18.01.2012 року №201 та Акту соціального інспектування №8 від 19.01.2012 року, ОСОБА_2 є безробітньою, після народження другої дитини ОСОБА_2 почала зловживати спиртними напоями, через що чоловік ОСОБА_3 забрав меншого спільного сина та на даний момент із сім'єю не проживає; за даною адресою прописані ОСОБА_1, її син ОСОБА_8, донька ОСОБА_2 та онука ОСОБА_8; ОСОБА_2 не виконує своїх обов'язків і не займається належним чином вихованням дівчинки, дівчинку до себе забрала бабуся, яка віддала за своїм місцем проживання її до шкоди та створила всі умови для проживання та навчання; ОСОБА_8 із задоволенням проживає із бабусею і повертатись до матері не бажає, мотивуючи це тим, що мати неналежним чином приділяє доньці увагу; комісія вважає за доцільне проживання дитини з бабусею. Як свідчить характеристика учениці ОСОБА_4 від 17.01.2012 року, за період навчання з 01.09.2011 року по 23.12.2011 року дитина пропустила 26 днів в школі, 9 днів без поважних причин, на дзвінки вчителя протягом навчального періоду мама ОСОБА_8 не відповідала, навчанням та вихованням цікавилась бабуся ОСОБА_1 Згідно подання Біллоцерківського МВ ГУ МВС України в Київській області начальнику Служби у справах дітей Білоцерківського міськвиконкому від 10.11.2011 №9059, ОСОБА_2 зловживає спиртними напоями, веде антигромадський спосіб життя, неналежним чином виконує обов'язки по догляду за ОСОБА_4
Як свідчить копія Епікризу №7439 від 29.12.2011 року, ОСОБА_4 знаходилась на стацлікуванні в КОДЛ №2 м. Біла Церква з 20.12.2011 року по 22.12.2011 року з діагнозом гостре побутове отруєння медикаментозним клофеліном важкого ступеню.
В судовому засіданні також встановлено, що рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25.04.2012 року ОСОБА_2 позбавлено батьківських прав відносно малолітнього ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_6. Як вбачається із копії даного рішення, підставою для позбавлення батьківських прав позивачем ОСОБА_3 зазначалось злісне ухилення від виконання своїх батьківських обов'язків ОСОБА_2 та зловживання нею спиртними напоями. Відповідно до письмової заяви, ОСОБА_2 позовні вимоги визнала.
Згідно висновку опікунської ради Фурсівської сільської ради Білоцерківського району від 11 липня 2012 року, ОСОБА_3 не може приділити уваги усиновленій доньці ОСОБА_4, оскільки його син є інвалідом з дитинства та потребує постійного догляду і лікування, опікунська рада рекомендує позбавити ОСОБА_3 батьківських прав щодо малолітньої ОСОБА_4 Згідно висновку Служби у справах дітей Білоцерківської міської ради Київської області від 19.03.2012 року №534, остання вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 щодо малолітньої ОСОБА_4, оскільки остання ніде не працює, зловживає алкогольними напоями, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не виявляє інтересу до її внутрішнього світу, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання.
За змістом Преамбули Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою Української РСР 27 лютого 1991 року, Організація Об'єднаних Націй в Загальній декларації прав людини проголосила, що діти мають право на особливе піклування і допомогу, дитині для повного і гармонійного розвитку її особи необхідно зростати в сімейному оточенні, в атмосфері щастя, любові і розуміння. Відповідно до ст.ст. 3, 7, 8, 18, 19 Конвенції про права дитини, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до ч.1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», батьки мають право та зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Відповідно до ст. 150 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, зокрема, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини. Відповідно до ст. 165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Отже, за вищевикладених обставин, в судовому засіданні встановлено, що відповідачі свідомо нехтують обов'язками, які покладаються на батьків Конституцією України та сімейним законодавством, ухиляються від обов'язку по вихованню дитини, не проявляють до неї батьківської турботи, з нею не зустрічаються, не цікавляться її життям та здоров'ям, не створюють умов для отримання нею освіти, не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі, не утримують матеріально, дитина проживає з позивачем, яка займається її вихованням та утриманням. Відповідач ОСОБА_3 не заперечує проти позбавлення його батьківських прав. Оскільки визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи та інтереси інших осіб, то суд приймає визнання позову відповідачем.
Враховуючи зазначене суд приходить до висновку, що позов в частині позбавлення батьківських прав відповідачів підлягає до задоволення.
Крім того, суд вважає за необхідне роз'яснити відповідачам, що у випадку істотної зміни поведінки особи та обставин, що були підставою для позбавлення її батьківських прав, особі надано право статтею 169 СК України звернутись до суду з позовом про поновлення батьківських прав.
В частині позовних вимог про встановлення над малолітньою ОСОБА_4 опіки та призначення позивача опікуном дитини суд вважає за необхідне відмовити, оскільки матеріали справи не містять належних доказів того, що позивач може бути опікуном над малолітньою, відсутнє подання органу опіки та піклування про встановлення опіки, на підставі якого суд має право встановити опіку.
Проте, оскільки батьки малолітньої позбавляються батьківських прав, а фактично вихованням та навчанням дитини займається бабуся, позивач по справі, яка бажає встановити над дитиною опіку, до встановлення опікуна суд вважає за необхідне передати в порядку ч.4 ст. 167 СК України ОСОБА_4 на опікування ОСОБА_1
Згідно ст. 88 ЦПК України, з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 107 грн. 30 коп.
Керуючись ст.ст. 150, 152, 155, 164, 165 СК України, ст. 60 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 58, 60, 62-64, 88, 174, 209, 212-215 ЦПК України, суд,
Позов задовольнити частково.
Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_7, що зареєстрована за адресою АДРЕСА_1, та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_9, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, відносно їх доньки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_11.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 53 гривень 65 коп. судового збору.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 53 гривень 65 коп. судового збору.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Передати ОСОБА_4 на опікування ОСОБА_1.
Рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили надіслати органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя І. В. Верещінська