Справа № 1003/19139/12
2/1003/5126/12
30.11.2012 суддя Білоцерківського міськрайонного суду, Верещінська І. В. розглянувши позовну заяву ОСОБА_2 до Пилипчанської сільської ради, треті особи ОСОБА_3, Управління Держкомзему у Білоцерківському районі, КП КОР «Білоцерківське міжміське бюро технічної інвентаризації» про визнання права власності на майно,
Позивач звернувся із позовом до відповідача про визнання права власності на житловий будинок загальною площею 295,2 кв.м. з господарськими будівлями, що розташований в АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,2943 га, мотивуючи тим, що після смерті матері позивача залишилось спадкове майно у вигляді житлового будинку та земельної ділянки і вона разом із третьою особою є спадкоємцями першої черги. Позивач посилається на те, що отримати свідоцтво про право на спадщину в нотаріальній конторі вона не має можливості, оскільки спадкодавець не встигла оформити за життя правовстановлюючі документи на вказане майно.
Пред'явлена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Згідно з нормами матеріального права позивач повинен визначити правові підстави позову (обставини, які мають місце у диспозиції норми матеріального права і мають бути доведені суду) та на підтвердження цих підстав позову повинен навести фактичні обставини справи та зазначити норму закону, яка регулює спірні правовідносини, що є предметом судового розгляду. Оскільки ця обставина має суттєвий вплив на змагальний характер процесу і сприяє досягненню істини у справі.
Відповідно до п.п. 5,6 ч.2 ст.119 зазначеного Кодексу, окрім інших відомостей, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, та зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, або наявність підстав для звільнення від доказування.
Відсутність у позові зазначених відомостей, з урахуванням положень ст.11 ЦПК України про розгляд судом цивільної справи в межах вимог позивача, не дозволяє відкрити провадження у справі.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що разом із третьою особою є спадкоємцями після смерті матері і єдиною перешкодою отримати свідоцтво про право на спадщину є відсутність правовстановлюючих документів на будинок та земельну ділянку.
Проте, позивач зазначає, що будинок належав спадкодавці на підставі рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21.09.2004 року, проте, вказане рішення стосується визнання права власності на самовільно збудовану нерухомість до житлового будинку, а не сам будинок, не зазначено позивачем чи набуло чинності вказане рішення, чи було зареєстроване право власності спадкодавця на самочинно збудовані прибудови до будинку, в позові відсутні жодні посилання позивача на правовстановлюючі документи на сам будинок. З наданої позивачем копії технічного паспорту станом на 04.08.2010 року вбачається наявність самовільно збудованих мансарди та літньої кухні в 2010 році, тобто, вже після винесення рішення судом, однак жодним чином не обґрунтована зміна площі з 2004 року з 114,0 кв.м. до 295,2 кв.м. в 2010 році. Вказане також не відповідає обставинам, зазначеним позивачем в позовній заяві.
Також з позовної заяви вбачається, що спадкоємцями за законом, які прийняли спадщину, є як позивач ОСОБА_2, так і третя особа ОСОБА_3, однак викладені позивачем позовні вимоги стосуються визнання за нею права власності на весь будинок та земельну ділянку, незважаючи на наявність в неї права на ? частину спадкового майна. Відмова ж спадкоємця від спадщини, передбачена ч.1 ст. 1273 ЦК України, протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, тобто шести місяців з часу відкриття спадщини, а спадкодавець померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
У пункті 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснено, що за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Згідно ст. 121 ЦПК України, до позовної заяви, що не відповідає вимогам ст.119,120 ЦПК України слід застосувати правила ч.1 ст. 121 ЦПК України, тобто залишити її без руху, надавши позивачам термін для усунення вказаних недоліків.
Керуючись ст. 119, 121 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_2 до Пилипчанської сільської ради, треті особи ОСОБА_3, Управління Держкомзему у Білоцерківському районі, КП КОР «Білоцерківське міжміське бюро технічної інвентаризації» про визнання права власності на майно - залишити без руху.
Зазначені недоліки усунути в чотирьохденний строк з дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І. В. Верещінська