Справа № 1003/13069/12
2/1003/3668/12
Категорія 46
09 листопада 2012 року Білоцерківський міськрайоний суд у складі:
головуючого судді - Верещінська І. В. ,
при секретарі - Гуменна М. Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,
Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про розірвання шлюбу, в якій зазначає, що сторони зареєстрували шлюб в 2005 році, мають спільних дітей 2006 та 2007 року народження. Причиною розпаду сім'ї позивач зазначає зникнення почуття взаємної любові та поваги, взаєморозуміння та підтримки. Позивач вважає, що сім'я з відповідачем фактично розпалась, а шлюб носить формальний характер. Також оскільки відповідач в добровільному порядку не надає матеріальної допомоги на утримання малолітніх дітей, вона просить в судовому порядку стягнути з відповідача аліменти на утримання дітей в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі заяви і до повноліття дітей.
Сторони в судове засідання не з'явились, однак позивачем подана через канцелярію суду заява від 06.11.2012 року про підтримання позовних вимог в повному обсязі та прохання слухати справу без її участі. Відповідачем також подана через канцелярію суду заява від 06.11.2012 року, згідно якої він позовні вимоги визнає повністю, просить справу розглядати без його участі та примирення не бажає.
Відповідно до ст.31 ЦПК України відповідач вправі визнати позов протягом усього часу розгляду справи. На підставі ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того закон них підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд, дослідивши матеріали справи вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст.51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки й чоловіка. При цьому, відповідно до ч.3 та 4 ст.56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини, примушування подружжя до припинення шлюбних стосунків чи їх збереження є неприпустимим і є порушенням права на свободу та особисту недоторканість.
Відповідно до ч.1 ст.110, ст.112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Шлюб між сторонами зареєстровано 03 червня 2005 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією свідоцтва про шлюб, виданим відділом реєстрації актів цивільного стану Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області, актовий запис 318. Від шлюбу сторони мають доньку ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2, та сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_7 року, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями свідоцтв про народження, де батьками дітей зазначені позивач та відповідач.
Як встановлено судом згідно матеріалів справи, сторони по справі фактично припинили шлюбні відносини та проживають окремо, обидві сторони бажають розірвання шлюбу та примирення не бажають, втратили почуття поваги та любові. Збереження шлюбу суперечить їх інтересам, тому суд приходить до висновку, що зберегти вказану сім'ю неможливо і вважає за необхідне шлюб розірвати.
Оскільки позивачем не заявлено про зміну прізвища після розірвання шлюбу їй необхідно залишити прізвище - ОСОБА_1.
Згідно ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину, до досягнення нею повноліття, а відповідно до п.3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини присуджуються у частці від доходу її матері, батька та (або) в твердій грошовій сумі.
Згідно ч.2 ст.182 СК України мінімальний розмір аліментів на 1 дитину не може бути меншим ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених ст.184 цього Кодексу.
Діти знаходяться на утриманні позивача, що визнається сторонами та підтверджується укладеним між ними письмовим договором про порядок здійснення батьківських прав. За твердженням позивача батько дитини на даний час добровільно матеріальної допомоги на утримання дітей не надає. Як вбачається з поданої відповідачем довідки про доходи, він працює підсобним робітником в ТОВ «Білоцерківський міськбуд» та його загальна сума доходу за період з 01.01.12 по 30.06.12 склала 11701,20 гривень.
Визначаючи розмір стягуваних аліментів, суд врахував, що позивач утримує дітей одноособово, вони є малолітніми, відповідач на даний час офіційно працевлаштований, проти стягнення з нього аліментів на утримання дітей у визначеному позивачем розмірі не заперечує, стягнень по виконавчим документам з нього не проводиться, інших утриманців не має.
За таких обставин суд вважає можливим прийняти визнання позову відповідачем, це передбачено діючим законодавством, буде сприяти захисту інтересів малолітніх дітей сторін та не порушить права відповідача. Обставин, які б перешкоджали стягненню аліментів з відповідача, судом не встановлено.
Згідно ч.1 ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, тобто з 08.08.2012р.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України та ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 107 (сто сім) гривень 30 копійок судового збору.
Відповідно до ст.88 ЦПК України та ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір в розмірі 214 гривень 60 коп., оскільки позивач на підставі п.3 ст.5 Закону України «Про судовий збір» була звільнена від сплати судового збору при поданні позову про стягнення аліментів.
Керуючись ст.ст. 10,11,15, 174,214,215 ЦПК України, ст.ст. 110,112, 180, 181, 182, 191 СК України, суд,
Позов задовольнити повністю.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 03 червня 2005 року відділом реєстрації актів цивільного стану Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області, актовий запис № 318, розірвати.
Залишити позивачу прізвище - ОСОБА_2.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, на користь ОСОБА_1, що проживає за адресою: АДРЕСА_1, аліменти на утримання дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_7, в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно починаючи з 08.08.2012 року до досягнення старшою дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 107 (сто сім) гривень 30 копійок судового збору.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 214 гривень 60 коп. на користь держави.
Допустити негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.
Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя І. В. Верещінська