Справа № 1003/12784/12
2/1003/3620/12
13.08.2012 суддя Білоцерківського міськрайонного суду, Верещінська І. В. розглянувши позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про встановлення факту прийняття спадщини і визнання права власності на спадщину,
Позивач звернувся із позовом до відповідачів про встановлення факту прийняття спадщини і визнання права власності на спадщину, мотивуючи тим, що після смерті двоюрідного брата позивача залишилось спадкове майно у вигляді двокімнатної квартири в м. Біла Церква і він разом із відповідачами є спадкоємцем третьої черги. Позивач посилається на те, що отримати свідоцтво про право на спадщину в нотаріальній конторі він не має можливості, оскільки свідоцтво про право власності на квартиру отримала відповідач ОСОБА_3, тому позивач просить встановити факт, що він прийняв спадкове майно - квартиру АДРЕСА_1 та визнати за ним право власності на квартиру.
Пред'явлена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Згідно з нормами матеріального права позивач повинен визначити правові підстави позову (обставини, які мають місце у диспозиції норми матеріального права і мають бути доведені суду) та на підтвердження цих підстав позову повинен навести фактичні обставини справи та зазначити норму закону, яка регулює спірні правовідносини, що є предметом судового розгляду. Оскільки ця обставина має суттєвий вплив на змагальний характер процесу і сприяє досягненню істини у справі.
Відповідно до п.п. 5,6 ч.2 ст.119 зазначеного Кодексу, окрім інших відомостей, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, та зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, або наявність підстав для звільнення від доказування.
Відсутність у позові зазначених відомостей, з урахуванням положень ст.11 ЦПК України про розгляд судом цивільної справи в межах вимог позивача, не дозволяє відкрити провадження у справі.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на наявність в нього права на ? частину квартиру поряд з іншими спадкоємцями, проте, викладені ним позовні вимоги стосуються визнання за ним права власності на всю квартиру.
Крім того, обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилаються на неможливість оформити спадщину в нотаріальній конторі, проте, в порушення п. 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України позивачем не зазначено доказів звернення до нотаріальної контори, відсутня постанова про відмову у вчиненні нотаріальних дій, не зрозумілим є чи поновлено позивачу строк звернення до нотаріальної контори для прийняття спадщини. Жодним чином позивачем не обґрунтована вимога щодо встановлення факту прийняття спадщини.
У пункті 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснено, що за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Крім того, відповідно до вимог ст. 119 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.
Згідно до п.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року, розмір ставки із позовних заяв майнового характеру, становить 1% ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати, тобто станом на 2012 рік - не менше 214 грн. 60 коп. і не більше 3219 гривень.
У порушення зазначених вимог при поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір в розмірі 109 гривень 40 коп. Проте, позовні вимоги стосуються визнання права власності на квартиру, тобто, заявлені вимоги майнового характеру.
Таким чином, позивачу необхідно зазначити ціну позову, та сплатити (доплатити) судовий збір, у розмірі та порядку, зазначеному вище, та надати суду документи, підтверджуючі сплату збору. Ціна позову в даному випадку повинна бути зазначена на підставі відомостей щодо дійсної вартості квартири на момент подання позову.
Згідно ст. 121 ЦПК України, до позовної заяви, що не відповідає вимогам ст.119,120 ЦПК України слід застосувати правила ч.1 ст. 121 ЦПК України, тобто залишити її без руху, надавши позивачам термін для усунення вказаних недоліків.
Керуючись ст. 119, 121 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про встановлення факту прийняття спадщини і визнання права власності на спадщину - залишити без руху.
Зазначені недоліки усунути в п'ятиденний строк з дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І. В. Верещінська