Справа № 1003/12981/12
2/1003/3651/12
Категорія 46
23 листопада 2012 року Білоцерківський міськрайоний суд у складі:
головуючого судді - Верещінська І. В. ,
при секретарі - Гуменна М. Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу
Позивач звернулась до суду з позовною заявою до відповідача про розірвання шлюбу, в якій зазначає, що сторони зареєстрували шлюб в 2007 році, від шлюбу дітей не мають. Причиною розпаду сім'ї позивач зазначає різні погляди на сімейне життя, постійні сварки та лайки. Позивач вважає, що сім'я з відповідачем фактично розпалась, а шлюб носить формальний характер.
Ухвалою суду від 19.10.2012 року, за клопотанням відповідача, було надано сторонам строк на примирення. Вжиті судом заходи до примирення подружжя позитивних наслідків не дали.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та бажає розірвання шлюбу, вважає неможливим примирення з відповідачем. Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав повністю, оскільки вважає неможливим з релігійної точки зору розірвання шлюбу.
Суд, вислухавши сторін, дослідивши матеріали справи вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст.51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки й чоловіка. При цьому, відповідно до ч.3 та 4 ст.56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини, примушування подружжя до припинення шлюбних стосунків чи їх збереження є неприпустимим і є порушенням права на свободу та особисту недоторканість.
Відповідно до ч.1 ст.110, ст.112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Шлюб між сторонами зареєстровано 05 грудня 2007 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_1, виданим відділом реєстрації актів цивільного стану Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області, актовий запис 2133 (а.с. 6). Від шлюбу сторони дітей не мають, що визнається сторонами.
Як встановлено в судовому засіданні, сторони по справі фактично припинили шлюбні відносини, спільно не проживають близько чотирьох місяців, спільного господарства не ведуть. Позивач вже вдруге звертається до суду з позовом про розірвання шлюбу, оскільки попередній раз залишила позов без розгляду у зв'язку із примиренням із відповідачем. Наразі позивач категорично не бажає проживати із відповідачем, бажає проживати сама, втратила почуття любові до відповідача, збереження шлюбу суперечить її інтересам. Відповідач заявляє, що почуття до позивача не втратив і причиною розладів в сім'ї є неможливість відповідача забезпечувати позивача, вважає шлюб таким, що не може бути розірваним з релігійних мотивів.
Оскільки згідно ст. 51 Конституції України та ст. 56 СК України передбачено право одного з подружжя припинити шлюбні відносини, примушування до їх збереження є неприпустимим, суд приходить до висновку, що зберегти вказану сім'ю неможливо і вважає за необхідне шлюб розірвати.
Оскільки позивач не змінювала прізвище при укладенні шлюбу, їй слід залишити прізвище - ОСОБА_1.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 107 (сто сім) гривень 30 копійок судового збору.
Керуючись ст.51 Конституції України, ст.ст. 10,11,15, 214,215 ЦПК України, ст.ст. 56, 110,112 СК України, суд,
Позов задовольнити повністю.
Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, зареєстрований 05 грудня 2007 року відділом реєстрації актів цивільного стану Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області, актовий запис № 2133, розірвати.
Залишити позивачу прізвище - ОСОБА_1.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 107 (сто сім) гривень 30 копійок судового збору.
Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя І. В. Верещінська