Справа № 240/140/13-ц
Провадження № 2/240/68/13
02 квітня 2013 року Олександрівський районний суд Донецької області
у складі: головуючого судді - Кулікова В.В.,
при секретарі - Пліскачовій Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду смт. Олександрівка цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
До Олександрівського районного суду Донецької області звернувся ПАТ КБ «ПриватБанк» с позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обгрунтування позову представник позивача зазначив, що відповідно до укладеного договору № DNH4KP42100254 від 18.10.2006 року відповідач - ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 9715.57 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 25.08 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 16.04.2010 року.
У зв'язку з порушенням зобов'язань за кредитним договором у відповідача виникла заборгованість у розмірі 99 075.57 грн. яка складається з прострочених відсотків, неустойки та тіла кредиту.
В судове засідання представник позивача не з"явилася, в надісланому до суду повідомленні просить слухати справу у їх відсутність, позовні вимоги підтримує повністю.
Відповідач по справі ОСОБА_1 належним чином повідомлена про день слухання справи, судова повістка надіслана їй за адресою місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку, як то передбачено ч.5 ст.74 ЦПК України, але в судове засідання відповідач не з'явився, інформації щодо своєї нинішньої адреси суду не надає, про причини своєї неявки суд не повідомив..
Суд, вислухавши пояснення сторін, встановив, що між сторонами було укладено кредитний договір № DNH4KP42100254. З доданого до позову рахунку фактури та пояснень відповідача вбачається, що банк виконав свої зобов'язння, перерахувавши грошові кошти у сумі 9715.57грн. в якості оплати товару ( комп»ютер Athlon 64, монітор Самсунг 21 ).
Відповідачем, в свою чергу, зобов'язання по поверненню кредиту не здійснювались, через що, згідно з розрахунком, наданим позивачем, утворилась заборгованість, яка складається з 9715.58 грн. - заборгованість за кредитом; 34763.36 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 49402.89 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; а також штрафи відповідно до пункту 5.3 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина), 4694.09 грн. - штраф процентна складова.
Розглядаючи позовні вимоги, суд виходить з того, що правовідносини, які виникли між сторнами регулюються нормами Цивільного кодексу України та Законом України «Про захист прав споживачів».
Згідно із ч. 1 статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 626 ЦК України визначає поняття договору, як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 628 та ч. 1 ст. 638 ЦК України, зміст договору становлять його умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Частиною 1 ст. 208 ЦК України визначено, що правочин між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу, належить вчиняти у письмовій формі.
Згідно з ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
З матеріалів справи вбачається, що згідно із заявою ОСОБА_1 № DNH4KP42100254 їй було надано строковий кредит в сумі 9715.57 грн. на строк 42 місяці до 16.04.2010 р, з умовами сплати за користування кредитом відсотків у розмірі 2,09 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, щомісячної винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 106,13 грн. Погашення заборгованості за кредитом повинно було здійснюватись позичальником шляхом сплати на рахунок банку щомісячних платежів по 351,62 грн. в період з 21 по 28 число кожного місяця. Заява позичальника, а також договір, що містить вказані вище умови надання кредиту, номери рахунків для зарахування коштів на погашення кредиту, зобов'язання банку по перерахуванню кредитних коштів містяться у одному документі на одному аркуші. В цьому ж документі зазначено, що товар, на придбання якого надано кредит, є предметом застави, умова, про право банку змінювати процентну ставку в залежності від змін облікової ставки НБУ.
Позивачем до позовної заяви додано умови надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт) (далі - Умови) на трьох аркушах, підписані головою правління банку.
В судовому засіданні встановлено, що банк свої зобов'язання по договору виконав, а позичальник вчасно не сплачував кредит, а з 2006 року взагалі перестав платити, і ці обставини відповідно до ч. 1 ст. 61 ЦПК України не потребують доказування.
Розрахунком заборгованості за кредитним договором № DNH4KP42100254 від 18.10.2006 р. підтверджується розмір заборгованості відповідача.
Як вбачається з частини другої статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 «Позика» глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до положень статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений інший обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Наданими у справі доказами підтверджено, що відповідач належним чином не виконував усіх своїх зобов'язань за кредитним договором. Належні до сплати щомісячні платежі на погашення кредиту вносив з порушенням строків, а надалі взагалі припинив сплачувати. Отже, позивач, не отримавши у визначений договором строк черговий щомісячний платіж, а також у зв'язку з неповерненням залишку заборгованості за договором до кінцевого терміну погашення, тобто 17.11.2009 р. мав право звернутись до суду з позовом до відповідача щодо стягнення суми заборгованості.
Статтею 257 ЦК України встановлена загальна позовна давність тривалістю у три роки.
Згідно з приписами ч. 1 та ч. 5 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права; за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Статтею 259 ЦК України передбачається зміна тривалості позовної давності: позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.
Виходячи з викладеного, перебіг позовної давності для позивача почався з 16.04.2010 року.
Посилання представника позивача в заяві на те, що строк позовної давності позивачем не порушено, оскільки строк позовної давності збільшено за домовленістю сторін, суд вважає обґрунтованими.
На підставі наведеного вище, керуючись статтями 14, 41 Конституції України, статтями 257 - 259, 626, 630, 1054, 1056 Цивільного кодексу України, Законом України «Про захист прав споживачів», статтями 3, 15, 60, 213, 215, 214 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року у м.Первомайськ Луганської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, не працюючої, проживаючої у АДРЕСА_1, на користь Публічного Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", код ЄДРПОУ 14360570 , р/р. № 29092829003111, МФО № 305299 заборгованість за кредитним договором у розмірі 99075 ( дев»яносто дев»ять тисяч сімдесят п"ять) гривень 92 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", код ЄДРПОУ 14360570 , р/р. № 64993919400001, МФО № 305299 витрати по сплаті судового збору - 990 ( дев»ятсот дев»яносто) гривень 76 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя В.В. Куліков