Справа № 194/424/13-к
Провадження № 1-кп/194/39/13
03 квітня 2013 року Тернівський міський суд Дніпропетровської області в складі:
Головуючого судді - Корягіна В.О.
при секретарі - Сафоновій А.Г.
за участю прокурора - Коптєва Я.Ю.
потерпілої - ОСОБА_1
обвинуваченого - ОСОБА_2
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тернівка кримінальне провадження № 12013040400000010 по обвинуваченню
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Павлоград Дніпропетровської області, росіянина, гр-на України, з неповною середньою освітою, розлученого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, працюючого грозом на діл. ПМДР-1 в «Сігма Ком», раніше не судимого, проживаючого та зареєстрованого: в АДРЕСА_1.,
в скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, -
Обвинувачений ОСОБА_2 28.12.2012 року приблизно о 13.45 год., маючи злочинний намір спрямований на незаконне збагачення шляхом таємного викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, витягнувши скобу навісного замка вхідної двері, проник в приміщення прихожої кімнати АДРЕСА_2, звідки таємно викрав майно, що належить ОСОБА_1, а саме: велосипед марки «Україна», вартістю 200 грн., чим заподіяв останній матеріальну шкоду на вказану суму. З місця події зник, розпорядившись майном на власний розсуд.
Обвинувачуваний ОСОБА_2 в судовому засіданні винним себе визнав повністю, та пояснив, що дійсно 28.12.2012 року біля 13.45 год. він проник в прихожу АДРЕСА_2, звідки викрав велосипед марки «Україна». В подальшому він повернув велосипед потерпілому в добровільному порядку. З сумою викраденого згоден, в скоєнні злочину розкаюється.
Враховуючи пояснення обвинуваченого, а також те, що він не оскаржує фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, не наполягає на дослідженні інших доказів у справі, розуміє неможливість в подальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду не має сумнівів в добровільності та правдивості його позиції, тому відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним, суд обмежив їх дослідження допитом обвинуваченого, потерпілого та дослідженням речових доказів та даних, які характеризують його особу.
Винність обвинуваченого в скоєнні інкримінованого йому діяння знайшла своє підтвердження та підтверджується наступними дослідженими у судовому засіданні доказами:
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 суду показав, що він зареєстрований в АДРЕСА_2. Так, 28.12.2013 р. коли він пішов з дому, бачив, що велосипед знаходиться в прихожій. Однак, 29.12.2013 року коли він повернувся додому він замітив, що зник велосипед, у зв'язку з чим він звернувся до міліції. Матеріальних та моральних претензії до обвинуваченого він не має оскільки велосипед йому повернений.
Речовими доказами по справі, якими визнані: велосипед марки «Україна», який повернутий під розписку потерпілому (а.с. 32,33).
Аналізуючи дослідженні в судовому засіданні докази, суд визнає їх достатніми та допустимими, и приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_2 в скоєнні злочину Даючи юридичну оцінку його діям, суд вважає, що він винний в таємному викраденні чужого майна (крадіжці), поєднаному з проникнення до житла та його дії слід кваліфікувати за ч. 3 ст. 185 КК України.
При призначенні покарання суд враховує, що злочин передбачений ч.3 ст. 185 КК України, відноситься до категорії тяжких, а також особи обвинуваченого, який працює, за місцем мешкання характеризується позитивно, добровільно відшкодував матеріальну шкоду, шляхом повернення речей.
В якості пом'якшувальних покарання обставин суд враховує повне визнання обвинуваченого своєї провини, щиросердне каяття, добровільне відшкодування завданого збитку. Обтяжливих покарання обставин судом не встановлено.
Суд приходить до висновку, що обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, не є винятковими і не знижують істотним чином міру тяжкості скоєного злочину, не зменшують суспільну небезпеку злочину до рівня, що виходить за межі покарання, що виключає застосування до обвинуваченого ст. 69 КК України - призначення більш м'якого покарання, яке передбачено законом.
Із врахуванням ступеня тяжкості скоєного злочину, особи обвинуваченого, обставин, які пом'якшують і обтяжують покарання, обставин скоєння злочину та відношення до скоєного, суд вважає, що для його виправлення та попередження нових злочинів йому необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції ст. ст. 185 ч.3 КК України зі звільненням від відбуття покарання з випробуванням відповідно до ст. 75 КК України, оскільки його виправлення можливе без відбуття покарання, з покладанням обов'язків, передбачених п.п. 2,3,4 ч.1 ст. 76 КК України.
У зв'язку з тим, що обвинуваченому під час досудового розслідування запобіжний захід не обирався, суд також не вбачає підстав для обрання йому запобіжного заходу.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Долю речових доказів у відповідності зі ст. 100 КПК України необхідно вирішити наступним чином: повернений під розписку потерпілому, велосипед марки «Україна», слід залишити потерпілому за належністю.
Керуючись ст. ст. 371, 374 КПК України (2012 р.), суд -
Визнати ОСОБА_2 винним в скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбуття покарання, якщо він на протязі одного року іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_2: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Речові докази: повернений під розписку потерпілому ОСОБА_1, велосипед марки «Україна», залишити потерпілому за належністю.
Вирок суду може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через Тернівський міський суд на протязі тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим - в той самий строк з дня отримання копії вироку.
Головуючий суддя В.О. Корягін