Справа № 751/795/13-ц Провадження № 22-ц/795/807/2013 Головуючий у I інстанції -Філатова Л. Б. Доповідач - Острянський В. І.
Категорія -цивільна
02 квітня 2013 року
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого - суддіОстрянського В.І.,
суддів:Бечка Є.М., Позігуна М.І.,
при секретарі:Зоценко Н.В.,
за участю:прокурора Копистко Н.В., відповідача ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою прокурора прокуратури м.Чернігова на рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова від 11 лютого 2013 року у справі за позовом заступника прокурора м.Чернігова в інтересах держави в особі Чернігівського міського центру зайнятості до ОСОБА_5 про стягнення шкоди, заподіяної при виконанні службових обов"язків,-
У січні 2013 року заступник прокурора м.Чернігова в інтересах держави в особі Чернігівського міського центру зайнятості заявив вимоги до ОСОБА_5 про стягнення на користь Чернігівського міського центру зайнятості матеріальної шкоди у розмірі 5 301 грн.78 коп., про поновлення строку звернення до суду, пославшись на те, що дана позовна вимога подана як захід прокурорського реагування в інтересах держави в особі Чернігівського міського центру зайнятості, якому завдано шкоду його керівником під час виконання ним своїх трудових обов"язків. Зазначив, що Державною фінансовою інспекцією в Чернігівській області в період з 01.01.2009 року по 30.09.2011 року проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності Чернігівського міського центру зайнятості, якою встановлено, що 16.04.2010 року між Чернігівським міським центром зайнятості в особі директора ОСОБА_5 та суб"єктом підприємницької діяльності ОСОБА_7 було укладено договір № 33 про надання послуг, відповідно до якого підприємець надає послуги з комплексного прибирання приміщення згідно з графіком, а саме 24.04.2010 року на суму 53 403,00 грн., а згідно з експертним висновком Чернігівської регіональної торгово-промислової палати від 25.11.2011 року вартість послуг з комплексного одноразового прибирання адміністративних приміщень складає в середньому 14 грн. за один квадратний метр. Згідно з актом ревізії фінансово-господарської діяльності Чернігівського міського центру зайнятості від 19.12.2011 року за результатами перевірки законного та цільового використання коштів встановлено, що упродовж 2010 року Чернігівським міським центром зайнятості здійснювалось перерахування коштів на рахунок СПД ОСОБА_7 за надання послуг комплексного прибирання адміністративних приміщень в сумах, що перевищували ринкову вартість послуг. Сума зайво перерахованих коштів складає 37 990,00 грн.. Вказав, що актом ревізії фінансово-господарської діяльності Чернігівського міського центру зайнятості від 19.12.2011 року встановлено, що згідно з укладеним договором від 15.06.2011 року № 73 Чернігівським міським центром зайнятості у ТОВ „Біапром" придбано офісний папір формату А-4 в кількості 1018 пачок за ціною 60 грн./пачка на суму 61 080,00 грн.. Ціна за папір значно відрізнялась від ціни за аналогічний товар на ринку м.Чернігова, сума завданих збитків склала 27 486,00 грн.. Також Чернігівським міським центром зайнятості з ПП „Аванта-Трейд" було укладено договір купівлі-продажу генератора Defiant DGG 2800 вартістю 8500,00 грн., а середня оптова вартість аналогічних бензинових генераторів становить 3225,00 грн., тому сума завданих збитків становить 5275,00 грн.. Послався на те, що законність вимог Державної фінансової інспекції в Чернігівській області щодо усунення виявлених під час ревізії порушень підтверджено ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2012 року, яка набула чинності цього числа, про те, що в результаті неналежного виконання директором Чернігівського міського центру зайнятості своїх трудових обов"язків Чернігівському міському центру зайнятості заподіяно матеріальної шкоди в розмірі 70 751 грн.00 коп., але зважаючи, що середній місячний заробіток відповідача становить 5301 грн.78 коп., тому з нього підлягає стягненню заподіяна шкода у межах середньомісячного заробітку. В обгрунтовання вимог про поновлення строку звернення до суду заступник прокурора м.Чернігова послався на те, що про виявлені Державною фінансовою інспекцією в Чернігівській області порушення стало відомо прокуратурі м.Чернігова 03.02.2012 року.
Рішенням Новозаводського районного суду м.Чернігова від 11 лютого 2013 року у задоволенні позову було відмовлено.
У апеляційній скарзі прокурор прокуратури м.Чернігова просить рішення місцевого суду скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що оскаржуване рішення постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт зазначає, що суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог з підстав пропущення строку звернення до суду не взяв до уваги той факт, що прокуратурі міста Чернігова про виявлені ревізією порушення вимог законодавства в Чернігівському міському центрі зайнятості стало відомо 03.02.2012 року в порядку інформування, а саме після надходження відповідної інформації з Державної фінансової інспекції в Чернігівській області, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції на листі № 25-04-19-17/745 від 31.01.2012 року, тому з часу, коли прокурор дізнався про порушення один рік не минув; що Чернігівський міський центр зайнятості в судовому порядку в період з лютого по вересень 2012 року оспорював законність вимог Державної фінансової інспекції в Чернігівській області згідно з Актом ревізії фінансово-господарської діяльності Чернігівського міського центру зайнятості від 19.12.2011 року та що лише 25 вересня 2012 року ухвала Київського апеляційного адміністративного суду набула чинності, якою було відхилено апеляційну скаргу центру та залишено без змін постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 березня 2012 року про відмову у позові Чернігівському міському центру зайнятості щодо скасування пунктів вимог Держфінінспекції.
Також, на думку апелянта, в рішенні суду помилково зазначено, що можливо, в період ревізії саме прокуратурою опитувався відповідач, але вказані матеріали надати не може, оскільки працівник прокуратури, яка нібито опитувала ОСОБА_5 на даний час звільнилася і відповідач наполягав, що про проведення перевірки і про її результати прокуратура м.Чернігова була обізнанна, тому що в процесі перевірки, він надавав як усні, так і письмові пояснення працівникам прокуратури. Відповідачем в судовому засіданні не надано жодних доказів, які б підтверджували, що його викликали в прокуратуру міста Чернігова для відібрання пояснень саме в момент та з питань проведення Держфінінспекцією в Чернігівській області ревізії чи виявлених за її результатами порушень, тому зазначене не може бути доказом в даній справі.
Апелянт наполягає, що при винесенні рішення, суд мотивував його посиланнями на припущення відповідача, не підтверджені належними та допустимими доказами, крім того, надані в сукупності прокурорм докази, свідчать про те, що причини пропущення річного строку звернення до суду є поважними, а тому наявні підстави для його поновлення.
У запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_5 просить апеляційний суд відхилити апеляційну скаргу та залишити рішення місцевого суду без змін, вважаючи, що місцевий суд постановив його з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційниї скарги, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Постановивши оскаржуване рішення, місцевий суд виходив з того, що в судовому засіданні було встановлено, що відповідач ОСОБА_5 працює директором Чернігівського міського центру зайнятості і несе персональну відповідальність, в т.ч. і за його господарську та фінансову діяльність. Що з вини відповідача Чернігівському міському центру зайнятості було заподіяно матеріальної шкоди в розмірі 70751,00 грн. і дані обставини підтверджені Актом ревізії фінансово-господарської діяльності Чернігівського міського центру зайнятості від 19.12.2011 року (а.с.19-29). Як керівник Чернігівського міського центру зайнятості ОСОБА_5 несе обмежену матеріальну відповідальність згідно з п.2 ст.133 КЗпП України, а отже заявлені вимоги про стягнення з нього 5301 грн. 78 коп. матеріальної шкоди є обгрунтованими. В той же час суд вважав, що посилання заступника прокурора м.Чернігова щодо обізнаності про виявлені ревізією порушення лише 03.02.2012 року не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Проте з таким висновком місцевого суду щодо відмови у задоволенні позову через пропуск строку, встановленого ч.3 ст.233 КзпП України, не може погодитись апеляційний суд.
Відповідно до ч.1 ст.130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов"язків.
Як було встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_5, як керівник Чернігівського міського центру зайнятості несе обмежену матеріальну відповідальність згідно з п.2 ст.133 КЗпП України, а отже заявлені вимоги про стягнення з нього 5301 грн. 78 коп. матеріальної шкоди є обгрунтованими.
З таким висновком погоджується апеляційний суд Чернігівської області.
В той же час апеляційний суд не може погодитися з висновком суду першої інстанції про пропущення позивачем строку звернення до суду з позовом, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.3-4 ст.233 КЗпП України в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації встановлено строк позовної давності в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди у тому числі і при зверненні до суду прокурора. Днем виявлення шкоди слід вважати день, коли власнику або уповноваженому ним органу стало відомо про наявність шкоди, заподіяної працівником. Днем виявлення шкоди, встановленої в результаті інвентарізації матеріальних цінностей при ревізії або перевірці фінансово-господарської діяльності підприємства, установи, організації слід вважати день підписання відповідного акту або висновку.
Відповідно до ст.234 КЗпП України у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки.
Зі змісту позовної заяви та пояснень прокурора в засіданні, як місцевого, так і апеляційного судів, видно, що прокурору м.Чернігова стало відомо про порушення законодавства в Чернігівському міському центрі зайнятості 03.02.2012 року після отримання від Державної фінансової інспекції в Чернігівській області Акту ревізії фінансово-господарської діяльності цього центру від 19 грудня 2011 року (а.с.19-29).
З матеріалів справи слідує, що Чернігівський міський центр зайнятості у лютому 2012 року звертався до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної фінансової інспекції в Чернігівській області про визнання протиправним та скасуванням пункту 2,3,4 Вимоги Державної фінансової інспекції в Чернігівській області про усунення порушень від 31.01.2012 року № 25-04-18-14/752. 05 березня 2012 року Чернігівським окружним адміністративним судом була ухвалена постанова про відмову у задоволенні позову, а ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2012 року, яка набрала чинності цього ж числа, остання була залишена без змін (а.с.10-18).
Враховуючи, що Акт ревізії фінансово-господарської діяльності Чернігівського міського центру зайнятості від 19.12.2011 року та вимоги Держфінінспекції в Чернігівській області про усунення порушень, викладених у цьому Акті від 31.01.2012 року після оспорення їх вимог у судовому порядку, залишились чинними, заступником прокурора м.Чернігова 25 січня 2013 року було подано до місцевого суду позовну заяву з вимогами до відповідача ОСОБА_5 про стягнення шкоди, заподіяної ним при виконанні трудових обов"язків (а.с.1).
За таких обставин, суд приходить до висновку, що вважати пропущеним прокурором річний строк, встановлений ч.3 ст.233 КзпП України, відсутні достатні законні підстави.
З матеріалів справи видно, що середній місячний заробіток ОСОБА_5 складає 5 тис. 301 грн. 78 коп. (а.с.30).
Тому, враховуючи наведене та керуючись частиною 2 статті 133 КзпП України, апеляційний суд вважає, що відповідач, як керівник Чернігівського міського центру зайнятості, має нести обмежену матеріальну відповідальність за заподіяну центру зайнятості матеріальну шкоду в розмірі середнього місячного заробітку.
Доводи апеляційної скарги про те, що місцевий суд не врахував, що результати ревізії фінансово-господарської діяльності Чернігівськогно центру зайнятості були доведені прокурору м.Чернігова тільки 03.02.2012 року та що Чернігівський міський центр зайнятості з лютого по 25 вересня 2012 року оспорював законність вимог Державної фінансової інспекції в Чернігівській області згідно з Актом ревізії фінансово-господарської діяльності цього центру - підлягають врахуванню.
Отже, оцінивши викладене в сукупності, апеляційний суд вважає, що ухвалене рішення місцевого суду не може вважатись законним та обгрунтованим і підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313 - 314, 316, 317, 319 ЦПК України, ст.ст.130, 132, 133 ч.2,135-3,136, ч.3, 4 ст.233, 234 КзпП України апеляційний суд,
Апеляційну скаргу прокурора прокуратури м.Чернігова - задовольнити.
Рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова від 11 лютого 2013 року - скасувати.
Позов заступника прокурора м.Чернігова в інтересах держави в особі Чернігівського міського центру зайнятості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь Чернігівського міського центру зайнятості матеріальну шкоду, у межах середнього місячного заробітку у розмірі 5301 (5 тисяч триста одна ) грн. 78 коп..
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий:Судді: