Справа № 738/256/13-ц Провадження № 22-ц/795/734/2013 Головуючий у I інстанції -Савченко О. А. Доповідач - Висоцька Н. В.
Категорія - цивільна
27 березня 2013 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого-судді Висоцької Н.В.
суддів: Смаглюк Р.І., Бойко О.В.
при секретарі - Зіньковець О.О.,
за участю: представника апелянта ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Менського районного суду Чернігівської області від 07 лютого 2013 року по справі за поданням старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Менського районного управління Дорошенка Валентина Володимировича про примусове проникнення до житла,
Ухвалою Менського районного суду від 07.02.2013 року подання старшого державного виконавця ВДВС Менського районного управління Дорошенка В.В. про примусове проникнення до житла за адресою: АДРЕСА_1, в якому проживають ОСОБА_2 та ОСОБА_4 для проведення опису-арешту майна боржника з метою його подальшої реалізації - задоволено.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Менського районного суду від 07.02.2013 року та закрити провадження по справі.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що районним судом при винесенні оскаржуваної ухвали неповно досліджені та з»ясовані обставини справи, ухвала є незаконною та необгрунтованою.
В скарзі зазначає, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали не враховано те, що будинок АДРЕСА_1 належить дітям боржника, згідно договору дарування, який надавався державному виконавцю. Даний договір ніким не оспорювався та не визнавався недійсним, тому він залишається діючим до теперішнього часу. Крім того, в квартирі знаходяться також особисті речі свекрухи ОСОБА_5, якими боржники користуються згідно договору оренди від 01.07.2007 року, копія якого надавалась державному виконавцю.
Апелянт звертає увагу апеляційного суду на те, що державний виконавець жодного разу не попереджав боржників про те, що має намір з»явитись за адресою: АДРЕСА_1, для проведення опису-арешту майна.
Вислухавши суддю-доповідача, представника апелянта, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 312 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
Висновок суду про наявність підстав для задоволення подання державного виконавця відповідає вимогам закону і ґрунтується на матеріалах справи.
Наявність боргових зобов'язань апелянта підтверджується копіями матеріалів виконавчого провадження, якими також підтверджено неможливість виконання державним виконавцем посадових обов'язків щодо оцінки майна боржників по місцю їх проживання.
Задовольняючи подання державного виконавця суд першої інстанції виходив з того, що боржники ухиляються від погашення заборгованості перед стягувачем та умисно перешкоджають проведенню виконавчих дій, в добровільному порядку ОСОБА_2 та ОСОБА_4 рішення суду не виконують.
З таким висновком місцевого суду погоджується колегія суду апеляційної інстанції, оскільки оскаржувана ухвала постановлення з додержанням норм чинного законодавства та на підставі зібраних по справі матеріалів.
Відповідно ст. 376 ЦПК України питання про примусове проникнення до житла боржника - фізичної особи при виконанні судових рішень вирішується судом за місцем знаходження житла за поданням державного виконавця. Суд негайно розглядає подання без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.
Як вбачається, в провадженні ВДВС Менського районного управління юстиції знаходиться виконавче провадження щодо виконавчих листів № 2-2660 виданих Шевченківським районним судом м. Києва від 02.02.2012 року про стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_4 солідарно на користь ПАТ КБ «Експобанк» заборгованості в сумі 540893,05 грн. та судових витрат.
Постановами головного державного виконавця ВДВС Менського районного управління юстиції від 17.02.2012 року відкрито провадження з виконання виконавчих листів № 2-2660/11 виданих 02.02.2012 року, боржникам ОСОБА_2 та ОСОБА_4 надавався строк для добровільного виконання, але таким правом боржники не скористались (а.с. 6-10).
В ході проведення виконавчих дій державним виконавцем були проведені заходи щодо виявлення майна боржника на яке можна звернути стягнення, а саме виїзди за місцем проживання боржника 24.04.2012 року, 15.05.2012 року, 28.06.2012 року, 18.09.2012 року, 16.10.2012 року, 27.11.2012 року, але потрапити до будинку державний виконавець не мав змоги, оскільки нікого не було вдома, двері будинку були зачинені, про що складені відповідні акти (а.с. 11-13, 15-17).
27.08.2012 року та 29.01.2013 року з метою перевірки майнового стану боржника державним виконавцем вкотре здійснювався виїзд за місцем проживання боржника: АДРЕСА_1. Згідно складених актів перевірити майновий стан не вдалось, оскільки боржники відмовились впустити державного виконавця до будинку для складання акту опису і арешту майна (а.с. 14,18), а за викладених обставин доводи апелянта щодо не повідомлення боржників про намір проведенння виконавчих дій державним виконавцем є необгрунтованими та не заслуговують на увагу суду.
Безпідставними є посилання апелянта на порушення майнових та житлових прав власників житла та іншого майна, оскільки, виходячи з роз'яснень, викладених в рішенні Конституційного Суду України №4-РП-2011 від 31.05.2011 року, проникнення до житла за вмотивованим рішенням суду з метою захисту прав і законних інтересів інших членів суспільства, зокрема з метою виконання рішення суду є легітимним втручанням держави в права людини з метою забезпечення загального блага.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновку суду першої інстанції і не дають підстав для її задоволення.
За таких обставин апеляційна скарга підлягає відхиленню, а ухвала суду - залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Ухвалу Менського районного суду від 07 лютого 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:Судді: