Справа № 2215/1641/2012
1/2215/110/2012
07 грудня 2012 року Старокостянтинівський районний суд
Хмельницької області
в складі:
головуючого - судді Цимбалюка О.В.
при секретарі Поважнюк О.Б.
з участю прокурора Бондарчук О.В.
захисника ОСОБА_1
представника потерпілого ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Старокостянтинові кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Шахтарське Луганської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, пенсіонера, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
Підсудний ОСОБА_3 12 січня 2012 року близько 07 години 30 хвилин, керуючи автомобілем «Opel Astra OTGF69», номерний знак НОМЕР_1, по вул. Миру зі сторони вулиці Борлуцького в напрямку Майдану Незалежності в районі заїзду до Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області, не дотримався вимог Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (з наступними змінами та доповненнями), а саме: п. 2.3 б) для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; п. 12.2 у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб в межах видимості дороги; п. 12.3 у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди; п. 18.1 водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека, внаслідок чого вчинив наїзд на пішохода ОСОБА_5, яка перетинала проїзну частину по нерегульованому пішохідному переході зліва направо по ходу руху автомобіля.
В результаті наїзду ОСОБА_5, відповідно до висновку судово-медичної експертизи, отримала тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент їх спричинення.
Спричиненні ОСОБА_5 тяжкі тілесні ушкодження знаходяться в прямому причинному зв'язку з вищевказаними порушеннями правил безпеки дорожнього руху, допущеними ОСОБА_3
В суді підсудний ОСОБА_3 свою вину визнав повністю і пояснив, що 12 січня 2012 року близько 07 години 30 хвилин, керуючи автомобілем «Opel Astra OTGF69», номерний знак НОМЕР_1, по вул. Миру зі сторони вулиці Борлуцького в напрямку Майдану Незалежності в районі заїзду до Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області на нерегульованому пішохідному переході вчинив наїзд на ОСОБА_5, спричинивши їй тяжкі тілесні ушкодження, які знаходяться в прямому причинному зв'язку з настанням смерті.
Оскільки підсудний ОСОБА_3 повністю визнав свою вину, то суд за згодою учасників процесу визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, й обмежився допитом підсудного та дослідженням характеризуючих його даних.
Таким чином, суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_3 в порушенні правил безпеки дорожнього руху при керуванні транспортним засобом, що спричинило смерть ОСОБА_5 доведена, тому його дії за ч. 2 ст. 286 КК України кваліфіковані вірно.
При призначенні покарання підсудному ОСОБА_3, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання зокрема, те, що підсудний раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, визнав вину, розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, відшкодував завдану шкоду, по місцю проживання характеризується позитивно, не порушував запобіжний захід, суд також врахував думку потерпілого, який просив не позбавляти підсудного волі.
Обставинами, що пом'якшують покарання підсудному ОСОБА_3 суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та відшкодування збитків, завданих злочином.
Обставини, що обтяжують покарання підсудному ОСОБА_3, судом не встановлені.
На думку суду, виправлення та перевиховання підсудного можливе без відбування покарання, а тому, у відповідності до ст. 75 КК України, підсудного ОСОБА_3 слід звільнити від його відбування з випробуванням.
Разом з тим, враховуючи, що підсудний ОСОБА_3 є водієм таксі і його діяльність пов'язана із перевезенням пасажирів, яку він здійснює особисто, тобто професія водія на даний час у підсудного є єдиним джерелом його доходів, суд вважає за доцільне додаткову міру покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами не призначати.
Цивільний позов Старокостянтинівського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Старокостянтинівської центральної районної лікарні до підсудного ОСОБА_3 про стягнення витрат на лікування в сумі 768,61 грн. підлягає залишенню без розгляду, в зв'язку з добровільною сплатою.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 205 ЦПК України суд закриває провадження в справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.
Оскільки потерпілий ОСОБА_6 відмовився від позову про стягнення шкоди в частині позовних вимог до підсудного ОСОБА_3, тому суд вважає за необхідне прийняти його відмову та закрити провадження по справі в цій частині.
Цивільна відповідальність підсудного ОСОБА_3 на момент ДТП була застрахована відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а застрахованим транспортним засобом був автомобіль марки «Opel Astra OTGF69», номерний знак НОМЕР_1, тому відповідно до вказаного полісу страховик, яким є страхова компанія «АХА страхування», забезпечує відшкодування шкоди, завданої життю, здоров'ю та майну третіх осіб під час ДТП, що сталася за участі забезпеченого транспортного засобу в межах визначеного законом ліміту.
Таким чином, з страхової компанії «АХА страхування» підлягають стягненню на користь потерпілого ОСОБА_6 9294,86 грн. витрат на поховання.
При вирішенні питання про відшкодування моральної шкоди суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі Закон) від 01 липня 2004 року обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих унаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Тобто виходячи із суті такого страхування Закон має на меті захист не лише прав потерпілих на відшкодування шкоди, але й захист інтересів страхувальника - заподіювача шкоди.
Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Згідно зі ст. 22 Закону потерпілому відшкодовується моральна шкода, передбачена пунктами 1, 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України, у встановленому судом розмірі відповідно до вимог ст. 23 ЦК України. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного в п. 9.3 ст. 9 Закону ( 51000 грн.). Різницю між сумою відшкодування, визначену судом, та сумою, яка повинна бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною в скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.
Тобто ліміт відповідальності страхової компанії «АХА страхування» щодо відшкодування моральної шкоди становить 2550 грн. (51000 х 5 : 100 = 2550).
Оскільки внаслідок ДТП, що мала місце з вини підсудного ОСОБА_3 потерпілий ОСОБА_6 зазнав душевних страждань в зв'язку зі смертю матері, що порушило його звичний спосіб життя, а також враховуючи, що завдана йому моральна шкода знаходиться у прямому причинному зв'язку із порушенням підсудним Правил дорожнього руху України, суд в залежності від ступеня страждань потерпілого, з урахуванням принципу розумності та справедливості визначає моральну шкоду в розмірі 2500 грн.
Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.
Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням і встановити йому іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.
На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов'язок не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти про зміну місця проживання або роботи та періодично з'являтися для реєстрації у кримінально-виконавчу інспекцію.
Цивільний позов Старокостянтинівського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Старокостянтинівської центральної районної лікарні залишити без розгляду.
Закрити провадження за цивільним позовом ОСОБА_6 у зв'язку з його відмовою від позову в частині позовних вимог до ОСОБА_3
Стягнути з страхової компанії «АХА страхування» на користь потерпілого ОСОБА_6 9294,86 грн. витрат на поховання та 2500 грн. моральної шкоди, а всього 11794,86 грн.
Речовий доказ - автомобіль «Opel Astra OTGF69», номерний знак НОМЕР_1, який знаходиться на майданчику тимчасового утримання Старокостянтинівського РВ УМВС України в Хмельницькій області повернути власниці ОСОБА_7.
Зняти арешт з ? частки квартири АДРЕСА_1, яка відповідно до довідки БТІ за № 182 від 02 лютого 2012 року зареєстрована за ОСОБА_3
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 529,20 грн. судових витрат (р/р 31258272210321, МФО 815013, код № 25575309 «за дослідження-12»).
Міру запобіжного заходу підсудному до вступу вироку у законну силу залишити попередню -підписку про невиїзд.
Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Хмельницької області протягом 15 діб з моменту його проголошення через Старокостянтинівський районний суд.
Суддя