Справа № 2514/3577/2012 Провадження № 22-ц/795/652/2013 Головуючий у I інстанції -Куровський Ю. В. Доповідач - Висоцька Н. В.
Категорія - цивільна
18 березня 2013 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого-судді Висоцької Н.В.
суддів: Шитченко Н.В., Смаглюк Р.І.
при секретарі - Зіньковець О.О.,
за участю: представників сторін ОСОБА_1, ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 18 січня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3 про усунення перешкод у здійсненні права власності та стягнення моральної шкоди,
В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить рішення Ніжинського міськрайонного суду від 18.01.2013 року скасувати, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 - відмовлено, та ухвалити нове рішення про задоволенння позовних вимог.
Незаконність рішення суду апелянт обґрунтовує неповним з»ясуванням обставин, що мають значення для справи, та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Апелянт в скарзі зазначає, що на протязі тривалого часу відповідач ігнорує правила добросусідства. Так як, земельні ділянки позивача та відповідача межують, апелянт зазначає, що ОСОБА_5 розмістила біля огорожі ОСОБА_4 каналізаційні колодязі, відстань одного з яких до стіни житлового будинку позивача становить 4,7 м., а до вікна спальної кімнати 5,2 м. Інший каналізаційний колодязь розташований на відстані 9,10 м. до стіни житлового будинку.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що на неодноразові звернення та прохання ОСОБА_4 відповідач ОСОБА_5 відмовляється перенести каналізаційні споруди на більшу дистанцію від будинку та двору позивача у зв»язку з тим, що дані споруди розміщені з порушенням санітарних норм, виділяють неприємний запах, що негативно впливає на здоров»я позивача та членів його родини.
ОСОБА_4 звертає увагу апеляційного суду на те, що суд першої інстанції не взяв до уваги висновок судової будівельно-технічної експертизи № С-299 від 10.12.2012 року, де експертом чітко вказано про порушення санітарних норм з боку ОСОБА_5, а саме порушення пункту 3.26 ДБН 360-92** «Містобудування. Планування та забудова міських та сільських поселень». Районний суд взяв до уваги лише покази свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які в судовому засіданні давали покази, які суперечать складеному ними акту від 18.10.2011 року.
Апелянт в скарзі зазначає, що розташування спірних каналізаційних споруд не відповідає місцю їх розташування відповідно до розробленого проекту на влаштування автономної каналізації, що також підтверджується висновком експерта.
Вислухавши суддю-доповідача, учасників судового процесу, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судом встановлено, що власником житлового будинку в цілому, який розташований в АДРЕСА_1 є ОСОБА_4, що підтверджується копією свідоцтва про право власності (а.с. 14).
Згідно договору дарування частки житлового будинку, який належить на праві приватної власності, ОСОБА_10 від імені ОСОБА_11 подарували ОСОБА_6 та ОСОБА_3 11/20 частин жилого будинку, який розташований в АДРЕСА_2, з відповідною часткою господарчих та побутових будівель і споруд (а.с. 33).
Вищевказані будинки знаходяться на суміжних земельних ділянках.
На території подвір»я відповідачів за адресою: АДРЕСА_2 збудовані три колодці автономної каналізації, на що мається технічна документація (а.с. 37-41).
Відповідно до Акту обстеження домоволодіння позивача від 18.10.2011 року, складеного комісією утвореною Ніжинською міською радою - було встановлено, що ОСОБА_5 дійсно влаштувала вигрібну яму на відстані 1,5 м. від огорожі та 4,5 м. від будинку ОСОБА_4, що не відповідає санітарним нормам, відповідно до яких вигрібна яма має бути розміщена на відстані 15 м. від будинку (а.с. 10).
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що спірна споруда не є вигрібною ямою, а являється септиком, функціональне призначення якого є інше ніж вигрібної ями, крім того не доведені обставини на які послався позивач, а саме щодо неприємного запаху та шкідливого впливу, а відповідно і відсутні підстави для задоволення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди.
З таким висновком погоджується і апеляційний суд, оскільки він відповідає вимогам закону та обставинам справи.
Відповідно до ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Відповідно до ч. 3 ст. 10, ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доводи апелянта, що судом не прийнято до уваги та не дано належної правової оцінки акту від 18.10.2011 року, яким як посилається апелянт підтверджується порушення санітарних та будівельних норм, не спростовують правильності висновків суду першої інстанції (а.с. 35), оскільки в матеріалах справи наявний акт обстеження території двору домоволодіння АДРЕСА_2 від 26.08.2012 року, відповідно до якого комісією було встановлено відсутність неприємних запахів з каналізації, а також не виявлено скупчення комах, в тому числі і мух, в дворі та біля двору (а.с. 35).
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що до висновку судової будівельно-технічної експертизи № С-299 від 10.12.2012 року та додаткового висновку від 14.01.2013 року (а.с. 63-69, 91-94), слід ставитись критично, оскільки експерт виклав висновки експертизи із призначення споруд як майданчика для компосту, а не фільтруючих колодців.
Доводи апелянта, щодо незаконності обґрунтування рішення суду показами свідків та даними Акту санітарно-епідеміологічного обстеження від 17.10.2012 року ( а.с. 48), яким встановлені обставини на які послався суд у своєму рішенні, виходячи з предмету спору і заявлених вимог, з врахуванням обставин справи, не є підставою для скасування рішення суду, зазначені доводи спростовують законності та обгрунтованності рішення суду першої інстанції в цій частині.
Згідно з положеннями ст.ст. 10, 60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які у справі мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, а позивач не надав належного і допустимого доказу, як на підтвердження обставин, на які посилався, так і на спростування результатів перевірки та обстежень, які покладені в основу рішення та компетентність органів, які їх складали.
Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
За таких обставин апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.
Оскільки апеляційна скарга ОСОБА_4 підлягає відхиленню, відповідно до ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_12 на користь відповідачів ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3 підлягають стягненню витрати щодо розгляду справи в апеляційному суді, а саме по 76 (сімдесят шість) грн. 47 копійок кожному, оскільки ОСОБА_2 представляв інтереси всіх відповідачі одночасно під час розгляду справи в апеляційному суді лише 30 хв., тому за зазначений час і слід стягнути кошти, сплата коштів підтверджується квитанціями серії 01АААС від 25.02.2013 року (а.с. 135, 141, 143), разом з тим в матеріалах справи відсутні дані щодо вивчення документів, консультації по справі на стадії апеляційного розгляду, а за викладених обставин решта витрат не підлягає стягненню на користь відповідачів.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Ніжинського міськрайонного суду від 18 січня 2013 року залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3 по 76 (сімдесят шість) грн. 47 копійок кожному.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:Судді: