Справа № 1527/2-5156/11
"25" березня 2013 р.
Суворовський районний суд м.Одеси в складі :
головуючої одноособово судді - Середи І.В.,
при секретарі - Семко М.О.,
за участю:
представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,
представника відповідачів - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №9 в м.Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, треті особи Одеська міська рада та КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості», про зміну розміру часток у праві спільної часткової власності,
ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, треті особи Одеська міська рада та КП «ОМБТІ та РОН» про зміну розміру часток у праві спільної часткової власності домоволодіння по АДРЕСА_1 і після остаточного уточнення вимог просив змінити розмір часток наступним чином: 53/100 частин за ним, 43/100 за ОСОБА_7, та по 2/100 за ОСОБА_5 та ОСОБА_8.
В обгунтування позову ОСОБА_4 вказував на те, що він є власником 7/40 частин домоволодіння згідно свідоцтва про право на спадщину від 26 листопада та від 13 грудня 1984 року, його брату ОСОБА_5 та сестрі ОСОБА_6 по 7/80 і сусіду ОСОБА_7 - 13/20 частин. З моменту отримання спадщини частками домоволодіння, які належать брату та сестрі користується він, оскільки вони більш як 25 років жодного разу не користувалися своїм майном і не брали участі у його догляді. На підставі рішення міжвідомчої комісії Ленінської райради народних депутатів від 15 травня 1986 року йому було надано дозвіл на знесення сараю літ. «В» та будування на його місці літньої кухні площею не більше 10 кв.м та сараю не більше 10 кв.м, тобто внаслідок фізичного зношення будівель сарай було знесено, у зв'язку з чим право власності відповідачів ОСОБА_9 та ОСОБА_6 на новостворене майно було втрачено. Також відповідно до рішення вказаної комісії від 12 жовтня 1989 року було надано дозвіл позивачу на перебудову новоствореного сараю літ. «В» на літню кухню розміром 4,4 Х 10,4 кв.м, навіс металевий в гараж розмірами 3,1 Х 7 кв.м, тобто у відповідачів право власності на новостворене майно не виникло, оскільки вони не приймали участі у будівництві та не доглядали за власним майном, яке знаходилося у них у власності. За час проживання ним було добудовано до частини будівлі гараж, два сараї, літню кухню та другий поверх, які були введені в експлуатацію актом готовності від 23 квітня 2010 року №408.
В судовому засіданні представники позивача підтримали вимоги про зміну розміру часток у праві спільної часткової власності домоволодіння по АДРЕСА_1 відповідно до довідки КП «ОМБТІ та РОН» від 26 квітня 2012 року. Здійснені перебудови введені в експлуатацію позивачем отримано акт та сертифікат готовності. Стосовно гаражу під літ.«К» який був збудований на місці навісу, зазначили, що він був введений в експлуатацію ще в 1987 році, і це вбачається із технічної документації на ім'я позивача, де він не значиться як самовільна будова.
Представник відповідачів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечував проти задоволення вимог посилаючись на те, що дозволу на здійснення перебудов, в тому числі прибудови сараю, гаражу, відповідачі не надавали, документів про право власності на будови він не отримував. Даним позовом позивач намагається збільшити розмір своєї частки та зменшити розмір часток його довірителів, в результаті чого зменшиться і розмір частини земельної ділянки, якою вони мають право користуватися відповідно до частки в домоволодінні.
Відповідач ОСОБА_7 в засідання не з'явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином, з заявами про відкладення розгляду справи не звертався. Раніше в засіданні він та його представник заявлені вимоги визнали частково, заперечували проти доводів в позовній заяві, та зазначили, що дозвіл позивачу на перебудову надавався, але представлений розрахунок не відповідає дійсним обставинам, гараж під літ. «К» є самочинним, про що зазначено в розрахунку КП «ОМБТІ та РОН» виготовленому на замовлення ОСОБА_7 в 2009 році. Позивач не надав суду належних документів в підтвердження оформлення будівель на законних підставах, тоді як відповідач всі перебудови оформив належним чином.
Представники третіх осіб в засідання не з'явилися з заявами про відкладення розгляду справи не зверталися.
Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом було встановлено наступні факти і відповідні їм правовідносини.
Позивач ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 26 листопада 1984 року є власником 7/80 частин домоволодіння по АДРЕСА_1, і також власником ще 7/80 частин на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 13 грудня 1984 року.
Відповідачам ОСОБА_5 та ОСОБА_6 належить по 7/80 частин кожному на підставі свідоцтва про право приватної власності на домоволодіння від 26 вересня 1984 року, виданого ЖКВ виконкому Ленінської райради.
ОСОБА_7 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 24 квітня 2007 року належить 13/20 частин вказаного домоволодіння.
Вказані розміри часток співвласників підтверджуються також і довідкою КП «ОМБТІ та РОН» від 4 березня 2009 року (а.с.15).
Рішенням міжвідомчої комісії Ленінської райради народних депутатів від 15 травня 1986 року протокол №3 позивачу було надано дозвіл на знесення наявного сараю літ. «В» та побудову літньої кухні площею не більше 10 кв.м, та сараю площею не більше 10 кв.м на відстані не менше 7 м. від будинку (а.с.14).
Також в підтвердження отримання дозволу перебудови сараю під літ. «В» на літню кухню але вже розміром 4,4 Х 10,4 м та навісу літ. «З» в гараж розміром 3,1 Х 7,0 м. позивач ОСОБА_4 надав рішення міжвідомчої комісії Ленінської райради народних депутатів від 12 жовтня 1989 року, протокол №12 (а.с.222).
Однак, достовірність даного доказу викликає сумнів, тому не приймається судом до уваги як доказ, оскільки в оригіналі протоколу міжвідомчої комісії Ленінської райради народних депутатів №12 від 12 жовтня 1989 року, який було представлено Департаментом архівної справи та діловодства Одеської міської ради, звернення ОСОБА_4 взагалі не розглядалося (а.с.224-240). Отже, суд приходить до висновку, що позивач не отримував дозволу на перебудову сараю під літ. «В» на літню кухню розміром 4,4 Х 10,4 м та навісу літ. «З» в гараж розміром 3,1 Х 7,0 м.
Рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради №691 від 24 червня 2009 року було затверджено акт державної приймальної комісії про готовність закінчених будівництвом: прибудови літ. «б1»(площею 18,4 кв.м) до жилого будинку літ. «Б» та гаража літ. «Ж» (площею 11,2 кв.м) за адресою: АДРЕСА_1 - замовник будівництва - відповідач ОСОБА_7 (а.с.62-65).
На підставі акту готовності об'єкту до експлуатації від 23 квітня 2004 року позивачу ОСОБА_4 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області було видано сертифікат відповідності, яким було засвідчено відповідність закінченого будівництвом об'єкта: будівництво житлового будинку літ. «Н» - 32,30 кв.м, літ. «Л» сарай, літ. «М» - сарай (а.с.124-129).
Інструкція про проведення поділу, виділу та розрахунку часток об'єктів нерухомого майна, що затверджена постановою Кабінету Міністрів України 12.07.2007 року передбачає, що у разі невідповідності розміру часток, зазначених у правовстановлюючих документах, реальним часткам, за згодою співвласників виконується розрахунок відповідних часток об'єкта нерухомого майна з метою отримання відповідних правовстановлюючих документів. З огляду на викладене, обов'язковою умовою для затвердження перерахунку розміру часток у спільному домоволодінні у зв'язку з прибудовою необхідна згода співвласників.
Верховний Суд України у Постанові Пленуму №7 від 4.10.1991 року (із змінами) у п.12 зазначив, що «при розгляді спорів між учасниками спільної часткової власності на жилий будинок про зміну часток суди повинні враховувати, що такі вимоги можуть бути задоволені, якщо учасник спільної власності збільшить в ньому за свій рахунок корисну площу будинку (жилих і підсобних його приміщень) шляхом прибудови, надбудови або перебудови, проведеної з дозволу виконкому місцевої ради і за згодою решти учасників спільної власності. Спорудження господарських будівель (сараїв, гаражів тощо) не є підставою для збільшення встановленого раніше розміру часток в праві власності на будинок».
Пунктами 2.3, 3.11 Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом від 18.06.2007 за N 55 Міністерства з питань житлово-комунального господарства, не підлягають поділу об'єкти нерухомого майна, до складу яких входять самочинно збудовані (реконструйовані, переплановані) об'єкти нерухомого майна. Питання щодо поділу об'єктів нерухомого майна може розглядатись лише після визнання права власності на них відповідно до закону. За наявності самочинно збудованих (реконструйованих, перепланованих) об'єктів нерухомого майна документи щодо виділу готуються тільки після визнання права власності на них відповідно до закону. Самочинно збудовані об'єкти нерухомого майна до розрахунку не включаються.
Отже, судом встановлено наявність самовільної будови гаражу під літ. «К», відсутність права власності на новозбудовані будівлі, проведений 26 квітня 2012 року КП «ОМБТІ та РОН» розрахунок часток значно зменшує розмір часток відповідачів ОСОБА_5, ОСОБА_6.
Норма частини 4 ст.357 ЦК України надає співвласнику житлового будинку право зробити відповідно до встановленого законом порядку добудову (прибудову) за свій рахунок незалежно від згоди інших співвласників, якщо це не порушує їхніх прав. Така добудова (прибудова) є власністю співвласника, який її зробив, і не змінює розміру часток співвласників у праві спільної часткової власності.
Таким чином, оцінивши усі докази в сукупності, приймаючи до уваги вказані норми, суд приходить до висновку, що підстав для задоволення позову не має.
Керуючись ст.ст.10,11,60,212-215 ЦПК України, суд -
Відмовити ОСОБА_4 в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, треті особи Одеська міська рада та КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості», про зміну розміру часток у праві спільної часткової власності.
Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Одеської області через Суворовський районний суд м.Одеси протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: