Кримінальне провадження № 666/1608/13-к
Провадження № 1-кп/666/66/13
02.04.2013 року Дніпровський районний суд м. Херсона у складі:
головуючого судді Полив'яного В.М.
при секретарі Стрекозовій О.І.
за участю прокурора Горощенко М.М.
потерпілої ОСОБА_1
законного представника потерпілої ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Херсоні матеріали кримінального провадження № 12012230030000041 від 21.11.2012 року по обвинуваченню:
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Херсона, українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, військовозобов'язаного, сироти, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 раніше судимого:
07.11.2012 року Суворовським районним судом м. Херсона по ст. 289 ч. 1 КК України на 3 роки позбавлення волі, на підставі ст.ст. 75,76 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням, встановлено іспитовий строк 2 роки,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст. 185 ч.1, 185 ч.2 КК України,-
ОСОБА_3, будучи раніше засудженим 07.11.2012 року Суворовським районним судом м. Херсона по ст. 289 ч. 1 КК України на 3 роки позбавлення волі, на підставі ст.ст. 75,76 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням, встановлено іспитовий строк 2 роки, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив, вчинив новий умисний злочин.
Так, він, 28.10.2012 року, близько 22.10 годин, умисно, з корисливих спонукань, шляхом вільного доступу, таємно, скористався стипендіальною карткою комерційного банку «Надра», на якій знаходилися грошові кошти в сумі 1430 грн, яка належить ОСОБА_1, через банкомат комерційного банку «Надра», розташований по вул. І.Кулика, 141 у м. Херсоні, зняв грошові кошти в сумі 530 грн, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_1 матеріальну шкоду на вказану суму.
Після чого, він, 28.10.2012 року, близько 22.30 годин, умисно, з корисливих спонукань, повторно, шляхом вільного доступу, таємно, скористався стипендіальною карткою комерційного банку «Надра», на якій знаходилися грошові кошти в сумі 1430 грн, яка належить ОСОБА_1, через банкомат комерційного банку «Надра», розташований по вул. І.Кулика, 141 у м. Херсоні, зняв грошові кошти в сумі 900 грн, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_1 матеріальну шкоду на вказану суму.
Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_3 свою винність у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст. 185 ч.1, 185 ч.2 КК України визнав повністю, погодився з кваліфікацією вчиненого ним діяння та повністю підтвердив обставини вчиненого ним кримінального правопорушення. При цьому, щодо кримінального провадження обвинувачений надав наступні покази. Так, він підтвердив факти зняття ним з стипендіальної картки комерційного банку «Надра», належної ОСОБА_1, грошових коштів на загальну суму 1430 грн без її дозволу. Розумів, що скоює крадіжку грошових коштів, які йому не належали.У вчиненому щиро кається.
На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності та істинності їх позицій немає.
При цьому розгляд провадження провадився відносно обвинуваченого в межах пред'явленого йому обвинувачення.
При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення в судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання його винним.
Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає, що умисні дії ОСОБА_3 слід кваліфікувати за ч.1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка) та за ч.2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.
Вирішуючи питання про вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_3, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу винного.
ОСОБА_3 є сиротою, свою вину визнав повністю, добровільно повністю відшкодував завдані ним потерпілій матеріальні збитки, у скоєному щиро кається, що суд визнає обставинами, які пом'якшують його покарання.
Обставин, які б обтяжували відповідальність ОСОБА_3 судом не виявлено.
За місцем проживання ОСОБА_3 характеризується задовільно.
На підставі викладеного, враховуючи, що ОСОБА_3 маючи судимість за умисний злочин, вчинив новий умисний злочин, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_3 можливе лише у триманні його в умовах ізоляції від суспільства.
Цивільний позов по справі не заявлений.
Судові витрати по справі відсутні.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України,суд,-
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченому ст. 185 ч.1 КК України.
Призначити ОСОБА_3 покарання за ст.185 ч.1 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченому ст. 185 ч.2 КК України.
Призначити ОСОБА_3 покарання за ст.185 ч.2 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.
На підставі ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, призначити ОСОБА_3 покарання, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у виді 2 (двох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком Суворовського районного суду м. Херсона від 07.11.2012 року, призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді 3 (трьох) років 1 (одного) місяця позбавлення волі з відбуванням покарання у кримінально-виконавчій установі закритого типу.
Запобіжний захід -ОСОБА_3 «Домашній арешт» - не змінювати до вступу вироку в законну силу.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Херсонської області, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляції до Дніпровського районного суду м. Херсона.
Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя В.М. Полив'яний