Михайлівський районний суд Запорізької області
Справа № 321/309/13-к
Провадження № 1-кп/321/57/2013
01 квітня 2013 року смт. Михайлівка
Михайлівський районний суд Запорізької області в складі:
головуючого: судді Шамоти Л.В.
при секретарі: Рикун І.В.
за участю прокурора: Петренка В.О.
за участю захисника: адвоката ОСОБА_1
за участю обвинуваченого: ОСОБА_2
за участю потерпілого: ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, розташованого в смт. Михайлівка Запорізької області, кримінальне провадження за обвинувальним актом відносно:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, українця, освіта середня-спеціальна, не одруженого, не працюючого, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1, не судимого в силу ст. 89 КК України,
обвинуваченого в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,
28 грудня 2012 року, в період часу з 20 години по 24 годину, обвинувачений ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, діючи з корисливими намірами, з умислом, спрямованим на таємне викрадення чужого майна, знаходячись в кафе-барі «Максимум», розташованому за адресою: Запорізька область, Михайлівський район, смт. Михайлівка, вул. Комсомольська, 66, шляхом вільного доступу, таємно викрав з кишені куртки ОСОБА_3 мобільний телефон «NOKIA ASHA 311», в корпусі білого кольору, вартістю 918 гривень, в якому була встановлена сім-карта мобільного оператора «Київстар», вартістю 10 гривень, разом із чохлом чорного кольору до цього мобільного телефону, вартістю 45 гривень, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 937 гривень 00 копійок.
Таким чином, дії обвинуваченого ОСОБА_2 правильно кваліфіковані на досудовому розслідуванні за ч. 1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
Цивільний позов по справі не заявлений.
Під час судового провадження між обвинуваченим ОСОБА_2 та потерпілим ОСОБА_3 укладено угоду про примирення від 01 квітня 2013 року, відповідно до вимог ст. 471 КПК України.
Відповідно до умов наданої угоди, потерпілий та обвинувачений добровільно, за спільною згодою уклали дану угоду про примирення, в якій виклали формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію за ч. 1 ст. 185 КК України, яка ніким не оспорюється, зазначили істотні обставини для даного кримінального провадження та узгодили призначення покарання обвинуваченому за ч. 1 ст. 185 КК України у виді одного року позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України зі звільненням обвинуваченого від відбуття призначеного покарання з випробуванням строком на один рік, а також покладенням на нього на підставі ст. 76 КК України наступних обов'язків: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію. Також в угоді зазначено, що обвинувачений добровільно відшкодував потерпілому матеріальну шкоду в повному обсязі. В угоді передбачені та роз'яснені наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання.
Суд, розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення, виходить з наступного.
Відповідно до п. 1 ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 469 КПК України, угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого. Домовленості стосовно угоди про примирення можуть проводитися самостійно потерпілим і підозрюваним чи обвинуваченим, захисником і представником або за допомогою іншої особи, погодженої сторонами кримінального провадження (крім слідчого, прокурора або судді). Угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Як встановлено в судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, який згідно з положеннями ст. 12 КК України, є злочином середньої тяжкості.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений повністю розуміє права, визначені п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Потерпілий також розуміє наслідки укладення та затвердження даної угоди, визначені п. 2 ч. 1 ст. 473 КПК України.
В судовому засіданні обвинувачений і потерпілий підтвердили суду, що угода про примирення між ними укладена добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Захисник в судовому засіданні просив суд затвердити угоду про примирення, укладену між обвинуваченим та потерпілим. Прокурор в судовому засіданні не заперечував проти затвердження угоди про примирення.
Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, вивчивши угоду про примирення та матеріали кримінального провадження, приходить до висновку, що укладена між потерпілим та обвинуваченим угода відповідає вимогам КПК України, дії обвинуваченого за ч. 1 ст. 185 КК України кваліфіковано правильно, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, сторони примирились добровільно, обвинувачений може виконати взяті на себе за угодою зобов'язання, фактичні підстави для визнання винуватості наявні, узгоджена міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначеним ст. 65 КК України, враховує особу винного, обставини, які обтяжують його покарання, а саме: скоєння злочину, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, та обставини, що пом'якшують покарання, а саме: щире каяття, добровільне відшкодування потерпілому шкоди.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення між потерпілим ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_2 і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання у виді одного року позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України зі звільненням обвинуваченого від відбуття призначеного покарання з випробуванням строком на один рік, а також покладенням на нього на підставі ст. 76 КК України наступних обов'язків: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 374, 475 КПК України, суд
Затвердити угоду про примирення від 01 квітня 2013 року, укладену між обвинуваченим ОСОБА_2 та потерпілим ОСОБА_3.
ОСОБА_2 визнати винним за ч. 1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді одного року позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбуття призначеного покарання з випробуванням строком на один рік, якщо він протягом цього іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 наступні обов'язки:
- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити той самий - особисте зобов'язання.
Речові докази: мобільний телефон «NOKIA ASHA 311», в корпусі білого кольору, разом із чохлом чорного кольору до цього мобільного телефону, що передані на зберігання потерпілому ОСОБА_3 згідно розписки, - повернути законному власнику потерпілому ОСОБА_3.
На вирок може бути подана апеляція з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, в Апеляційний суд Запорізької області через Михайлівський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня оголошення вироку.
Суддя:
01.04.2013