28 березня 2013 року Справа № 5002-27/4261-2012
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Волкова К.В.,
суддів Балюкової К.Г.,
Рибіної С.А.,
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився, Громадська організація садівничого товариства "Світоч";
відповідача: не з'явився, товариство з обмеженою відповідальністю "Тепло газ вода";
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Тепло газ вода" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Янюк О.С.) від 31 січня 2013 року у справі №5002-27/4261-2012
за позовом Громадської організації садівничого товариства "Світоч" (вул. Нахімова, буд.24, Феодосія, 98100)
до товариства з обмеженою відповідальністю "Тепло газ вода" (вул. Володарського, буд. 15-а, кв.54, Феодосія, 98105)
про стягнення 27755,00 грн.
Позивач, Громадська організація садівниче товариство "Світоч", звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю "Тепло газ вода" про стягнення грошових коштів у розмірі 27 755,00 грн. Крім того, позивач просив стягнути з відповідача витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 609,50 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на статті 525-526, 888, 1212 Цивільного кодексу України та на безпідставне утримання відповідачем грошових коштів, перерахованих відповідачу за виконання проектних робіт за договором підряду від 18 травня 2012 року №2\02-012, який неможливо виконати через відмову Феодосійського управління з експлуатації газового господарства Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Кримгаз" у наданні позивачу технічних умов і узгодженні проектної документації.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 31 січня 2013 року у справі №5002-27/4261-2012 (суддя Янюк О.С.) позов Громадської організації садівничого товариства "Світоч" задоволено.
Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Тепло газ вода" на користь Громадської організації садівничого товариства "Світоч" грошові кошти у розмірі 27 755,00 грн.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Не погодившись з рішенням суду, товариство з обмеженою відповідальністю "Тепло газ вода" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та постановити нове, яким у задоволені позову відмовити.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовані порушенням місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, а також неповним дослідженням обставин, які мають значення для справи.
Розпорядженням секретаря судової палати Севастопольського апеляційного господарського суду Видашенко Т.С. від 26 березня 2013 року у зв'язку з відпусткою судді Плута В.М. у складі колегії його було замінено на суддю Балюкову К.Г..
У судовому засіданні, призначеному на 26 березня 2013 року, представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та наполягає на її задоволенні, представники позивача з доводами апеляційної скарги не погодився, вважає рішення господарського суду першої інстанції законним та обґрунтованим, підстав для його скасування не вбачає, для повного та всебічного дослідження всіх обставин по справі, колегія суддів у слуханні справи оголосила перерву до 28 березня 2013 року.
28 березня 2013 року, представники сторін не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, рекомендованої кореспонденцією, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Крім того, статтею 28 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що представниками сторін у справі можуть бути як керівники підприємств та організацій так і інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, тобто коло осіб, які можуть здійснювати представництво в суді, чинним законодавством не обмежується.
Враховуючи, що відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, судова колегія визнала можливим розглянути скаргу за відсутності нез'явившихся представників сторін.
Повторно розглянувши матеріали справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
18 травня 2012 року між позивачем (Замовник) і відповідачем (Підрядник) укладено договір підряду на проведення проектних робіт по об'єкту „Газопостачання природним газом садівничого товариства „Світоч" місто Феодосія Автономна Республіка Крим №2/02-012 (т. 1, а.с. 52), відповідно до умов якого Підрядник прийняв на себе зобов'язання розробити по завданню Замовника проектну документацію, а Замовник зобов'язується прийняти і оплатити роботи по проведенню проектних робіт.
Крім того, Підрядник зобов'язується провести за завданням Замовника геодезичну зйомку. Замовник зобов'язується прийняти і оплатити роботи по її проведенню (згідно кошторисної документації) (пункти 1.1 та 1.2 Договору).
Згідно із пунктом 1.3 Договору Замовник зобов'язаний передати Підряднику технічні умови, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектної документації.
Ціна робіт, які має виконати Підрядник, визначається згідно нормативних документів і складає 55 510,00 грн. Перегляд ціни робіт обґрунтовується розрахунками і оформлюється сторонами шляхом укладення додаткових угод (пункти 2.1, 2.2 Договору).
Відповідно пункту 7.1 Договору Замовник оплачує Підряднику передоплату в розмірі 50% вартості робіт, установленої пунктом 2 Договору, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Підрядника протягом десяти днів з моменту підписання Договору. Несплачену суму вартості робіт, що залишилася, Замовник оплачує Підряднику протягом десяти днів з моменту передачі проектної документації Замовнику по акту виконаних робіт (пункт 7.2 Договору).
Згідно із пунктом 6.2 Договору Підрядник зобов'язується виконати проектні роботи в строк 90 днів у випадку своєчасного надання Підряднику технічних умов (Завдання), а також інших вихідних даних, необхідних для виконання проектних робіт.
Договір діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за Договором (пункт 9.7 Договору).
21 травня 2012 року Замовником згідно платіжного доручення №15 (#27871705) був оплачений рахунок Підрядника від 18 травня 2012 року №2 у сумі 27 755,00 грн. (т.1, а.с. 22-23).
28 липня 2012 року сторонами було узгоджено завдання на проектування „Розподільчий газопровід середнього тиску до садівничого товариства „Світоч" в місті Феодосія" (т.1, а.с. 53) та Графік виконання проектних робіт по об'єкту: „Розподільчий газопровід середнього тиску до садівничого товариства „Світоч" в місті Феодосія" (т.1, а.с. 54).
Крім того, укладанню Договору передувало звернення Замовника до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Кримгаз" з листом від 21 березня 2012 року №8, у якому позивач просив видати технічні умови по газифікації споживачів садівничого товариства „Світоч" від газопроводу середнього тиску в районі бази Феодосійського управління по експлуатації газового господарства (т.1, а.с. 103).
У відповідь листом від 31 липня 2012 року №1141-11 Феодосійське управління по експлуатації газового господарства Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Кримгаз" повідомило Замовника про відсутність технічної можливості підключення для газифікації приватних будинків на дачних ділянках садівничого товариства „Світоч", оскільки пропускна здатність наявного газопроводу в години максимального відбору не забезпечить безперебійне газопостачання всіх споживачів (т.1, а.с. 24, 104).
07 серпня 2012 року Замовник надіслав на адресу Підрядника вимогу від 06 серпня 2012 року вих. №6/1, якою повідомив останнього про відмову газорозподільної організації у видачі технічних умов по об'єкту „Газопостачання природним газом садівничого товариства „Світоч" та неможливістю надання їх Підряднику. Разом з тим, у зв'язку з неможливістю виконання спірного Договору Замовник вимагав повернути оплату за виконані проектні роботи по Договору в сумі 27 755,00 грн. (т.1, а.с. 25-26).
Проте, грошові кошти у добровільному порядку відповідачем повернуті позивачу не були, що, в свою чергу, і стало підставою для звернення позивача із даним позовом до суду.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін (надані під час судового засідання 26 березня 2013 року), обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не погоджується з доводами апеляційної скарги, у зв'язку з чим дійшла висновку про відмову у її задоволенні, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини, інші юридичні факти.
Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частина 7 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Судом встановлено, що укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт, який недійсним у судовому порядку не визнавався, у зв'язку з чим, у силу статті 629 Цивільного кодексу України, він є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 статті 887 Цивільного кодексу України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.
Згідно із частиною 2 статті 887 Цивільного кодексу України до договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Частина 4 статті 849 Цивільного кодексу України надає Замовнику право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.
Так, законом не вимагається взагалі ніяких причин для реалізації цього права замовником, але є необхідним дотримання певних умов: 1) така відмова можлива до закінчення виконання робіт; 2) вже виконанні підрядником роботи підлягають повній оплаті; 3) відшкодувати підряднику збитки, спричиненні розірванням договору, як реальні, так і упущену вигоду. Крім того, відмова від договору підряду оформлюється у письмовій формі.
Оскільки форма відмови від договору підряду не передбачена законом, то замовник може здійснити своє право будь-яким шляхом, у тому числі шляхом звернення до підрядника з листом-вимогою про повернення сплачених коштів.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України від 18 квітня 2012 року у справі №5023/9115/11 та від 30 серпня 2012 року у справі №15/5005/2635/2012.
Відповідно до частини 3 статті 651 Цивільного кодексу України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Із матеріалів справи вбачається, що позивачем був надісланий відповідачу лист від 06 серпня 2012 року вих. №6/1, у якому Замовник вимагав від відповідача повернути грошові кошти, які були сплачені в якості оплати за виконання проектних робіт по Договору, в сумі 27 755,00 грн.
Вищевказану вимогу суд першої інстанції обґрунтовано розцінив як односторонню відмову від Договору, право на яку встановлено частиною 4 статті 849 Цивільного кодексу України.
У зв'язку з чим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що спірний Договір є розірваним з 07 серпня 2012 року у зв'язку з односторонньою відмовою Замовника від Договору у повному обсязі.
Таким чином, правовідносини сторін щодо повернення авансового платежу, сплаченого на виконання Договору є позадоговірними і до них застосовуються норми глави 83 Цивільного кодексу України.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України від 18 квітня 2012 року у справі №5023/9115/11, від 15 серпня 2012 року у справі №11/5009/8090/11 та від 30 серпня 2012 року у справі №15/5005/2635/2012.
Згідно статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:
1) повернення виконаного за недійсним правочином;
2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;
3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;
4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Зобов'язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов:
По-перше, є набуття або збереження майна. Це означає, що особа набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння.
По-друге, мало місце набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою.
По-третє, обов'язково має бути відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.
До відсутності правової підстави дана стаття відносить також і ситуацію, коли підстава, на якій було набуте або збережене майно, на момент набуття або збереження існувала, але згодом відпала. Наприклад, коли правочин, на підставі якого передавалася річ, згодом був визнаний недійсним.
Отже зі змісту вказаної статті вбачається, що для необхідності її застосування повинні мати місце факти безпідставного набуття або збереження майна за рахунок іншої особи.
При цьому, для з'ясування, чи набула особа відповідного зобов'язання, визначеного статтею 1212 Цивільного кодексу України, необхідно встановити наступні обставини, які у сукупності є підставою для виникнення такого зобов'язання: факт набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутність для цього підстав.
Положення цієї глави застосовуються також до вимог, зокрема, про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.
З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що відповідач безпідставно зберігає сплачені позивачем грошові кошти за договором підряду №2/02-012 від 18 травня 2012 року у розмірі 27 755,00 грн.
Також, посилання заявника апеляційної скарги на лист Державного підприємства Українського державного науково-дослідного інституту проектування міст „Діпромісто" імені Ю.М. Білоконя від 25 липня 2012 року №15-1433 (т.1, а.с. 56), схему-викопіювання з Генерального плану міста Феодосії (т.1, а.с. 125), Перелік об'єктів газопостачання, які використовуються для розподілу природного газу і знаходяться на території Автономної Республіки Крим по закритому акціонерному товариству „Теодосія" (т.1, а.с. 126-150; т.2, а.с. 1-8) як на докази, які підтверджують можливість прокладання газопроводу середнього тиску в місті Феодосія, колегією суддів також до уваги не приймаються оскільки зобов'язання повернути грошові кошти виникло в результаті односторонньої відмови позивача від Договору в порядку частини 4 статті 849 Цивільного кодексу України. А тому вищевказані документи жодним чином не впливають на обставини даної справи.
Крім того, щодо проведеної Підрядником геодезичної зйомки суд першої інстанції правомірно зазначив наступне.
Так, вищевказаний обов'язок Підрядника передбачений у пункті 1.2 Договору, відповідно до умов якого останній зобов'язується провести за завданням Замовника геодезичну зйомку. У свою чергу, у Замовника виникає зустрічний обов'язок прийняти та оплатити роботи з її проведення (згідно кошторисної документації).
24 травня 2012 року на виконання вищевказаного обов'язку між відповідачем і Комунальним підприємством „Геоінформаційний центр міста Феодосії" (Виконавець) укладено договір від 24 травня 2012 року №57 гю-12 (т.1,а.с. 59), відповідно до умов якого Виконавець прийняв на себе зобов'язання виконати з урахуванням вимог законодавства топографічно-геодезичні роботи по смуговій топографічній зйомці земельної ділянки протяжністю 1,3 км, яка знаходиться у місті Феодосія в районі газової станції з правого боку уздовж дороги на лісопарк, з видачею топографічного плану в масштабі 1:500 з перетином через 0,5 м, а відповідач прийняти і оплатити виконані роботи (пункт 1.1 Договору №57 гю-12).
Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 Договору від 24 травня 2012 року №57 гю-12 вартість усіх робіт, які доручаються Виконавцю, складає 6 000,00 грн. (з урахуванням ПДВ 1 000,00 грн.). Вартість робіт, яка представлена у пункті 2.1 Договору від 24 травня 2012 року №57 гю-12, є договірною, та визначена протоколом узгодження про договірну ціну, який є невід'ємною частиною Договору від 24 травня 2012 року №57 гю-12, та підставою для проведення взаємних розрахунків.
31 травня 2012 року Виконавець передав, а відповідач прийняв виконані за Договором від 24 травня 2012 року №57 гю-12 роботи, що підтверджується відповідним актом виконаних робіт (т.1, а.с. 60).
Листом від 18 жовтня 2012 року №48 відповідач надіслав на адресу позивача копію Договору від 24 травня 2012 року №57 гю-12, акту виконаних робіт від 31 травня 2012 року, квитанції від 25 травня 2012 року №3, протоколу узгодження договірної ціни до Договору від 24 травня 2012 року №57 гю-12, що підтверджується копіями фіскального чеку ЦПЗ №5 КД УДППЗ "Укрпошта" від 26 жовтня 2012 року №3461 (т.1, а.с. 75) та опису вкладення (т.1, а.с. 76). Із пояснень представників відповідача вбачається, що вищевказані документи розцінюються Підрядником як кошторисна документація, відповідно до якої позивач зобов'язаний прийняти та оплатити роботи з проведення геодезичної зйомки.
Проте, з вищевказаними доводами господарські суди не погоджуються враховуючи наступне.
Відповідно до частини 1 статті 844 Цивільного кодексу України ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником.
Із умов Договору вбачається, що зобов'язання Замовника прийняти та оплатити роботи з проведення геодезичної зйомки пов'язане з наявністю кошторисної документації, яка відповідно до приписів чинного законодавства має бути підтверджена Замовником.
Однак, із наданих суду документів не вбачається, що сторонами узгоджувалась кошторисна документація на проведення робіт з геодезичної зйомки. Доказів протилежного ані позивачем, ані відповідачем суду надано не було.
З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність у позивача обов'язку оплачувати витрати з проведення геодезичної зйомки у зазначеному відповідачем розмірі.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції цілком погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що позовні вимоги Громадської організації садівничого товариства „Світоч" про стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 27 755,00 грн. є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає доводи заявника апеляційної скарги неспроможними, з огляду на вимоги статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Так, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення у відповідності до норм матеріального та процесуального права, з дослідженням всіх обставин у справі, у зв'язку з чим підстави для скасування судового рішення відсутні.
Керуючись статтями 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Тепло газ вода" залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 31 січня 2013 року у справі №5002-27/4261-2012 залишити без змін.
Головуючий суддя К.В. Волков
Судді К.Г. Балюкова
С.А. Рибіна
Розсилка:
1. Громадська організація садівничого товариства "Світоч" (вул. Нахімова, буд.24,Феодосія,98100)
2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Тепло газ вода" (вул. Володарського, буд. 15-а, кв.54,Феодосія,98105)
3. Господарський суд Автономної Республіки Крим