79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
18.03.13 Справа№ 914/345/13-г
Господарський суд Львівської області у складі судді Р.Матвіїва, при секретарі судового засідання М.Скірі, розглянув справу
за позовом: Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго», м. Львів;
до відповідача: Дочірнього підприємства «Житлово-експлуатаційна контора Відкритого акціонерного товариства «Львівський домобудівний комбінат-2», м. Львів;
про: стягнення 98 835 грн. 43 коп.
У судовому засіданні взяли участь представники:
позивача: не з'явився;
відповідача: не з'явився.
Обставини розгляду справи: Ухвалою господарського суду від 25.01.2013 року порушено провадження у справі за позовом Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» до Дочірнього підприємства «Житлово-експлуатаційна контора Відкритого акціонерного товариства «Львівський домобудівний комбінат-2» про стягнення 98835 грн. 43 коп. Розгляд справи призначено на 18.02.2013 року.
У судове засідання 18.02.2013 року представники сторін не з'явилися. Від позивача надійшло клопотання (вх. № 4383/13 від 18.02.2013 року) про відкладення розгляду справи. З огляду на клопотання позивача та неявку представника відповідача розгляд справи відкладено на 04.03.2013 року.
У судове засідання 04.03.2013 року представник позивача позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив. Судом відкладено розгляд справи на 18.03.2013 року з огляду на неявку представника відповідача.
У судове засідання 18.03.2013 року представники сторін не з'явилися. Представник позивача подав клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до п. 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до ст. 75 Господарського кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Статтею 59 Господарського кодексу України встановлено право відповідача після одержання ухвали про порушення справи надіслати: господарському суду - відзив на позовну заяву і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову; позивачу, іншим відповідачам, а також прокурору, який бере участь в судовому процесі, - копію відзиву.
У відзиві на позовну заяву відповідач викладає, зокрема, мотиви повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на законодавство, а також докази, що обґрунтовують відхилення позовної вимоги. Проте надання відзиву та документів, що підтверджують заперечення проти позову, є не обов'язком, а правом відповідача, в чому вбачається прояв принципу диспозитивності.
Відповідач своїм правом не скористався, відзиву не подав, позов не спростував, хоча був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення та відміткою на зворотній стороні ухвал про відкладення розгляду справи, що є належним доказом повідомлення сторони.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. Позовна заява поступила на розгляд господарського суду 24.01.2013 року.
У судовому засіданні 18.03.2013 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть спору: Спір між сторонами виник у зв'язку із невиконанням відповідачем грошових зобов'язань. Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго» звернулося до Дочірнього підприємства «Житлово-експлуатаційна контора Відкритого акціонерного товариства «Львівський домобудівний комбінат-2» з вимогою сплати заборгованості, що виникла за невиконання договору про постачання теплової енергії в гарячій воді № 1189 Ш, що був укладений 26.10.2011 року.
Львівське міське комунальне підприємство «Львівобленерго» (надалі по тексту рішення - позивач) зобов'язувалось постачати теплову енергію в гарячій воді до житлового будинку, розташованого за адресою: м. Львів, вул. Б.Хмельницького, 275 А, що належить Дочірньому підприємству «Житлово-експлуатаційна контора Відкритого акціонерного товариства «Львівський домобудівний комбінат-2» (надалі по тексту рішення - відповідач). Обов'язком відповідача, згідно умов цього договору, є своєчасна та повна оплата отриманих послуг.
Позивач вказує, що відповідач свої договірні зобов'язання по оплаті теплової енергії не виконував і станом на дату подання позовної заяви його заборгованість перед ним складає 95 229 грн. 19 коп. за період з 26.10.2011 року по 31.10.2012 року.
У процесі розгляду справи суд встановив наступне: 26 жовтня 2011 року між Львівським міським комунальним підприємством «Львівтеплоенерго» (теплопостачальною організацією згідно договору) та Дочірнім підприємством «Житлово-експлуатаційна контора Відкритого акціонерного товариства «Львівський домобудівний комбінат-2» (споживачем згідно договору) було укладено договір про постачання теплової енергії в гарячій воді № 1189 Ш. Договір набув чинності з дня його підписання і діє до 01.10.2012 року.
Як зазначено в п. 1 договору, теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати споживачу теплову енергію для опалення та здійснювати гаряче водопостачання в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується отримувати та оплачувати одержану теплову енергію для опалення та гаряче водопостачання за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.
Згідно з п. 2.1 договору теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно з додатком № 1 до договору. Відповідно до п. 6.1 договору розрахунки за гаряче водопостачання та теплову енергію для опалення проводяться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів та іншими не забороненими законодавством формами. Відповідно до п. 6.3 споживач до 25-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, сплачує теплопостачальній організації вартість гарячого водопостачання, фактично спожитої теплової енергії для опалення та щомісячну величину плати за приєднане теплове навантаження.
На виконання умов договору позивач розпочав постачання теплової енергії в гарячій воді, що підтверджується актом про включення системи теплоспоживання від 26.10.2011 року, який є додатком до договору.
Згідно представленого позивачем розрахунку станом на 25.11.2012 року відповідач заборгував позивачу 95229 грн. 19 коп. за період з 26.10.2011 року по 31.10.2012 року.
Докази оплати вище встановленого боргу в матеріалах справи відсутні.
Дані факти матеріалами справи підтверджується, сторонами не заперечувались та документарно не спростовувались.
Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги підставними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення частково з огляду на наступне:
Відповідно до п. п. 1, 2 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.
Як встановлено судом, 26.10.2011 року сторони уклали договір про постачання теплової енергії в гарячій воді № 1189/Ш, який став підставою виникнення договірних відносин між позивачем і відповідачем.
Частина 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зазначає, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Згідно з ч. 7 наведеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
У статті 610 Цивільного кодексу України зазначається, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як вказано у п. 6.3 укладеного між сторонами договору, споживач до 25-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, сплачує теплопостачальній організації вартість гарячого водопостачання, фактично спожитої теплової енергії для опалення та щомісячну величину плати за приєднане теплове навантаження. Так як договір укладено 26.10.2011 року, то відповідно перша оплата за надані послуги повинна була бути здійсненою до 25.11.2011 року. Як вбачається із представлених суду доказів, оплату відповідач здійснював несвоєчасно та не в повному обсязі. А з червня 2012 року оплати не поступало взагалі.
З огляду на викладене, суд виходить з того, що 26.06.2012 року вважається моментом виникнення прострочення і заборгованість відповідача станом на 25.11.2012 складає 95 229 грн. 19 коп.
Згідно з Правилами користування тепловою енергією, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2007 р. N 1198, а саме п. 28, у разі несплати за спожиту теплову енергію теплопостачальна організація має право обмежити або припинити постачання теплової енергії споживачеві та нарахувати штрафні санкції.
Відповідно до п. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі відповідно до п. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України.
Пунктом п. 7.2.3 договору передбачено, що за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію споживач сплачує теплопостачальній організації пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який стягується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За прострочення виконання договірних зобов'язань позивач нарахував пеню в розмірі 2 063 грн. 95 коп. та 3% річних у сумі 1 542 грн. 29 коп.
Судом здійснено перерахунок пені з розрахунку на період прострочення з 26.06.2012 року по 25.11.2012 року та 3% річних за весь час прострочення (з 26.06.2012 року по 25.11.2012 року). Розмір пені складає в сумі 1218 грн. 58 коп. Сума нарахованих річних становить 951 грн. 61 коп.
Внаслідок наведеного суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог про стягнення 95 229 грн. 19 коп. основного боргу, 1 218 грн. 58 коп. пені та 951 грн. 61 коп. 3% річних.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покласти на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задоволити частково.
Стягнути з Дочірнього підприємства «Житлово-експлуатаційна контора Відкритого акціонерного товариства «Львівський домобудівний комбінат-2» (79037, м.Львів, вул. Творча, 8, код ЄДР 32327736) на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» (79040, м. Львів, вул. Д.Апостола, 1, код ЄДР 05506460) 95 229 грн. 19 коп. основного боргу, 951 грн. 61 коп. 3% річних, 1 218 грн. 58 коп. пені та 1 937 грн. 18 коп. у рахунок відшкодування судового збору.
В задоволенні позовних вимог в частині стягнення 590 грн. 68 коп. 3% річних та 845 грн. 37 коп. пені відмовити.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили, в порядку статті 116 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91 - 93 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складене та підписане 22.03.2013 року.
Суддя Р.Матвіїв