01 квітня 2013 р. Справа № 903/272/13-г
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Термекс", м. Чернівці
до відповідача: Підприємця ОСОБА_1, м. Володимир-Волинський
про стягнення 8 728,96грн.
Суддя Черняк Л.О.
При секретарі Хомич О.В.
Представники:
від позивача: Дорош Б.І. - представник (довіреність від 28.02.2013р.)
від відповідача: н/з
Оскільки присутній у судовому засіданні представник позивача не заявив клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу, то протокол судового засідання ведеться з дотриманням вимог ст. 81 - 1 ГПК України без забезпечення повного фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України роз'яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. 22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки сторін.
Суть спору: позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Термекс" (далі - товариство або ТзОВ) звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з Підприємця ОСОБА_1 (далі - підприємець) 8 728,96грн.грн., в тому числі: 7 413,62грн. - сума основної заборгованості, 723,85грн. - пеня, 478,88грн. - 3% річних, 112,61грн. - інфляційні нарахування згідно договору поставки товару №ЛФ 01/12/20110 від 01.12.2010р.
Позовні вимоги сторона обґрунтовує таким.
Між товариством "Термекс" та підприємцем ОСОБА_1 01.12.2010 р. укладено договір поставки товару № ЛФ 01/12/2010, за яким позивач здійснив поставку товару, а саме електричних водонагрівачів, на суму 13 655,46грн. Проте відповідач лише частково погасив розмір заборгованості, шляхом повернення та оплати товару на суму 6 241,84грн. В результаті чого утворилась заборгованість по оплаті товару в розмірі 7 413,62грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на договір поставки товару № ЛФ 01/12/2010 від 01.12.2010р., видаткові накладні, акт звірки взаємних розрахунків та норми чинного законодавства, а саме ст.ст. 530, 691, 692, 625 ЦК України, ст.ст.343 ГК України.
Представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав та просить суд задовольнити позов повністю.
Відповідач у судове засідання не з'явився, повноважного представника не направив, вимог ухвали суду від 19.03.2013 року не виконав, письмових пояснень з приводу заявленого позову суду не надав, хоча про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, ухвала від 19.03.2013р. направлялася відповідачу за адресою, зазначеною в позовній заяві (АДРЕСА_1) та отримана 23.03.2013р. особисто підприємцем ОСОБА_1, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №31449493.
У відповідності із п.3.9.2. Постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 12.12.2011р.(з наступними змінами і доповненнями) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Оскільки явка представників сторін у судове засідання не визнавалась обов'язковою, суд дійшов висновку про розгляд справи без участі представника відповідача.
Відповідно до ст.75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
З огляду на викладене, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -
01.12.2010р. між ТзОВ „Термекс" в особі директора Крушельницької Н.І. (постачальник) та підприємцем ОСОБА_1(покупець) укладено договір № ЛФ 01/12/2010 поставки з відстроченням платежу (далі - договір).(а.с. 8).
Відповідно до п.п.1.1, 1.2, 2.2, 2.3 договору позивач зобов'язувався передати у власність відповідачу побутову техніку і комплектуючі до неї, а відповідач прийняти товар і оплатити його вартість. Асортимент, кількість і ціна товару, що поставляється, заздалегідь узгоджується сторонами. Оплата товару здійснюється покупцем на підставі рахунків-фактур, що виставляються постачальником. Відповідач зобов'язується сплатити повну вартість товару не пізніше 14 календарного дня з дня підписання відвантажувальних документів. (а.с.8)
Згідно п.2.5 договору відповідач (покупець) вважається таким, що виконав своє зобов'язання з оплати товару в день зарахування грошових коштів за товар на поточний рахунок позивача (постачальника) або в день внесення грошових коштів в касу позивача (постачальника).
На виконання умов цього договору позивач в грудні 2010р., січні та квітні 2011р. передав відповідачу товару на загальну суму 13 655,46грн., що підтверджується видатковими накладними, скріпленими підписами повноважних осіб та печатками встановленого зразка:
- №14924 від 08.12.2010р. на суму 5 872,84грн.;
- № 380 від 14.01.2011р. на суму 5 695,72грн.;
- №4383 від 13.04.2011р.. на суму 2 086,90грн.(а.с. 9-11).
Однак відповідач здійснив лише часткову оплату товару на суму 6 241,84грн. Даний факт стверджується довідкою, наданою позивачем за підписом директора та головного бухгалтера ТзОВ «Термекс». (а.с.20)
Заборгованість на момент розгляду справи складає 7 413,62грн. Доказів, які б спростовували цю заборгованість або доказів її оплати відповідач суду не подав.
Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, ст.11 Цивільного кодексу України, обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, непередбачених законом, але таких які йому не суперечать.
У відповідності із ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Укладена угода предметом судового розгляду не виступала, недійсною судом вцілому або частково не визнавалася, сторонами розірвана не була (докази відсутні).
Як встановлено, господарські правовідносини у сторін виникли на підставі договору поставки № ЛФ 01/12/2010 від 01.12.2010р.
Згідно ст.. 265 ГК та ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ст.ст. 526, 527 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства. Ці статті кореспондуються із ст. 193 ГК України. Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Оскільки відповідач не виконав належним чином взятих за договором № ЛФ 01/12/2010 від 01.12.2010р. зобов'язань, не оплатив у повному обсязі вартості поставленого товару, позовна вимога про стягнення з нього 7 413,62грн. заборгованості обґрунтована і підлягає до задоволення.
Згідно положень п. 3.2 договору у разі прострочення оплати товару відповідач виплачує позивачу штрафні санкції у вигляді пені в розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожний день прострочення. (а.с.8)
Відповідно до ст.. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно ст. 223 ГК України при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено цим Кодексом.
Приписами статті 258 ЦК України визначена спеціальна позовна давність в один рік для вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Позивачем була нарахована пеня за прострочення виконання зобов'язань за договором № ЛФ 01/12/2010 від 01.12.2010р. в розмірі 723,85грн., з них за період:
- з 08.12.2010р. по 22.12.2010р. - 135,22грн.;
- з 14.01.2011р. по 28.01.11р. - 429,11грн.;
- з 13.04.2011р. по 27.04.2011р. - 159,52грн.
З огляду на викладене, спеціальна позовна давність для стягнення пені в 1 рік позивачем пропущена, а тому в частині стягнення пені в сумі 723,85грн. слід відмовити.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
З огляду на викладене, з відповідача за прострочення платежу слід стягнути 3% річних в сумі 478,88грн. та 112,61грн. інфляційних нарахувань, нарахованих за періоди:
- з 22.12.2010р. по 27.12.2010р. - 0,56грн.; інфляційні нарахування - 0 грн.;
- з 22.12.2010р. по 30.12.2010р. - 0,89грн.; інфляційні нарахування - 0 грн.;
- з 22.12.2010р.по 05.01.2011р. - 1, 82грн..; інфляційні нарахування - 15.99грн.;
- з 22.12.2010р. по 16.06.2011р. - 22,91грн.; інфляційні нарахування - 16,77грн.;
-з 28.01.2011р. по 17.06.2011р. - 4,25грн.; інфляційні нарахування - 3,87 грн.;
- з 28.01.2011р. по 27.02.2013р. - 333,18грн.; інфляційні нарахування - 55,14 грн.;
- з 27.04.2011р. по 27.02.2013р. - 115,27грн.; інфляційні нарахування - 20,84грн.
Зазначені вище нарахування перевірені судом в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, які б спростовували наявність заборгованості в заявленій позивачем сумі.
Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 577,70грн відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно віднести на нього пропорційно до задоволених вимог.
Керуючись ст. ст..144, 193, 232, 265 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527, 625, 628, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 код НОМЕР_1) в користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Термекс" (58032, м.Чернівці, вул. Головна, 246, код 32652485)
8 005,11грн. заборгованості, в тому числі: 7 413,62грн. - сума основного боргу, 478,88грн. - 3% річних, 112,61грн. - інфляційні нарахування, а також. 1 577,70грн. витрат по оплаті судового збору.
3. В частині позову, в стягненні пені в розмірі 723,85грн., відмовити.
Повний текст рішення складено
02.04.13
Суддя Л. О. Черняк