"27" березня 2013 р. м. Київ К/9991/53234/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Мироненка О.В., Сороки М.О., Чумаченко Т.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4, як представника ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 лютого 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09 серпня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до відділу приватизації державного житла Солом'янської районної у місті Києві державної адміністрації, третя особа: Солом'янська районна у місті Києві державної адміністрації, про зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_5 та ОСОБА_6 звернулись до суду з позовом до відділу приватизації державного житла Солом'янської районної у місті Києві державної адміністрації, третя особа: Солом'янська районна у місті Києві державної адміністрації, про зобов'язання вчинити дії.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 лютого 2012 року у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09 серпня 2012 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 лютого 2012 року залишено без змін.
Не погоджуючись з постановленими у справі рішеннями судів, ОСОБА_4, як представник позивачів звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувані рішення судів скасувати та постановити нове рішення, яким позов задовольнити.
У зв'язку з відсутністю клопотань усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд касаційної скарги проводиться в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді щодо обставин, необхідних для ухвалення рішення судом касаційної інстанції, перевіривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин у справі та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню за таких підстав.
Судами встановлено, що рішенням Солом'янського районного суду міста Києва
від 22 листопада 2010 року, яке набрало законної сили, визначено розмір ідеальних часток у праві спільної власності ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на квартиру АДРЕСА_1, який складає по 1/3 кожному.
06 квітня 2011 року представник позивачів звернувся до начальника Відділу приватизації державного житла Солом'янської районної у місті Києві державної адміністрації із заявою про внесення змін у Свідоцтво про право власності на житло на підставі рішення суду із зазначенням у ньому ідеальних часток на право спільної власності на вказану квартиру.
Листом від 21 квітня 2011 року Солом'янською районною в місті Києві державною адміністрацією повідомлено позивачів про відсутність підстав для вчинення вищезазначених дій.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Відмовляючи у задоволенні позову, суди виходили з того, що позивач не довів наявність встановлених законом підстав та повноважень відповідача на внесення змін у Свідоцтво про право власності на житло на підставі рішення суду.
Згідно з частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, правомірність відмови щодо внесення змін у Свідоцтво про право власності на житло на підставі рішення суду із зазначенням у ньому ідеальних часток на право спільної власності має доводити відповідач.
Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Таким чином, без повного та всебічного з'ясування обставин у справі постановлене судом рішення не є обґрунтованим.
Разом з тим, відповідно до статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанції і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції.
Виходячи з наведеного, постановлені у справі рішення судів першої та апеляційної інстанції підлягають скасуванню, а справа - поверненню на новий розгляд суду першої інстанції для виконання вимог статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, перевірки всіх доводів сторін і постановлення законного та обґрунтованого рішення.
Керуючись статтями 220, 222, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу ОСОБА_4, як представника ОСОБА_5 та ОСОБА_6 задовольнити частково.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 лютого 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09 серпня 2012 року у справі - скасувати.
Справу за позовом ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до відділу приватизації державного житла Солом'янської районної у місті Києві державної адміністрації, третя особа: Солом'янська районна у місті Києві державної адміністрації, про зобов'язання вчинити дії - повернути на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: