"27" березня 2013 р. м. Київ К/9991/55754/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Мироненка О.В., Сороки М.О., Чумаченко Т.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Чорноморському районі Автономної Республіки Крим на постанову Чорноморського районного суду Автономної Республіки Крим від 15 травня 2012 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України в Чорноморському районі Автономної Республіки Крим про визнання недійсним розпорядження та його скасування, -
ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Чорноморському районі Автономної Республіки Крим про визнання недійсним розпорядження та його скасування.
Постановою Чорноморського районного суду Автономної Республіки Крим
від 15 травня 2012 року позов задоволено частково.
Визнано незаконним розпорядження управління Пенсійного фонду України в Чорноморському районі Автономної Республіки Крим № 26 від 16 грудня 2012 року про відмову ОСОБА_4 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2.
Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Чорноморському районі Автономної Республіки Крим призначити ОСОБА_4 пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2, зарахувавши період роботи в радгоспі ім. 60-річчя СРСР на посаді зварювальника з 06.05.1986 року по 26.10.1992 року.
Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Чорноморському районі Автономної Республіки Крим призначити та виплатити ОСОБА_4 пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 з 28.07.2011 року.
Стягнуто з управління Пенсійного фонду України на користь ОСОБА_4 судовий збір у розмірі 32 грн. 19 коп.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2012 року постанову Чорноморського районного суду Автономної Республіки Крим
від 15 травня 2012 року залишено без змін.
Не погоджуючись з постановленими у справі рішеннями судів, управління Пенсійного фонду України в Чорноморському районі Автономної Республіки Крим звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувані рішення судів скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
У зв'язку з відсутністю клопотань усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд касаційної скарги проводиться в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді щодо обставин, необхідних для ухвалення рішення судом касаційної інстанції, перевіривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин у справі та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.
Судами встановлено, що позивач працював газоелектрозварювальником на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, та має стаж роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442, атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому. Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Частиною 2 пункту 4 зазначеного Порядку встановлено, що відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
Таким чином, законодавцем покладено обов'язок проведення атестації робочих місць на керівників підприємств, а тому її непроведення не може позбавити громадян їх конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсій за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Задовольняючи позов частково, суди дійшли до висновку, що на час звернення до територіального органу Пенсійного фонду України заявник набув права на призначення пільгової пенсії за віком згідно з пунктом «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а тому розпорядження управління Пенсійного фонду України в Чорноморському районі Автономної Республіки Крим № 26 від 16 грудня 2012 року є необґрунтованим.
З таким висновком судів погоджується і колегія суддів Вищого адміністративного суду України, оскільки він ґрунтується на вірно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Виходячи з зазначеного, оскаржувані рішення судів є законними та обґрунтованими і підстави для їх зміни чи скасування відсутні.
Керуючись статтями 220, 222, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Чорноморському районі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.
Постанову Чорноморського районного суду Автономної Республіки Крим
від 15 травня 2012 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України в Чорноморському районі Автономної Республіки Крим про визнання недійсним розпорядження та його скасування - залишити без зміни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: