"27" березня 2013 р. м. Київ К/9991/65405/12
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Сороки М.О.,
Мироненка О.В.,
Чумаченко Т.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Ставищенському районі Київської області на постанову Ставищенського районного суду Київської області від 3 травня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України у Ставищенському районі Київської області (далі - УПФ) про визнання відмови в перерахунку пенсії неправомірною та зобов'язання вчинити дії,-
У квітні 2012 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що є ліквідатором наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інвалідом 1 групи захворювання, яке пов'язане з наслідками її ліквідації. Посилалась на те, що у відповідності до пункту 4 частини 3 Постанови Кабінет Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 1210 від 23.11.2011 виявила бажання щодо здійснення обчислення пенсії, виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу з 09.10.1986 по 12.11.1986 у зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час у цей період. Звернувшись до УПФ з відповідною заявою та архівною довідкою, виданою Ставищенською районною державною адміністрацією, в зв'язку з ліквідацію підприємства, на якому вона працювала, у задоволенні вказаних вимог було відмовлено.
Постановою Ставищенського районного суду Київської області від 3 травня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2012 року, позов задоволено. Визнано відмову УПФ неправомірною. Зобов'язано УПФ провести обчислення призначеної ОСОБА_4 пенсії по інвалідності, що наступила внаслідок захворювання, пов'язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС із заробітку в розмірі 2392,84 крб., отриманого нею у період роботи в зоні відчуження в місті Чорнобилі Київської області.
У касаційні скарзі УПФ, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати.
З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги з таких підстав.
Встановлено, що ОСОБА_4 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесена до першої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є інвалідом 1 групи захворювання, яке пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, у зв'язку з чим їй була призначена державна пенсія відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
17.01.2012 ОСОБА_4 звернулась до УПФ з заявою про здійснення перерахунку розміру пенсії у відповідності до Порядку, затвердженого Постановою Кабінет Міністрів України Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Порядок). Посилалась на те, що з 09.10.1986 по 12.11.1986 працювала у зоні відчуження, а тому виявила бажання здійснити перерахунок розміру пенсії виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу у зоні відчуження за цей період. При цьому зазначала, що підприємство «Ставищенський райпобуткомібант» було ліквідовано, а тому довідка про розрахунок отриманої заробітної плати у цей період була надана архівним відділом Ставищенської районної державної адміністрації, яка і була долучена до зазначеної заяви.
Листом від 24.01.2012 № 171/04 УПФ повідомило позивача про відсутність підстав для задоволення заяви. Відмова обґрунтована тим, що видана архівним відділом Ставищенської районної державної адміністрації довідка № 11 від 10.01.2012 не може бути взята до уваги, оскільки її дані суперечать інформації, зазначеній у відомостях про нарахування заробітної плати. Вказано, що всупереч вимогам статті 15 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якою визначено, що видача довідок про період роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС про заробітну плату здійснюється підприємствами, установами та організаціями, довідка була надана архівним відділом органу місцевого самоврядування. Крім того, УПФ вказало про неможливість встановлення роботи позивача вахтовим методом чи відповідно до графіків робіт.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з наступного.
Відповідно до частини 7 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» порядок обчислення пенсії з інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно до частини 4 статті 57 вказаного Закону порядок обчислення середньомісячного заробітку для призначення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, призначеної відповідно до статті 54 цього Закону, визначається Кабінетом Міністрів України.
Частиною 1 статті 54 згаданого Закону пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством. Дана норма закону не є категоричною, а є альтернативною, передбачає можливість та вибір.
Механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», визначено Порядком. У ньому вказано, що пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.
У відповідності до пункту 4 частини 3 Порядку у разі, коли особа пропрацювала у зоні відчуження:менше календарного місяця у 1986-1990 роках, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу у зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час, в одному із неповних календарних місяців роботи протягом цих років, без додавання суми заробітної плати за період роботи за межами зони відчуження. У такому разі заробітна плата за весь фактично відпрацьований час ділиться на число відпрацьованих днів, а одержана сума множиться на 25,4. Якщо дні роботи припали на вихідні і святкові дні, розрахунок заробітної плати проводиться у такому ж порядку, як і за роботу у робочі дні, а доплата за вихідні і святкові дні, нарахована за фактично відпрацьований час, з урахуванням установленої кратності додається до суми обчисленої заробітної плати.
Встановлено, що на базі Ставищенського райпобуткомбінату, де у спірний період працювала позивач, була проведена реєстрація комерціалізованих державних підприємств, які не є правонаступниками райпобуткомібату.
Згідно вище зазначеної довідки та копій архівних документів, виданих архівним відділом Ставищенської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_4 у жовтні-листопаді 1986 працювала у Ставищенському райпобуткомбінаті при ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС і за цей період їй було нараховано заробітну плату у розмірі 2392, 84 крб.
Згідно з частиною 4 статті 15 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Пунктами 7, 17 даного Порядку передбачено необхідність подання до органу, що призначає пенсію, довідки про заробітну плату. Зазначено, що довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.
Архівна установа, як визначено у статті 1 Закону України «Про Національний архівний фонд та архівні установи» - це відповідна установа чи структурний підрозділ, що забезпечує облік і зберігання архівних документів, використання відомостей, що в них містяться, та формування Національного архівного фонду і/або здійснює управління, науково-дослідну та інформаційну діяльність у сфері архівної справи і діловодства.
У відповідності до частини 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
З урахуванням наведеного та досліджених доказів, УПФ безпідставно послалось на неналежне оформлення довідки про розрахунок заробітної плати, оскільки згідно встановлених обставин справи вона на законних підставах була видана архівною установою. Тому зазначені у довідці розрахунки повинні враховуватись при здійсненні перерахунку пенсії у відповідності до пункту 4 частини 3 Постанови Кабінет Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 1210 від 23.11.2011.
За таких обставин суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, прийшов до обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України також погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій і доводи касаційної скарги його не спростовують.
Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 КАС України, суд, -
ухвалив:
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Ставищенському районі Київської області залишити без задоволення, а постанову Ставищенського районного суду Київської області від 3 травня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2012 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених ст.ст. 235-244-2 КАС України.
Судді: