21 березня 2013 року м. Київ К/9991/34105/12
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого Конюшка К.В.
суддів: Гончар Л.Я., Гордійчук М.П.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу військового прокурора Одеського гарнізону на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2012 року
у справі № 2а-1879/11/1522
за позовом військового прокурора Одеського гарнізону в інтересах ОСОБА_1
до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради
про стягнення заборгованості
У березні 2011 року військовий прокурор Одеського гарнізону в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Приморського районного суду міста Одеси з адміністративним позовом до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та стягнення на користь ОСОБА_1 разових грошових допомог, які виплачуються до Дня Перемоги, за 2009, 2010 роки у розмірі 10 220,00 грн., зобов'язання здійснити перерахунок вказаної допомоги.
Постановою Приморського районного суду міста Одеси від 01.06.2011 позов задоволено частково.
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2012 рішення суду першої інстанції скасовано, а позов Військового прокурора Одеського гарнізону в інтересах ОСОБА_1 залишено без розгляду на підставі статті 100 КАС України.
Не погоджуючись зі вказаним рішенням суду апеляційної інстанції, Військовий прокурор Одеського гарнізону в інтересах ОСОБА_1 оскаржив його у касаційному порядку.
У касаційній скарзі військовий прокурор Одеського гарнізону просив скасувати вказаний судовий акт Одеського апеляційного адміністративного суду з мотивів порушення судом норм матеріального права та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Справу розглянуто у попередньому судовому засіданні в установленому статтею 2201 Кодексу адміністративного судочинства України порядку.
Згідно з частиною другою статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права і матеріали справи, судова колегія дійшла висновку про те, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на таке.
Як установлено судами першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_1 є інвалідом І групи, що підтверджується даними посвідчення серії НОМЕР_1 виданого 23.01.2007. Позивач має право на пільги, передбачені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни.
Із даним позовом військовий прокурор Одеського гарнізону звернувся до Приморського районного суду міста Одеси 14.03.2011.
Розглядаючи питання про застосування положень статті 100 КАС України, суд першої інстанції дійшов висновку, що вказана норма та наслідки пропущення строку звернення до суду застосуванню не підлягають, оскільки військовий прокурор Одеського гарнізону дізнався про порушення прав громадянина ОСОБА_1 лише 14.02.2011. Тобто під час надання до військової прокуратури Одеського гарнізону позивачем копії відповіді начальника управління соціального захисту населення в Суворовському районі м. Одеса.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та застосовуючи положення статті 100 КАС України, Одеський апеляційний адміністративний суд виходив з того, що про суми отриманих виплат і про своє порушене право позивач, тобто ОСОБА_1, дізнався в день отримання допомоги у розмірі меншому, ніж передбачено чинним законодавством.
Відповідно до положень частин першої та другої статті 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною першою статті 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Таким чином, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає обґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції щодо застосування положень статті 100 КАС України та відсутності підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом поважними. Оскільки незнання позивачем своїх законних прав та інтересів не може бути підставою для поновлення строку звернення до суду.
У той же час, колегія суддів звертає увагу, що початок перебігу строку для звернення з адміністративним позовом до суду розпочинається однаково як для ОСОБА_1, так і для військового прокурора Одеського гарнізону, який звернувся до суду з даним позовом в інтересах вказаного громадянина.
Зважаючи на викладене, доводи касаційної скарги не відповідають фактичним обставинам та спростовуються вище переліченими нормами права, у зв'язку з чим відсутні підстави для її задоволення та скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень.
Згідно з частиною третьою статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись статтями 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції
Касаційну скаргу військового прокурора Одеського гарнізону відхилити.
Ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2012 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України, у строк та у порядку, визначеними статтями 237- 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий(підпис)К.В. Конюшко
Суддіідис) Л.Я. Гончар
(підпис) М.П. Гордійчук